В контексті сучасних уявлень про логіку розвитку наукової думки надано цілісну характеристику історії становлення основних концептуальних та методичних підходів у межах вітчизняної педології. Встановлено, що теоретичним підгрунтям української педології слугувала не західна педологічна концепція, а вітчизняна наукова думка вчених-попередників. Виявлено основні причини заборони педології, якими є соціально-політичні умови держави та пануюча ідеологія. Виявлено, що українська версія педологічної науки має власні змістові особливості: застосування рефлексологічного експерименту до вивчення дитинства; зосередження уваги на "важкому" дитинстві, у тому числі і з аномаліями розвитку (сліпоглухонімі); впровадження методики природного експерименту та інші методи дослідження особистості й поведінки дитини. Узагальнено фактичний матеріал про процес реалізації цілісного дослідження дитини в українській педології, надано об'єктивну оцінку реального масштабу внеску відомих вчених в психологічну науку. Зазначено, що ідея цілісного вивчення психіки дитини продовжує свій розвиток у роботах сучасних українських психологів, зокрема в працях одного з учнів Г.С.Костюка - С.Д.Максименка.

  Скачати повний текст