Вперше проведено комплексне дослідження архітектурно-просторової та функціональної організації сакральних комплексів християнських конфесій на території історичної Волині. Проведено критичний аналіз та узагальнення наукових і практичних відомостей щодо формоутворення сакральних комплексів і досліджено етапи їх еволюції й особливості архітектурно-просторової та функціональної організації з урахуванням змін конфесійної приналежності. Розглянуто особливості розвитку взаємозв'язків сакральних комплексів з оточуючим містобудівним контекстом. Визначено особливості архітектурно-просторової організації та формування образу сакрального комплексу, як прояву взаємодії духовної та раціональної складових.

  Скачати повний текст

Виконана дисертація – це комплексне дослідження біблійної фразеології в сучасній українській мові: її складу, семантичної структури, динаміки, функціонування. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що у ній передбачено фундаментальне висвітлення й раніше окреслених, але недостатньо опрацьованих аспектів, а саме: запропоновано цілісний аналіз фразеологізмів біблійного походження в українській мові. Крім цього, у дисертації, з огляду на фрагментарність досліджень та назрілу потребу в українській фразеології, сформовано корпус біблійних фразеологічних одиниць української мови за лексикографічними джерелами, а також досліджено особливості їх функціонування у текстах художнього та публіцистичного стилів. Вперше проведено комплексний аналіз способів інноваційного вживання БФО у сучасній художній прозі та публіцистиці. Окреслено теоретичні засади фразеологізмів біблійного походження, визначено теоретико-методологічну базу для вивчення особливостей їх функціонування. З'ясовано, що біблійні фразеологічні одиниці – прямо чи опосередковано запозичені з Біблії. З одного боку, бібліїзми є частиною фразеологічної системи української мови, оскільки набувають усіх диференційних ознак фразеологічних одиниць. З іншого боку, біблійні фразеологічні одиниці мають низку специфічних ознак, що зумовлено етимологією, семантикою, стилістичними характеристиками та функціями у мові. У лексикографічних дослідженнях початку ХХІ ст. особливу увагу приділено вивченню мовних одиниць, які перебувають у тісному зв'язку із поняттям «духовність». Одним із таких об'єктів дослідження стали фразеологізми біблійного походження. Уперше особливу увагу приділено комплексному лексикографічному опису біблїїзмів української мови. Розглянуто особливості функціонування біблійних фразеологічних одиниць в українській мові на матеріалі фразеологічних словників. Відзначено, що досліджувані одиниці можуть змінювати свою форму, не змінюючи при цьому семантику. Також досить виразно простежено тенденцію десакралізації біблійних фразеологічних одиниць, що впливає на трансформацію семантики бібліїзмів. Відображено співіснування фразеологічних одиниць як з архаїзмами, так і з формами, що набули нового звучання, що є яскравим свідченням живої природи цих мовних одиниць. Проаналізовано різновиди класифікацій біблійних фразеологічних одиниць на матеріалі лексикографічних джерел. Результати дослідження засвідчують, що більшість біблійних фразеологічних одиниць у різних словниках української мови різних періодів мають відмінності на семантичному, лексичному, граматичному, стилістичному рівнях, що зумовлено лінгвістичними та екстралінгвістичними причинами. Особливо несприятливим періодом для об'єктивного відображення фразеологізмів біблійного походження був радянський період. Новий етап у лексикографічному висвітленні й трактуванні біблійної фразеології спостерігаємо з кін. ХХ – поч. ХХІ ст. У цей час з'являється чимало лексикографічних праць, що стають надійним підґрунтям для теоретичних та практичних досліджень фразеологізмів біблійного походження. Комплексний підхід до дослідження біблійних фразеологічних одиниць з урахуванням різних аспектів (генетичного, семантичного, структурно-граматичного, емоційно-оцінного, лексичного) дав можливість з'ясувати природу фразеологізмів біблійного походження, визначити їхнє місце та особливості функціонування у фразеологічній системі української мови. Генетичний аспект дослідження біблійних фразеологізмів свідчить про тісний зв'язок мови з культурою, звичаями, традиціями народу. Семантичний аспект дослідження бібліїзмів допомагає виокремити, з одного боку, вислови, які вжиті в Біблії в прямому значенні та зберігають таке ж значення в сучасній українській мові. З іншого боку – біблійні фразеологічні одиниці, ужиті в переносному значенні в Біблії та запозичені з цим значенням у сучасну українську мову. Простежено зміни у значенні біблійних фразеологічних одиниць, що є яскравим свідченням динаміки та розвитку фразеологічної системи української мови. Структурно-граматичний аспект дослідження бібліїзмів дає змогу виокремити різні типи фразеологічних одиниць з погляду їх структурної організації, функцій у реченні тощо. Структурно-граматична класифікація зумовлена, насамперед, специфікою фразеологічного значення, синтаксичною спеціалізацією фразеологізмів, а також морфологічними властивостями слів, що ввійшли до компонентного складу бібліїзмів. Простежено динаміку фразеологізмів біблійного походження у зв'язку з явищем варіантності. У складі бібліїзмів виявлено взаємодію двох протилежних тенденцій: тенденцію до стабільності в семантиці та структурі досліджуваних одиниць та протилежну їй – тенденцію до оновлення. Це й породжує численні варіанти біблійних фразеологізмів: фонетичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, лексичні, мовні варіанти (церковнослов'янський – український).^UThe completed thesis is a comprehensive study of biblical phraseology in modern Ukrainian language: its composition, semantic structure, dynamics, functioning. Theoretical principles of the study of biblical phraseologisms are outlined, the theoretical and methodological basis for the study of the features of the functioning of biblical phraseological units is determined. Biblical phraseologisms have been found to be phraseological units that are directly or indirectly borrowed from the Bible. On the one hand, biblicalisms are part of the phraseological system of the Ukrainian language, as they acquire all the differential features of phraseological units. On the other hand, biblical phraseologisms have a number of specific features, which are caused by etymology, semantics, stylistic characteristics and functions in language. In lexicographic studies of the beginning of the 21st century special attention is given to the study of linguistic units that are closely related to the concept of «spirituality». One such object of study was the phraseologisms of biblical origin. For the first time, special attention was paid to a comprehensive lexicographic description of the biblicalisms of the Ukrainian language. The peculiarities of the functioning of biblical phraseologisms in Ukrainian on the material of phraseological dictionaries are considered. It is noted that biblical phraseological units can change their form without changing the semantics. The tendency of desacralization of linguistic units, which influences the transformation of the semantics of biblicalism, is also quite clearly observed. The coexistence of phraseological units both with archaisms and with forms that have acquired a new sound is reflected, which is a clear testimony to the living nature of these linguistic units. Varieties of classifications of biblical phraseological units on the material of lexicographic sources are analyzed. The results of the study indicate that most biblical phraseological units in different dictionaries of the Ukrainian language of different periods have differences at the semantic, lexical, grammatical, stylistic levels, which is due to linguistic and extralinguistic reasons. A particularly unfavorable period for the objective presentation of biblical phraseology was the Soviet period. A new stage in the lexicographical illumination and interpretation of biblical phraseology is observed from the horse. XX – beginning. XXI century. At this time there are many lexicographic works, which become a reliable basis for theoretical and practical studies of phraseologicalisms of biblical origin. A comprehensive approach to the study of biblical phraseologisms, taking into account various aspects (genetic, semantic, structural-grammatical, emotional-evaluative, lexical) made it possible to find out the nature of phraseologisms of biblical origin, to determine their place and peculiarities of functioning in the phraseological system of Ukraine. The genetic aspect of the study of biblical phraseologisms testifies to the close connection of language with the culture, customs and traditions of the people. The semantic aspect of Bible study helps to distinguish, on the one hand, the expressions used in the Bible in their direct meaning and retain the same meaning in modern Ukrainian. On the other hand, there are biblical phraseologisms used in the figurative sense in the Bible and borrowed with this meaning into modern Ukrainian. Changes in the meaning of biblical phraseological units have been observed, which is a clear evidence of the dynamics and development of the phraseological system of the Ukrainian language. The structural and grammatical aspect of Bible study enables us to distinguish different types of phraseological units from the point of view of their structural organization, functions in the sentence and so on. Structural and grammatical classification is due, first of all, to the specificity of phraseological meaning, syntactic specialization of phraseologisms, as well as morphological properties of words that are part of the biblical component. The dynamics of biblical phraseologisms in relation to the phenomenon of variability are traced. There are two opposing tendencies in Biblicalism: the tendency to stability in the semantics and structure of the units under study, and the opposite to it, the tendency to update. This gives rise to numerous variants of biblical phraseology: phonetic, word-forming, morphological, syntactic, lexical, linguistic variants (Church Slavonic – Ukrainian).

