Робота присвячена науковому аналізу такого явища як необережне співзаподіяння шкоди суспільним відносинами, що охороняються законодавством України про кримінальну відповідальність. Досліджено історичний шлях витоку та ґенезис проблеми вчинення єдиного необережного злочину (за теперішньою термінологією – кримінального правопорушення) кількома суб’єктами. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід вирішення цього питання. Встановлено, що необережне співзаподіяння шкоди як поняття, що використовується у теорії кримінального права має всі необхідні передумови для розгляду його в якості самостійного положення теорії кримінального права. Досліджено питання дефініції необережного співзаподіяння з огляду на наявність різноманітних наукових точок зору щодо виділення та розуміння тих чи інших ознак цього поняття. Обґрунтовано новий підхід до розгляду дискусійного питання його об’єктивних та суб’єктивних зв’язків між співзаподіювачами шкоди з необережності. Загалом, до ознак необережного співзаподіяння пропонується відносити: 1) множинність суб’єктів кримінального правопорушення; 2) наявність взаємодії дій (та/або бездіяльності) співзаподіювачів необережної шкоди, яка включає у себе: а) об’єднання зусиль у формі ситуативної спільності, технічного (механічного) взаємозв’язку, чи поєднання останніх б) єдність діяння, в) єдиний для всіх співзаподіювачів суспільно небезпечний наслідок, г) наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) співзаподіювачів та суспільно небезпечним наслідком, що настав; 3) суб’єктивний зв’язок між співзаподіювачами; 4) необережне співзаподіяння можливе лише при вчиненні необережного кримінального правопорушення. Під необережним співзаподіянням пропонується розуміти вчинення декількома суб’єктами кримінального правопорушення через взаємодію діянь, що з необережності спричинило єдиний суспільно небезпечний наслідок.Обґрунтовано існуючий у науці підхід щодо поділу випадків необережного співзаподіяння на дві типологічні групи: паралельне та послідовне. Запропоновано також виділяти окремі типологічні групи необережного співзаподіяння за критерієм характеристики суб’єктивної сторони та об’єктивної сторони вчиненого: 1) необережне співзаподіяння при відсутності якого б то не було суб’єктивного взаємозв’язку між суб’єктами з приводу заподіяної шкоди (яке має як мінімум два підвиди – це «автономне необережне співзаподіяння» та «усвідомлене необережне співзаподіяння»); 2) необережне співзаподіяння з наявністю певного роду двостороннього зв’язку між суб’єктами. Встановлено, що підставою кримінальної відповідальності співзаподіювачів суспільно небезпечного наслідку з необережності є вчинення ними суспільно небезпечного діяння, передбаченого нормою статті Особливої частини КК України, яке містить склад кримінального правопорушення. Доведено, що межі кримінальної відповідальності за необережне співзаподіяння мають розглядатися з точки зору особливостей суб’єктного складу, предметного складу вини та ступеня об’єктивного вкладу учасників діяння до суспільно небезпечного наслідку. Встановлено, що більшість помилок органів досудового розслідування та суддів зводиться до неправильного визначення об’єктивного «вкладу» та предметного змісту вини, які у свою чергу є визначальними параметрами підтвердження виникнення або існування об’єктивних і суб’єктивних зв’язків між співзаподіювачами шкоди з необережності. Аргументовано, що суб’єктом кримінальних правопорушень при необережному співзаподіянні є переважно спеціальний суб’єкт. Підтверджено, що при характеристиці осудності можна виділити два її види – «загальну» – здатність до адекватної поведінки у звичайних умовах, та «спеціальну» – здатність до адекватної поведінки в умовах нервово-психічних перевантажень. Аргументовано, що нормативна регламентація положень про необережне співзаподіяння є необхідним елементом вирішення проблеми притягнення до кримінальної відповідальності кількох суб’єктів за вчинення необережного кримінального правопорушення. Доведено, що при індивідуалізації покарання за необережне співзаподіяння, необхідно враховувати такі обставини: характер і ступінь фактичної участі у вчиненому діянні, а також значення цієї участі у настанні суспільно небезпечного наслідку. Сформульовані в дисертації теоретичні положення, пропозиції, висновки та рекомендації у подальшому можуть бути використані у теоретичних розробках проблеми необережного співзаподіяння, у нормотворчій діяльності, для удосконалення діяльності органів досудового розслідування та судів, у підготовці комплексних програм із запобігання необережних кримінальних правопорушень.