Уперше описано антенну решітку радіотелескопу "УРАН-2", детально висвітлено принципи побудови, фазування та керування променем діаграми спрямованості антени, наведено результати вимірів та здійснено розрахунок її основних технічних характеристик у діапазоні частот 9 - 32 МГц. Одержано моделі розподілу радіояскравості для галактичного джерела 4С21.53 з пульсаром PSR 1937 + 214, квазара 3С216, радіогалактик 3С338, 3С295 і 3С234 для частот 25 і 20 МГц. Виявлено істотну відмінність одержаних моделей від радіозображення цих джерел на високих частотах. На підставі аналізу спектрів цих об'єктів у широкому частотному діапазоні визначено, що на їх загальну видиму структуру впливають різні механізми поглинання випромінювання від деталей цих об'єктів: у квазарі 3С216 радіовипромінювання ядра піддається ефекту реабсорбції, цей же ефект виявлено у гарячих плямах радіогалактики 3С234, що дало змогу визначити їх розмір. У радіогалактиці 3С295 виявлено ефект поглинання радіовипромінювання в іонізованому середовищі самого джерела та спростовано існуючу думку, що на спектр 3С295 в області частот нижче 5і0 МГц впливає реабсорбція.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему земельних правовідносин у селянських (фермерських) господарствах України, їх зміст та особливості. Обгрунтовано домінуючу роль земельних правовідносин у системі фермерських правовідносин. Значну увагу приділено визначенню суб'єкта земельних правовідносин у селянських (фермерських) господарствах та правовим формам фермерського землевикористання. Обгрунтовано пропозиції щодо суттєвого вдосконалення законодавства України у частині регламентації земельних прав і обов'язків осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, підстав і умов припинення земельних правовідносин у селянському (фермерському) господарстві.

  Скачати повний текст

Досліджено правове забезпечення формування та функціонування екомережі України. Розкрито юридичну природу та ознаки національної екомережі. Проаналізовано конституційні засади, нормативні рівні, галузеві та інституційні принципи правового регулювання відносин у сфері формування, невиснажливого використання та збереження національної екологічної мережі. Дослідженозагальнотеоретичні аспекти визначення та структурної побудови екомережі України як об'єкта правового регулювання. Визначено системні зв'язки між структурними елементами національної екомережі. Екомережа розглядається як єдиний міжгалузевий та інтегрований об'єкт правового регулювання, що має динамічний, комплексний і системний характер. Програмні засади формування національної екомережі відображені у її цілях та завданнях, які визначені на основі міжнародно-правових стандартів охоронинавколишнього природного середовища та детерміновані потребами зупинення його деградації та пошуками ефективних механізмів для природного відновлення довкілля. Обґрунтовано, що основними загально-екологічними цілями національної екомережі є підтримка функціонування екосистем та сприяння сталому використанню природних ресурсів. Спеціальні екомережеві цілі передбачають подолання фрагментованості екосистем та забезпечення ренатуралізації ушкоджених ділянок. Доведено, що сучасне аксіологічне значення екологічної мережі збагачене здатністю бути дієвим інструментом у комплексі заходів протидії глобальному потеплінню. У цьому контексті актуальною метою національної екологічної мережі стає формування передумов для досягнення кліматичної нейтральності України. Зроблено висновок, що основними завданнями сучасної кліматологічної стратегії України, які можуть бути найбільш ефективно досягнуті екомережевими засобами, є збереження степових, лучних, лісових і водно-болотних екосистем якключових та сполучних територій національної екомережі, забезпечення їхньої буферизації від зовнішнього негативного антропогенного впливу, а також охорона пралісів та заліснення деградованих і малопродуктивних земель як форми ренатуралізації відновлюваних територій національної екомережі. Організаційно-правовий механізм формування, невиснажливого використання та збереження національної екомережі розглядається як комплекс засобів та інструментів: правотворчих – вироблення природоохоронних стратегійта вдосконалення національного екомережевого законодавства; інституційних – створення та налагодження ефективної діяльності спеціально уповноважених державних органів у сфері формування й функціонування національної екомережі, забезпечення дієвого природоохоронного контролю в цій сфері; організаційних – розробка й затвердження схем побудови національної екомережі, ведення обліку та оновлення переліків об'єктів та територій національної екомережі, а також забезпечення їх інформаційної взаємодії зприродоресурсними кадастрами України; функціональних – визначення об'єктів та територій національної екомережі, розробка менеджмент-планів їхнього використання, виконання програм формування національної екомережі; інформаційних – здійснення фонового