У дисертаційній роботі представлено результати багаторічного моніторингу (упродовж 2010-2017 рр.) розповсюдження бактеріозів посівах сої у 8-и областях України (Київської, Вінницької, Черкаської, Чернігівської, Сумської, Полтавської, Рівненської та Херсонської). Проведено польові обстеження рослин сої і лабораторний аналіз зібраних уражених бактеріозами зразків. У ході бактеріологічного аналізу зразків уражених рослин сої, ізольовано і проаналізовано 1729 зразків рослин сої з характерними бактеріальними ураженнями. З них виділено 1271 ізолятів, а після бактеріологічного аналізу відібрано 860 бактеріальних культур для подальшої роботи. Для всіх новоізольованих патогенів визначено їх патогенні, морфолого-культуральні, фізіолого-біохімічні, молекулярно-генетичні властивості. На сьогодні не існує препаратів, які зареєстровані і використовуються в сільському господарстві проти фітопатогенних бактерій. Тому проведено визначення чутливості колекційних та новоізольованих штамів фітопатогенних бактерій до відомих препаратів хімічного походження, які застосовуються в сільському господарстві, та пошук мікробних антагоністів до збудників бактеріозів сої.Переважна кількість тестованих бактеріальних патогенів сої резистентні до рекомендованих і широковживаних у агротехнологіях пестицидів. Зокрема препарати, Раназол, Віват, Вітавакс, Фітофторин, Абакус, Авіатор, Капало, Татту, Хорус, Гаучо, Харнес не мають антибактеріальної активності до всіх досліджених збудників бактеріальних хвороб сої. Показано, що антибактеріальну активність стосовно всіх штамів збудника бактеріозів сої виявляє лише манкоцеб та вибіркову до окремих збудників прометрин, карбендазим, тебуконазол та біксафен + протиконазол (препарати Ридоміл і Ридоміл Голд, Гезагард, Ракурс, Раназол та Авіатор, відповідно).Серед 11-ти колекційних бактеріальних культур Paenibacillus polymyxa, що зберігаються у відділі фітопатогенних бактерій та виділені з філосфери рослин, відібрано чотири бактеріальні штами, які виявляють високу антагоністичну активність проти різних груп фітопатогенних бактерій і зокрема збудників бактеріозів сої.Ізольовано з епіфітної мікрофлори сої штам Bacillus sp. (Ф-1), що виявляє антагоністичну дію до представників найбільш поширених і шкодочинних видів фітопатогенних бактерій родів Pseudomonas, Xanthomonas, Pectobacterium, Pantoea, Curtobacterium, Clavibacter, Agrobacterium, а також практично всіх видів збудників бактеріальних хвороб сої.Ключові слова: бактеріальні хвороби рослин, соя, фітопатогени, біологічні властивості, ідентифікація, ПЦР, пестициди, антагонізм.^UThe results of long-term monitoring (during 2010-2017) of the spread of soybean bacteriosis in 8 regions (oblast) of Ukraine (Kyiv, Vinnytsia, Cherkasy, Chernihiv, Sumy, Poltava, Rivne and Kherson) are presented in thesis work.During bacteriological analysis of the infected samples, 1729 samples of soybean plants with specific bacterial lesions were isolated and analyzed. 1271 isolates were isolated from them and 860 bacterial cultures were selected for further work after bacteriological analysis. Pathogenic, morphological-cultural, physiological-biochemical, molecular-genetic properties were determined for all newly isolated pathogens. Currently, there are no registered products in agriculture against phytopathogenic bacteria. Thus, the determination of sensitivity of collection and newly isolated strains of phytopathogenic bacteria to known products used in agriculture within the system of integrated plant protection and the search for microbial antagonists to pathogens of soybean bacteriosis have been conducted.The vast number of tested soybean bacterial pathogens are resistant to the recommended and widely used pesticides in agro-technologies. In particular, such products as Ranazol, Vivat, Vitavaks, Fitoftorin, Abakus, Aviator, Kapalo, Tattu, Khorus, Gaucho, Kharnes do not have antibacterial activity to all investigated pathogens of soybean bacterial diseases. It is shown that antibacterial activity against all strains of the pathogens of soybean bacteriosis has only mancozeb and selective activity to some pathogens have prometrin, carbendazim, tebuconazole and bixafen + proconazole (Rydomil and Rydomil Gold, Hesagard, Rakurs, Ranazol and Aviator respectively).Among the 11 collecting bacterial cultures of Paenibacillus polymyxa stored in the Department of phytopathogenic bacteria and isolated from the plant, four bacterial strains with high antagonistic activity against different groups of phytopathogenic bacteria and particularly pathogens of soybean bacteriosis were selected.The strain Bacillus sp. (F-1) was isolated from the epiphytic microflora of soybean which has antagonistic action against representatives of the most common and harmful species of phytopathogenic bacteria of the Pseudomonas, Xanthomonas, Pectobacterium, Pantoea, Curtobacterium, Clavibacter, Agrobacterium genera, as well as almost all bacterial pathogens.Keywords: bacterial diseases of plants, soybean, phytopathogens, biological properties, identification, PCR, pesticides, antagonism.