^UThe work is devoted to the scientific analysis of such a phenomenon as negligence co-causality of damage by social relations protected by the legislation of Ukraine on criminal liability. The historical path of the leak and the genesis of the problem of committing a single careless crime (according to the current terminology - a criminal offense) by several subjects have been studied. The domestic and foreign experience of solving this issue is analyzed. It has been established that negligent co-inflicting harm as a concept used in the theory of criminal law has all the necessary prerequisites for considering it as an independent provision of the theory of criminal law.The question of the definition of negligence co-causality has been studied in view of the presence of various scientific points of view regarding the selection and understanding of certain signs of this concept. A new approach to the consideration of the debatable issue of its objective and subjective connections between co-causers of damage due to carelessness is substantiated. In general, the signs of negligence co-causality are suggested to include: 1) multiplicity of subjects of the criminal offense; 2) the presence of interaction of actions (and/or inaction) of co-causers of negligent damage, which includes: a) joint efforts in the form of situational cooperation, technical (mechanical) interconnection, or a combination of the latter b) unity of action, c) a single a socially dangerous consequence for all co-causers, d) existence of a causal connection between the actions (inaction) of co-causers and the resulting socially dangerous consequence; 3) subjective connection between co-instigators; 4) negligence co-causality is possible only when committing a negligent criminal offense.Negligence co-causality is proposed to be understood as the commission of a criminal offense by several subjects as a result of interaction of actions, which caused a single negligence socially dangerous consequenceThe scientific approach to dividing cases of negligence co-causality into two typological groups: parallel and sequential is substantiated. It is also proposed to distinguish separate typological groups of negligence co-causality according to the criterion of characterizing the subjective side and the objective side of the committed: 1) negligence co-causality in the absence of any subjective relationship between the subjects regarding the damage caused (which has at least two subtypes are «autonomous negligence co-causality» and «conscious negligence co- causality»); 2) negligence co-causality with the presence of a certain kind of twoway communication between subjects. It was established that the basis of criminal liability of co-instigators of a socially dangerous consequence due to carelessness is their commission of a socially dangerous act, provided for by the norm of the article of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, which contains the composition of a criminal offense. It is proven that the limits of criminal liability for negligence co-causality should be considered from the point of view of the features of the subject composition, the objective composition of guilt and the degree of objective contribution of the participants of the act to the socially dangerous consequence. It has been established that most of the errors of pre-trial investigation bodies and judges are reduced to the incorrect definition of the objective «contribution» and the objective content of guilt, which in turn are the determining parameters for confirming the occurrence or existence of objective and subjective connections between co-causers of harm with carelessness It is argued that the subject of criminal offenses in case of negligence co-causality is mainly a special subject. It has been confirmed that two types of sanity can be distinguished – «general» - the ability to behave adequately in normal conditions, and «special» - the ability to behave adequately in conditions of neuropsychological overload. It is argued that the normative regulation of provisions on negligence co-causality is a necessary element of solving the problem of bringing several subjects to criminal responsibility for committing a negligent criminal offense. It has been proven that when individualizing the punishment for negligence co-causality, the following circumstances must be taken into account: the nature and degree of actual participation in the committed act, as well as the significance of this participation in the occurrence of socially dangerous consequences.The theoretical propositions, proposals, conclusions and recommendations formulated in the dissertation can be used in the future in the theoretical development of the problem of negligence co-causality, in rule-making activities, to improve the activities of pre-trial investigation bodies and courts, in the preparation of complex programs for the prevention of careless criminal offenses.

