Одержано систему алгебричних рівнянь, які визначають взаємозв'язок лінійних поперечних і кутових координат осьового контуру на вході в сусідні дзеркала резонатора лазерного гіроскопа (ЛГ). Одержано формули для розрахунку лінійного поперечного відхилення осьового контуру від номінальної осі резонатора ЛГ у відліковій площині, розташованій на заданій відстані від дзеркала, або плоскопаралельної пластини. Визначено співвідношення для розрахунку зміщень центра світлової плями гауссова пучка на вхідних і вихідних поверхнях плоскопаралельних пластин у резонаторі ЛГ, а також на поверхнях дзеркал резонатора. Одержано формули для розрахунку складових оптичних довжин плечей резонатора ЛГ на всіх ділянках прямолінійного поширення світла та співвідношення стосовно оптичних довжин плечей резонатора ЛГ. Запропоновано вирази для розрахунку оптичного периметра осьового контуру резонатора ЛГ. Відзначено, що з використанням результатів дослідження визначено вимоги щодо технологічних допусків на виготовлення моноблока ЛГ, обчислено геометричні масшабні множини і орієнтацію осі чутливості неідеально виконаного ЛГ, розроблено математичну модель зони синхронізації зустрічних хвиль ЛГ з рівнодобротним резонатором за умов точної настройки на центр лінії випромінювання та збалансованості струмів у плечах розряду. Модель враховує члени четвертого порядку малості за коефіцієнтами зв'язку і дає змогу обчислити координати на осі кутових швидкостей відповідно до лівої та правої меж зони синхронізації, координату її центра та напівширину.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан питання хімії та технології активних світлих наповнювачів і встановлено перспективність використання попередньо збагачених каолінів вітчизняних родовищ у складі захисно-декоративних лакофарбових матеріалів. Доведено принципову можливість і перспективність істотного покращання оптичних властивостей каолінів Просяновського родовища шляхом термоактивації (1 173 - 1 223 К протягом 1 год.). Зазначено, що їх білизна зростає на 3 - 5 %, насиченість тону зменшується у два рази у порівнянні з вихідними каолінами. Установлено оптимальний режим одержання композицій на основі каолінів. Доведено, що їх механоактивація у присутності поліметилфенілсилоксану супроводжується фізичною та хімічною адсобцією полімеру (до 2,77 - 3,35 мас. %). З урахуванням особливостей процесів фізико-хімічної взаємодії у системі поліметилфенілсилоксан - каолін розроблено склади базових захисно-декоративних лакофарбованих покриттів. Досліджено, що використання випалених каолінів у складі кремнійорганічних покриттів підвищує міцність у процесі удару (18 - 25 %), твердість і мікротвердість (8 - 27 %), покрівельну здатність (5 - 10 %), зменшує вологопоглинання (у 4 - 10 разів). На підставі проведених досліджень розроблено технічні умови ТУ У В. 2.7-249 819 7.345 - 2002 "Емаль кремнійорганічна КО-168МК" і випущено дослідну партію емалі.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні основи, науково-методичні підходи та практичні рекомендації щодо побудови фінансово-економічного механізму регулювання ринку фінансових послуг. Удосконалено категоріальний апарат ринку фінансових послуг, проаналізовано основні тенденції розвитку механізмів регулювання ринку фінансових послуг в Україні та країнах ЄС, принципи їх реалізації та визначено особливості застосування секторальної, функціональної та заснованої на засадах єдиного регулятора моделей. Обгрунтовано сутність, систему цілей та завдань, основні функції, елементи структури механізму регулювання ринку фінансових послуг у цілому, а також механізмів державного регулювання та саморегулювання як його невід'ємних складових. Проведено аналіз і оцінювання ефективності дії фінансово-економічного механізму регулювання ринку фінансових послуг за сучасних умов. Запропоновано науково-методичні підходи до оцінювання ефективності й якості впливу регулювання на розвиток ринку фінансових послуг. Розглянуто проблемні аспекти й обгрунтовано необхідність та перспективні напрями удосконалення державного регулювання ринку фінансових послуг. Удосконалено науково-методичний підхід до комплексної порівняльного оцінювання ефективності застосування різних моделей механізму регулювання.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано та розроблено рецептури морозива для спортсменів, у разі споживання якого має бути забезпечена їх потреба у нутрієнтах, адекватних за кількістю та співвідношенням специфіці метаболічних процесів на різних етапах психофізичного навантаження тренувально-змагального періоду. Розроблено науково обгрунтовану товарознавчу класифікацію харчових продуктів для спортсменів. Сформульовано критерії оптимізації нутрієнтного складу морозива з топінгами для них. За результатами експериментальних досліджень і шляхом математичного моделювання визначено оптимальні співвідношення рецептурного морозива, функціональних композицій і топінгів на їх основі. Проведено комплексну товарознавчу оцінку споживчих властивостей морозива для спортсменів і встановлено закономірності їх змін у процесі зберігання. Установлено фізіологічну ефективність морозива для спортсменів за умов високих психофізичних навантажень тренувального процесу. Визначено економічний, соціальний ефект від виробництва та споживання, а також оцінено конкурентоспроможність нових видів морозива.