Детально досліджено особливості виходу невротичних порушень залежно від особистісних особливостей пацієнтів. Встановлено зв'язок між виходом неврастенії, дисоціативних невротичних порушень і типами перебігу недуги. З'ясовано особливості виходу даних порушень залежно від характеру психотравми та соціально-психологічного статусу пацієнтів. Зазначено, що всі одержані дані систематизовано, розроблено моделі виходу невротичних розладів, а також встановлено критерії прогнозування їх виходу. На підставі одержаних даних про варіанти виходу невротичних порушень розроблено принципи реабілітації пацієнтів.

  Скачати повний текст

Розглянуто, систематизовано, проаналізовано основні групи історіографічних джерел з проблеми дослідження української історіографії внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, визначено головні теоретичні напрями у її розробці, а також її концептуальні та методологічні засади. Показано негативний вплив ідеологічних догм та політичної боротьби на процеси вивчення та осмислення історії Української Держави. Висвітлено порівняльний аналіз оцінок і трактування внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, що сформувалися в межах різних теоретичних напрямків і груп. Розглянуто основні періоди розвитку історіографії проблеми. Визначено коло проблем, що потребують подальшого вивчення та наукової інтерпретації.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота є першим в Україні комплексним дослідженням проблем цивільно-правового регулювання відносин з управління підприємством як єдиним майновим комплексом. У результаті дослідження сформульовано й обґрунтовано низку положень, висновків та пропозицій, зокрема вперше: обґрунтовано авторське поняття предмету договору управління підприємством як єдиним майновим комплексом, яким охоплюються матеріальні та нематеріальні складники єдиного майнового комплексу, а також конкретні дії (діяльність), повноваження на вчинення яких передаються установником управління управителеві; договір управління підприємством як єдиним майновим комплексом на відміну від домінуючих в юридичній літературі поглядів в дисертаційній роботі розглядується як консенсуальний, моментом виникнення прав і обов'язків сторін є його укладення в нотаріальній формі; з'ясовано, що договором управління підприємством як єдиним майновим комплексом розмежовуються управлінські функції між органами управління як юридичною особою та управителем майна. Змістом договору може передбачатися передання певних функцій органу управління юридичної особи управителю без зміни положень статуту. В ЦК України необхідно виокремити положення про особливості договору передання в управління підприємства як єдиного майнового комплексу, які повинні включаючи перелік повноважень управителя; доведено, що оплатність договору управління майновим комплексом підприємства варто розглядати як певну презумпцію. Управління майном може за домовленістю сторін здійснюватися на безоплатних засадах. Ціна договору управління включає винагороду управителя і необхідні витрати, які пов'язані з функціями управління; обґрунтовано доцільність конкретизувати в законодавстві порядок вчинення дій, які є підставою продовження чинності договору управління майном на певний строк. Заяву однієї із сторін про продовження договору управління майном треба розглядати як юридичний факт у вигляді правочину, який залежить від волевиявлення одного з учасників відносин; обґрунтовано, що передумовами застосування припинення правовідношення як способу захисту у відносинах управління майном є: а) наявність збитків в установника управління, в результаті чого він в значній мірі втрачає те, на що розраховував, укладаючи договір; б) допущено невиконання стороною обов'язків, наслідком чого є втрата інтересу до виконання договору в іншої; доведено, що припинення виконання договору управління майном, яке міститься в ст.1044 ЦК України, не конкретизує момент припинення договірних зобов'язань, який пов'язується з певним юридичним фактом. Підставою припинення відносин за договором управління підприємством як єдиним майновим комплексом повинен бути підписаний сторонами акт здачі-приймання і здійснення розрахунків між установником управління і управителем; запропоновано нову редакцію ч. 1 ст. 1043 ЦК України, а саме: «Управитель, який не виявив належної турботливості при управлінні майном, наслідком чого було його втрата або пошкодження, зобов'язаний відшкодувати установнику управління завдані збитки в повному розмірі, а вигодо набувачу – доходи у вигляді упущеної вигоди, які б він отримав згідно з договором управління»; встановлено, якщо вартості майна, переданого в управління, недостатньо для відповідальності за зобов'язаннями перед третіми особами, субсидіарну відповідальність несе управитель власним майном. Майновий комплекс підприємства складається з матеріальних та нематеріальних активів. Майно може бути об'єктом стягнення. На нематеріальні активи стягнення може здійснюватися в сукупності як на складовий елемент єдиного майнового комплексу підприємства. У роботі набуло подальшого розвитку положення, що підприємство як єдиний майновий комплекс є цілісним об'єктом цивільно-правових відносин. Тому в регулятивному та охоронному правовідношенні складники майнового комплексу підприємства необхідно розглядати в сукупності як цілісний предмет договору управління з єдиним правовим режимом.^UThe dissertation is the first in Ukraine a comprehensive study of the problems of civil law regulation of relations with enterprise management as a single property complex. As a result of the study, a number of provisions, conclusions and proposals were formulated and substantiated, including for the first time: substantiates the author's concept of the subject of the contract of management of the enterprise as the only property complex which covers the material and intangible components of the single property complex, as well as specific actions (activities), the powers of which are transferred by the manager to the manager; the contract of management of the enterprise, as the only property complex, unlike the dominant in the legal literature views in the dissertation is considered consensual, the moment of emergence of rights and obligations of the parties is its conclusion in a notarial form; it is found out that the contract of enterprise management as a single property complex distinguishes management functions between the bodies of enterprise management as a legal entity and property manager. The content of the contract may provide for the delegation of certain functions of the management body of the legal entity to the manager without changing the provisions of the charter. In the Civil Code of Ukraine it is necessary to separate the provisions on the specifics of the contract of transfer to the management of the enterprise as a single property complex, which should include a list of powers of the manager; it is proved that the payment of the contract of management of the property complex of the enterprise should be considered as a certain presumption. Property management can be carried out free of charge on the agreement of the parties. The price of a management contract includes the manager's remuneration and the necessary costs associated with the management functions; it is substantiated the expediency in the legislation to specify the order of actions which are the basis for prolongation of the contract of property management for a certain term. One party's statement about the extension of the property management contract should be considered as a legal fact in the form of a transaction that depends on the will of one of the parties to the relationship; it is substantiated that the prerequisites for the application of termination of legal relations as a method of protection in the relations of property management are as follows: a) the presence of damages to the installer of management, as a result of which he substantially loses what he hoped for when concluding the contract; b) the performance of obligations by the party is admitted, which results in loss of interest in performing the contract in another; it is proved that termination of the contract of property management, which is contained in Article 1044 of the Civil Code of Ukraine does not specify the moment of termination of contractual obligations, which is related to a certain legal fact. In such a legal fact, the termination of the relations under the contract of management of the enterprise as a single property complex must be signed by the parties the act of surrender – acceptance and settlement between the installer of management and the manager; a new wording of part 1 of article 103 of the Civil Code of Ukraine is proposed, namely: “the manager who did not show proper care in managing the property, as a result of which he lost or damaged, is obliged to compensate the installer of the damage in full, and to the buyer, income in the form of lost profits that he would receive under the management agreement”; it is established that if the value of the property transferred to management is insufficient to hold the third party liable for the liability to third parties, the manager is liable for his own property. The property complex of the enterprise consists of tangible and intangible assets. Property may be subject to recovery. Intangible assets can be recovered collectively as an integral part of a single property complex of an enterprise;In the work, it was further substantiated that the enterprise as a single property complex is a holistic object of civil legal relations. Therefore, in the regulatory and protective legal relationship, the components of the property complex of the enterprise should be considered in the aggregate as a complete subject of a management agreement with a single legal regime.

