Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено сучасні проблеми розвитку банківської справи в Україні; представлено комплекс методичних рекомендацій з питань організації стратегічного і тактичного менеджменту банківських операцій; розроблено науково-методологічний підхід щодо раціоналізації управління залученням банківських ресурсів на основі методу компаративних січень; розроблено метод збалансованого динамічного управління активними операціями банків в сфері кредитування, запропоновано підхід щодо оптимізації прийняття рішень по здійсненню кредитних операцій. Розроблено метод оцінки ефективності банківських інвестицій, застосований на побудові інвестиційного конусу та встановленні залежності між очікуваним доходом і мірою вірогідності настання події "ризики"; розроблено методику управління валютними ресурсами, спрямовану на раціоналізацію вибору стратегії банку в умовах невизначеностей стану валютного ринку.

  Скачати повний текст

Розроблено методичні підходи та рекомендації для вдосконалення фінансового забезпечення інвестиційних процесів у межах єдиної інвестиційної програми. Проведено теоретичний аналіз суті та змісту поняття "інвестиційна програма". Узагальнено особливості впливу на фінансове забезпечення інвестиційних програм стосовно формування ринкового середовища. Проаналізовано стан розвитку інвестиційних процесів в Україні та впровадження зазначених програм на регіональному рівні. Удосконалено підхід до фінансової прогнозної оцінки доцільності втілення інвестиційної програми. Розроблено процедуру узгодження фінансового забезпечення між її проектами. Розглянуто інформаційну складову інвестиційної програми.

  Скачати повний текст

Визначено сутність поняття "зовнішньоекономічна діяльність" (ЗЕД) і розкрито зміст її фінансового регулювання. Узагальнено критерії та методи оцінки стану фінансового регулювання ЗЕД суб'єктів господарювання. Досліджено ефективність фінансового регулювання ЗЕД даних суб'єктів. Проаналізовано вплив податкового навантаження та зміни курсових коливань на процес ведення ЗЕД. Обгрунтовано пропозиції щодо фінансового регулювання ЗЕД суб'єктів господарювання. Запропоновано методичний підхід щодо аналізу впливу курсових коливань національної грошової одиниці, узагальнено рекомендації щодо врахування впливу податкового навантаження на здійснення ЗЕД.

