Обгрунтовано та розроблено концептуальні основи та практичні рекомендації щодо підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано діяльність сільськогосподарських підприємств з метою оцінювання прибутковості, термінів повернення інвестованих коштів і мінімізації інвестиційних ризиків. Уточнено етапи здійснення інвестиційного процесу сільськогосподарських підприємств у контексті їх інвестиційної привабливості. Визначено методичні підходи щодо оцінювання рівня інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств шляхом поєднання основних фінансових показників з рівнем землезабезпеченості підприємств і сумою зовнішніх і внутрішніх інвестицій у конкретні сільськогосподарські підприємства районів та оцінювання даних результатів за бально-рейтинговою шкалою. Встановлено методику оцінювання інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств, яка показує залежність фінансових результатів від інтенсивності інвестиційних потоків, а також вплив обсягу інвестицій в основний капітал сільського господарства на показники соціальної ефективності.

  Скачати повний текст

АНОТАЦІЯВовк М. С. Хірургічне лікування дефектів тканин грудної стінки при торакальній травмі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 Охорона здоров'я за спеціальністю 222 Медицина (спеціалізація 14.01.03 «Хірургія»). – Українська військово-медична академія Міністерства оборони України. – Київ, 2022.Дисертаційна робота присвячена проблемам комплексного хірургічного лікування та пластичного закриття дефектів тканин грудної стінки, які утворились як наслідок торакальної травми, а також вивченню впливу від'ємного тиску вакуумної терапії (NPWT) на клінічний перебіг травматичної хвороби при торакальній травмі та її ускладненнях.Дослідження побудоване за допомогою порівняльного аналізу результатів діагностики, клінічного перебігу та лікування ранового процесу у пацієнтів з дефектами тканин грудної стінки із застосуванням різних діагностичних та лікувальних технологій.До загального числа клінічних спостережень було включено поранених та постраждалих з травмою грудної клітки, перебіг ранового процесу яких ускладнився гнійним запаленням та утворенням дефекту тканин грудної стінки. При цьому, причинами ушкодження грудної клітки були вогнепальні поранення та тяжка закрита торакальна травма. Пацієнти були розподілені на дві групи клінічного спостереження.Перша група (основна, 54 особи) – це поранені та постраждалі з дефектами тканин грудної стінки в лікуванні яких були застосовані методи NPWT (лікування від'ємним тиском вакуумної терапії), ультразвукової кавітації та малоінвазивні технології (інтрабронхіальне ендоскопічне втручання, пункції або дренування під ультразвуковою навігацією). Друга група (порівняння, 73 особи) – це поранені та постраждалі з дефектами тканин грудної стінки в діагностиці та лікуванні торакальної травми чи торакального компоненту поєднаної травми у них були застосовані традиційні методи відповідно до клінічних протоколів. Загальний масив дослідження становив – 127 осіб.За віком, статтю, механізмом травми, ступенем тяжкості травми, стереометричними характеристиками ранових дефектів грудної стінки, локалізацією пошкоджених анатомо-функціональних областей, наслідками та ускладненнями торакальної травми, основна та група порівняння були однорідні, співставні, статистично не відрізнялися. Проводилося визначення стереометричних характеристик дефектів тканин грудної стінки із вимірюванням їх довжини, площі та об'єм, і відповідним поділом на категорії «середні рани», «великі» та «надвеликі». Переважну більшість становили дефекти середніх - 59,8%, та великих розмірів - 33,4%. Врахування стереометричних характеристик дефектів тканин грудної стінки, факту їх сполучення з плевральною порожниною, а також характер післятравматичних патологічних процесів в плевральній порожнині та легенях визначали тактику хірургічного лікування пацієнтів.При вивченні клінічного перебігу загоєння дефектів тканин грудної стінки у пацієнтів досліджуваних груп під впливом різних лікувальних тактик, в першу чергу приділялася увага динаміці самого ранового процесу: перебіг ранової інфекції, очищення рани, поява та дозрівання грануляційної тканини, її контракція чи ретракція – зміни у розмірах. Також обов'язковим етапом було виявлення патологічних змін в плевральній порожнині та легенях на стороні дефектів тканин грудної стінки, а також системних проявів ранової хвороби.