Проаналізовано тенденції до децентралізації федеративної системи Канади останніх десятиріч, зумовлені боротьбою провінцій за перерозподіл повноважень між федеральним центром і регіонами. Визначено передумови та особливості формування сучасної канадської федеративної системи, а також характерні риси канадської федерації у порівнянні з іншими федеративними країнами світу. Виділено головні чинники, що вплинули на еволюцію канадського федералізму, серед яких найважливіше місце посідає боротьба регіональних еліт за розширення свого впливу та повноважень провінційних урядів. Обгрунтовано, що 1980 - 1890-ті рр. стали критичним періодом еволюції канадського федералізму у напрямку децентралізації федеративної системи країни. Доведено взаємозалежність розвитку канадського федералізму та квебекської проблеми та її вплив на процеси децентралізації канадської федерації досліджуваного періоду. Зроблено спробу визначити шляхи розв'язання квебекської проблеми та федерально-провінційних суперечок, спрогнозовано перспективи розвитку канадської федерації у майбутньому.

  Скачати повний текст

Досліджено імміграційне законодавство Сполучених Штатів Америки, політико-правовий аналіз даного законодавства. Вивчено історію становлення та розвитку імміграційного права США; запровадження якісних обмежень на в'їзд та перебування іноземців, виникнення візової системи, системи в'їзних преференцій та її модифікацій. Проведено дослідження особливостей імміграційного права США на сучасному етапі. Розглянуто державні установи, які регулюють процеси імміграції у державі. Приділено увагу ролі судового прецеденту в формуванні імміграційного законодавства США. Розкрито сутнісні сторони змін у імміграційній політиці останнього часу. Висвітлено механізм імміграційного законодавства як інструмента здійснення державної політики Сполучених Штатів Америки, спрямованої на посилення супердержави як лідера на міжнародній арені.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження проблеми запобігання катуванням в Україні заходами кримінально-правового та кримінологічного характеру. Розглянуто ставлення держави та суспільства у різні історичні періоди їх розвитку до катування як соціального явища - від розуміння його як міри покарання та методу кримінального процесу до усвідомлення необхідності повної ліквідації. Наведено соціальну та юридичну характеристику катування, розглянуто його негативні наслідки фізичного, психологічного та соціального характеру. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 127 КК України "Катування", зроблено його відмежування від суміжних складів злочинів. Наведено характеристику суб'єктів злочину, особи злочинця та потерпілого у справах про катування, розроблено їх класифікацію.

  Скачати повний текст

Запропоновано формальні моделі подання асоціативних знань і досліджено механізми логічного виведення на них. Сформульовано та розв'язано задачу класифікації за деякими відомими асоціаціями за умов нечіткості. Запропоновано підходи до синтезу й оптимізації нейромереж змінної архітектури з комутаційним елементом. Досліджено нейромережеві моделі аналізу нечітких даних, що описуються нечіткими специфікаціями (алгоритмами). Реалізовано експериментальний зразок діагностичної системи H-Гомеопат, яка забезпечує інформаційну підтримку процесів діагностики та пошуку даних довідкового характеру.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу проведених теоретичних та експериментальних досліджень існуючих конструкцій котушкових і внутрішньоребристих апаратів виявлено закономірності формування зернового потоку у внутрішньоребристому висівному апараті та розроблено його удосконалену схему. Вперше конструктивно вирішено питання регулювання норми висіву за допомогою зміни розміру висівного вікна внутрішньоребристого апарату заслонкою. Обгрунтовано й експериментально доведено можливість керування робочим об'ємом для розширення універсальності запропонованого висівного апарату, а також групового спорожнення. Одержано й практично підтверджено аналітичні залежності, що описують процес руху посівного матеріалу в корпусі та зсипання його з апарату.