моніторингу довкілля, підвищення екологічної культури та поширення екологічної інформації про стан довкілля і способи збереження біологічного та ландшафтного різноманіття засобами екомережі. Обгрунтовано ефективність комплексної екомережевої форми природоохоронної діяльності як дієвого механізму збереження та відтворення складових елементів екомережі, що дозволяє невиснажливе використання природних ресурсів; забезпечує ренатуралізацію деградованих ділянок; гарантує покращення природно-ресурсного потенціалу; сприяє розвитку екосистемних послуг, зокрема екологічного туризму. Проведено детальну характеристику організаційно-правових засад та практичних аспектів формування та функціонування національної екомережі України. Визначено особливості правового режиму структурних елементів (ключових, сполучних, буферних та відновлюваних територій) національноїекомережі України. Визначено основні тенденції розвитку національного законодавства про екомережу, а також обґрунтовано пропозиції щодо формування концепції національної екомережі як стратегії екологічного управління.^UThe legal aspects of the formation and functioning of the ecological network of Ukraine has been investigated. The legal nature and characteristics of the national ecological network have been revealed. The thesis analyzes constitutional principles, regulatory levels, sectoral and institutional principles of legal regulation of relations in the field of formation, sustainable use and preservation of the national ecological network. The general theoretical aspects of the definition and structural elements of the ecological network of Ukraine as an object of legal regulation have been investigated. The systemic connections between the structural elements of the national ecological network have been determined. The ecological network is considered as an unique inter-sectoral and integrated object of legal regulation, which has a dynamic, complex and systemic nature. The program frameworks of national ecological network establishment are reflected in its goals and objectives, which are determined on the basis of the international legal standards for environmental protection by the needs of its degradation prevention and the search for effective mechanisms for natural restoration of the environment. It is proved that the main general ecological goals of the national ecological network are to support the functioning of ecosystems and promote the sustainable use of natural resources. Special ecological networkgoals include overcoming the fragmentation of ecosystems and ensuring the re-naturalization of damaged areas. It has been proved that the modern axiological significance of the ecological network is enriched with the ability to be an effective tool in a set of measures to prevent global warming. In this context, the actual goal of the national ecological network is to form the prerequisites for achieving climate neutrality in Ukraine. It is concluded that the main tasks of the modern climatological strategy of Ukraine, which can be most effectively achieved by ecological network means, are the preservation of steppe, meadow, forest and wetland ecosystems as key and connecting territories of thenational ecological network, ensuring their buffering from the outside, as well as the protection of virgin forests and afforestation of degraded and unproductive lands as a form of re-naturalization of regenerated territories of the national ecological network. The organizational and legal mechanism of formation, sustainable use and preservation of the national ecological network is considered as a set of means and tools: law-making, institutional, organizational, functional, information. The effectiveness of an integrated ecological network form of environmentalprotection as an effective mechanism for the preservation and reproduction of the constituent elements of the ecological network has been substantiated, which allows the sustainable use of natural resources; provides re-naturalization of degraded areas; guarantees the improvement of natural resource potential; promotes the development of ecosystem services, in particular, eco-tourism. A detailed description of the organizational and legal grounds and practical aspects of the formation and functioning of the national eco-network of Ukraine has beencarried out. The features of the legal regime of structural elements (key, connecting, buffer and recovered territories) of the national ecological network of Ukraine have been determined. The main trends in the development of the national legislation on the ecological network have been determined, and proposals for the formation of the concept of the national ecological network as a strategy for environmental managementhave been substantiated