Методики пластичного закриття дефектів тканин грудної стінки в обох групах спостереження обирались на основі концепції «реконструктивної драбини», яка враховувала розміри та локалізацію ранових дефектів грудної стінки. Було встановлено, що широке застосування сучасних методів дермотензії при пластичному закритті ранового дефекту дозволяло зменшити площу мобілізації донорського клапотя – операційну травму, зменшити навантаження на лінію адаптуючих швів та запобігти подальшій їх неспроможності. Отже впровадження нових методик комплексного лікування у пацієнтів з дефектами тканин грудної стінки суттєво вплинуло на скорочення термінів загоєння ран після їх пластичного закриття, що становило 26,5±2,0 діб в групі порівняння та 18,6±1,6 діб в основній. Відповідно середня тривалість загального лікування пацієнтів в групах клінічного спостереження теж достовірно відрізнялася, що становило 37,9±3,7 діб в групі порівняння та 25,9±2,8 діб в основній групі.^USUMMARY Vovk M.S. Surgical treatment of chest wall tissue defects in thoracic trauma. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy in the field of knowledge 22 Health care on the specialty 222 Medicine(specialization 14.01.03 "Surgery"). - Ukrainian Military Medical Academy of the Ministry of Defense of Ukraine. - Kyiv, 2021. The dissertation is devoted to the problems of complex surgical treatment of chest wall tissues and plastic closure of tissue defects in thoracic trauma, as well as the study of the influence of negative pressure of vacuum therapy (NPWT) on the clinical course of traumatic disease in thoracic trauma and its complications. The study is based on a comparative analysis of the results of diagnosis, clinical course and treatment of the wound process in patients with defects of chest wall tissues using various diagnostic and therapeutic technologies. The total number of clinical observations included wounded and injured in the chest, the course of injury or wound process which was complicated by inflammation and the formation of defects in the chest wall caused by combat surgical trauma to the chest and thoracic trauma in peacetime. Patients were divided into two groups of clinical observation.The first group (main, 54 persons) are wounded and injured with soft tissue defects of the chest wall as a result of wounding or injury which was used NPWT (negative pressure treatment with vacuum therapy), ultrasonic cavitation and miniinvasive technologies (intrabronchial endoscopic intervention, puncture or drainage under ultrasonic navigation). The second group (comparison, 73 persons) are wounded and injured with soft tissue defects in the diagnosis and treatment of thoracic trauma or thoracic component of combined trauma, they used traditional methods. The total number of examinations of wounded and injured with defects of chest wall tissues was 127 persons.By the age, sex, mechanism of injury, severity of injury, stereometric characteristics of wound defects of the chest wall, localization of damaged AFA, consequences and complications of thoracic injury, the main and comparison group were homogeneous, comparable, did not differ statistically.The stereometric characteristics of chest wall tissue defects were determined with the definition of metric characteristics, which included length, area and volume, which in both groups of observations, respectively, the vast majority were 59.8% of defects of medium size and 33.4% of large sizes. Taking into account the stereometric characteristics of defects of the chest wall tissues and their connection with the pleural cavity, as well as the occurrence of post-traumatic pathological processes in the pleural cavity and lungs determined the tactics of surgical treatment of patients.In studying the clinical course of healing of chest wall defects in patients of the studied groups under the influence of various treatment tactics, first of all attention was paid to the dynamics of the wound process: wound infection, wound cleaning, appearance and maturation of granulation tissue, its contraction or retraction - changes in sizes. Also a mandatory step was the detection of pathological changes in the pleural cavity and lungs on the side of defects in the tissues of the chest wall, as well as systemic manifestations of wound disease.Methods of plastic closure of chest wall tissue defects in both observation groups were chosen on the basis of the concept of "reconstructive ladder", which took into account the sizes and location of wound defects of the chest wall. It was found that the widespread using of modern methods of dermotension in plastic closure of the wound defect allowed to reduce the area of mobilization of the donor flap - surgical trauma, reduce the load on the line of adaptive sutures and prevent further failure.Thus, the introduction of new methods of complex treatment in patients with defects of chest wall tissue significantly reduced the healing time of wounds after plastic closure, which was 26.5 ± 2.0 days in the comparison group and 18.6 ± 1.6 days in the main. Accordingly, the average duration of general treatment of patients in the clinical observation groups also differed significantly, which was 37.9 ± 3.7 days in the comparison group and 25.9 ± 2.8 days in the main group.

