Розкрито вплив трансформаційних процесів на релігійну свідомість сучасного молодого покоління. Розроблено термінологічну базу та проаналізовано різні підходи до поняття релігійної свідомості. З'ясовано її місце у структурі всього релігійного комплексу. У контексті аналітичних можливостей релігієзнавчого підходу, його принципів і критеріїв осмислення досліджено проблему релігійної свідомості, її сутнісні риси та форми прояву. Виявлено зміни у розумінні релігієзнавчого тлумачення релігійної свідомості, що донедавна зводилось до відображальних і пасивних характеристик інтелектуальної сфери, у зв'язку з чим вона втрачала креативність і здатність до трансформації. Доведено, що оптимальне розуміння релігійної свідомості, яке базується на класичному визначенні її як певної структурованої або неструктурованої сукупності ідей, поглядів, теорій, враховує необхідність доповнення об'єктивованих у відповідній релігійній культурі норм і правил релігійного мислення та поведінки суб'єктивованими через релігійну та конфесійну самоідентифікацію ознаками релігійності свідомості. Виділено догматично-теологічний і ціннісно-орієнтаційний елементи релігійної свідомості з урахуванням її соціокультурних і якісних характеристик і взаємопов'язаних з цим філософських рефлексій.

  Скачати повний текст

Об'єкт: професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва в сучасних умовах цифровізації освіти; мета: виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, що забезпечують формування трансмедійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва початкової школи; методи: теоретичні (аналіз медіа-джерел, філософської, соціологічної, культурологічної, психолого-педагогічної, методичної літератури з окресленої проблеми для розкриття сутності категорій ,,трансмедіа”, ,,трансмедійна технологія”, ,,трансмедійна компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва”; вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань цифровізації освіти та розвитку технології трансмедіа; проєктування й моделювання для визначення логіки дослідження та розробки педагогічної моделі формування трансмедійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва початкової школи); емпіричні (педагогічне анкетування, опитування, тестування, бесіди, спостереження за процесом використання технології трансмедіа, вивчення продуктів творчої діяльності здобувачів вищої освіти; педагогічний експеримент у перебігу констатувального, формувального і контрольного етапів); методи математичної статистики (для кількісного та якісного аналізу й перевірки достовірності результатів експериментальної роботи, реалізовані з використанням програмних засобів MS Excel, t-критерію Стьюдента та критерію Вілкоксона-Манна-Уітні); новизна: уперше до вітчизняного наукового обігу введено поняття ,,трансмедійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва” у складі їхньої професійної компетентності як здатності використовувати, редагувати й створювати трансмедійні мистецькі освітні ресурси; визначено науково-методологічне підґрунтя, сутність та структуру вказаної дефініції; обґрунтовано педагогічні умови формування трансмедійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва початкової школи, серед яких: надання майбутнім фахівцям знань у сфері трансмедійної технології; формування й розвиток умінь і навичок у майбутніх учителів музичного мистецтва працювати в трансмедійному середовищі в умовах змішаного навчання; спрямованість на розвиток креативності майбутніх музикантів-педагогів для ефективної реалізації трансмедійних проєктів; уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема поняття ,,нові медіа”, ,,трансмедіа”, ,,трансмедійна технологія”, ,,конвергентність”, теоретичні положення щодо професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах розбудови Нової української школи; удосконалено форми і методи навчальної діяльності в закладах вищої педагогічної освіти в контексті завдань формування трансмедійної компетентності майбутніх музикантів-педагогів; набули подальшого розвитку теорія та методика професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах інформатизації освіти.^UObject: professional training of future teachers of music art in modern conditions of digitalization of education; purpose: to identify, theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions that ensure the formation of transmedia competence of future teachers of primary school music; methods: theoretical (analysis of media sources, philosophical, sociological, cultural, psychological and pedagogical, methodological literature on the outlined problem to reveal the essence of the categories "transmedia", "transmedia technology", "transmedia competence of future teachers of music"; study and generalization of domestic and foreign experience in digitalization of education and development of transmedia technology; design and modeling to determine the logic of research and development of pedagogical models for the formation of transmedia competence of future primary school music teachers); empirical (pedagogical questionnaires, surveys, testing, interviews, observation of the process of using transmedia technology, studying the products of creative activity of higher education seekers; pedagogical experiment during the ascertaining, formative and control stages); methods of mathematical statistics (for quantitative and qualitative analysis and verification of the results of experimental work, implemented using MS Excel software, Student's t-test and Wilcoxon-Mann-Whitney test). The scientific novelty of the research is that, for the first time, the concept “transmedia competence of future primary school teachers of music art” in the content of their professional competence as the capacity to use, to edit, and to make transmedia art educational resources is introduced into the domestic scientific use; the scientific and methodological basis, the essence and the structure of the defined concept are determined; the pedagogical conditions of developing transmedia competence of future primary school teachers of music art are substantiated, they are: providing future specialists with knowledge in the sphere of transmedia technology; forming and developing future music art teachers' skills to work in the transmedia environment under blended learning conditions; focusing on the development of future music teachers' creativity for the effective implementation of transmedia projects; we have specified the conceptual-category apparatus of the research, namely “new media”, “convergence”, as well as theoretical foundations of future music art teachers' professional training in the conditions of implementing New Ukrainian School; we have improved theforms and methods of learning at institutions of higher pedagogical education in the context of the objectives to develop future music art teachers' transmedia technology; we have further developed the theory and methodology of future music art teachers' professional training in the conditions of education informatisation.