Мета дослідження: з'ясувати вплив дискусійних поглядів істориків краківської історичної школи на процес формування польської історичної науки у ІІ пол. ХІХ ст. та на усталення подальших історіографічних традицій. Об'єктом дисертаційного дослідження є дискусія навколо праць М. Бобжинського 1879 р. у колі професійних істориків, зокрема представників краківської історичної школи. Предметом дослідження є науковий та політичний дискурси, якими послуговувались М. Бобжинський, В. Калінка, Ю. Шуйський, С. Смолька та К. Ліске, оприявлені у концепціях «позитивізму», «песимізму», «органічної праці», «сильної влади» і «цивілізації». Результати дослідження: проведений у дисертації аналіз окремих структур політичного та наукового дискурсів дозволив підтвердити подібність політичних переконань краківських істориків. Однак було зауважено суттєві відмінності наукових поглядів. М. Бобжинський зайняв позицію соціологічно-орієнтованого позитивізму, яка не була підтримана професійними істориками. В. Калінка дотримувався ще просвітницької ідеї історії як конструкції та романтизму, що зберігав її національні межі. Львівський історик К. Ліске наполягав на критичному аналізі джерел. Ю. Шуйський, відповідно до засад позитивізму, наголошував на цінності факту, але вважав, що історико-критичний метод засвідчує наукову природу історії. С. Смолька обґрунтував теорію історії та її наукову методологію за взірцем індивідуального історизму Й. Ґ. Дройзена. Сфера використання: розробка навчальних матеріалів та курсів з польської історіографії ХІХ ст., історіографії східноєвропейського регіону ХІХ ст., історії науки та методології історії.^UThe purpose of the study is to find out the influence of the controversial views of historians of the Crakow Historical School on the formation of Polish historical science in the second half of the XIX century and to consolidate the further historiographic traditions. The object of the study is the discussion around the works of Michał Bobrzyński in 1879 in the circle of professional historians, in particular, the representatives of the Crakow Historical School. The subject of the study is the scientific and political discourse used by M. Bobrzyński, W. Kalinka, J. Szujski, S. Smolka and K. Liske, in the concepts of “positivism”, “pessimism”, “organic work”, “strong power” and “civilization”. Results of the research: The analysis of separate structures of political and historical writing discourses allowed us to confirm the similarity of the Cracow historians political views. However, their views on is orical wri in reveal si nifican differences. M. Bobrzyńs i ook the position of sociologically oriented positivism, which has not been supported in Polish historiography. W. Kalinka adhered to the Enlightenment idea of history as a construction and romanticism, which insisted on its national framework. The Lviv historian K. Liske insisted on a critical analysis of the sources. J. Szujski emphasized the value of fact in accordance with the principles of positivism, and believed that the critical method verifies the scientific nature of history. S. Smolka substantiated the theory of history and its scientific methodology from a model of individual historism developed by J. G. Droysen. Scope of use : development of teaching materials and courses in Polish historiography of the XIX century, historiography of the Eastern European region of the XIX century, history science and methodology of history.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток літературознавчих шкіл в Україні: культурно-історична школа, філологічна, порівняльно-історичне літературознавство, їх генезу функціонування, своєрідність і самоцінність у типологічних зіставленнях зі слов'яським, ширше - європейським літературознавством, що дало змогу розкрити новаторство літературознавчих пошуків І.Франка, його роль в утвердженні нових способів наукового мислення видатних українських учених (М.Драгоманова, М.Петрова, М.Дашкевича, С.Єфремова, М.Грушевського, С.Смаль-Стоцького, О.Колесси, М.Євшана), які визначали теоретичний рівень українського літературознавства означеного періоду, а також зробили внесок до теорії та практики літературознавчого аналізу.