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню лінгвокогнітивних параметрів письмових англомовних оповідей про сновидіння як дискурсивного та наративного явища. Матеріалом дослідження є корпус із 538 англомовних письмових переказів сновидінь (157 200 слів), зібраних із онлайн-щоденників сновидінь на сайті dreamjournal.net. Дослідження виконане в теоретичних та методологічних рамках сучасної когнітивної лінгвістики, дискурсології та когнітивної наратології. Для описання лінгвокогнітивної природи процесу наративізації сновидіння дослідження фокусується на суб’єктному позиціюванні нараторів щодо оповідуваного оніричного досвіду. Для аналізу наративних жанрово-специфічних характеристик переказів сновидіння залучено поняття подієвості та поняття перспективи як конструкту, що організує ментальні простори оповіді. Наукова новизна дослідження полягає у запропонованій комбінованій методиці та першому детальному вивченню англомовного дискурсу та наративу оповіді про сновидіння в ракурсі дискурсології та когнітивної наратології. В роботі було вперше описано переказ сновидіння як окремий жанр англомовного письмового наративу; з’ясовано тенденції евіденційного маркування оніричного досвіду в англомовному дискурсі; схарактеризовано частотність сенсорних семантичних модусів, залучених у концептуалізації досвіду сновидіння; виявлено тенденції суб’єктивного позиціювання нараторів стосовно оповідуваного англійською мовою оніричного досвіду; змодельовано дуальне конструювання категорій наратора, фокалізатора, наративної перспективи та точки зору в англомовних оповідях про сновидіння; описано основні жанрові риси механізмів наративізації досвіду та смислотворення в наративі оповіді про сновидіння.Практична цінність дослідження пов’язана із можливим залученням отриманих висновків щодо концептуалізації оніричного досвіду в спецкурсах з теорії дискурсу (генрістики), когнітивної лінгвістики (теорії ментальних просторів), когнітивної наратології, квантитативних методів у лінгвістиці, корпусної лінгвістики. Висновки роботи також можуть бути використані під час виконання наукових досліджень студентів та аспірантів. Робота складається із трьох розділів, які послідовно викладають дискурсивні та наратологічні теоретичні і методологічні підвалини дослідження, аналіз засобів евіденційного та епістемічного маркування в дискурсі оповідей про сновидіння, когнітивну архітектуру подвійної наративної перспективи, подієвості та наративних просторів оповідей цього жанру та загальних висновків, в яких узагальнено здобутки дослідження та окреслено подальші перспективи його розвитку. Перший розділ «Методологічне підґрунтя вивчення письмових англомовних наративів оповіді про сновидіння» презентує аналітичний огляд релевантних для дисертаційного дослідження теоретичних та методологічних підвалин дискурсології та наратології. Письмовий наратив оповіді про сновидіння позиціоновано серед інших наративних жанрів та описані базові жанрово-релевантні характеристики культурної дискурсивної практики переказування сновидінь. Розділ завершується описом базових принципів, інструментарію та процедури вивчення наративу оповіді про сновидіння. ?Другий розділ «Лінгвальні засоби реалізації категорії евіденційності в письмових англомовних наративах про сновидіння» містить результати анотування корпусу за обраними підкатегоріями евіденційності, аналіз специфіки концептуалізації сенсорної природи оніричного досвіду та розбір її репрезентацій в наративі. Ревелятивну евіденційність в англійській мові витлумачено як концептуальну категорією, яка існує у взаємоконстиутивній опозиції з антиревелятивною евіденційністю для встановлення опори на реальні знання та підтримку епістемічного контролю над концептуалізацію оніричного досвіду в оповіді. Встановлено, що через домінування в оповідях про сновидіння сенсорних евіденційних маркерів, оніричний досвід концептуалізується як виразно сенсорний. Третій розділ «Конфігурації наративних просторів та категорія перспективи в наративах оповіді про сновидіння» присвячено моделюванню динамічної наративної перспективи в оповідях про сновидіння з метою з’ясування жанрової специфіки таких оповідей. Обґрунтовано, що основною жанрово релевантною рисою наративу про сновидіння є подвійна подієвість, що в свою чергу формує динамічність функції перспективи та співіснування двох наративних просторів оповіді (реального та оніричного). Проаналізовано роль концептуальної інтеграції як механізму, який забезпечує наративне конструювання оніричного досвіду (смислотворення оніричного наративу) з опертям на активацію та інтеграцію двох ментальних просторів.