  Скачати повний текст

Уточнено змістове наповнення поняття "дискурс", описано формально-змістові ознаки жанрів мовознавчої комунікації, презентовано характеристику інтертекстуальних зв'язків у сучасному мовознавчому дискурсі, досліджено явище міжгалузевої та міжмовної термінологічної інтерефренції. Встановлено, що сучасний мовознавчий дискурс є когнітивно-комунікативним феноменом, кінцевим результатом якого є текст. Український мовознавчий дискурс охарактеризовано високим ступенем інтертекстуальності, оскільки спирання на лінгвістичні прецедентні тексти додає сучасному знанню більшої ваги, переконливості й уможливлює діалогізацію мовознавчої думки.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження теоретико-методологічних засад формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді. Визначено її загальну структуру та зміст. Науково обгрунтовано, що національне виховання можливе у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах за умови реалізації навчальних інтеркультурних програм і напрямів виховної роботи, яка передбачає врахування принципів полікультурності та введення в самобутні культурні світи. Запропоновано систему формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді. Розроблено та перевірено методики дослідження розвитку елементів структури національної самосвідомості особистості. На підставі результатів педагогічного експерименту підтверджено ефективність запропонованих методик діагностики та системи формування національної самосвідомості учнівської та студентської молоді.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола джерел проаналізовано державну політику у сфері становлення та розвитку загальноосвітньої школи в Україні, показано вплив "українізації" на формування та розвиток загальноосвітніх закладів для представників української, російської та інших національностей, що мешкали на території України в 1920 - на початку 1930-х рр. Висвітлено значення загальноосвітньої школи в системі народної освіти України, її роль у культурно-просвітницькому процесі та професійній підготовці учнів в 1920 - 1930 рр. Розкрито негативний вплив класової ідеології на навчально-виховну роботу загальноосвітніх закладів за умов обмеженої демократії 1920 - початку 1930-х р. та пріоритету класових цінностей над загальнолюдськими. Проаналізовано кадрову політику наркомату освіти та її зв'язок з соціально-економічним та політичним життям країни в досліджуваний період. Узагальнено досвід національно-культурного будівництва 1920-х рр.та його вплив на розвиток загальноосвітніх закладів та підготовку кваліфікованих кадрів.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті проведено дослідження, здійснено вибір і ранжування варіантів технічного переозброєння котлоагрегатів та паротурбінних установок. Проаналізовано особливості експлуатації, технічний стан та паливну базу теплової електростанції (ТЕС), технічні й екологічні показники сучасних технологій спалювання вугілля, їх застосовності для реабілітації ТЕС України. Розглянуто перспективи паливної бази ТЕС. Експериментально досліджено процес спалювання відходів вуглезбагачення в циркулюючому киплячому шарі. Проаналізовано варіанти реконструкції турбін. Запропоновано технічні рішення стосовно їх маловитратної модернізації, які забезпечують підвищення економічності та маневреності. Узагальнено досвід проектів реконструкції розроблених і запропонованих енергоблоків ТЕС. Наведено рекомендації щодо подовження ресурсу турбін і вибору матеріалів для котлів з підвищеними параметрами пари. Розроблено концепцію та механізм фінансування багаторівневої реабілітації ТЕС, що передбачають використання сучасних технологій спалювання, котло- і турбо-економічних показників, характеристик маневреності енергоблоків, забезпечують розширення паливної бази за рахунок відходів вуглезбагачення.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи покращання лікування неатипової гіперплазії ендометрія у жінок з метаболічним синдромом у пременопаузі. На підставі вивчення особливостей клінічної картини, характеру розподілу жирової тканини, вуглеводного та ліпідного обмінів, гормонального тла, гістологічної будови ендометрія, експресії рецепторів до стероїдних гормонів і маркера проліферації Кі-67 розроблено та впроваджено у практику комплексну схему лікування неатипової гіперплазії ендометрія в пременопаузі, що дозволило покращити результати терапії даної патології та зменшити кількість рецидивів гіперплазії ендометрія. Зроблено висновок, що гіперплазію ендометрія на тлі метаболічного синдрому у жінок в пременопаузі необхідно розглядати як комплекс порушень проліферації ендометрія, що виникає в результаті зниження чутливості тканини до інсуліну за умов зміни вуглеводного та ліпідного обмінів, гормональних порушень, абдомінального типу розподілу жирової тканини з наступними змінами рецепторного апарату, посиленням проліферативної активності ендометрія, і супроводжується порушеннями менструального циклу. Розроблено схему лікування, в якій традиційну терапію поєднано з корекцією інсулінорезистентності. Встановлено, що після проведеного лікування частота рецидивування гіперплазії ендометрія знизилася в 1,9 раза, частотність, з якою трапляються порушення менструального циклу зменшується втричі, частота відновлення нормального менструального циклу зростає вдвічі, частота настання менопаузи збільшується у 1,4 раза.