Розглянуто теоретичні аспекти інноваційної діяльності та розроблено вдосконалену класифікацію технологічних інновацій. Досліджено стан інноваційної сфери Львівського регіону та виявлено негативні тенденції у керуванні діяльністю підприємств. Запропоновано механізм оптимального розподілу фінансових ресурсів між суб'єктами інноваційної діяльності за умови впровадження ними екологічних інноваційних проектів. Розроблено методичні рекомендації для визначення рівня еколого-економічного розвитку галузей економіки регіону, що дає змогу реально оцінювати їх потребу в технологічних інноваціях природоохоронного спрямування. Значну увагу приділено питанням стимулювання інноваційної діяльності та забезпечення контролю над використанням коштів, наданих з метою фінансового забезпечення екологічних інноваційних проектів.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний макроекономічний аналіз процесу заощадження за умов трансформаційної економіки України з використанням досягнень сучасної теорії споживання/заощадження та бігевіористської економічної теорії, що дало змогу з'ясувати закономірності впливу на процес формування заощаджень за допомогою засобів макроекономічної політики. За результатами регресійного аналізу вивчено роль визначників особистих і національних заощаджень. З'ясовано перспективні напрямки використання інструментів фіскальної та монетарної політики для підвищення рівня заощаджень. Виявлено існування взаємозв'язку між динамікою реального ВВП та кількома показниками заощаджень, що є важливим чинником досягнення усталеного економічного зростання в Україні. Розглянуто напрями вдосконалення механізму перетворення заощаджень в інвестиції та роль соціокультурних та інституційних чинників для підвищення рівня національних заощаджень.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз споживання домогосподарств за умов ринкової трансформації вітчизняної економіки з широким застосуванням макроекономічного інструментарію. Запропоновано та аргументовано методику обчислення скоригованого показника споживчих сукупних видатків, який більш адекватно відображає реальний обсяг споживання домогосподарств за перехідної економіки України. Уточнено методику розрахунку незадекларованих доходів, які використовуються на споживання, що дає змогу простежити динаміку процесів детінізації доходів фізичних осіб за умов відновлення економічного зростання. Виявлено динаміку середньої схильності до споживання вітчизняних домогосподарств протягом перехідного періоду, і, враховуючи практику недекларування фактичних доходів, уточнено методику розрахунку даного показника. Побудовано рівняння функцій споживання вітчизняних домогосподарств на основі гіпотез абсолютного доходу Дж.М.Кейнса та постійного доходу М.Фрідмана, що дає змогу визначити основні чинники, які впливають на споживчий вибір домогосподарств та запропонувати шляхи його оптимізації за умов перехідної економіки України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню траєкторії руху вітчизняної економічної системи на етапі незалежності України, визначенню проблемних чинників розвитку та розробці рекомендацій щодо побудови суспільно продуктивних (інклюзивних) інституцій. У роботі обґрунтовано доцільність використання методології та принципів сучасної інституційної теорії до аналізу розвитку та змін в економічних системах. Дисертантом з'ясовано теоретико-методологічні основи та уточнено категорійно-понятійний апарат інституційного аналізу еволюції економічних систем. Досліджено природу продуктивних інституційних змін, особливості та перешкоди їх впровадження, шляхи мінімізації масштабу негативного впливу траєкторії попереднього розвитку. Вдосконалено структуру алгоритму здійснення інституційних змін в економіці, котра поглиблює фундаментальні теоретичні положення і враховує адаптовані позиції теорії еволюційного інституціоналізму та сучасних досліджень. Здійснено аналіз ключових особливостей командно-адміністративної системи колишнього СРСР як етапу, котрий передував формуванню економіки незалежної України. Систематизовано та увиразнено відмітні наслідки впливу господарської системи колишнього СРСР на розвиток вітчизняних інституцій, а також виявлено механізми їх прояву на сучасному етапі. У дисертації також розроблено та пояснено авторський концептуальний аналітичний підхід, котрий застосовано до аналізу еволюційних змін в економіці України. Наукова новизна запропонованого підходу ґрунтується на розгляді п'яти груп інституцій: власності, влади, конкуренції, інновацій та цінностей у межах української економічної системи. Відповідно до підходу, проаналізовано стрижневі риси еволюції інституцій власності в українській економіці, виділено особливості розвитку формальних та неформальних “правил гри” у царині влади, окреслено принципові аспекти еволюції інституцій у сфері конкуренції. З'ясовано основні ознаки загального інституційного фону здійснення інноваційної діяльності у вітчизняній економічній системі, а також досліджено спектр цінностей та пріоритетів українського суспільства. Виявлено, що специфіка інституційної конфігурації вітчизняної економіки полягає у вагомих розбіжностях між формальною декларативністю норм та реальним функціонуванням економічної системи. Окремо розглянуто динаміку реалізації державної політики у сферах власності, влади, конкуренції, інновацій та цінностей. Крім того, здійснено