Розроблено й обгрунтовано структуру професійно-значущих особистісних якостей соціального педагога, педагогічні засади особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у процесі професійної підготовки у ВНЗ, а саме: базові поняття, концепцію його особистісного розвитку, технологічну модель забезпечення особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у процесі професійної підготовки у ВНЗ, критерії ефективності, організаційно-методичні умови та педагогічні закономірності такого розвитку. Вдосконалено зміст, методи й організаційні форми навчально-виховного процесу освітньо-професійної програми підготовки майбутнього соціального педагога на підставі положень кредитно-модульної системи. Розвинуто принципи, стадії особистісного розвитку майбутнього соціального педагога, фактори впливу вузівського освітнього середовища на розвиток особистості студента. Розроблено та впроваджено навчально-методичний комплекс для забезпечення його особистісного розвитку в процесі його професійної підготовки у ВНЗ.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено обґрунтування сутності відповідальності та експериментальну перевірку дієвості наставництва як засобу формування відповідальності студентської молоді. Визначено та теоретично обґрунтовано: поняття «формування відповідальності студентської молоді засобами наставництва»; особливості впровадження групового студентського наставництва дітей, що перебувають в інституційних закладах догляду та виховання; особливості формування відповідальності студентської молоді засобами наставництва в умовах закладу вищої освіти; критерії і показники сформованості відповідальності студентської молоді: когнітивно-аксіологічний (усвідомлення сутності відповідальності, усвідомлення відповідальності як цінності, прийняття відповідальності як власної цінності); рефлексивно-прогностичний (рефлексивність, емпатійність, планування та прогнозування соціально значущого результату); мотиваційно-емоційний (соціально значуща мотивація, позитивна емоційність, альтруїстичність); діяльнісно-операційний (самостійність та ініціативність, активність, контроль та самоконтроль); виявлено та охарактеризовано рівні сформованості відповідальності студентської молоді: оптимальний, ситуативний, мінімальний; уточнено трактування понять «відповідальність», «наставництво», «наставник», «суспільно орієнтоване навчання (Service-Learning)»; подальшого розвитку набули форми та методи виховної роботи закладу вищої освіти щодо формування відповідальності студентської молоді. В освітній процес закладів вищої освіти впроваджено якісно новий підхід до формування відповідальності студентської молоді через організацію участі у наставництві дітей, що перебувають в інституційних закладах догляду та виховання. Розроблено програму участі студентської молоді у наставництві, яка має три складники: міні програму «Моя відповідальність», тренінг «Шлях до наставництва», участь в індивідуальному та груповому (програма «Друзі та порадники») наставництві. Запропоновано форми та методи роботи зі студентської молоддю щодо формування їхньої відповідальності засобами наставництва, розроблено методичні рекомендації для викладачів закладів вищої освіти, організаторів соціально-виховної роботи у закладах вищої освіти, педагогів, студентів, соціальних педагогів, наставників. Обґрунтовано сутність поняття «відповідальність» та виявлено особливості формування відповідальності студентської молоді засобами наставництва в умовах закладу вищої освіти. Виокремлено особливості формування відповідальності студентської молоді засобами наставництва в умовах закладу вищої освіти.^UThe thesis presents the substantiation of the essence of responsibility and the experimental verification of the effectiveness of mentoring as a means of formation of responsibility of students' youth. Defined and theoretically substantiated: the concept of «formation of responsibility of student youth by means of mentoring»; features of introduction of students group mentoring of children who are in institutional care and upbringing institutions; features of formation of responsibility of student's youth by means of mentoring in the conditions of higher education institution; criteria and indicators of the formation of responsibility of student youth: cognitive-axiological (awareness of the essence of responsibility, awareness of responsibility as a value, acceptance of responsibility as one's own value); reflexive-prognostic (reflexivity, empathy, planning and forecasting a socially significant result); motivational-emotional (socially significant motivation, positive emotionality, altruism); activity-operative (independence and initiative, activity, control and self-control); identified and characterized levels of responsibility of student youth: optimal, situational and minimal; the interpretation of the concepts «responsibility», «mentoring», «mentor», «Service-Learning» has been clarified; forms and methods of upbringing work of higher education institutions on the formation of responsibility of student youth have been further developed. A qualitatively new approach to the formation of responsibility of student youth through the organization of participation in the children mentoring who are in institutional care and upbringing institutions has been introduced into the upbringing process of higher education institutions. A program of student youth participation in mentoring has been developed, which has three components: a mini program «My Responsibility», training «Path to Mentoring», individual and group (program «Friends and Advisers») participation in mentoring. Forms and methods of work with student youth on formation of their responsibility by means of mentoring are offered, methodical recommendations for teachers of higher education institutions, organizers of upbringing work in higher education institutions, teachers, students, social pedagogues, mentors have been developed. The essence of the concept of «responsibility» is substantiated and the peculiarities of formation of responsibility of student youth by means of mentoring in the conditions of higher education institution are revealed.

Дисертація є комплексним дослідженням актуальної проблеми соціальної підтримки недержавними організаціями сімей учасників антитерористичної операції, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці дієвості програмно-змістового забезпечення соціальної підтримки недержавними організаціями сімей учасників антитерористичної операції/операції об’єднаних сил.^UThe thesis is a comprehensive study of the actual problem of social support by non-governmental organizations of families of participants of anti-terrorist operation, which was reflected in the theoretical justification and experimental verification of the effectiveness of software and content provision of social support by non-governmental organizations of families of participants of anti-terrorist operation/operation of joint forces.