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему уролітіазу за умов супутнього хронічного пієлонефриту під час використання різних способів видалення каменів із верхніх сечових шляхів. Доведено, що за умов хронічного інфекційно-запального процесу в нирках синтез надвеликих концентрацій секреторного імуноглобуліну А сприяє розвитку і рецидиву каменів нирок. Обгрунтовано імуно-біологічний критерій, що визначає схильність до рецидивного каменеутворення (надвисокий рівень секреторного імуноглобуліну А у сечі та наявність в структурі видаленого каменя адгезованих лейкоцитів, бактерій та органічних субстанцій - носіїв імуноглобуліну А). Розглянуто інтегративну характеристику морфологічного, структурного, хімічного та мікроелементного складу каменів нирок. Досліджено динаміку морфологічних та метаболічних змін у нирковій тканині у разі експериментальної закритої травми нирки, що моделює її ушкодження під час дистанційної нефролітотрипсії. З метою корекції імунологічних і метаболічних порушень у хворих, профілактики рецидивного каменеутворення за умов супутнього пієлонефриту розроблено комплексний підхід до лікування рецидивного уролітіазу та доведено його ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено характеристики двосторонніх мікростріпових кремнієвих детекторів та створено на їх основі модулі для стриптового шару внутрішньої трекової системи детектора ALICE на великому адронному колайдері у ЦЕРНі (Женева, Швейцарія). На підставі даних, одержаних від чотирьох прототипів модулів, що у складі телескопа були використані для реєстрації пучка піонів з імпульсами 7 Гев/с, удосконалено алгоритми обробки сигналу зі стріпного детектора та розроблено новий швидкий метод визначення прсторової роздільної здатності детекторів. Вивчено вплив елементів конструкції двостороннього мікростріпового кремнієвого сенсора та створеного модуля на просторову роздільну здатність, ефективність і відношення сигнал / шум. Розроблено фізико-технічні основи складання модулів двосторонніх мікростріпових детекторів з використанням технології автоматизованого одноточкового ультразвукового зварювання на плівковому носії та розробленої методики контролю комунікаційних мікрокабелів шляхом оптичного сканування й аналізу зображень, які забезпечили високий рівень виходу модулів, що відповідають вимогам експерименту ALICE.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено у практику нейроанестезіології методи антистресорного захисту постраждалих з гострою черепно-мозковою травмою. Досліджено результати застосування анестезії у 135-ти постраждалих під час проведення краніотомій з видаленням внутрішньочерепних об'ємів й осередків контузії головного мозку. Вивчено вплив трьох варіантів багатокомпонентної анестезії на стан про- й антиоксидантної систем і вегетативну рівновагу організму під час нейрохірургічних операцій. Класифіковано рівні стресорної вегетативної й метаболічної відповіді організму у процесі оперативного втручання, визначено характеристики й показники для оцінки адекватності анестезіологічного захисту та вибору методу анестезії. Досліджено ефективність запропонованих методів анестезії залежно від ступеня ушкодження головного мозку.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано нове рішення наукової задачі автоматичного управління багатозв'язним об'єктом - технологічним процесом холодної листопрокатки на безперервних станах на підприємствах металургійного виробництва. Запропоновано рівняння динаміки прокатки, з використанням якого удосконалено багатозв'язну динамічну модель даного процесу. Прокатний стан розглянуто як нелінійний об'єкт зі змінним запізнюванням, а окрему кліть - як лінійний двозв'язний об'єкт управління. З урахуванням декомпозиції процесу на технологічні модулі розроблено трирівневу систему автоматичного управління безперервним станом з локальними системами управління натискними пристроями й головним приводом на нижньому рівні, двозв'язними адаптивними системами управління локальними клітями на другому рівні, та запропонованим багатозв'язним регулятором на верхньому рівні. У даній системі враховано нелінійність об'єкта управління й змінні міжклітьові запізнювання. Удосконалено алгоритм верхнього рівня для самоорганізації моделі управління на базі багатокритеріальної оцінки якості регулювання технологічного процесу безперервної прокатки.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності вогнезахисту деревини. Розроблено новий метод поверхневого просочування деревини. Встановлено, що з точки зору вогнезахисту полімерний антисептик є синергістом щодо антипірену. Доведено, що внаслідок послідовної поверхневої обробки антипіреном і полімерним антисептиком підвищується ефективність вогнебіозахисту деревини: оброблена даним способом деревина належить до групи важкогорючих матеріалів. Виготовлено нормативні документи на промислове виробництво та практичне застосування комбінованого просочувального складу.