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше досліджено психологічні особливості особистості лікарів терапевтичного профілю з метою оптимізації їх професійної діяльності. Встановлено й обгрунтовано критерії оцінювання основних психологічних показників особистості лікарів терапевтичного профілю. Розроблено методику психодіагностичного дослідження рівня розвитку професійно значущих рис особистості лікарів терапевтичного профілю. Визначено програму психологічного тренінгу, спрямованого на формування професійно значущих рис особистості лікарів терапевтичного профілю, що лежать в основі ефективної терапевтичної взаємодії з пацієнтами та сприяють підвищенню рівня професійної компетентності.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни вмісту мікроелементів, активності металоферментів та інтенсивності перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) залежно від ступенів важкості генералізованого пародонтиту (ГП). Вивчено клінічні характеристики стану пародонту хворих на ГП та виявлено суттєве збільшення всіх клінічних показників внаслідок прогресування патологічного процесу в тканинах пародонту. За результатами біохімічних досліджень крові та слини хворих визначено порушення вмісту біометалів (міді, заліза, цинку, марганцю, кобальту) та активності металопротеїдів церулоплазміну, каталази, карбоангідрази, насиченості залізом трансферину та маркерів кісткового метаболізму лужної та кислої фосфатаз у поєднанні з наростанням інтенсивності ПОЛ, які корелювали зі ступенями важкості хвороби. На підставі показників, одержаних за клініко-біохімічними дослідженнями розроблено спосіб патогенетичного лікування ГП з використанням препарату "Краплі Береш Плюс" та гелеподібної пасти "Силлардент-біо", які мають протизапальну, сорбційну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну, остеотропну дію. За результатами клінічних, біохімічних, рентгенологічних і статистичних досліджень доведено, що застосування цих препаратів ефективно впливає на патогенетичні ланки ГП і внаслідок лікування коригуються показники мікроелементного та металоферментного спектру крові та слини хворих, нормалізуються процеси ПОЛ та підвищується активність антиоксидантного захисту, що дає змогу досягнути стійкої клініко-рентгенологічної ремісії хвороби.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності температурно-часової динаміки неспівмірних фаз кристалів тетраметиламін-тетрахлорметалатів. Встановлено, що за умови короткотривалої релаксації надструктури, внаслідок зміни вільної енергії кристала, виділяється надлишкова енергія, поява якої обумовлена взаємодією модульованої структури з невпорядкованими дефектами і домішками. Доведено, що результатом деформації надструктури є додатковий внесок хвилі густини дефектів у її динаміку, проявом якого є додаткові низькочастотні коливання солітонної гратки. Встановлено, що наближення сили солітон-солітонної взаємодії до сили взаємодії солітон-дефект спричиняє зміну амплітуди параметра порядку та виявляється у повороті оптичної індикатриси. Виявлено, що для утворення хвилі модуляції з різницевим значенням хвильового вектора необхідна енергія, яка вивільняється у процесі переходу кристала від одного метастабільного стану до іншого завдяки перетворенню потенціальної енергії солітонів в енергію її колективного руху. З'ясовано, що за умови існування хаотичної фази зміна двозаломлення визначається внеском колективного руху солітонів. Виявлено, що хаотична фаза має значення амплітуди параметра порядку, що перевищує відповідні значення хвиль модуляцій, які приймають участь у суперпозиції, що обумовлює немонотонну поведінку величини повороту оптичної індикатриси.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано та впроваджено в навчальний процес ВНЗ структурну модель формування готовності майбутніх вчителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, яка включає педагогічні принципи й умови, структурні компоненти готовності, систему спецкурсів. Визначено структурні компоненти зазначеної готовності, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до аранжування музичних творів засобами комп'ютерних технологій, що уможливлюють критичне оцінювання ступеня підготовки студентів до професійної діяльності в сучасній комп'ютерній освіті. Удосконалено процес професійної підготовки майбутніх учителів музики з використанням новітніх технологій, зокрема комп'ютерних.

