Визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношування вагітності. Встановлено їх окрему та поєднану значимість, завдяки чому розроблено систему індивідуального підходу до прогнозування, тактики ведення вагітності та пологів, проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів щодо попередження перинатальних ускладнень. Встановлено прогностичну роль мікробіоценозу статевих шляхів - фактора ризику виникнення перинатальних ускладнень інфекційного генезу. Визначено ступінь впливу імунологічних плодово-материнських взаємовідносин в індукції загрози недоношування вагітності та розвитку перинатальності патології. Використано функціональні методи дослідження для вивчення впливу загрози недоношування на функціональний стан адаптаційно-гомеостатичних механізмів плода залежно від терміну гестації та продовжуваності перебігу патологічного процесу. Встановлено взаємообумовленість показників біофізичного профілю плода від ступеню важкості страждання плода та терміну гестації. Визначені фактори ризику перинатальної патології у випадку недоношування вагітності зумовлюють доцільність проведення пренатальної диспансеризації. Науково обгрунтовано та впроваджено у клінічну практику систему організаційних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для антенатальної охорони плода та профілактику перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню особливостей виникнення, перебігу, лікування та профілактики внутрішньоматкової рідини у пацієнток постменопаузального періоду та удосконаленню алгоритму ведення жінок з внутрішньоматковою рідиною в постменопаузальному періоді.Жінки з внутрішьоматковою рідиною в постменопаузі відносяться до групи високого ризику розвитку як доброякісних, так і злоякісних захворювань матки. Тому, розробка нових методик діагностики внутрішньоматкової рідини є не лише актуальним аспектом сьогодення медичної науки, а й запорукою профілактики та ранньої діагностики такого тяжкого ускладнення, як злоякісна патологія ендометрія.Метою даної роботи є розроблення алгоритму ведення пацієнток постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною та на основі функціональних, мікробіологічних та патоморфологічних методів діагностики вдосконалити диференційно-патогенетичне лікування.Завдання дослідження:1. Встановити частоту наявності внутрішньоматкової рідини у пацієнток постменопаузального періоду.2. Вивчити клінічні особливості акушерсько-гінекологічного анамнезу у жінок постменопаузального періоду з внутрішньматковою рідиною.3. Вивчити патоморфологічні та мікробіологічні особливості аспірату з порожнини матки та особливості стану мікробіоценозу піхви у жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною.4. Вивчити інформативність застосування ультразвукової діагностики та доплерометричного дослідження у пацієнток постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною.5. Вивчити інформативність застосування компресійної соноеластографіі у пацієнток постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною.6. Оцінити ефективність методики та клінічну значимість поєднання ТВУЗД з доплерометрією та компресійної соноеластографіі для диференційної діагностики патологічних процесів ендометрія у досліджуваних пацієнток з внутрішньоматковою рідиною.7. Оцінити ефективність застосування протирецидивної терапії у складі комплексного лікування пацієнток постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною.8. Розробити діагностично-лікувальний алгоритм з урахуванням можливостей ультразвукового дослідження, доплерометричного обстеження, компресійної соноеластографіі, мікробіологічного статусу та даних патоморфологічного дослідження у пацієнток постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною.^UThe dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the origin, course, treatment and prevention of intrauterine fluid in postmenopausal patients and to the improvement of the algorithm for managing women with intrauterine fluid in the postmenopausal period.Postmenopausal women with intrauterine fluid are at high risk for both benign and malignant uterine diseases. Therefore, the development of new methods for the diagnosis of intrauterine fluid is not only an important aspect of modern medical science, but also a guarantee of prevention and early diagnosis of such a serious complication as malignant pathology of the endometrium.The aim of this work is to develop an algorithm for managing postmenopausal patients with intrauterine fluid and on the basis of functional, microbiological and pathomorphological diagnostic methods to improve differential pathogenetic treatment.Objectives of the researh:1. To establish the frequency of intrauterine fluid in postmenopausal patients.2. To study the clinical features of obstetric and gynecological history in postmenopausal women with intrauterine fluid.3. To study the pathomorphological and microbiological features of the aspirate from the uterine cavity and the peculiarities of the vaginal microbiocenosis in postmenopausal women with intrauterine fluid.4. To study the informativeness of the use of ultrasound diagnostics and Doppler examination in patients of postmenopausal period with intrauterine fluid.5. To study the informativeness of the use of compression sonoelastography in patients of postmenopausal period with intrauterine fluid.6. To evaluate the effectiveness of the method and the clinical significance of the combination of TVUZD with Doppler and compression sonoelastography for the differential diagnosis of pathological processes of the endometrium in the studied patients with intrauterine fluid.7. To evaluate the effectiveness of antirelapse therapy in the complex treatment of postmenopausal patients with intrauterine fluid.8. To develop a diagnostic and therapeutic algorithm taking into account the possibilities of ultrasound, Doppler examination, compression sonoelastography, microbiological status and data of pathomorphological examination in patients of postmenopausal period with intrauterine fluid.