В дисертації на основі ґрунтовного аналізу вітчизняного й зарубіжного досвіду в галузі дистанційної освіти, врахування принципів компетентнісного підходу як ключової освітньої парадигми сьогодення, концептуальних вимог Нової української школи та загальних тенденцій інформатизації освіти запропоновано шляхи формування професійної готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування засобів дистанційного навчання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше спроєктовано структурно-функціональну модель формування професійної готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування засобів дистанційного навчання; визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови реалізації сконструйованої моделі (надання майбутнім учителям початкової школи необхідного комплексу знань, умінь і навичок роботи у дистанційному середовищі та забезпечення педагогічного керування цим процесом; поєднання дистанційних технологій із традиційними аудиторними методами навчання, що забезпечить реалізацію принципів змішаного навчання; залучення майбутніх учителів початкової школи до створення та використання власних засобів мультимедійної наочності та інфографіки); уточнено теоретичні дефініції дистанційного навчання (дистанційна освіта, електронне навчання, мобільне навчання, змішане навчання, навчання на відстані тощо); конкретизовано компонентну структуру професійної готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування засобів дистанційного навчання в єдності мотиваційного, когнітивного, операційного складників, а також критерії, показники і рівні сформованості вказаного педагогічного явища; подальшого розвитку набув діагностичний інструментарій вивчення професійної готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування засобів дистанційного навчання.Практичне значення дослідження полягає в удосконаленні змісту фахової підготовки майбутніх вчителів початкових класів на основі впровадження спецкурсу ,,Технології дистанційного навчання у вивченні дисциплін початкової школи”, підтриманого відповідним дистанційним курсом, розміщеним в системі Moodle ДВНЗ ,,Донбаський державний педагогічний університет”, а також навчально-методичного посібника ,,Організація роботи з дистанційними курсами дисциплін початкової школи” для студентів спеціальності 013 Початкова освіта бакалаврського рівня вищої освіти; вдосконаленні та урізноманітненні практичних методів дистанційного навчання майбутніх учителів початкових класів.^UIn the dissertation, according to the analysis of domestic and foreign experience of distance education, taking into account the principles of competenсe-based approach as the current key educational paradigm, conceptual New Ukrainian school requirements and general tendencies of educational informatization, the ways of developing primary school teachers' training to use distance learning tools are distinguished. The scientific novelty of the received results is that, for the first time, the structural and functional model of developing primary school teachers' readiness to use the distance learning tools has been developed; pedagogical conditions for implementing the developed model (providing future primary school teachers with the essential complex of knowledge and skills to work in the distance environment and provide pedagogical control upon this process; combining distance learning technologies with traditional classroom methods of teaching, which allows to implement mixed learning principles; the encouragement of future primary school teachers to create and use their own multimedia visual tools and infographics) are defined, proved, and checked; we have specified the theoretical concepts of distance learning (,,distance education”, ,,electronic learning”, ,,mobile learning”, ,,mixed learning”, etc.); we have clarified the component structure of primary school teachers' readiness to use the distance learning tools in the unity of motivative, cognitive, and operative factors, moreover, the criteria, indicators and levels of developing a specified pedagogical phenomenon; we have further developed the diagnostical tools of studying the primary school teachers' readiness to use the distance learning tools.The practical significance of the research is to improve the content of primary school teachers' training by implementing the special course ,,The Technologies of Distance Learning in the Process of Teaching Primary School Subjects”, supported by the appropriate Moodle course of ,,Donbas State Pedagogical University” and also by the scientific methodological manual ,,The Organization of Activities with Distance Courses of Primary School Subjects ” for the students of speciality 013 Primary education who are studying to gain the bachelor degree; improvement and diversification of practical methods of distance training of future primary school teachers.