  Скачати повний текст

Визначено наукові основи засвоєння виражальних засобів, методичне забезпечення розвитку мовленнєвої компетентності на уроках української мови та її місце в практиці роботи вчителів. Запропоновано методичну систему вправ роботи над виражальними засобами мови на уроках української мови в V - VII класах, обгрунтовано специфіку її використання. Доведено, що рівень мовленнєвих умінь та навичок підвищиться, якщо навчання мови здійснювати на текстовій основі, систематично використовуючи виражальні засоби. Наочне порівняння позитивних зрушень у рівнях мовленнєвої компетентності учнів експериментальних і контрольних груп у V - VII класах підтверджує ефективність навчання української мови за розробленою методикою, що забезпечує формування мовленнєвої компетентності у процесі засвоєння виражальних засобів мови.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право (081 – Право). – Одеський державний університет внутрішніх справ, Одеса, 2020.Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних, нормативних і прикладних аспектів реалізації адміністративних процедур державної реєстрації шлюбу та встановлення батьківства. Виокремлено основні періоди становлення державної реєстрації актів цивільного стану, а також з'ясовано особливості становлення системи органів, що уповноважені на здійснення функцій реєстрації актів цивільного стану. Здійснено комплексний науково-теоретичний аналіз адміністративних процедур державної реєстрації актів цивільного стану як інституту адміністративного права.Розглянуто адміністративні процедури як складові адміністративного процесу. Визначено поняття та види, структуру та стадії адміністративних процедур державної реєстрації актів цивільного стану. З'ясовано особливості процедур реєстрації шлюбу та встановлення батьківства в частині порядку реалізації та суб'єктного складу, у визначенні сучасного стану правового регулювання та основних напрямків удосконалення чинного законодавства.Охарактеризовано особливості адміністративних процедур державної реєстрації шлюбів та встановлення батьківства за участю іноземців. Аргументовано положення щодо необхідності розробки та нормативного закріплення порядку проведення перевірок та встановлення додаткових фактів в адміністративних процедурах реєстрації шлюбу та встановлення батьківства як правового засобу запобігання фіктивних шлюбів з метою легалізації в Україні.^UThe dissertation is devoted to the complex research of theoretical, normative and applied aspects of realization of administrative procedures of state registration of marriage and establishment of paternity. The historiography of state registration of civil status acts has been determined, the main periods of formation of state registration of civil status acts have been identified, as well as the peculiarities of the formation of the system of bodies authorized to perform the functions of registration of civil status acts. A comprehensive scientific and theoretical analysis of the administrative procedures of state registration of civil status acts as an institution of administrative law.It is determined that when making administrative decisions concerning the state registration of civil status acts, it is required to ensure the rights of a person, among which it is possible to distinguish: to be heard before making a negative (unfavorable) decision; for help and representation; to familiarize with the case files; it is the responsibility of the administrative authority to justify the adverse acts and state the procedure for their appeal, etc. These and other rights of the person and duties of the administrative bodies should be enshrined in the laws on general administrative procedure and other acts, which should stipulate the specific procedures for state registration of marriage and establishment of paternity. The legal regulation of these administrative procedures is of fundamental importance, since the practice of implementing marriage registration and paternity procedures is rather ambiguous today and lacks uniformity. This state of affairs leads to legal uncertainty as well as a practical violation and abuse of the rules of law. Such violations may result in registration of fictitious marriages and cases of adoption of children by foreigners in order to obtain legal grounds for stay in Ukraine.Administrative procedures are considered as components of the administrative process. The concepts and types, structure and stages of administrative procedures for state registration of civil status acts are defined. The peculiarities of the procedures of marriage registration and paternity establishment in terms of implementation procedure and subject composition, determination of the current state of legal regulation and main directions of improvement of the current legislation are established. The procedure and peculiarities of the legal liability of employees of the bodies of registration of acts of civil status for violation of the procedure of registration of marriages and establishment of paternity are specified.The peculiarities of administrative procedures for state registration of marriages and establishment of paternity with the participation of foreigners are described. Provisions on the need to develop and regulate the procedure for conducting inspections and establishing additional facts in the administrative procedures of marriage registration and establishing paternity as a legal means of preventing fictitious marriages in order to legalize in Ukraine are argued. The foreign experience of introduction of administrative procedures of registration of marriages and establishment of paternity for the purpose of definition of possibilities of its introduction in Ukraine in modern conditions of state formation is generalized.

