На підставі комплексного підходу до проблеми постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС) - вивчення колоїдних властивостей жовчі, морфологічних змін у тканині печінки, стану антиокисного гомеостазу та імунологічної реактивності організму в хворих після перенесеної лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) - доповнено уявлення про окремі патогенетичні ланки розвитку ПХЕС. Виявлено зміни діелектричної проникності (ДП) жовчі у хворих після перенесеної ЛХЕ. Отримано дані про вплив порушень взаємозв'язку вільної та зв'язаної води в жовчі на її літогенні властивості. Встановлено наростання продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) - гідроперекисів ліпідів у сироватці крові та ферментної ланки антиоксидантного захисту (АОЗ) - глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази в еритроцитах крові залежно від тривалості хронічного холециститу (ХХ). Виявлено залежність вираження змін у ПОЛ і АОЗ в тканині печінки від тривалості захворювання. Доведено характер порушень неспецифічних факторів захисту організму, клітинного та гуморального імунітету в хворих на ХХ після ЛХЕ залежно від тривалості захворювання. Встановлено взаємозв'язок між регуляторними ланками гомеостазу організму - рівнем продуктів ПОЛ, активністю ферментів АОЗ, показниками імунологічної реактивності організму в крові. Виявлено позитивну кореляцію між показниками ПОЛ і АОЗ в крові та тканині печінки. Доведено доцільність патогенетично обгрунтованої терапії після проведення ЛХЕ. Розроблено оптимальну схему лікування хворих після ЛХЕ з метою попередження розвитку ПХЕС залежно від тривалості перебігу ХХ з урахуванням змін колоїдних властивостей жовчі, наявності супутнього хронічного неспецифічного реактивного гепатиту, порушень у системі ПОЛ та АОЗ та імунному статусі хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми управління соціальним розвитком вугільної промисловості України за умов реструктуризації та соціальної кризи. Виявлено основні причини кризових ситуацій. Визначено основні напрями реструктуризації та проаналізовано основні технічні, економічні, екологічні та соціальні її наслідки. Запропоновано методику та проаналізовано соціальний розвиток вугільної промисловості за двома напрямами: аналіз соціального розвитку підприємств галузі та аналіз соціальних наслідків реструктуризації. Для ефективної реалізації соціальної політики обгрунтовано напрями удосконалення управління соціальним розвитком. Розроблено механізм подолання соціальної кризи у вугільній промисловості, у якому використовуються державні, галузеві та регіональні програми, соціальні плани, комплексні плани соціального розвитку шахтарських міст, галузеві та регіональні угоди, колективні договори. Розроблено та впроваджено методичні підходи щодо моніторингу соціальних наслідків реструктуризації.

  Скачати повний текст