  Скачати повний текст

Досліджено статистичні властивості самоорганізованих складних систем, фазовий простір яких містить граничні цикли або є ієрархічним. Для детерміністичної нелінійної системи знайдено критерій стійкості граничного циклу, який не потребує додаткового перетворення динамічних змінних. Встановлено механізм пригнічення осциляцій шумами Леві. Для систем, які мають фрактальний фазовий простір, розроблено теоретико-польовий формалізм, що базується на різних численнях. Одержано рівняння для твірних функціоналів систем, які мають внутрішню симетрію та зв'язки. Визначено залежність одночасткової статистичної суми вільних полів від деформації. Виявлено, що лише моменти парних порядків вільних статистичних полів набувають ненульових значень. Показано, що послідовний теоретико-імовірнісний опис ієрархічних структур вимагає використання алгебри Цаліса. Проведено аналітичне та числове дослідження розподілів за ієрархічними рівнями.

  Скачати повний текст

Вивчено значущість порушень метаболічних процесів в організмі хворих у клінічному перебігу обструктивної нефропатії. Розроблено методи диференційованої тактики щодо способу відновлення відтоку сечі та комплексного застосування лікарських засобів із метаболізм-коригувальною дією, що є патогенетично обгрунтованим. Наведено результати обстеження та лікування 110-ти хворих н обструктивну нефропатію. Досліджено клінічний перебіг обструктивної нефропатії в урологічних хворих, який має прояв як функціональний, уродинамічний, запальний і больовий синдроми. Внаслідок порушення уродинаміки інфра- та суправезикального характеру в організмі хворих вуглеводно-фосфорний обмін уповільнюється, що призводить до зниження енергетичного потенціалу окиснювально-відновних процесів та інтенсивності детоксикації. Установлено взаємозв'язок між вираженістю порушень метаболічних процесів, що стосуються системи біоенергетики, перебігу вуглеводно-фосфорного обміну, реалізації процесів детоксикації та забезпечення функціональної здатності структурних елементів нирки за умов обструкції, саме таким чином здійснюється вплив на клінічний перебіг обструктивної нефропатії і схильність до ускладнень, зокрема, інфекційно-запальних. Обгрунтовано необхідність медикаментозної корекції метаболічних порушень у хворих на обструктивну нефропатію, доцільність комплексного лікування пацієнтів, а також диференційованого вибору методу відновлення відтоку сечі. Розроблено та впроваджено до клінічної практики стент і катетер для довготривалого утримання, дренування та підведення до нирки контейнера з фармакосорбентом. Запровадження способів етіотропії та патогенетичної терапії за умов обструкції сечових шляхів вплинуло на вираженість уродинамічних змін, супінь декомпенсації ниркової функції та активність супровідного інфекційно-запального процесу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено міжнародно-правовим механізмам правомірного відступу держав від власних зобов'язань у сфері прав людини. Висвітлено еволюцію розуміння правомірності відступу держав від власних міжнародних зобов'язань, відображення такого відступу в сучасному праві міжнародних договорів і практику вирішення спорів щодо правомірності відступу держав відтаких зобов'язань. Визначено специфіку відступу держав за універсальними та регіональними угодами у сфері прав людини, охарактеризовано процедуру та правові наслідки відступу України від власних міжнародних зобов'язань у сфері прав людини в умовах збройного конфлікту. Охарактеризовано практику оцінки правомірності відступу держав від власних зобов'язань у діяльності міжнародних судів і конвенційних органів. Відзначено ключову потребу співвідношення приписів міжнародного гуманітарного права та права прав людини в умовах дерогації, визнано вирішальну роль дотримання в умовах дерогації процесуальних прав і гарантій. Доведено, що наразі практичне значення мають механізми дерогації за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, за Американською конвенцією прав людини та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Обґрунтовано, що відповідальність держави за порушення прав людини на території, яку вона не контролює, та суб'єктами, яких вона не контролює, в цілому є вкрай обмеженою. В умовах, коли держава-жертва не може гарантувати на окупованій території дотримання прав, що не підлягають дерогації, її відступ від інших зобов'язань на такій території не має практичного сенсу та формального значення. Доведено, що в Україні накопичено спеціальну законодавчу базу, в рамках якої можуть здійснюватися додаткові обмеження прав людини згідно умов дерогації, формується система відповідних правозастосовних актів.