У дисертації комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми функціонування освітньої журналістики в Україні, а також окреслено жанрові, видові особливості контенту на освітню тематику, вивчено й удосконалено наукові підходи до визначення складників професійної компетентності освітнього журналіста, запропоновано моделі освітнього торнадо, мультимедійної редакції освітнього ЗМІ, модель впливу побічних чинників на низьке висвітлення питань освіти засобами масової інформації; здійснено контент-аналіз обраних освітніх ЗМІ; проведено експертне опитування серед журналістів і редакторів освітніх ЗМІ, а також опитування вчителів щодо функціонування новинних інтернет-ресурсів освітньої тематики.Результат контент-аналізу показав, що серед 3352 проаналізованих публікацій обраних ЗМІ («Освіта.ua», «Педпреса», «НУШ», «Освіторія») 81% становлять замітки. Брак аналітичних жанрів особливо відчутний стосовно тем дошкільної, інклюзивної та професійно-технічної освіти. Більшість матеріалів «Педпреси» (83%), а також значна частина «Освіти.ua» (63%) є запозиченим або доповненим матеріалом, отриманим із сайтів МОНУ, УЦОЯО чи інших джерел. Отже, можна говорити про дефіцит аналітичного контенту освітньої тематики в аналізованих ЗМІ. Це підтверджують також результати експертного опитування. Рівень освітньої журналістики в Україні за шкалою від «1» (низький) до «10» (високий) експерти (21 журналіст та редактор ЗМІ освітньої тематики) в середньому оцінили на «5» балів. Із твердженням, що в Україні недостатньо авторського аналітичного контенту на теми освіти, за шкалою від «1» (цілком вдосталь) до «10» (критично мало) респонденти в середньому погодилися на «7,5» бала. Результати всеукраїнського опитування вчителів, яких ми, спираючись на думку експертів (журналістів і редакторів), а також дані, включені до КС МОНУ, характеризуємо як ключових споживачів освітнього контенту, показують, що задоволеність респондентів висвітленням тематики освіти вузькоспеціалізованими ЗМІ («Освіта.ua», «Освіторія», «НУШ», «Педпреса», інші) є вищою ніж щодо широкоспеціалізованих ЗМІ. На 8,08 бала з 10 можливих вчителі оцінюють необхідність створення нових ресурсів (зокрема, сайтів), що публікуватимуть інформаційно-аналітичний контент на теми освіти.Аналіз (в межах контент-аналізу) за категоріями ключових понять та актуальних питань галузі освіти, що були розроблені за співпраці експертів і з використанням даних МОНУ, виявив низький рівень висвітлення певних галузей освіти, зокрема професійно-технічної, а також сфер науки і андрагогіки. Критично низький рівень інформування про «відтік мізків», матеріальне забезпечення науковців, розвиток науково-інноваційних парків, міжнародний досвід і трансфер технологій, наступність між дошкільною та початковою освітою, інклюзію в ДНЗ, досягнення учнів на міжнародних змаганнях.Отже, дослідження жанрових, тематичних і функціональних аспектів створення контенту на теми освіти актуальне. Водночас існує низка теоретичних і практичних аспектів, що зумовлюють наукову проблему: Низький, на думку експертів, запит авдиторії на якісну, інновативну освітню журналістику, дефіцит аналітичного та низький рівень авторського контенту на теми освіти в аналізованих спеціалізованих виданнях (як зазначено вище), а також відсутність балансу під час висвітлення різних галузей освіти деформують зміст освітньої журналістики та створюють потребу трансформації жанрово-змістового наповнення освітніх ЗМІ України. Відсутність напрацювань щодо складників професійної компетентності освітнього журналіста не дає змоги ґрунтовно вивчити цифрові інструменти, якими має оперувати освітній журналіст, виявити, які знання та вміння важливі для автора контенту освітньої тематики. Дихотомія понять освітньої та педагогічної журналістики призводить до виникнення квазіжанрових деформацій і спричиняє теоретичну плутанину в підходах українських науковців щодо вивчення жанрових і тематичних особливостей освітньої журналістики. Дотичним аспектом є слабка присутність аналізованих ЗМІ в медіаквінтеті (десктопна версія, мобільна версія, мобільний застосунок, версія для планшета, пристосування для використання у «розумних годинниках»), що є необхідною складовою цифрової еволюції сучасних інтернет-ЗМІ. У період динамічних суспільних змін, спричинених пандемією COVID-19, освітньо-медійне партнерство виходить на новий рівень співпраці, і це потребує розширення такої взаємодії з використанням підходів едьютейнменту.