Дана дисертаційна робота присвячена оцінці ефективності та патогенетичному обґрунтуванню використання лазерних технологій в терапії стресового нетримання сечі у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку.Проблема стресового нетримання сечі є вельми актуальною в сучасній гінекологічній практиці. Регламентовані сучасними настановами терапевтичні підходи до корекції даного стану демонструють недостатню ефективність. В той же час, в Україні кількість жінок, які страждають на стресове нетримання сечі продовжує неухильно зростати, а дана проблема з суто медичної, перейшла в ранг медико-соціальних. В сучасній клінічній практиці лікування стресового нетримання сечі все частіше застосовуються лазерні технології, які є більш ефективними, добре сприймаються пацієнтами та мають триваліший ефект після лікування.Метою даної роботи є покращення якості життя жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку зі стресовим нетриманням сечі шляхом патогенетично обґрунтованого застосування лазерної терапії.Завдання дослідження:1.?Провести клініко-статистичний аналіз медичних карт хворих вікової групи від 45 до 55 років зі стресовим нетриманням сечі.2.?Визначити особливості сполучної тканини, обміну мікроелементів та вітамінів у жінок віком від 45 до 55 років зі стресовим нетриманням сечі. 3.?Визначити стан гормонального та метаболічного гомеостазу у жінок віком від 45 до 55 років зі стресовим нетриманням сечі.4.?Визначити особливості якості життя у жінок віком від 45 до 55 років зі стресовим нетриманням сечі.5.?Дослідити стан сечовидільної системи та мікобіоценозу статевих шляхів у жінок віком від 45 до 55 років зі стресовим нетриманням сечі.6.?Розробити, патогенетичного обґрунтувати та оцінити ефективність комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок віком від 45 до 55 років зі стресовим нетриманням сечі шляхом використання лазерної терапії.7.?Оцінити зміни симптомів стресового нетримання сечі, особливості якості життя та вплив на сексуальну функцію та частоту рецидивів на тлі використання консервативної, лазерної та комбінованої терапії на початковому рівні, через 4 та 8 місяців від початку лікування.На першому етапі до дослідження залучено 189 жінок, яким проведено повне клініко-статистинче обстеження, під час якого зверталась увага на особливості конституції тіла, стан соматичного та гінекологічного здоров’я з виявленням станів, що є фенотиповими ознаками недиференційованої дисплазій сполучної тканини, паритету, а також ускладненням під час пологів. На другому етапі дослідження проведено комплексне клініко-лабораторне дослідження, яке передбачало: визначення стану волокнистої сполучної тканини, визначення концентрацій основних мікроелементів та вітамінів, оцінку гормонального та метаболічного балансів, оцінку якості життя, оцінку стану біоценозу статевих шляхів, оцінку сечовидільної функції, УЗД нирок та УЗД сечового міхура з визначенням об’єму залишкової сечі, а жінкам з наявною залишковою сечею – урофлуометрія та цистометрія наповнення.^UThis thesis is devoted to the evaluation of the effectiveness and pathogenetic substantiation of laser technologies application in the therapy of stress urinary incontinence in women of late reproductive and premenopausal age.The problem of stress urinary incontinence is very relevant in modern gynecological practice. Therapeutic approaches to the correction of this condition, regulated by modern guidelines, demonstrate insufficient effectiveness. At the same time, in Ukraine, the number of women suffering from stress urinary incontinence continues to grow steadily, and this problem has moved from a purely medical one to a medical-social one. In the modern clinical practice of treating stress urinary incontinence, laser technologies are increasingly used, which are more effective, well accepted by patients and have a longer effect after treatment.The purpose of this work is to improve the quality of life of women of late reproductive and premenopausal age with stress urinary incontinence through pathogenetically justified laser therapy application.Objectives of the research:1.?To conduct a clinical and statistical analysis of medical records of patients aged 45 to 55 years with stress urinary incontinence.2.?To determine the features of connective tissue, exchange of trace elements and vitamins in women aged 45 to 55 years with stress urinary incontinence.3.?To determine the state of hormonal and metabolic homeostasis in women aged 45 to 55 years with stress urinary incontinence.4.?To determine the characteristics of the quality of life in women aged 45 to 55 years with stress urinary incontinence.5.?To investigate the state of the urinary system and mycobiocenosis of the genital tract in women aged 45 to 55 years with stress urinary incontinence.6.?To develop, pathogenetically substantiate and evaluate the effectiveness of a complex of diagnostic and therapeutic and preventive measures in women aged 45 to 55 years with stress urinary incontinence by using laser therapy.7.?To assess changes in stress urinary incontinence symptoms, quality of life features, and impact on sexual function and recurrence rates following conservative, laser, and combined therapy at baseline, 4, and 8 months after initiation of treatment.At the first stage, 189 women were involved in the study, who underwent a full clinical and statistical examination, during which attention was paid to the peculiarities of the body constitution, the state of somatic and gynecological health, with the identification of conditions that are phenotypic signs of undifferentiated connective tissue dysplasia , parity, and also a complication during childbirth. At the second stage, a complex clinical and laboratory study was carried out, which included determination of: the state of fibrous connective tissue, concentrations of the main microelements and vitamins, assessment of: hormonal and metabolic balance, life quality, vaginal biocenosis, urinary function, ultrasound: of the kidneys and of the bladder with determination of the volume of residual urine, and for women with existing residual urine – uroflowmetry and cystometry of filling.