кількісну оцінку еволюції економіки України в розрізі запропонованої дисертантом концепції та в контексті міжнародного порівняння із економічними системами країн Центральної та Східної Європи. Як наслідок, розроблено авторський інтегральний індикатор розвитку інституцій у економічних системах, що дало змогу запропонувати новий підхід до економічної кластеризації постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи. Також досліджено ступінь кореляційно-регресійного зв'язку показника ВВП на душу населення та розроблених інтегральних показників розвитку інституцій. Дисертантом наголошено на важливих аспектах реалізації політики розвитку інституцій у досліджуваних сферах з огляду на співвідношення формальних і неформальних “правил гри”. Запропоновано низку пропозицій щодо можливих заходів державної політики у царинах власності, влади, конкуренції, інновацій та цінностей, котрі сприятимуть розвитку інклюзивних та суспільно бажаних інституцій в економічній системі України. Також з'ясовано, що для побудови стабільного інституційного фундаменту повинна існувати культура довіри та співпраці, кожен учасник економічної системи має усвідомлювати та додержуватись сфер своєї відповідальності, а державна політика – бути спрямованою на вивчення реального життя українців та закріплення суспільно продуктивних інституцій.^UThe dissertation is devoted to an in-depth research on the trajectory of the economic system of Ukraine during the period of independence, identification of limiting factors, and elaboration of recommendations for the development of effective and inclusive institutions. In the work, the rationale for using the methodology of institutionalism to analyze the development and changes in economic systems is substantiated. In particular, it is remarked that institutionalism allows researchers to explore economic issues from different points of view and in interdisciplinary, as well as evolutionary and historical perspectives. The conceptual apparatus of the institutional analysis, applied for the evolution of economic systems, is clarified. In particular, the author formulated his own definition of an economic system, the main object of the dissertation. In addition, as a result of a thorough study of the institutionalist paradigm, it is found that successful economic reforms and strong institutional transformations of economic systems, to a great extent, depend on inclusive institutions. The dissertation also features the findings on algorithms of effective institutional changes, obstacles for their implementation, and ways of minimizing the negative influence of path dependency. The author draws attention to key institutional features that the economy of independent Ukraine inherited from the command system of the former USSR as its predecessor. The author also considers the reasons for the development of an unfavorable institutional order in the economy at the initial stages of Ukraine's independence. In order to investigate evolutionary changes in Ukraine's economic system, a new approach is elaborated and explained by the author. The novelty of the proposed approach grounds on highlighting five main groups of institutions, namely, property, power, competition, innovation, and values. In accordance with the approach, core characteristics of property institutions' development in the economy of Ukraine are analyzed, as well as the attributes of formal and informal political power norms are highlighted. In addition, the fundamental aspects of the evolution of competition and innovation institutions are regarded, as well as key values, mentality features, and priorities of Ukrainian society are explored. Consequently, it is clarified that the peculiarities of the institutional configuration of Ukraine's economy lie in the significant differences between the formal outline and the actual content and functioning of the economic system. The dynamics of state policy in the areas of property, power, competition, innovation, and values are analyzed. Furthermore, the dissertation features a quantitative assessment of the evolution of Ukraine's economy in terms of five groups of institutions and in the context of international comparisons with the economic systems of Central and Eastern European countries. Based on the proposed approach, the author develops an integrated indicator of the institutional development in economic systems, as well as clusters the researched countries according to it. The degree of correlation-regression relationship between GDP per capita indices and proposed institutional indicators is investigated. The author stresses important aspects of implementing the policies for institutions' development in the studied areas, offers recommendations for the spheres of property, power, competition, innovation, and values that will potentially promote the development of inclusive institutions in Ukraine. It is also stated that in order to build a stable and effective institutional environment, there has to be a culture of trust and cooperation established in the Ukrainian society, where each participant of the economic system adheres to their areas of responsibility. In addition, as a part of this configuration, state policymakers explore the real life of Ukrainians and convert gained insights into socially desired institutions.