^UThe dissertation comprehensively researches theoretical and practical problems of educational journalism functioning in Ukraine, and also identifies genre and specific features of content on educational topics, studies and improves scientific approaches to the definition of key competencies of a journalist writing on education topics.The result of quantitative content analysis showed that among 3352 analyzed publications of the selected media ("Osvita.ua", "Pedpresa", "NUS", "Osvitoria") 81% were notes. The low number of analytical genres is especially noticeable with regard to the topics of preschool, inclusive and vocational education. Most of the materials of "Pedpresa" (83%) and "Osvita.ua" (63%) are borrowed or supplemented by the materials from the sites of the Ministry of Education of Ukraine, the Center for evaluating the quality of education or other sources. Consequently, we can talk about the lack of analytical content on educational topics in the analyzed media. The above theses are also confirmed by the results of the expert survey. On the scale from "1" (low) to "10" (high), the experts (21 journalists and editors of educational media) gave the average point rating of "5" for the level of educational journalism in Ukraine. On the scale from "1" (quite enough) to "10" (critically insufficient) respondents agreed with the statement that Ukraine does not have enough analytical content on education topics on the average "7.5" points. Results of national survey of teachers who are key consumers of the educational content show that satisfaction of respondents with coverage of subjects of education in narrowly specialized mass media ("Osvita.ua", "Pedpresa", "NUS", "Osvitoria", others) is higher than concerning widely specialized mass media. At 8.08 points out of a possible 10 teachers assess the need to create new resources (sites, platforms) for the publication of information and analytical content on education topics.The analysis (within the content analysis) by categories of key concepts and topical issues of the education sector, developed in cooperation with experts and using data from the MES, revealed a low level of coverage of certain sectors of education, in particular vocational and technical education, as well as the areas of science and andragogy. Critically low level of information on "brain drain", development of science and innovation parks, multinational experience and technology transfer, continuity between pre-school and primary education, inclusion in pre-school educational institutions, achievement of students in international competitions.There are several practical and theoretical problems related to the topic of our PhD thesis: Low, according to experts, audience requests for high-quality, innovative educational journalism. Lack of analytical and insignificant level of author's content on educational topics in the specialized publications studied (see numbers above), as well as the lack of balance in coverage of various branches of education, deform the educational journalism context and create the need to transform the genre and content of the Ukrainian educational media. The lack of research on the competencies of an educational journalist does not allow to fully explore the digital tools, which an educational journalist should operate and the key abilities, which are important for the author of the educational content. Dichotomy of educational and pedagogical journalism concepts leads to quasi- genre deformations and causes theoretical confusion in the approaches of Ukrainian scientists to the study of genre and thematic features of educational journalism. A tangential aspect is the weak presence of the analyzed media in the media quintet (desktop version, mobile version, mobile application, tablet version, adaptations for use in "smart watches"), which is a necessary component of the digital evolution of modern Internet media. At a time of alternating societal changes brought about by the COVID-19 pandemic, educational-media partnerships are reaching a new level of collaboration, an expansion of such collaboration using edutainment approaches is required.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню питання щодо міжнародно-правового регулювання статусу правозахисників. У Розділі 1 надано характеристику міжнародно-правових актів на універсальному і регіональному рівнях щодо регламентації окремих аспектів становища правозахисника. На основі проведеного аналізу міжнародних актів встановлено, що в питанні ідентифікації та визначення особи як правозахисника важливе значення має не рід занять, статус чи навички, а саме правозахисний характер діяльності. Зазначено, що Декларація 1998 р. не створює нових прав, а лише підкреслює важливість роботи правозахисників і формулює, як ці права застосовуються до їхньої роботи. Підсумовано, що в міжнародно-правових актах універсального характеру суттєва увага зосереджена на питаннях захисту правозахисників. Окрема увага приділяється питанню захисту жінок-правозахисниць, захисників екологічних прав людини, правозахисників, які борються з корупцією та працюють у сфері захисту прав мігрантів, шукачів притулку та біженців.