Дана дисертаційна робота присвячена оцінюванню ефективності та патогенетичному обґрунтуванню застосування лазерних технологій при лікуванні атрофічного кольпіту у жінок постменопаузального віку. Атрофічний кольпіт є одним з провідних супутніх станів постменопаузального періоду, який вкрай негативно впливає на якість життя жінок. Методи консервативного лікування є недостатньо ефективними, а призначення системної менопаузальної гормональної терапії пов’язано з ризиками. На сьогодні, в клінічній практиці лікування атрофічних кольпітв застосовуються лазерні технології, які є більш безпечними для пацієнта, добре переносяться та не мають побічних ефектів.Метою даної роботи є покращення якості життя жінок постменопаузального віку із атрофією тканин піхви шляхом патогенетично обґрунтованого застосування лазерної терапії.Завдання дослідження:1.?Провести клініко-статистичний аналіз медичних карт жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом.2.?Визначити особливості сполучної тканини та обміну мікроелементів у жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом.3.?Визначити кольпоцитологічні особливості вагінального епітелію, дослідити стан мікробіоценозу статевих шляхів та оцінити світломікроскопічні і морфометричні особливості слизової оболонки піхви, а також її проліферативну функцію у жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом.4.?Визначити особливості якості життя у жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом.5.?Розробити, патогенетично обґрунтувати та оцінити ефективність комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом шляхом використання лазерної терапії.6.?Оцінити зміни симптомів атрофічного кольпіту, вплив на сексуальну функцію та частоту рецидивів на фоні використання консервативної, лазерної та комплексної терапії на початковому рівні, через 3 місяці та 12 місяців лікування.До дослідження залучено 160 жінок в постменопаузі з атрофічним кольпітом, яких в залежності від обраної тактики лікування розподілено на три групи: основна група – 55 жінок які отримували терапію із застосуванням СО2-лазеру, група порівняння – 40 жінок, які отримували лікування відповідно до запропонованого лікувального комплексу, контрольна група – 65 жінок, які отримували консервативну терапію. На другому етапі дослідження проводився аналіз та узагальнення отриманих результатів. Тривалість дослідження становила 12 місяців.^UThis thesis deals with the evaluation of the effectiveness and pathogenetic justification of the laser technologies application in the treatment of atrophic colpitis in postmenopausal women. Atrophic colpitis is one of the leading concomitant conditions of the postmenopausal period, which has a very negative impact on the life quality of women. The available local methods of conservative treatment are not effective enough, and the appointment of systemic menopausal hormone therapy is associated with risks for many organs and systems in postmenopausal women. That is why, today, in the clinical practice of atrophic colpitis treatment, laser technologies are increasingly used, which are safer for the patient, well tolerated and do not have side effects.The aim of the thesis is to improve the quality of life of postmenopausal women with vaginal tissue atrophy through pathogenetically justified of laser therapy application.Objectives of the research:1.?To conduct a clinical and statistical analysis of medical records of postmenopausal women with atrophic colpitis.2.?To determine the features of connective tissue and micronutrient metabolism in postmenopausal women with atrophic colpitis.3.?Determine the state of colpocytological features of vaginal epitelium, vaginal biocenosis, and assess the photomicroscopic and morphometric features of the vaginal mucosa, as well as its proliferative function in postmenopausal women with atrophic colpitis.4.?To determine the features of the quality of life in postmenopausal women with atrophic colpitis.5.?To develop and pathogenetically substantiate and evaluate the effectiveness of a complex of diagnostic and therapeutic measures in postmenopausal women with vulvovaginal atrophy using laser therapy.6.?Evaluate changes in the symptoms of vulvovaginal atrophy and the effect on sexual function and relapse rate when using conservative, laser and complex therapy at the beginning, after 3 months and 12 months of treatment.The research involved 160 postmenopausal women with atrophic colpitis who depending on the chosen treatment tactics were distributed as: the main group– 55 women who received CO2-laser therapy, the comparison group – 40 women who received treatment according to the proposed treatment complex, control group – 65 women who received conservative therapy. At the second stage of the study, the results were analyzed and summarized. The duration of the study was 12 months.