Робота присвячена проблемі ціннісного виміру інституту правосуддя в Україні у контексті філософсько-правового дискурсу. Доведено конструктивний комплексний характер філософсько-правової природи інституту правосуддя, по-перше, як особливого ціннісно-нормативного феномену, що поєднує в собі сферу цінностей (аксіосферу) та сферу норм (нормосферу); по-друге, в утвердженні справедливості, рівності та гуманізму в межах закону, тобто включається до побудови й розвитку ціннісної структури правової реальності.Визначено основні принципи, що в органічному поєднанні забезпечують розв'язання завдань дисертації, а саме: принцип об'єктивності, принцип детермінізму, принцип історизму, принцип єдності історичного й логічного, принцип достатньої підстави (обґрунтованості), принцип комплексності, принцип системності, принцип цілісності, принцип несуперечливості, принцип рефлективності, принцип деідеологізації, принцип зв'язку теорії та практики. Досліджено філософсько-правові основи генезису правосуддя, які вказують, що воно залежно від форми посягання на його реалізацію має спосібність змінюватись, так само як і як і живий організм еволюціонує через внутрішній та зовнішній вплив на нього. Це проглядається у появі нових форм здійснення правосуддя, формуванням нових захисних механізмів у системі його здійснення, виникненням нових процедур поза інститутом правосуддя. Доведено, що правосуддя перехідного періоду покликане відновити гідність потерпілих (жертв), поступово сформувати взаємну довіру між антитетичними спільнотами та сприяти інституційним трансформаціям, необхідним для встановлення нових відносин серед соціуму. Це є необхідним для утвердження верховенства права в контексті відмови від практик, що дозволяли повну чи часткову безкарність. Як засвідчив досвід, ефективність впровадження механізмів правосуддя перехідного періоду передусім залежить від обізнаності у застосуванні кейсів міжнародної практики, що дозволяє знизити ймовірність виникнення певних помилок. Тому, для формування надійної політики у постконфліктному суспільстві слід залучати громадськість, а також й безпосередньо самих постраждалих (жертв) щодо вироблення спільних концепцій і законодавчого нормативу.^UThe work is devoted to the problem of the value dimension of the institution of justice in Ukraine in the context of philosophical and legal discourse. The constructive complex character of the philosophical and legal nature of the institute of justice is proved, first, as a special value-normative phenomenon that combines the sphere of values (axiosphere) and the sphere of norms (normosphere); secondly, in the establishment of justice, equality and humanism within the law, ie included in the construction and development of the value structure of legal reality.The basic principles that provide the solution of the dissertation problems in organic combination are determined: the principle of objectivity, the principle of determinism, the principle of historicism, the principle of unity of historical and logical, the principle of sufficient grounds, the principle of complexity, the principle of system, the principle of integrity, the principle consistency, the principle of reflectivity, the principle of deideologization, the principle of connection of theory and practice.The philosophical and legal bases of the genesis of justice are studied, which indicate that it has the ability to change depending on the form of encroachment on its implementation, as well as how a living organism evolves through internal and external influence on it. This can be seen in the emergence of new forms of justice, the formation of new protective mechanisms in the system of its administration, the emergence of new procedures outside the institution of justice.It has been proven that transitional justice is designed to restore the dignity of victims, to gradually build mutual trust between antithetical communities and to promote the institutional transformations necessary to establish new relations among society. This is necessary to establish the rule of law in the context of renouncing practices that allow for full or partial impunity. Experience has shown that the effectiveness of the implementation of transitional justice mechanisms primarily depends on awareness of the use of cases of international practice, which reduces the likelihood of certain errors. Therefore, in order to form a reliable policy in a postconflict society, the public should be involved, as well as the victims themselves (victims) to develop common concepts and legislation.