  Скачати повний текст

Проведено цілісну реконструкцію мовної свідомості Г. Сковороди та сучасного йому староукраїнського суспільства. Розроблено метод реконструкції староукраїнської мовної свідомості, що визначала характер тогочасної мовної практики. Вироблено критерії оцінювання "українськості"/"неукраїнськості" тих явищ історії української літературної мови, які з позицій сучасної мовної свідомості сприймаються неоднозначно. На основі опрацювання всіх відомих текстів філософа, значну частину яких звірено за автографами, та пам'яток староукраїнської літературної мови запропоновано нову інтерпретацію фонетичних, орфографічних, лексичних і граматичних мовних явищ, зафіксованих у текстах філософа. Доведено, що мова Г. Сковороди становила цілісну систему, у якій поєднувалися різні з походження елементи, функціонально тотожні для мовної свідомості українця досліджуваної доби. Показано здатність мислителя переходити на інший мовно-культурний код. Поглиблено уявлення щодо процесів розвитку старої української літературної мови й її співвідношення з новою українською літературною мовою. Простежено зв'язок вербалізованих філософських концептів мислителя зі староукраїнською бароковою традицією на рівні словотворення, звукопису, мовної гри, фігур і тропів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено питання організації навчальної діяльності учнів на початковому етапі вивчення фізики в загальноосвітній школі. Обгрунтовано методичну систему вивчення розділів "Починаємо вивчати фізику", "Будова речовини", "Світлові явища", в основу якої покладено структурно-функціональний підхід навчання фізики за програмою 12-річної школи. Обгрунтовано доцільність використання інтерактивних технологій навчання на початковому етапі систематичного вивчення фізики, з'ясовано психолого-педагогічні та методичні умови їх успішного впровадження на уроках фізики в основній школі. Досліджено застосування інформаційно-комунікаційних технологій на початковому етапі вивчення фізики. Доведено, що найбільш ефективним використанням віртуальних дослідів є поєднання останніх з реальним демонстраційним експериментом.