^UThe dissertation is devoted to the international legal mechanisms of lawful retreat (derogation) of states from their own human rights obligations. The work reflects the development of the European scientific and philosophic doctrine on the nature of states' obligations, including the treaty ones, of the derogation from such obligations and of its non-execution. There is proved that as minimum since the ХVІІІ century states foresaw the possibility of the derogation from their treaty obligations for humanitarian issues, such as defence the non-combatants, exchanging the prisoners of war, fishermen's and merchants' interests. The evolution of the understanding of the legality of the derogation of states from their own international obligations, the reflection of such derogation by the modern law of international treaties and by the practice of resolving disputes concerning the legality of the derogation of states from such obligations are also studied. The specifics of the derogation of states under universal and regional treaties in the field of human rights are defined; the procedure and legal consequences of Ukraine's derogation from its own international human rights obligations in the context of armed conflict are described. The practice of assessing the legality of the derogation of states from their obligations in the activities of international courts and convention bodies is described. The key requirement for the correlation of the requirements of internationalhumanitarian law and human rights under the conditions of the derogation is noted, and it recognizes the key role of observance the procedural rights and guarantees in those processes of derogation. It is proved that the mechanisms of derogation under the International Covenant on Civil and Political Rights, the American Convention on Human Rights, the Convention for the Protection of Human Rightsand Fundamental Freedoms have major practical importance for the modern international law.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На основі моніторингових досліджень міських зон відпочинку щодо кислотно-основного і сольового забруднення, забруднення важкими металами, поверхнево-активними і радіоактивними речовинами ґрунтів, атмосферних опадів і поверхневих вод, а також з урахуванням типу діяльності і виду відпочинку людей розроблено методику оцінювання техногенного навантаження на приземний простір рекреаційних територій, розташованих поряд з автодорогами.Обгрунтовано доцільність застосування і розроблено методику розрахунку комплексного показника техногенного навантаження як індикатора змін екологічного стану досліджуваних територій. Це дозволило встановити рівень екологічної небезпеки зон відпочинку людей залежно від типу діяльності та виду відпочинку і на цій основі створити наукове підґрунтя для вдосконалення системи екологічного моніторингу міських рекреаційних територій, розробити заходи і надати рекомендації з підвищення їх екологічної безпеки.За методом математичного моделювання побудовано поля дисперсії шкідливих домішок відпрацьованих газів автомобілів (чадного газу СО, оксидів Нітрогену NОx у перерахунку на NO2 і дрібнодисперсних твердих частинок РМ) і встановлено рівні техногенного навантаження на досліджувані зони відпочинку. За різних метеорологічних умов визначено мінімальні відстані від дороги, на яких спостерігаються екологічно прийнятні концентрації шкідливих домішок.^UOn the basis of monitoring studies of urban recreational areas on acid-base and saline contamination, pollution by heavy metals, surfactants and radioactive substances of soil, precipitation and surface waters, as well as taking into account the type of activity and recreation of people a method of assessing technogenic load on the surface space of recreational areas located near highways was developed.The expediency of application and the technique of calculation of the complex indicator of the technogenic load as the indicator of changes of ecological state of investigated territories were developed and substantiated. This allowed to establish the level of ecological danger of recreational areas depending on the type of human activity and recreation and to create a scientific basis for the improvement of the environmental monitoring of urban recreational areas; to develop measures and provide recommendations for improving their ecological safety, etc.By the method of mathematical modeling, the fields of dispersion of harmful impurities of exhaust gases of vehicles (carbon monoxide CO, nitrogen oxides NOx (in terms of NO2) and particulate matter) were created and levels of technogenic load on the investigated recreational areas were determined. Under different weather conditions, the minimum distances from the road at which ecologically acceptable concentrations of harmful impurities are observed were defined.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час використання спеціальних знань при розслідуванні незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами. Мета: вирішення конкретного наукового завдання з розробки рекомендацій щодо використання спеціальних знань при розслідуванні незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами. Методи: діалектичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, соціологічний, статистичний, формальної логіки. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: визначено види спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами, якими є знання: в галузі зброєзнавства та слідознавства; криміналістичної фотографії і навички володіння фото-відео та комп'ютерною технікою; психології злочинної діяльності; процесу зберігання, обліку та видачі зброї на військових об'єктах, в органах та підрозділах МВС, а також навички поводження зі зброєю; технічного дослідження документів і почеркознавства; товарознавства та окреслено форми їх використання по кожному з видів; визначено поняття факультативних форм використання спеціальних знань під якими потрібно розуміти види діяльності обізнаних осіб, що сприяють швидкому та повному розслідуванню кримінальних правопорушень, але не зафіксовані у протоколах слідчих (розшукових) дій і додатках до них та інших процесуальних документах; розроблено організаційно-тактичні основи залучення спеціалістів для проведення огляду, обшуку та допиту при розслідуванні незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами, а також алгоритми їх діяльності по кожній з цих слідчих (розшукових) дій. Сфера використання: у нормотворчій діяльності – для вдосконалення нормативно-правової регламентації діяльності спеціалістів при розслідуванні кримінальних правопорушень та процесуального порядку призначення та проведення експертизи; у науковій діяльності – для подальшого дослідження методики розслідування незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами на сучасному етапі, а також методики проведення окремих видів судових експертиз; в освітньому процесі – для розробки програм і методичних рекомендацій, підготовлення підручників і навчальних посібників з вивчення навчальних дисциплін «Криміналістика», «Кримінальний процес»; у практичній діяльності – для підвищення ефективності розслідування незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами, а також під час призначення та проведення окремих видів судових експертиз.^UThe object of the study is the public relations that arise from the use of specialized knowledge in the investigation of illegal handling of weapons, ammunition or explosives. Purpose: to solve a specific scientific problem to develop recommendations for the use of specialized knowledge in the investigation of illegal handling of weapons, ammunition or explosives. Methods: dialectical, system-structural, comparative-legal, sociological, statistical, formal logic. Theoretical and practical results, scientific novelty: identified types of special knowledge used in the investigation of illicit handling of weapons, ammunition or explosives, which are knowledge: in the field of weapons and tracing; forensic photography and photo-video and computer skills; psychology of criminal activity; the process of storage, accounting and issuance of weapons at military facilities, bodies and departments of the Ministry of Internal Affairs, as well as skills in handling weapons; technical research of documents and handwriting; commodity science and outlined the forms of their use for each of the species; defined the concept of optional forms of use of special knowledge which should be understood as activities of knowledgeable persons that contribute to the rapid and complete investigation of criminal offenses, but not recorded in the protocols of investigative (search) actions and annexes to them and other procedural documents; the organizational and tactical bases of involvement of experts for carrying out inspection, search and interrogation at investigation of illegal handling of the weapon, ammunition or explosives, and also algorithms of their activity on each of these investigative (search) actions are developed. Scope of use: in rule-making activity - to improve the normative-legal regulation of the activity of specialists in the investigation of criminal offenses and the procedural order of appointment and examination; in scientific activity - for further research of methods of investigation of illegal handling of weapons, ammunition or explosives at the present stage, as well as methods of conducting certain types of forensic examinations; in the educational process - for the development of programs and guidelines, preparation of textbooks and manuals for the study of disciplines "Criminology", "Criminal Procedure"; in practice - to increase the effectiveness of the investigation of illegal handling of weapons, ammunition or explosives, as well as during the appointment and conduct of certain types of forensic examinations.

Досліджено теоретико-методологічні засади розвитку та підвищення ресурсного потенціалу аграрного виробництва. Визначено й обгрунтовано суть і класифікацію виробничих ресурсів, а також підходи до реалізації стратегії зростання ефективності сільськогосподарських підприємств. Визначено особливості складу, рівня забезпеченості й ефективності використання виробничих ресурсів на рівні регіону. З урахуванням забезпеченості ресурсами аграрного сектору виробництва розроблено методику визначення депресивності сільських районів і запропоновано шляхи вдосконалення організаційної структури регіонального управління. Визначено стратегічні напрями розвитку виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств на базі розроблених економіко-математичних моделей оптимізації машинно-тракторного парку, структури посівних площ і впливу окремих фінансових показників на кінцеві результати діяльності підприємства.

  Скачати повний текст