Роботу присвячено комплексному дослідженню процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. Реформування порядку здійснення конституційного судочинства залишатися приводом для різноманітних дискусій та їх рівня впливу на систему правосуддя в Україні. Немало питань безпосередньо процедурного характеру виникало раніше і виникає зараз в організації діяльності Конституційного Суду України. Вони стосуються як недосконалість процедур конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України до функціональної недосконалостісистеми конституційного провадження.У розділі 1 «Теоретико-правові засади дослідження інституту процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України» було здійснено правовий аналіз категорії «процесуальної компетенції», а також суміжних понять. На основі теоретичного аналізу булоздійснено дослідження правового механізму використання різних термінів для розкриття даного поняття. На основі міжнародної доктрини конституційного права було розкрито співвідношення понять «процесуальної компетенції», «конституційна юрисдикція» та «процесуальні повноваження органівконституційної юрисдикції». Сучасна доктрина конституційного права дозволила провести класифікацію процесуальної компетенції в конституційному судочинстві за різними правовими аспектами. Також було розкрито процесуальний порядок взаємодії суб’єктів розгляду конституційногопровадження Конституційного Суду України. Через існуючу недосконалість законодавства на сьогодні існує різна судова практика застосування положень про процесуальну компетенцію суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. У розділі 2 «Процесуальне застосування компетенції суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України» було розкрито компоненти процесуальних повноважень суб’єктів розгляду справи Конституційного Суду України. Здійснено аналіз наявної судової практики пов’язаної із розкриттямкомпетенції відповідно до наявних норм чинного законодавства та виявлення наявних прогалин, які мають бути вирішено за результатами проведення конституційної реформи тощо. Розкрито процесуальну компетенцію колегій Конституційного Суду України щодо питань відкриття та відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними поданнями, конституційними зверненнями та конституційними скаргами. Встановлено, що утворення таких судових структур як колегії, сенати та Велика палата, які ухвалюють рішення у справах зумовлена завантаженістю конституційних судів, оскільки створення структур конституційного суду, наділених правомвідмовляти у розгляді звернень, дозволяє відсіяти їх значну кількість ще на попередній стадії провадження та забезпечує реалізацію принципу процесуальної економії.У розділі 3 «Проблеми розмежування процесуальної компетенції суб’єктів розгляду справи конституційного суду: міжнародний досвід» за допомогою порівняльно-правового методу було проведено аналіз процесуальної компетенції органів конституційної юрисдикції в різних країнах світу, а також визначення правових компонентів, які необхідно проваджувати в діяльність Конституційного Суду України. Дослідження конституційного законодавства зарубіжних країн в сфері регулювання процесуальної компетенції свідчить про неоднорідне закріплення реалізації процесуальної компетенції конституційних судів.Ключові слова: процесуальна компетенція, органи конституційної юрисдикції, Конституційний Суд України, конституціний суд, сенат, колегія, Велика Палата, конституційне провадження, онституційний контроль, суб’єкти розгляду^UThe work is devoted to a comprehensive study of the procedural competence of the subjects of theConstitutional Court of Ukraine. Reforming the procedure for conducting constitutional proceedings remains an occasion for various discussions and their level of influence on the justice system in Ukraine. Many issues of a directly procedural nature have arisen before and are arising now in the organization of the activities of the Constitutional Court of Ukraine. They refer to the imperfection of the proceduresfor the competitive selection of candidates for the position of a judge of the Constitutional Court of Ukraine to the functional imperfection of the system of constitutional proceedings.In Section 1 «Theoretical and legal bases of research of the institute of procedural competence of the subjects of consideration of the case of the Constitutional Court of Ukraine» the legal analysis of the category «procedural competence» and related concepts was carried out. On the basis of theoretical analysis, a study of the legal mechanism of using different terms to reveal this concept was carried out. On the basis of the international doctrine of constitutional law, the correlation between the concepts of "procedural competence", "constitutional jurisdiction" and "procedural powers of bodies of constitutional jurisdiction" was revealed. The modern doctrine of constitutional law has made it possible to classify procedural competence in constitutional proceedings according to various legal aspects. The procedural order of interaction of the subjects of consideration of the constitutional proceedings of the Constitutional Court of Ukraine was also revealed. Due to the existing imperfection of the legislation, today there is a different judicial practice of applying the provisions on the procedural competence of the subjects of consideration of the case of the Constitutional Court of Ukraine.Section 2 «Procedural application of the competence of the subjects of consideration of the case of the Constitutional Court of Ukraine» the components of the procedural powers of the subjects of consideration of the case of the Constitutional Court of Ukraine were disclosed. An analysis of the existing judicialpractice related to the disclosure of competence was carried out in accordance with the existing norms of the current legislation and the identification of existing gaps that should be resolved based on the results of the constitutional reform, etc. The procedural competence of the panels of the Constitutional Court of Ukraine regarding the opening and refusal to open constitutional proceedings in the case of constitutional submissions, constitutional appeals and constitutional complaints has been revealed. It has been established that the formation of such judicial structures as collegiums, senates and the Grand Chamber, which make decisions in cases, is due to the workload of the constitutional courts, since the creation of the structures of the constitutional court, which are empowered to refuse consideration of appeals, allowsto screen out a significant number of them at the preliminary stage of the proceedings and ensures implementation of the principle of procedural economy.In Section 3 «Problems of delimitation of procedural competence of the subjects considering the case of the constitutional court: international experience» with the help of the comparative legal method, an analysis of the procedural competence of the bodies of constitutional jurisdiction in different countries of the world was carried out, as well as the determination of legal components that must be carried out in the activity of the Constitutional Court of Ukraine. The study of the constitutional legislation of foreign countries in the sphere of regulation of procedural competence shows the heterogeneous consolidation of the implementation of procedural competence of constitutional courts.Key words: procedural competence, bodies of constitutional jurisdiction, Constitutional Court of Ukraine, constitutional court, senate, board, Grand Chamber, constitutional proceedings, constitutional control, subjects of consideration.