Дисертаційна робота присвячена розробленню препаративно зручних та ефективних методів синтезу нових лінійно функціоналізованих та гетероанельованих піразоло[1,5-a]піразинів на основі 4-галогенопіразоло[1,5-а]піразинів, піразоло[1,5-а]піразин-4(5Н)-тіонів, 4-гідразинопіразоло[1,5-а]піразинів та похідних піразоло[1,5-а]піразин-4-карбонових кислот. Наукова новизна одержаних результатів. Показана ефективність використання піразол-5-карбонових кислот як базових будівельних блоків у вдосконаленому варіанті синтезу піразоло[1,5-а]піразин-4(5Н)-онів, галогенуванням яких трихлорооксидом фосфору або трибромідом фосфору отримані 4-хлоро(бромо)піразоло[1,5-а]піразини, а тіонуванням пентасульфідом фосфору – піразоло[1,5-а]піразин-4(5Н)-тіони.На основі реакцій 4-галогенопіразоло[1,5-а]піразинів із алкіламінами та тіофенолами, а піразоло[1,5-а]піразин-4(5Н)-тіонів із функціональними алкілуючими реагентами синтезовані нові 4-аміно(тіо)заміщені піразоло[1,5-а]піразини, які виявляють задовільну антибактеріальну та фунгіцидну активність.Знайдені умови перебігу Pd-каталізованої реакції крос-сполучення за Сузукі-Міяура 4-бромопіразоло[1,5-а]піразинів із арил(гетерил)борними кислотами, які дозволили отримати низку раніше невідомих 4-арил(гетерил)піразоло[1,5-а]піразинів. Конденсацією 4-хлоропіразоло[1,5-a]піразинів із трет-бутил ціаноацетатом, яка реалізується через стадію утворення трет-бутил [ціано(піразоло[1,5-a]піразин-4(5H)-іліден)етаноатів], синтезовані (піразоло[1,5-a]піразин-4-іл)ацетонітрили, використані для одержання похідних нової гетероциклічної системи піразоло[1,5-a]піридо[2,1-c]піразину.Pd-каталізованим карбонілюванням 4-хлоропіразоло[1,5-a]піразинів при підвищеному тиску синтезовані метил піразоло[1,5-a]піразин-4-карбоксилати, які через проміжні нітрили модифіковані у відповідні амідоксими та амідини. Циклоконденсація отриманих амідоксимів із трифтороцтовим ангідридом або етил хлороформіатом, а амідинів – із ацетооцтовим естером або етоксиметиленмалоновим естером виявилась ефективною для синтезу нових 4-(1,2,4-оксадіазоліл)- та 4-піримідинілзаміщених піразоло[1,5-a]піразинів. Розроблено зручний метод синтезу перших представників нової гетероциклічної системи піразоло[5',1':3,4]піразино[2,1-b]хіназоліну, який базується на [2+4]-циклоконденсації 4-хлоропіразоло[1,5-а]піразинів із антраніловими кислотами.На основі етил імідазо[1,5-а]піразоло[5,1-с]піразин-1-карбоксилатів, одержаних реакцією [2+3]-диполярного циклоприєднання 4-хлоропіразоло[1,5-а]піразинів із етил ізоціаноацетатом, синтезовані їх нові похідні із карбоксильною, гідроксиметильною та формільною групами, які видаються перспективними скафолдами для дизайну біологічно важливих сполук.Встановлено, що 4-гідразинілпіразоло[1,5-а]піразини, отримані селективною реакцією 4-хлоропіразоло[1,5-а]піразинів із гідразингідратом, реагують із моноцентровими (триетилортоформіат, оцтовий ангідрид, етилхлороформіат, фенілізотіоціанат, азотистоводнева кислота) і біцентровим (діетилоксалат) реагентами із утворенням відповідних 1,2,4-триазоло-, тетразоло- та 1,2,4-триазиноанельованих похідних. Взаємодією із ацетилацетоном та етоксиметиленпохідними малононітрилу і етилціаноацетату синтезовані 4-(1-піразоліл)заміщені піразоло[1,5-а]піразини.Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні препаративно зручних методів синтезу 4-галогено- та 4-гідразинопіразоло[1,5-а]піразинів як ефективних синтетичних темплатів для конструювання широкого спектру біоперспективних лінійно-функціоналізованих та гетероанельованих похідних. Методами біоскринінгу встановлено, що 4-амінозаміщені піразоло[1,5-а]піразини проявляють помірну протимікробну активність по відношенню до бактерій S. aureus 209, B. subtilis ATCC6633, M. luteus 4698 та грибів С. ablicans 669/1080 і С. krusei ATCC 6258, а значення мінімальної бактеріостатичної та бактеріоцидної (МБсК, МФсК) концентрації N-бензилпіразоло[1,5-а]піразин-4-аміну по відношенню до штаму M. luteus ATCC 4698 свідчить про більшу її активність, порівняно із препаратом «Кетодин». В той же час, серед 4-S-заміщених піразоло[1,5-a]піразинів виявлені перспективні похідні з антибактеріальною активністю. Зокрема, 4-[(4-фторофеніл)тіо]піразоло[1,5-а]піразин виявився активним стосовно тест-культур S. аureus, 4-[(4-хлорофеніл)тіо]-2-метилпіразоло[1,5-а]піразин – стосовно S. aureus та M. luteum, а 1-(4-фторофеніл)-2-(піразоло[1,5-а]піразин-4-ілтіо)етан-1-он має виражену протигрибкову дією по відношенню до тест-культури гриба A. niger.Ключові слова: піразоло[1,5-a]піразин-4(5Н)-они(тіони), 4-галогено(гідразино)піразоло[1,5-a]піразини, похідні піразоло[1,5-a]піразин-4-карбонових кислот, структурна модифікація, лінійна функціоналізація, гетероанелювання, біологічна активність, нова гетероциклічна система^UThe thesis is devoted to developing efficient preparative of synthesis of novel linearly functionalized and heteroannulated pyrazolo[1,5-a]pyrazines based on 4-halopyrazolo[1,5-a]pyrazines, pyrazolo[1,5-a]pyrazine-4(5H)-thiones, 4-hydrazinylpyrazolo[1,5-a]pyrazines and pyrazolo[1,5-a]pyrazine-4-carboxylic acid derivatives. Scientific novelty. The efficiency of using pyrazole-5-carboxylic acids as basic building blocks in the improved version of the synthesis of pyrazolo[1,5-a]pyrazin-4(5H)-ones was shown. 4-Chloro(bromo)pyrazolo[1,5-a]pyrazines and pyrazolo[1,5-a]pyrazine-4(5H)-thions were synthesized from pyrazolo[1,5-a]pyrazin-4(5H)-ones using phosphorus oxychloride or phosphorus oxybromide and phosphorus pentasulfide, respectively.New 4-amino(thio)substituted pyrazoles[1,5-a]pyrazines with satisfactory antibacterial and fungicidal activity were synthesized by the method, based on the reaction of 4-halopyrazolo[1,5-a]pyrazines with alkylamines and thiophenols or the alkylation of pyrazolo[1,5-a]pyrazin-4(5H)-thiones with functionalized alkyl bromides.The conditions for Pd-catalyzed cross-coupling by Suzuki-Miaura of 4-bromopyrazolo[1,5-a]pyrazines with aryl(hetaryl)boric acids were determined, which allowed to obtain a number of previously unknown 4-aryl(hetaryl)pyrazolo[1,5-a]pyrazines.Pyrazolo[1,5-a]pyrazin-4-ylacetonitriles were synthesized by condensation of 4-chloropyrazolo[1,5-a]pyrazines with tert-butyl cyanoacetate, via formation of tert-butyl cyano(pyrazolo[1,5-a]pyrazin-4(5H)-ylidene)ethanoates. Synthesized 2-azahetarylacetonitriles were used to obtain derivatives of a new pyrazolo[1,5-a]pyrido[2,1-c]pyrazine system.Methyl pyrazolo[1,5-a]pyrazine-4-carboxylates were synthesized by Pd-catalyzed