На міжнародному регіональному рівні охарактеризовано акти щодо становища правозахисників, прийняті в межах ЄС, РЄ, ОБСЄ, АС, ОАД тощо. Встановлено, що регіональні міжнародні акти базуються на положеннях Декларації про правозахисників 1998 р., оперують поняттям «правозахисники», наданим у Декларації та направлені, передусім, на забезпечення їхньої безпеки.У Розділі 2 розкрито питання щодо забезпечення права на свободу зібрання та об’єднань, свободи вираження поглядів і права на захист у контексті діяльності правозахисників. Приділено увагу праву на захист правозахисників, зокрема жінок-правозахисниць. Охарактеризовано порушення та обмеження означених прав і свобод, наведено практику контрольних органів ООН з цього питання. Акцентовано, що порушення прав людини правозахисників, як правило, є частиною системи, мета якої – залякати правозахисників і покласти край їхнім критичним виступам, послабити їхні організаційні структури і не допустити залучення інших людей до роботи із захисту прав людини. У третьому розділі приділено увагу універсальним, регіональним міжнародним інституціям загального і спеціального характеру, до компетенції яких віднесено питання захисту правозахисників. Підкреслено роль установчих органів ООН (Генеральної Асамблеї, Економічної і Соціальної Рада), які докладають зусиль щодо розробки, удосконалення універсального правового підґрунтя в галузі регламентації і захисту прав людини означеної категорії осіб. Зазначено, що створені ними допоміжні інституції посилюють напрямки співпраці. Серед органів регіонального характеру приділено увагу правозахисним інституціям РЄ, зокрема підкреслено значення ЄСПЛ, наведено практику Суду що стосується справ правозахисників; підкреслено роль Процедури розслідування передбачуваних репресій щодо правозахисників внаслідок їхньої взаємодії з Радою Європи; охарактеризовано діяльність Верховного комісара з прав людини Ради Європи. У межах ОБСЄ означено внесок Бюро з демократичних інститутів і прав людини, Координаційного пункту для правозахисників та національних інститутів з прав людини. На рівні ЄС зосереджено увагу на ролі його інституцій, зокрема: Європейської Комісії, Парламенту ЄС, які забезпечують фінансову, правову складову підтримки правозахисників та виробленню комплексної політики ЄС щодо правозахисників і активно сприяють її формуванню. Означено можливість правозахисників звернутися за захистом до Суду ЄС; ЄСПЛ, зважаючи на ту обставину, що країни-члени ЄС є учасницями Європейської конвенції про права людини 1950 р. (зобов’язання Союзу щодо приєднання до Конвенції 1950 р. закріплено Лісабонським договором 2007 р. (ст. 6)).Зазначено, що у розпорядженні будь-якої особи, в тому числі і правозахисників, є право звернутися також до органів, посадових осіб, уповноважених на розгляд відповідних питань у межах своєї компетенції: Агентство фундаментальних прав ЄС, Омбудсмен, Європейська рада із захисту даних та ін. Охарактеризовано «спеціалізовані» структури, створені в межах Союзу, серед яких: Механізм ЄС для правозахисників (ProtectDefenders.eu), Платформа моніторингу, Платформа ЄС з тимчасового переселення (EUTRP) тощо. Серед регіональних правозахисних механізмів також приділено увагу діяльності в галузі захисту правозахисників у межах Міжамериканської комісії з прав людини, Міжамериканського суду з прав людини, Спеціального доповідача Міжамериканської комісії з питання про правозахисників, Спеціального доповідача з питань свободи вираження думок, Африканської комісії з прав людини і народів та ін. Акцентовано увагу на діяльності міжнародних неурядових правозахисних організацій (мереж), уповноважених на захист правозахисників, серед яких: Міжнародна федерація прав людини (FIDH), Всесвітня організація проти катувань (OMCT) та започаткована ними Програма «Обсерваторія із захисту правозахисників», Amnesty International та ін. Зроблено відповідні висновки і рекомендації.