У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено ефективність технології підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави чоловіків 26–35 років у процесі занять оздоровчим фітнесом.Мета дослідження – науково обґрунтувати та розробити технологію підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави чоловіків 26–30 років у процесі занять оздоровчим фітнесом.Об’єктом дослідження обрано біогеометричний профіль постави чоловіків 26–35 років у процесі занять оздоровчим фітнесом, а предметом – засоби та методи оздоровчого фітнесу, спрямовані на підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави чоловіків 26–30 років.Досягнення мети роботи та виконання завдань дисертації реалізовано завдяки використанню комплексу методів, який охоплює: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний); педагогічне тестування; антропометрію, метод реєстрації й аналізу статодинамічної стійкості тіла чоловіків 26–35 років (стабілоаналізатор із біологічним зворотним зв’язком «Стабілан 01-2»), візуальний скринінг біогеометричного профілю постави людини; методи математичної статистики.За результатами дослідження простежено негативну динаміку зростання кількості порушень постави в чоловіків 26–35 років.Наукова новизна дисертації полягає в тому, що уперше теоретично обґрунтовано та розроблено структуру і зміст технології підвищення рівня стану біогеометричного профілю постави чоловіків першого періоду зрілого віку в процесі занять оздоровчим фітнесом, виокремлено «зони ризику» виникнення функціональних порушень опорно-рухового апарату чоловіків 26–35 років із нормальною поставою.Практична значущість результатів дослідження полягає в упровадженні розробленої технології в процес занять оздоровчим фітнесом чоловіків 26– 35 років, що сприяло підвищенню рівня стану біогеометричного профілю їхньої постави та фізичної підготовленості. Запропоновану технологію може бути введено в практику функціонування фітнес-клубів, закладів дозвілля, а також застосовано для самостійних занять.^UThe dissertation theoretically substantiates, develops and experimentally checks the efficiency of technology implemented to increase the level of a biogeometric posture profile state among 26–30 year old men in the course of their health fitness activity.The purpose of the research is to scientifically substantiate and develop a technology for increasing the level of the state of the biogeometric profile of the posture of men aged 26-30 in the process of health fitness classes.The object of the study has been determined as a biogeometric posture profile of 26–35 year old men in the process of their health fitness activity, and the subject of the study has referred to as to the means and methods of health fitness aimed at improving the state of a biogeometric posture profile among 26–30 year old men.Achieving the aim of work and solving research problems has been implemented through use of the group of methods, including the analysis of scientific and methodological literature; pedagogical observation; pedagogical experiment (counselling, formative); pedagogical testing; anthropometry, method of registration and analysis of a static-dynamic stability of a 26–35 year old men’s body (stabiloanalyzer with biological feedback «Stabilan 01-2»), visual screening of a biogeometric human posture profile; methods of mathematical statistics.According to the study results, some negative dynamics of increasing the number of posture disorders with age among 26–35 year old men has been found. The scientific novelty of the work lies in the fact that, for the first time:– we have theoretically substantiated the structure and content of technology for raising the level of biogeometric posture profile of men in the first period of their adulthood in the process of their health fitness activity– «risk zones» of occurrence of functional disorders in the musculoskeletal system of 26–35 year-old men with normal posture have been identified;The practical value of the research results lies in the introduction of developed technology in the process of health fitness activity for 26–35 year old men, which has helped to increase the level of their biogeometric posture profile state and physical fitness. The suggested technology can be used in running of fitness clubs, leisure facilities, as well as for independent classes.