  Скачати повний текст

Встановлено, що сучасний насінний потенціал, аналіз прогнозованої врожайності та орієнтовної заготівельної кількості насіння реліктової деревної рослини у західному регіоні України дають можливість щорічно заготовляти значну кількість насіння та вирощувати з нього достатню кількість садивного матеріалу для повного забезпечення реінтродукційних потреб виду. Проведено комплекс досліджень з визначення посівних якостей насіння – чистоти, доброякісності, вологості, маси 1000 насінин. Вирощування садивного матеріалу тиса ягідного раціонально практикувати переважно в умовах відкритого ґрунту. Технологія вирощування сіянців виду в умовах відкритого ґрунту передбачає виконання наступних етапів: якісний суцільний обробіток ґрунту, осінню чи весняну сівбу, боротьбу з бур'янами, розпушування надмірно ущільненого субстрату у міжряддях. Встановлено наступні особливості розподілу фітомаси органів 1-8 річних сіянців тиса. Використання для передпосівної обробки стратифікованого (прикопаного на рік насіння у ґрунтовій суміші після піврічного зберігання його у холодильнику при температурі +2…−2 ºС) та свіжозібраного, підготовленого до стратифікації насіння 50% розчину NaOH і 40% розчину H2SO4, гумату калія «ГВК-45» та біостимуляторів «Циркон» та «Епін-екстра» засвідчило різну ефективність дії описаних регуляторів росту рослин. При цьому найкращий ефект для передпосівної підготовки насіння тиса ягідного забезпечило використання розчинів NaOH і H2SO4, гумату калія «ГВК-45» при взаємодії із біостимуляторами «Циркон» та «Епін-екстра». Дослідження з випробування впливу на процес коренеутворення при автовегетативному розмноженні тиса стимуляторів «Корневін» та НОК у трьох різних концентраціях засвідчило різну ефективність їх, але найкращі результати отримані при обробітку живців Taxus baccata L. (типова форма) «Корневіном» – 66 % приживлюваності. Результати дослідження розмноження цінних генотипів тиса ягідного мікроклональним способом дозволили встановити оптимальну схему використання цього сучасного і перспективного методу: ініціація − на живильному середовищі LМ + 2,4-D (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л); намноження − LМ + 2,4-D (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л) + (0,5 мг/л); укорінення − 1/2 MS + 2,4-D (0,2 мг/л) + НОК (0,5 мг/л); адаптація − у торфотаблетках фабричного виробництва.Досліджено економічну ефективність вирощування 1-5-ти річних сіянців тиса ягідного у відкритому і закритому ґрунті та 1-5-ти річних живцевих саджанців виду вирощуваних у закритому ґрунті (парниках і теплицях), та із закритою кореневою системою. Розрахунки підтверджують економічну ефективність і доцільність вирощування тиса ягідного. При цьому найменш затратним є вирощування садивного матеріалу насінним шляхом. Використання насіння зібраного самостійно знижує собівартість вирощування на 7-10%. Отримані результати визначення вмісту хлорофілів та каротиноїдів у різновіковій хвої садивного матеріалу тиса ягідного вирощеного в умовах відкритого ґрунту та парниках свідчать про високу адаптивність молодих рослин цього виду в умовах західного регіону України. Пріоритетними і перспективними напрямками використання тиса ягідного у сучасний період часу є садово-паркове господарство і ландшафтна архітектура та лісокультурне виробництво. При використанні тиса у садово-парковому господарстві і ландшафтній архітектурі перспективним є введення його у різноманітні типи і види зелених насаджень у першу чергу у великих містах. Не рекомендується вводити тис у насадження навколо і поблизу дитячих майданчиків, садків та шкіл через сильну отруйність хвої, кори та насіння. Наявний досвід вирощування тиса ягідного у штучних лісових насадженнях досліджуваного регіону свідчить, що введення раритету до складу штучних лісових насаджень у майбутньому можливе і необхідне, при наявності достатньої кількості садивного матеріалу у межах штучного лісовідновленні. При цьому необхідно у першу чергу використовувати садіння, як метод створення штучних лісових насаджень, оскільки відтворення тиса ягідного під наметом лісу сівбою засвідчили недоцільність використання цього методу. Для успішного створення високопродуктивних і біологічно стійких лісових культур за участю тиса необхідно розпочати роботи з формування постійної лісонасінної бази. При створенні лісових культур за участю тиса потрібно використовувати сіянці 5-6 річного віку з надземною частиною 25-30 см і вище. Агротехнічні догляди за лісовими культурами тиса потрібно проводити не менше 4-5 років з періодичністю 4-5 доглядів за вегетаційний період. При проведенні лісівничих доглядів необхідно забезпечувати систематичне освітлення рослин тиса. Лісові культури тиса створювати на ділянках площею до 1 га чисті і змішані, а на більших площах змішані.^UIt has been established that the modern seed potential, analysis of the anticipated yield and approximate harvesting amount of relict tree seeds in the western region of Ukraine make it possible to harvest a significant amount of seeds annually and grow enough planting stock to fully meet the reintroduction needs of the species. A set of studies had been conducted to determine the sowing qualities of seeds - purity, good quality, humidity, weight of 1000 seeds. The cultivation of planting stock of common yew is rational to practice mainly in the open ground. The technology of growing seedlings in the open ground involves the following stages: high-quality continuous tillage, autumn or spring sowing, weed control, loosening of excessively compacted substrate between rows. The following features of phytomass distribution of organs of 1-8-year-old yew seedlings have been established. The smallest part of the weight of the seedlings is made up by branches (1.72-15.04%). The use of 50% NaOH solution and 40% H2SO4 solution, potassium humate "GVK-45" produced by LLC "PARK" and biostimulators "Zircon" and "Epin-extra" for pre-sowing treatment of stratified seeds (heeled in for a year in the soil mixture after six months of storage in the refrigerator at a temperature of + 2… −2 ºC) and freshly harvested, prepared for stratification seeds, showed different effectiveness of the described plant growth regulators. The use of NaOH and H2SO4 solutions, potassium humate "GVK-45" and biostimulants "Zircon" and "Epin-extra" proved to be the most effective for pre-sowing preparation of common yew seeds. Studies to test the effect of stimulants "Kornevin" and NAA with three different concentrations on the process of rooting in the autovegetative propagation of yew showed their different productivity. The best results were obtained when the cuttings of Taxus baccata L. (typical form) were processed with "Kornevin" - 66% root-taking. The results of the study of reproduction of valuable genotypes of common yew by microclonal method allowed us to establish the optimal scheme of using this modern and promising method: initiation - on a nutrient medium LM + 2.4-D (0.2 mg / l) + BAP (0.1 mg / l); accumulation - LM + 2.4-D (0.2 mg / l) + BAP (0.1 mg / l) + (0.5 mg / l); rooting - 1/2 MS + 2.4-D (0.2 mg / l) + NAA (0.5 mg / l); adaptation - in ready-made factory-produced peat pellets. The economic efficiency of growing 1-5-year-old common yew seedlings in the open and protected ground and 1-5-year-old transplanted cuttings of the species grown in the protected ground (greenhouses and hothouses) and cuttings with a root-ball tree system has been studied. The above calculations confirm the economic efficiency of growing common yew. At the same time the least expensive is the cultivation of the planting stock by seed. The use of seeds, collected on one's own, reduces the cost of cultivation by 7-10%. The obtained results of determining the content of chlorophylls and carotenoid pigments in fir-needles of different age of the planting stock of common yew grown in the open ground and in greenhouses in the western regions of Ukraine indicate the high adaptability of young common yew plants in the conditions of Western Ukraine. Perspective and top-priority areas of use of common yew in today's context are landscaping and landscape architecture and forest cultivation. When using yew in landscaping and landscape architecture, introducing the species into various types and kinds of greenery, especially in large cities, would be perspective. It is not recommended to plant yew around and near playgrounds, kindergartens and schools due to the high toxicity of fir-needles, bark and seeds. The available experience of growing common yew in artificial forest plantations of the studied region shows that the introduction of a rare species in the composition of artificial forest plantations in the future is possible and necessary, if there is a sufficient amount of planting stock within the artificial reforestation. At the same time, it is necessary to use planting as a method of creating artificial forest plantations, as the regeneration of common yew under the forest trees by sowing proved the futility of using this method. For the successful creation of highly productive and biologically stable forest crops involving common yew, it is necessary to begin the works on the formation of a permanent forest seed base. In the process of forest crops development involving common yew, one need to use seedlings of 5-6 years of age with an above-ground part of at least 25-30 cm. Agrotechnical tending of common yew forest crops should be done for at least 4-5 years at the intervals of 4-5 tending operations per the vegetative cycle. When doing forestry tending, one should ensure systematic exposure of yew plants to light. Clean and mixed common yew forest crops should be planted in areas up to 1 ha, mixed forest crops should be planted in larger areas.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей ремоделювання структур камер та судинного русла серця у лабораторних статевозрілих білих щурів-самців в умовах пострезекційної портальної гіпертензії та її поєднання з поліорганною недостатностю. Комплексом морфологічних методів у лабораторних статевозрілих білих щурів-самців визначено кількісні морфологічні показники структур камер неушкодженого серця, його судинного русла на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях. Встановлено, що лапаротомія не призводила до гемодинамічних розладів у системі ворітної печінкової вени, не змінювали гістоструктуру камер серця. Виявлено, що резекція лівої і правої бокових часток печінки (58,1 % її паренхіми) призводила до пострезекційної портальної гіпертензії і виражених гемодинамічних змін у системі ворітної печінкової вени. З'ясовано особливості ремоделювання структур камер серця, їх судинного русла при пострезекційній портальній гіпертензії. Встановлено, що при пострезекційній портальній гіпертензії виникає нерівномірна, диспропорційна гіпертрофія та дилятація камер серця, в яких зростають відносні об’єми строми, уражених кардіоміоцитів, ендотеліоцитів, стромально-кардіоміоцитарні відношення, зменшуються капілярно-кардіоміоцитарні відношення та резервні об’єми шлуночків, потовщується стінка артерій, звужується їх просвіт, зростає індекс Вогенворта та знижується індекс Керногана, порушується секреторна активність міоендокринних клітин передсердь. Встановлено, що через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки у камерах серця відмічалося розширення, повнокров’я венозних судин, деформація їх просвіту, осередки гіпертрофії, дистрофії, некробіозу кардіоміоцитів, деструктивні зміни ендотеліоцитів судин, стромальних структур, поява лімфоїдно-гістіоцитарних інфільтратів та розростання строми. Вияснено зміни співвідношень між типами секреторних гранул: відмічено зниження кількості молодих і зрілих та виражене збільшення дифундуючих гранул у міоендокринних клітинах передсердь. З’ясовано, що тривала пострезекційна портальна гіпертензія призводить до вираженої морфологічної перебудови частин міокарда на всіх рівнях його структурної організації, а ступінь прояву виявлених морфологічних змін різний у камерах серця і домінує у лівому шлуночку та лівому передсерді при поєднанні пострезекційної портальної гіпертензії з поліорганною недостатністю.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific task of establishing the patterns of remodeling of the structures of the chambers and vascular bed of the heart in laboratory sexually mature white male rats in the conditions of postresection portal hypertension and its combination with multiple organ failure. Quantitative morphological parameters of the structures of the chambers of the intact heart and its vascular bed at the organ, tissue, cellular and subcellular levels were determined using a complex of morphological methods in laboratory sexually mature white male rats. It was established that laparotomy did not lead to hemodynamic disorders in the portal hepatic vein system, and did not change the histostructure of the heart chambers. It was found that resection of the left and right lateral lobes of the liver (58.1 % of its parenchyma) led to postresection portal hypertension and pronounced hemodynamic changes in the portal hepatic vein system. The peculiarities of the remodeling of the structures of the heart chambers and their vascular bed at postresection portal hypertension have been elucidated. It has been established that with post-resection portal hypertension there is an uneven, disproportionate hypertrophy and dilation of the heart chambers, in which the relative volumes of the stroma, affected cardiomyocytes, endotheliocytes, stromal-cardiomyocyte ratios increase, capillary-cardiomyocyte ratios and reserve volumes of the ventricles decrease, and the wall thickens arteries, their lumen narrows, the Wogenvoort index increases and the Kernogan index decreases, the secretory activity of the myoendocrine cells of the atria is disturbed.It was discovered that a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma in the chambers of the heart, expansion, congestion of venous vessels, deformation of their lumen, centers of hypertrophy, dystrophy, necrobiosis of cardiomyocytes, destructive changes in vascular endotheliocytes, stromal structures, and the appearance of lymphoid-histiocytic infiltrates were noted and stroma growth. Changes in the ratios between the types of secretory granules were found: a decrease in the number of young and mature ones and a marked increase in diffusing granules in the myoendocrine cells of the atria were noted. It was found that long-term postresection portal hypertension leads to pronounced morphological restructuring of parts of the myocardium at all levels of its structural organization, and the degree of manifestation of the detected morphological changes is different in the chambers of the heart and dominates in the left ventricle and left atrium when postresection portal hypertension is combined with multiple organ failure.