^UThis thesis is a comprehensive study of the issue of international legal regulation of the status of human rights defenders. Chapter 1 describes the international legal acts at the universal and regional levels regulating certain aspects of the status of human rights defenders. Based on their analysis, it was established that in the issue of identifying a person as a human rights defender, it is not their occupation, status or skills, but the human rights nature of the activity that matters. It is noted that the 1998 Declaration on Human Rights Defenders does not create new rights, but rather emphasises the importance of the work of human rights defenders and sets out how these rights are applied. It is summarised that international legal acts of a universal nature focus considerable attention on the protection of human rights defenders. Particular attention is paid to the protection of women human rights defenders, defenders of environmental human rights, those, who are fighting corruption and working in the field of protection of the rights of migrants, asylum seekers and refugees.At the international regional level, the acts on the situation of human rights defenders adopted within the EU, the CoE, the OSCE, the AU, the OAS etc. It is established that the regional international instruments are based on the provisions of the 1998 Declaration, use the concept of "human rights defenders" as defined in the Declaration and are aimed primarily at ensuring their safety.Chapter 2 deals with the issues of ensuring the right to freedom of assembly and association, freedom of expression and the right to defence in the context of the activities of human rights defenders. Attention is paid to the right to protection of human rights defenders, including women human rights defenders. Violations and restrictions of these rights and freedoms are described, and the practice of UN supervisory bodies on this issue is presented. It is emphasised that violations of the rights of human rights defenders are usually part of a system aimed at their intimidation, putting an end to critical statements, weakening their organisational structures and preventing others from engaging in human rights activities. Chapter 3 focuses on the universal and regional institutions of a general and special nature, which are competent to protect human rights defenders. It emphasises the role of the UN statutory bodies (the GA, the ECOSOC), which are making efforts to develop and improve the universal legal framework for the regulation and protection of human rights of this category of persons. At the same time, the auxiliary institutions created by them strengthen the directions of cooperation. Among the regional bodies, attention is paid to the human rights institutions of the CoE, in particular, the importance of the ECtHR is emphasised, its practice in cases of human rights defenders is presented; the procedure for investigating alleged reprisals against human rights defenders as a result of their interaction with the CoE, the High Commissioner for Human Rights of the CoE is described. Within the OSCE, the role of ODIHR, the Focal Point for Human Rights Defenders and national human rights institutions is outlined.At the EU level, attention is focused on the role of institutions, in particular: The European Commission, the EU Parliament, which provide financial and legal support to human rights defenders and develop a comprehensive EU policy on human rights defenders and actively contribute to its formation. The possibility for human rights defenders to seek protection from the CJEU and the ECtHR is outlined, given that EU member states are parties to the 1950 ECHR, and the Union's obligation to accede it is enshrined in the 2007 Lisbon Treaty (Article 6).It is noted that any person, including human rights defenders, has the right to apply also to the bodies and officials authorised to consider relevant issues within their competence (the EU Agency for Fundamental Rights, the Ombudsman, the European Data Protection Board etc.) The article also notes the contribution of the Union to the creation of "specialised" structures, including: The EU Mechanism for Human Rights Defenders, the Monitoring Platform, the EU Temporary Relocation Platform etc. Among the regional human rights mechanisms, attention is also paid to activities in the field of protection of human rights defenders within the frameworks of: The IACHR, the IACtHR, Rapporteurship on Human Rights Defenders of the IACHR, the Special Rapporteur for Freedom of Expression, the ACHPR etc. Attention is focused on the activities of international non-governmental and national human rights organisations (networks) that are empowered to protect human rights defenders, including FIDH, OMCT and the Observatory for the Protection of Human Rights Defenders launched by them; Amnesty International, Front Line Defenders etc. Relevant conclusions and recommendations are made.