  Скачати повний текст

У дисертації виконано теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми, пов'язаної з розробленням теоретико-методологічних основ державного регулювання організацією оплати праці. З оглядну на це наведено науково-практичні рекомендації, які спрямовані на стимулювання держави до регулювання організацією оплати праці в національній економіці. Побудована цілісна концепція дослідження державного регулювання організацією оплати праці в умовах глобалізації. Оскільки очевидною є практична можливість та необхідність її застосування в контексті врахування тенденцій еволюції трудових відносин в системі економічних і соціальних індикаторів ефективності державної політики справедливого гарантування винагороди за працю.Розроблено праксеологічний базис державного регулювання організацією оплати праці, представлений схематично, як трансформаційна платформа сумованих базових засад задля визначення вектору оптимізації дій державних інститутів у сфері трудових відносин в глобалізаційному просторі. Дана модель являє собою побудову, що поєднує три основних етапів. Етапи, у свою чергу, складаються із засад, що характеризують їхній вплив на механізм оплати праці. Усі етапи мають розвинуті послідовні взаємозв'язки один з одним. Запропонована концепція державної політики регулювання у сфері оплати праці ґрунтується на гармонійному поєднанні чотирьох складових консолідованої детермінанти державного регулювання організацією оплати праці: нормативно-правового забезпечення, соціальної детермінанти, податкових важелів, управління компонентами структури фонду оплати праці. Запропонований пошук резервів впливу на поліпшення фінансового забезпечення індивідуалізації рівня оплати в праці завдяки осередку у сферах, які характеризують індикаторні ознаки: середньомісячна заробітна плата саме за відпрацьовану годину та зростання рівня рентабельності як прямої ознаки збільшення прибутковості господарської діяльності. Водночас не слід забувати і про поліпшення інших соціально-економічних показників, які прямо чи опосередковано впливають як на індикаторні ознаки так і на результативну ознаку. За допомогою інструментів кластерного аналізу проведено обґрунтування методичних засад вдосконалення сценаріїв аналізу рівня необхідності державного регулювання з метою оптимізації результативності даного процесу. Обґрунтовані методичні підходи щодо диференціації рівнів державного регулювання, з подальшим застосуванням необхідного інструментарію задля оптимізації відповідної ознаки, можуть служити парадигмою для зростання результативності втручання державних інституцій в організацію оплати праці галузей економіки країни.Визначено стратегічні орієнтири державного регулювання організацією оплати праці в умовах глобалізації, що дозволяє окреслити регулятивні функції держави, які є досить неоднорідними за цільовим призначенням елементів, які їх формують, а тому доцільним є диференційований підхід до їх оцінки; можна стверджувати, що регулювання на організацією оплати праці складається з таких окремих функцій, як інвестиційно-мотивуюча, функція соціального гарантування та функція нормативно-правового впорядкування. Враховуючи відсутність єдиного підходу до визначення сутності поняття механізму державного регулювання, а зокрема організацією оплати праці, сформульовано сутність даного поняття як внутрішній устрій державних інститутів, який здійснює кінематичний рух окремих його ланок з метою упорядкування організації трудових відносин. Запропоновано використовувати системний підхід для визначення сутності поняття і розглядати механізм державного регулювання організацією оплати праці як консолідовану детермінанту базових компонент спрямованих на збалансування відносин в суспільстві у зв'язку з реалізацією прав на працю і винагороду за неї та усунення відхилень та недоліків в даної системі керування шляхом запровадження державою відповідних заходів з метою гарантування принципів організації оплати праці.Проведені дослідження засвідчили, що забезпечення державного регулювання знаходиться у тісному взаємозв'язку з цілим рядом економіко-соціальних чинників, зміна яких прямо чи опосередковано може впливати на джерела його фінансування. Отримані результати групування економіко-соціальних чинників впливу на державне регулювання організацією оплати праці створюють базисне підґрунтя з точковим зазначенням реагування задля подальшого застосування інструментів державних інститутів з метою оптимізації та зростання ефективності в організації оплати праці.^UIn the dissertation the theoretical generalization and a new solution of important scientific and applied problems related to the development of theoretical-methodological bases of state regulation of arrangements for the payment of labor. With a glance at this, scientific and practical recommendations aimed at stimulating the state to regulate the organization of remuneration in the national economy are given. Built a holistic concept of the study of state regulation of arrangements for the payment of labor. Since the practical possibility and necessity of its application in the context of taking into account the trends in the evolution of labor relations in the system of economic and social indicators of the effectiveness of the state policy of guaranteeing fair remuneration for work is obvious.Developed praxiological basis of state regulation of arrangements for the payment of labor in the context of globalization, represented schematically as a transformational platform summand of the basic framework to define the vector of optimization of actions of state institutions in the sphere of labor relations. This model is a construction combining three main stages. Stages, in turn, consist of the principles characterizing their influence on the mechanism of remuneration. All stages have developed a consistent relationship with each other. The proposed concept of the state policy of regulation in the field of remuneration is based on a harmonious combination of the four components of the consolidated determinants of state regulation by the organization of remuneration: legal support, social determinants, tax levers, management of the components of the structure of the wage Fund. The proposed search for reserves of influence on the improvement of financial security of individualization of the level of payment in labor due to the cell in the areas that characterize the indicator features: the average monthly wage is for hours worked and the growth of profitability as a direct sign of increasing the profitability of economic activity. At the same time, we should not forget about the improvement of other socio-economic indicators, which directly or indirectly affect both the indicator indicators and the effective indicator.With the help of cluster analysis tools the substantiation of methodical bases of improvement of scenarios of the analysis of the level of necessity of state regulation for the purpose of optimization of efficiency of this process is carried out. The methodological approaches to the differentiation of levels of state regulation, followed by the use of the necessary tools to optimize the relevant feature, can serve as a paradigm for increasing the effectiveness of the intervention of state institutions in the organization of remuneration of sectors of the economy.Determined strategic guidelines of state regulation of the organization of wages in the context of globalization, which allows you to outline the regulatory functions of the state, which are very heterogeneous in the purpose of the elements that form them, and therefore it is advisable to have a differentiated approach to their assessment; it can be argued that the regulation of the organization of wages consists of such individual functions as investment-motivating, the function of social security and the function of legal regulation. Given the lack of a unified approach to the definition of the concept of the mechanism of state regulation, and in particular the organization of wages, formulated the essence of this concept as the internal structure of state institutions, which carries out the kinematic movement of its individual links in order to streamline the organization of labor relations. It is proposed to use a systematic approach to determine the essence of the concept and consider the mechanism of state regulation of remuneration as a consolidated determinant of the basic component aimed at balancing relations in society in connection with the implementation of the right to work and remuneration for it and the elimination of deviations and shortcomings in this management system by introducing appropriate measures to guarantee the principles of remuneration.Studies have shown that the provision of state regulation is in close relationship with a number of economic and social factors, the change of which directly or indirectly may affect the sources of its financing. The obtained results of grouping of economic and social factors of influence on state regulation by the organization of wages create a basic rationale with a point indication of the response for the further use of tools and state institutions in order to optimize and increase efficiency in the organization of wages.