^UThis thesis addresses linguo-cognitive parameters of written English-language dream reports as discursive and narrative entities. The studied corpus consists of 538 English-language dreams reports (157,200 words) collected from online dream journals on the website dreamjournal.net.The study was carried out within the theoretical and methodological framework of modern cognitive linguistics, discourse studies, and cognitive narratology. The present research aims to describe the linguo-cognitive nature of the dream narrativization process and hence focuses on the narrators’ subjective positioning regarding the narrated oneiric experience. In order to account for the genre-specific narrative characteristics of dream reports, the study applies the concept of perspective as a narrative construct that organizes narrative mental spaces of the story and links the perspective to eventfulness. The novelty of this research project resides in its combined methodology and the first detailed study of the discourse and narrative characteristics of the English-language dream reports from the perspective of discourse studies and cognitive narratology. Specifically, the tasks solved for the first time in this study include describing the dream report a separate genre of written narrative; identifying the tendencies of evidential marking of oneiric experience; establishing the comparative frequencies of semantic sensory modes involved in the conceptualization of the dream experience; outlining the tendencies of subjective positioning of narrators in relation to the narrated oneiric experience; modeling the dual functioning of the categories of narrator, focalizer, narrative perspective and point of view in dream stories; revealing the distinctive genre features of the mechanisms of narrativity and meaning-making in the dream reporting narrative.The practical value of the study lies in the possible application of the findings on the oneiric experience conceptualization in optional courses in the discourse theory (genristics), cognitive linguistics (theory of mental spaces), cognitive narratology, quantitative methods in linguistics, and corpus linguistics. The findings of the study can also be used in undergraduate and PhD research. The thesis consists of three chapters that consistently address the discursive and narratological theoretical and methodological underpinnings of the study; the analysis of the evidential and epistemic marking in the discourse of dream reporting; the cognitive architecture of the split narrative perspective, double eventfulness and twofold configuration of narrative spaces of the narratives of this genre; and the conclusion that summarizes the findings of the study and outlines its further prospects. The first chapter “Methodological Foundations for the Study of Written English-language Dream Reports Narrative” presents an analytical review of the study’s theoretical and methodological underpinnings in the realms of discourse studies and narratology. The written narrative of the dream report is positioned among other narrative genres and its distinctive genre features are discussed in the light of dream retelling as a cultural discursive practice. I conclude the chapter with a description of the key principles, tools, and procedure for the study of the dream narratives.?The second chapter “Linguistic Means of Evidential Marking in Written English-language Dream Reports” presents the results of manual corpus annotation with selected subcategories of evidentiality, as well as an analysis of the conceptualization of oneiric experience and its sensory nature as it is represented in the narrative. Revelative evidentiality in English is viewed as a conceptual category in mutually constituent opposition with anti-revelative evidentiality to sustain the reliance on real knowledge and support epistemic control over the conceptualization of oneiric experience in the narrative. It was established that due to the dominance of sensory evidential markers in dream reports, oneiric experience is conceptualized as distinctly sensory. The third chapter “Narrative Space Configurations and Narrative Perspective in Dream Reports” follows the modeling of a dynamic narrative perspective in dream reports in order to clarify the genre-determining features of these narratives. I argue that the distinct genre-determining feature of the dream reporting narrative is double eventfulness, which in turn renders dynamic the function of narrative perspective and informs the co-formation and cross-update of two narrative spaces of the story (that of reality and of dream). The role of conceptual integration is elucidated as a mechanism that provides for the narrative construction of oneiric experience (meaning-making of the dream retelling narrative) based on the activation and integration of two concurrent mental spaces.