carbonylation of 4-chloropyrazolo[1,5-a]pyrazines under increased pressure. These esters were converted into the corresponding amidoximes and amidines through intermediate nitriles. Cyclocondensation of amidoximes with trifluoroacetic anhydride or ethyl chloroformate, and cyclocondensation of amidines with the acetoacetic ester or ethoxymethylenemalonic ester were found to be effective for the synthesis of new 4-(1,2,4-oxadiazolyl)- and 4-pyrimidinyl-substituted pyrazolo[1,5-a]pyrazines.A convenient method for the synthesis of the first representatives of the new heterocyclic system of pyrazolo[5',1':3,4]pyrazino[2,1-b]quinazoline, based on [2+4]-cyclocondensation of 4-chloropyrazolo[1,5-a]pyrazines with anthranilic acids, were developed.Ethyl imidazo[1,5-a]pyrazolo[5,1-c]pyrazine-1-carboxylates, obtained by the reaction of [3+2]-dipolar cycloaddition of of 4-chloropyrazolo[1,5-a]pyrazines with ethyl isocyanoacetate, have been successfully used to yield their new derivatives with carboxyl, hydroxymethyl and formyl groups, promising scaffolds for the design of biologically important compounds.The 4-hydrazinylpyrazolo[1,5-a]pyrazines obtained by selective reaction of 4-chloropyrazolo[1,5-a]pyrazines with hydrazine hydrate were found to undergo a reaction with with monocentric (triethyl orthoformate, acetic anhydride, ethyl chloroformate, phenyl isothiocyanate, nitrous acid) and bicentric (diethyl oxalate) reagents to give corresponding 1,2,4-triazolo-, tetrazolo- and 1,2,4-triazinoannulated derivatives. 4-(1-Pyrazolyl)-substituted pyrazolo[1,5-a]pyrazines were synthesized by reaction with acetylacetone and ethoxymethylene derivatives of malononitrile and ethyl cyanoacetate.The practical application: developing effective preparative methods for the synthesis of 4-halogeno- and 4-hydrazinylpyrazolo[1,5-a]pyrazines as effective synthetic templates for the construction of a wide range of bioperspective linearly functionalized and heteroannulated derivatives. Bioscreening methods have shown that 4-aminosubstituted pyrazolo[1,5-a]pyrazines demonstrate moderate antimicrobial activity against bacteria S. aureus 209, B. subtilis ATCC6633, M. luteus 4698 and fungi C. ablicans 669/1080 and C. krusei ATCC 6258, and the value of the minimum bacteriostatic and bactericidal (MBC) concentration of N-benzylpyrazolo[1,5-a]pyrazin-4-amine in relation to the strain M. luteus ATCC 4698 indicates its higher activity compared to the drug “Ketodine”. At the same time, promising derivatives with antibacterial activity have been identified among the 4-S-substituted pyrazolo[1,5-a]pyrazines. In particular, 4-[(4-fluorophenyl)thio]pyrazolo[1,5-a]pyrazine was active against S. aureus test cultures, 4-[(4-chlorophenyl)thio]-2-methylpyrazolo[1,5-a]pyrazine showed activity against S. aureus and M. luteum, and 1-(4-fluorophenyl)-2-(pyrazolo[1,5-a]pyrazin-4-ylthio)ethan-1-one has a pronounced antifungal effect against the test culture of the fungus A. niger.Keywords: pyrazolo[1,5-a]pyrazine-4(5H)-ones(thiones), 4-halo(hydrazinyl)pyrazolo[1,5-a]pyrazines, pyrazolo[1,5-a]pyrazine-4-carboxylic acid derivatives, structural modification, linear functionalization, heteroannulation, biological activity, new heterocyclic system.