Об'єкт дослідження – формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін закладів загальної середньої освіти. Предмет дослідження – модель формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти та педагогічні умови її реалізації. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності моделі формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти та педагогічних умов її реалізації. Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання: на підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел надати сучасне тлумачення понять «медіаграмотність», «медіакомпетентність», «медіакультура», «медіаосвіта»; розкрити сутність, структуру та зміст категорії «медіаграмотність вчителів мистецьких дисциплін»; надати теоретико-методологічне обґрунтування моделі формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти та педагогічних умов її реалізації; схарактеризувати навчально-методичне забезпечення моделі формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін закладів загальної середньої освіти; експериментально перевірити ефективність спроєктованої моделі формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти та педагогічних умов її реалізації. Для досягнення поставленої мети й виконання завдань на різних етапах наукового пошуку використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз медіаджерел, соціологічної, культурологічної, психолого-педагогічної, методичної літератури з окресленої проблеми для розкриття сутності категорій «медіа», «масмедіа», «медіаграмотність», «медіакомпетентність», «медіаінформаційна грамотність», «медіаосвіта», «медіаграмотність вчителів мистецьких дисциплін»; вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань розвитку медіатехнологій та теорії медіаосвіти; проєктування й моделювання для визначення логіки дослідження та розробки педагогічної моделі формування медіаграмотності вчителів освітньої галузі «Мистецтво» в закладах загальної середньої освіти; емпіричні: педагогічне анкетування, опитування, тестування, бесіди, спостереження за процесом формування медіаграмотності вчителів, вивчення продуктів творчої медіадіяльності фахівців; педагогічний експеримент у перебігу констатувального, формувального і контрольного етапів; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу й перевірки достовірності результатів експериментальної роботи, реалізовані з використанням програмних засобів MS Excel та t-критерію Стьюдента.^UThe research object is to develop media literacy of secondary school art teachers. The research subject is to develop art teachers' media literacy at institutions of further pedagogical education and pedagogical conditions of its implementation. The purpose of the research is to theoretically substantiate, develop and experimentally test the model of developing art teachers' media literacy at institutions of further pedagogical education and pedagogical conditions of its implementation. According to the research purpose, such objectives are defined: based on the analysis of national and foreign scientific sources, to give the modern definition of the concepts “media literacy”, “media competence”, “media culture”, “media education”; to highlight the essence, structure and content of categories “art teachers' media literacy”; to provide theoretical and methodological substantiation of the model of developing art teachers' media literacy at institutions of further pedagogical education and pedagogical conditions of its implementation; to characterise learning and teaching provision of the model of developing art teachers' media literacy at secondary education institutions; to experimentally test the effectiveness of the model of developing art teachers' media literacy at institutions of further pedagogical education and pedagogical conditions of its implementation. To achieve the purpose and the objectives at different stages of scientific research, a set of research methods are used: theoretical: analysis of media sources, sociological, culturological, psychological and pedagogical, methodological literature on the studied issue to reveal the essence of the categories “media”, “mass media”, “media literacy”, “media competence”, “media information literacy”, “art teacers' media literacy”; studying and generalising national and foreign experience in the issues of developing media technology and theory of media education; designing and modelling for defining the logic of the research and developing pedagogical model of developing media literacy of art teachers at secondary education institutions; empirical: pedagogical questionnaire, survey, testing, discussing, observing the process of developing teachers' media literacy, studying products of specialists' creative media activity; pedagogical experiment during the confirmatory, forming and control stages; methods of mathematical statistics for quantitative and qualitative analysis and testing the accuracy of the results of experimental study, implemented with the use of MS Excel software and Student's t- distribution.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв'язанняактуальної на сьогодні проблеми формування іншомовної компетентностімайбутніх економістів в умовах неформальної освіти, що виявляється втеоретичному обґрунтуванні та практичному впровадженні педагогічноїтехнології формування аналізованого педагогічного явища,експериментальному доведенні результативності. Результати проведеноготеоретичного та експериментального дослідження продемонструвалиоб'єктивність вихідних положень і засвідчили вирішення поставлених удисертаційній роботі завдань.