Мета дослідження полягає у знижені собівартості киснево-конвертерної сталі, що є наслідком підвищення частки металобрухту за рахунок підвищення ступеня допалювання СО до СО2 в порожнині конвертера, шляхом оптимального керування параметрами дуттьового режиму з використанням модельно-прогнозуючого керування. У дисертаційній роботі вдосконалено математичну модель дуттьового режиму киснево-конвертерної плавки, за рахунок врахування впливу інтенсивності дуття на процес зневуглецювання ванни, що дозволило підвищити точність та якість керування дуттям в умовах зміни витрати кисню під час продувки, увівши запропоновану модель безпосередньо до контуру керування параметрами дуттьового режиму. Вперше синтезовано оптимальну систему керування параметрами дуттєвого режиму киснево-конвертерної плавки за принципом зворотного зв’язку на базі модельно-прогнозуючого керування при використанні лінійно-квадратичного функціоналу, яка дозволила одночасно керувати інтенсивністю дуття та положенням фурми при програмній зміні завдання на витрату кисню та вмісту СО2, а також підвищити якість керування та енергозбереження при плавці, за рахунок збільшення ступеня допалювання СО до СО2, що є наслідком підвищення частки металобрухту. Подальший розвиток отримало використання замкнутих систем керування степенем допалювання СО до СО2 шляхом синтезу модельно-прогнозуючого регулятора з урахуванням технологічних обмежень швидкості переміщення регулюючих органів, що дозволило підвищити якість керування процесом при наявності обмежень. Запропоноване рішення дозволяє підвищити якість керування процесом в умовах технологічних обмежень. Наявні системи автоматичного керування не задовольняють в повній мірі вимогам, що висуваються до якості роботи системи при програмному керуванні параметрами режиму дуття та стабілізації збурень. Порівняльне дослідження роботи модельно-прогнозуючого регулятора та комбінованої системи регулювання з ПІД-регуляторами показало, що отримані перехідні процеси системи автоматичного регулювання режиму дуття киснево-конвертерної плавки з модельно-прогнозуючого регулятора автоматичного регулювання забезпечили ISE для контуру витрати кисню – 5577 та вмісту СО2 у конвертерних газах – 43; максимальне динамічне відхилення вмісту СО2 у конвертерних газах склало 0,95%. Застосування модельно-прогнозуючого регулятора дозволило покращити якість регулювання для контуру витрати кисню у 1,63 рази; максимальне динамічне відхилення вмісту СО2 у конвертерних газах було знижено на 16,5% у порівнянні з комбінованою системою регулювання з ПІД-регуляторами.^UThe purpose of the study is to reduce the cost of oxygen-converter steel, which is a consequence of the increase in the share of scrap metal due to the increase in the degree of post-burning of CO to CO2 in the converter cavity, by optimal control of the parameters of the duty mode using model predictive control. In the dissertation, the mathematical model of the blowing mode of basic oxygen furnace process was improved, taking into account the influence of the intensity of blasting on the process of decarburization of the bath, which made it possible to increase the accuracy and quality of blasting control in the conditions of changes in the oxygen consumption during purging. For the first time, an optimal control system for the parameters of blowing mode during basic oxygen furnace process was synthesized based on the principle of feedback with model-predictive control using a linear-quadratic functional, which allowed simultaneous control of the blowing intensity and the position of the lance, as well as to improve the quality of control and energy saving during melting, due to the increase in the degree of post-burning of CO to CO2, which is a consequence of the increase in the proportion of scrap metal. Further development was achieved by the use of closed control systems for the degree of post-burning of CO to CO2, through the synthesis of a model predictive controller taking into account the technological saturation of the speed of movement of regulatory bodies, which allowed to improve the quality of process control in the presence of saturation. The existing automatic control systems do not fully satisfy the requirements for the quality of the system's operation during software control of the parameters of the blowing mode and stabilization of disturbances. A comparative study of the operation of the model predictive controller and the combined regulation system with PID controller showed that the obtained transient processes of the system of automatic control of the blowing mode of the basic oxygen furnace from the model predictive controller provided ISE for the circuit of oxygen consumption - 5577 and the content of CO2 - 43; the maximum dynamic deviation of the CO2 content in converted gases was 0.95%. The use of a model predictive control made it possible to improve the quality of control for the oxygen consumption by 1.63 times; the maximum dynamic deviation of CO2 content was reduced by 16.5% in comparison with the combined control system with PID controller.