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та запропоновано практичні рекомендації щодо технологічного менеджменту в контексті забезпечення економічної безпеки підприємств агропродовольчої сфери. Проведення змістовного компаративного аналізу дозволило виокремити, крім загальновідомих принципово різних підходів до розкриття змісту, визначення мети, функцій та задач технологічного менеджменту (філософський, цільовий, процесний, функціональний, ресурсний, конкурентний) ще й безпековий підхід, який заключається в актуалізації безпекової модусно-атрибутивної характеристики технологій і технічних характеристик виробленої продукції на основі сигнаторно-імпульсивної складової Agile-менеджменту. Зважаючи на це, запропоновано авторське визначення поняття «технологічний менеджмент» як специфічного виду управлінської діяльності, який має на меті удосконалення техніко-технологічного процесу шляхом упровадження інноваційних технологій виробництва та раціонального використання наявних ресурсів із метою ефективного функціонування підприємств та забезпечення їх економічної безпеки. Проведено архітектоніку технології як центральної імпліцитної сфери з економічною безпекою як крайньої експліцитної сфери, через технологічну реструктуризацію, технологічний та інноваційний менеджмент. Визначено взаємозалежність Індустрії 4.0 з технологічним менеджментом та з економічною безпекою.Представлено концепцію механізму технологічного менеджменту підприємств агропродовольчої сфери в контексті забезпечення економічної безпеки, що заснована на принципах системності, ефективності, наукового підґрунтя, послідовності, фокусування на інноваційний розвиток, правової обґрунтованості, відповідальності за наслідки прийнятих управлінських рішень, підвищення конкурентоспроможності. Для повноцінної реалізації технологічного менеджменту на підприємствах агропродовольчої сфери доведено необхідність формування технологічної місії. Враховуючи її особливості на конкретному підприємстві необхідно розробляти стратегію технологічного менеджменту з урахуванням забезпечення економічної безпеки. Доведено, що до основних методів технологічного менеджменту на підприємствах агропродовольчої сфери в сучасних умовах слід віднести: реінжиніринг, реорганізацію, технологічну реструктуризацію та аутсорсинг.Адаптовано методичний підхід до оцінки ефективності технологічного менеджменту підприємств агропродовольчої сфери, заснований на 4 групах показників (техніко-технологічних, виробничих, безпеки та ефективності інновацій, управлінських), що створює можливість повноцінно оцінити ефективність управління технологічними процесами на підприємстві з урахуванням забезпечення економічної безпеки. Апробація даної методики на підприємствах агропродовольчої сфери відкриває нові пріоритетні можливості для забезпечення конкурентоспроможності, інноваційного розвитку, екологізації операційного менеджменту та забезпечення економічної безпеки, що в умовах сьогодення є надзвичайно актуальним в усіх галузях сфери.Проведено безпекову діагностику системи технологічного менеджменту підприємств агропродовольчої сфери з урахуванням впливів всіх складових його системно-факторної моделі, зокрема протоколів безпеки та можливих бізнес-комбінацій. Проаналізовані результати соціологічного дослідження щодо організації безпекової діагностики системи технологічного менеджменту 33 підприємств агропродовольчої сфери Полтавської, Сумської та Київської областей за розробленим алгоритмом. Актуалізоване організаційно-управлінське забезпечення системи технологічного менеджменту підприємств агропродовольчої сфери з конкретизацією видів діагностики та ролі кожного з елементів в залежності від розміру підприємства з акцентуванням уваги на політику якості та безпеки. Проведено соціологічне дослідження щодо оцінки ефективності мотиваційних заходів та обізнаності працівників підприємств агропродовольчої сфери в питаннях технологічного управління, системність яких спостерігається у 12-43 % підприємств в залежності від їх розміру, що, відповідно, актуалізує технологічні ризики і реальні загрози.В результаті моделювання процесів технологічного менеджменту підприємств агропродовольчої сфери шляхом забезпечення економічної безпеки представлено методику інтегральної оцінки його ефективності за техніко-технологічними, виробничими, управлінськими групами показників та показників безпеки та ефективності інновацій. На прикладі Полтавської, Київської та Сумської областей методом модифікованої головної компоненти проведено дану оцінку. Виявлено, що на формування інтегральної оцінки техніко-технологічної складової найбільший вплив мають показники технічного рівня виробництва та показники оцінки економічної ефективності НТП. На формування інтегральної оцінки виробничої складової – показники ділової активності підприємства та показники рентабельності виробництва. На формування інтегральної оцінки інноваційної складової – показники соціального ефекту та показники маркетингового ефекту.