У роботі висвітлено результати дослідження комплексного визначення, виявлення умов розвитку і порівняння функціонування політичних процесів на субрегіональному рівні в Україні на прикладі Закарпатської, Львівської і Чернівецької областей в 2010-2015 рр. В історіографічному аспекті зображено, що за останні п'ятдесят років субнаціональна проблематика пройшла складний шлях до становлення в порівняльній політології: від свого відкриття до формування самостійного дослідницького напряму. Зазначено, що характерною ознакою досліджень українських вчених є розуміння субдержавних процесів через спектр дотичних понять, концептів та явищ, які не завжди розглядаються в проблематиці безпосередньо. Приділено увагу теоретико-методологічному аспекту, зокрема продемонстровано, що основа досліджень субрегіонального рівня політики ґрунтується на застосуванні субнаціонального порівняльного методу, який за час відповідного розвитку пройшов два етапи: «класичний» та «новітній». Відзначено, що субнаціональний політичний режим обґрунтований вченими як ключове явище та базова категорія у рамках територіальних досліджень. У дисертації виділено той момент, що про режим варто говорити через контекст двох суперечливих, проте взаємодоповнюючих, тез: режим як даність і режим як кореляція. З методичного боку встановлено, що вимірювання політичних процесів на субнаціональному рівні прийнято здійснювати через два види технік – інституційної та експертної. У дисертації застосовані обидва шляхи, що базуються на наявному здобутку та авторському новаторству з точки зору конструювання методик, а сам процес їхньої реалізації – на використанні інтервального підходу в аналізі інституційного зрізу територіальної одиниці. Виділено той момент, що експертні техніки засновуються на судженнях знавців місцевої політики, а інституційні – на формальних показниках функціонування різних вимірів політики. Окреслено, що вивчення і вимірювання функціонування політичних процесів на субрегіональному рівні сприяє широким дослідницьким можливостям для висвітлення інституційного розвитку територіальних одиниць у державі. З іншого боку, це впливає на безпосередній оптимальний пошук механізмів, що своєчасно, з практичної точки зору, здатні зумовити внутрішнє перетворення проблемних інституційних вимірів у кореляції до демократичного спрямування.^UThe thesis highlights the results of research of complex definition, identification of conditions of development and comparison of functioning of political processes at the subnational level in Ukraine on the example of Transcarpathian, Lviv and Chernivtsi regions in 2010-2015. In the historiographical aspect, it is reflected that in the last fifty years subnational issues have passed a difficult path to formation in comparative political science: from its discovery to the derivation of an independent research direction. It is also noted that a characteristic feature of the research of Ukrainian researchers was the understanding of subnational processes through a range of related concepts, ideas and phenomena that are not always considered in the issue directly. The thesis pays attention to the theoretical and methodological aspects. In particular, it is shown that the ground of research at the subnational level of policy is based on the application of the subnational comparative method, which during the relevant development has gone through two stages: «classic» and «modern». It is noted that the subnational political regime is substantiated by researchers as a key phenomenon and a basic category in the framework of territorial research. The thesis highlights the point that should be discussed in the context of two contradictory, but complementary, theses: regime as a given and regime as correlation. From the methodological point of view, it is established that the measurement of political processes at the subnational level is carried out through two types of techniques – institutional and expert. The thesis uses both ways, that based on existing achievements and author's innovation in terms of constructing methods, and the process of their implementation – on the use of an interval approach in the analysis of the institutional section of the territorial unit. The point is that expert techniques are based on the judgments of experts in local politics, and institutional – on the basis of formal indicators of the functioning of various dimensions of policy. The thesis outlines that the study and measurement of the functioning of political processes at the subnational level contributes to broad research opportunities to highlight the institutional development of subnational units in the state. On the other hand, it affects the immediate optimal search for mechanisms that in a timely manner, from a practical point of view, can lead to the internal transformation of problematic institutional dimensions in correlation to the democratic direction.