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розробленопедагогічну технологію формування іншомовної компетентності майбутніхекономістів як сукупність дій і чітко визначену послідовність реалізації формі методів навчання іноземної мови (mobile learning, TED-talks, дебатів,тренінгів) в умовах неформальної освіти; уточнено та розширено уявленняпро зміст поняття «іншомовна компетентність майбутніх економістів», якетлумачиться як систематизована та впорядкована сукупність знань, умінь,навичок, практичного досвіду, що сприяють успішному використаннюіноземної мови майбутнім економістом і в процесі розв'язання складнихспеціалізованих завдань та практичних проблем під час професійної діяльностіу сфері обліку, аудиту та оподаткування або в процесі професійного навчання,і з метою подальшої неперервної самоосвіти, професійного та особистісногосаморозвитку та різнобічного самовдосконалення тощо; структуру іншомовної компетентності майбутніх економістів у єдності когнітивноінформаційного, мотиваційно-ціннісного, рефлексивно-регулятивного тадіяльнісно-поведінкового компонентів; особливості застосування засобівнеформальної освіти в закладах вищої освіти з метою формування іншомовноїкомпетентності майбутніх економістів; дістала подальшого розвитку системазнань про засоби формування іншомовної компетентності майбутніхекономістів.Практичне значення отриманих результатів визначено вдосконаленнямзмісту професійної підготовки майбутніх економістів, зокрема розробленнямнавчально-методичного забезпечення, до якого ввійшли: матеріали дляпроведення дебатів «Brainstorming Ideas with Debates»; рекомендації та вправидля формування навичок презентації з допомогою TED-talks; дидактичнийнавчальний ресурс з вивчення англійської мови для студентів-економістів зрівнем мови A2-B1на основі конструктора SkillzRun; матеріали дляпроведення тренінгів під час організації літніх шкіл для майбутніхекономістів; навчально-методичний посібник «Педагогічна технологіяформування іншомовної компетентності майбутніх економістів засобаминеформальної освіти». Основні положення, результати й висновки дисертаційної роботиможуть бути використані для оптимізації професійної підготовки майбутніхекономістів, під час викладання дисциплін «Основи міжкультурноїкомунікації», «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Діловаіноземна мова», розробки інноваційних навчальних курсів у ЗВО, збагаченнята урізноманітнення змісту наявних освітніх компонентів, у роботілінгвістичних центрів різних форм власності тощо.^UThe thesis looks into theoretical generalization and scientific solution of theissue of forming foreign language competence of future economists in non-formaleducation, which is manifested in theoretical justification and practicalimplementation of pedagogical technology of forming pedagogical phenomenonunder consideration, experimental proof of its effectiveness. The results of thetheoretical and experimental research demonstrate the objectivity of the initialprovisions and show the solution of the tasks assigned in the thesis.The scientific novelty of the study is in the fact that for the first timepedagogical technology for the formation of foreign language competence of futureeconomists as a set of actions and a clearly defined sequence of forms and methodsof foreign language learning (mobile learning, TED-talks, debates, trainings) in nonformal education is established; the meaning of the term ‟foreign language competence of future economists” is clarified and expanded to be interpreted as asystematic and structured set of knowledge, skills, practical experience thatcontribute to the successful use of a foreign language by future economists both insolving complex specialized problems and practical tasks during professionalactivity in the field of accounting, auditing and taxation and in the process ofprofessional training, and for the purpose of further continuous self-education,professional and personal self-development and versatile self-improvement; thestructure of foreign language competence of future economists in the unity ofcognitive-informational, motivational-valueable, reflexive-regulatory and activitybehavioral components, features of using non-formal education in highereducational institutions in order to form foreign language competence of futureeconomists and the system of knowledge about the means of forming foreignlanguage competence of future economists are further developed.The practical significance of the obtained results is determined by theimprovement of the content of professional training of future economists, inparticular, the development of educational and methodological support, whichincludes: materials for debates ‟Brainstorming Ideas for Debates”;recommendations and exercises for developing presentation skills with the help ofTED-talks; didactic educational resource for learning English based on the designerplatform for learning foreign languages SkillzRun for students of economics withthe language level A2-B1; materials for training during the organization of summerschools for future economists; educational and methodical manual ‟Pedagogicaltechnology of formation of foreign language competence of future economists usingnon-formal education”.The main provisions, results and conclusions of the thesis can be used tooptimize the training of future economists in teaching the disciplines ‟Fundamentalsof Intercultural Communication”, ‟Foreign Language for Professional Purposes”,‟Business Foreign Language”, development of innovative training courses in highereducational establishments, enrichment and diversification of the content of existing educational components, in the work of linguistic centres of different forms ofownership, etc.