^UThe dissertation substantiates theoretical provisions and offers practical recommendations for technological management in the context of ensuring the economic security of enterprises in the agro-food sector.Conducting a meaningful comparative analysis made it possible to single out, in addition to the well-known fundamentally different approaches to revealing the content, defining the goal, functions and tasks of technological management (philosophical, target, process, functional, resource, competitive), there is also a security approach, which consists in updating the security, mode and attributive characteristic of technologies and technical characteristics of manufactured products based on the signatory and impulsive component of Agile management. Taking this into account, the author's definition of the concept of "technological management" is proposed, it is a specific type of management activity, which aims to improve the technical and technological process by implementation of innovative production technologies and rational use of available resources for the purpose of effective functioning of enterprises and ensuring their economic security. The architectonics of technology as the central implicit sphere with economic security as the ultimate explicit sphere is carried out, through technological restructuring, technological and innovation management. The interdependence between Industry 4.0 and technological management and economic security is determined.The concept of the mechanism of technological management of enterprises in the agro-food sector in the context of ensuring economic security is presented, which is based on the principles of systematicity, efficiency, scientific basis, consistency, focus on innovative development, legal validity, responsibility for the consequences of made management decisions, and increasing competitiveness. For the full implementation of technological management at enterprises in the agro-food sector, the necessity of forming a technological mission is proven. Taking into account its features at a specific enterprise, it is necessary to develop a strategy of technological management, taking into account the ensuring of economic security. It has been proven that the main methods of technological management at enterprises in the agro-food sector in modern conditions include: reengineering, reorganization, technological restructuring and outsourcing.A methodical approach to evaluating the effectiveness of technological management of enterprises in the agro-food sector is adapted, which is based on 4 groups of indicators (technical and technological, production, safety and efficiency innovations, management), which creates a possibility to evaluate the effectiveness of technological process management at the enterprise fully, taking into account the ensuring the economic security. Approbation of this methodology at enterprises in the agro-food sector opens up new priority opportunities for ensuring competitiveness, innovative development, greening of operational management and ensuring the economic security, which is extremely relevant in all branches of the sphere in today's conditions.A security diagnostics of the technological management system of enterprises in the agro-food sector is carried out, taking into account the effects of all components of its system and factor model, in particular safety protocols and possible business combinations. The results of a sociological study of the organization of security diagnostics of the technological management system of 33 enterprises in the agro-food sector of Poltava, Sumy and Kyiv regions according to the developed algorithm are analyzed. Organizational and management support of the technological management system of enterprises in the agro-food sector with specification of the types of diagnostics and the role of each element depending on the size of the enterprise with accentuation of attention on quality and security policy is updated. A sociological study was conducted to evaluate the effectiveness of motivational measures and the awareness in technological management issues of employees of enterprises in the agro-food sector, the systematicity of which is observed in 12-43 % of enterprises, depending on their size, which, accordingly, actualizes technological risks and real threats.As a result of modeling processes of technological management of enterprises in the agro-food sector by ensuring the economic security, the method of integral evaluation of its effectiveness by technical and technological, production, management groups of indicators and indicators of security and efficiency of innovations is presented. Using the example of Poltava, Kyiv, and Sumy regions, this evaluation was conducted using the method of modified main component.