Дисертацію присвячено вивченню фонолого-фонетичного рівня північнолемківських говірок, діалектоносіїв яких внаслідок переформатування політичної карти Європи було свідомо розселено в різних регіонах України, зокрема у Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області.У дисертаційній роботі вперше цілісно описано звукову систему сучасних говірок та особливості їх функціювання в умовах некомпактного проживання носіїв у західноукраїнському ареалі (здебільшого в наддністрянському діалектному континуумі) наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. на зібраному упродовж 1998–2019 рр. матеріалі унікальних записів зв'язного мовлення різних вікових груп. Уніфіковано характеристику звукових полів голосних і приголосних фонем та випрацювано практичні засади специфіки їхнього опису з погляду діалектології. Враховано вплив іншодіалектного середовища та літературної мови на мовлення північнолемківських говірконосіїв.На підставі опрацьованого фактичного матеріалу досліджено фонемні опозиції, встановлено дистрибуцію фонем, з'ясовано позиційні і комбінаторні звукові зміни, схарактеризовано специфіку парокситонічного наголосу. Виявлено здатність частини респондентів відповідно до комунікативної ситуації перемикати код (літературна мова) / субкод (діалектне мовлення). Актуалізовано поняття престижу говірок, який безпосередньо випливає із самоідентифікації діалектоносіїв.^UThesis is devoted to the study of the phonological and phonetic level of North Lemkivski dialects, the dialects which, due to the reformatting the political map of Europe, were deliberately settled in different regions of Ukraine, in particular, in Lviv, Ternopil and Ivano-Frankivsk regions.For the first time the sound system of modern dialects and features of their functioning in the conditions of non-compact living of native speakers in the western Ukrainian area (mostly in Transdnistrianskyi dialect continuum) at the end of the XX – the beginning of the XXI century on the material of unique records of coherent speech of different age groups, collected during 1998–2019, is integrally investigated in thesis. The characteristic of sound fields of vowels and consonant phonemes is unified and practical bases of specificity of their description from the point of view of dialectology are developed. The influence of non-dialectal environment and literary language on the speech of North Lemkian speakers is taken into account. On the basis of the processed factual material the phonemic oppositions are investigated, the distribution of phonemes is revealed, the positional and combinatorial sound changes are clarified, the specificity of paroxitonic stress is characterized. The ability of some respondents to switch code (literary language) / subcode (dialectal speech) according to the communicative situation was revealed. The notion of the dialects prestige is introduced, which directly follows from the self-identification of dialect speakers.

Обгрунтовано та перевірено ефективність педагогічних умов організації інформаційно-професійної діяльності студентів біотехнічних спеціальностей (організація самостійної професійно спрямованої інформаційної діяльності; розвиток інформаційної культури майбутніх фахівців біотехнічного профілю за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій; вивчення іноземних мов з використанням іншомовних джерел професійної інформації; інтеграція міждисциплінарної та міжнаукової інформації в інформаційно-професійній діяльності). Розроблено критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивно-пошуковий, операційно-продуктивний, практично-творчий), показники та рівні (низький, середній, високий і творчий) готовності студентів до інформаційно-професійної діяльності. Удосконалено технології підготовки майбутніх фахівців біотехнічного профілю до професійної діяльності за умов її інформатизації.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі поліпшення результатів хірургічного лікування жовчно-кам'яної хвороби (ЖКХ). На основі значного за обсягом клінічного матеріалу вивчена частота поєднання патології органів езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) з ЖКХ. Детально розглянуті особливості клінічного перебігу захворювання у таких хворих, на основі чого запропоновано комплекс діагностичних заходів. За допомогою сучасних методів дослідження виявлені патологічні зміни органів ЕГДЗ при ЖКХ. Розроблені методи реабілітації хворих після холецистектомії. Розроблена хірургічна тактика у хворих з поєднаною патологією органів ЕГДЗ при гострому та хронічному холециститі.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження реалізації права, в якій особливе місце займає правозастосовча діяльність як процес. Відзначено, що якість правозастосовчої діяльності державних органів є одним з факторів, які визначають рівень правової культури в державі, стан законності та правопорядку. Проаналізовано зміст правозастосовчої діяльності та визначено шляхи покращання механізму захисту прав людини та громадянина, що, передусім, полягає у точності формування конкретних суб'єктивних прав та юридичних обов'язків на підставі нормативних вказівок. Висвітлено основні аспекти впровадження правових приписів шляхом аналізу категорій "реалізація права" та "дія права". Визначено особливий та самостійний характер правозастосування у процесі реалізації права, що містить різні її форми. Проаналізовано правозастосовчий процес як особливу форму юридичного процесу. Розкрито характер і зміст різноманітних нетипових ситуацій, що виникають у процесі застосування права. Наведено визначення поняття "правозастосовчий суб'єкт" та охарактеризовано його правову культуру як суб'єктивний фактор процесу застосування права.

  Скачати повний текст

Розкрито прагматичну сутність ввічливості, охарактеризовано її функціонально-комунікативні параметри в сучасній українській мові. Виявлено функціонально-прагматичні особливості засобів реалізації етикетного принципу та визначено їх функції в ситуаціях спілкування. Проведено системний аналіз застосування етикетних комунікативних стратегій. Вперше розроблено класифікацію кліше мовленнєвого етикету згідно з функціонально-прагматичною типологією. На матеріалі української мови вперше оцінено вплив принципу ввічливості та засобів його реалізації на досягнення запланованих результатів. Досліджено опосередковані комунікативні стратегії в системі засобів виявлення ввічливості, найбільш радикальними з яких є іронічні висловлювання. Вперше розглянуто іронію як прагматичну стратегію спілкування.

  Скачати повний текст