Розглянуто кримінологічні характеристки ухилень від сплати податків та особи злочинця. Досліджено вплив окремих чинників на вчинення ухилень від сплати податків та на ступінь латентності податкових злочинів. Детально проаналізовано найбільш поширені способи ухилень від сплати податків. Розглянуто системно-структурну побудову податкової міліції через призму її профілактичної діяльності. Виділено та розкрито основні джерела отримання інформації, значимої для профілатики податкових злочинів. Досліджено діяльність податкової міліції щодо запобігання ухиленням від сплати податків на окремих стадіях кримінального процесу та в різних сферах національної економіки.

  Скачати повний текст

Введено наукове поняття кримінально-процесуальних гарантій учасників міжнародних збройних конфліктів і визначено його ознаки. На підставі аналізу норм міжнародного права та міжнародно-правової доктрини проведено класифікацію кримінально-процесуальних гарантій учасників міжнародних збройних конфліктів. Визначено особливості нормативного змісту кожної з кримінально-процесуальних гарантій. Акцентовано увагу на гарантіях права на захист. Досліджено кримінально-процесуальні гарантії учасників міжнародних збройних конфліктів за національним законодавством України.

  Скачати повний текст

Проведено історико-науковий аналіз змін у структурі Харківського політехнічного інституту (ХПІ) та визначено їх вплив на розвиток форм і напрямків наукових досліджень. Відображено, як науково-дослідна робота (НДР) задовольняла потреби промислового виробництва, сприяла удосконаленню системи підготовки інженерних і наукових кадрів. Підтверджено, що НДР значною мірою забезпечувалась поєднанням зусиль учених ХПІ та академічних установ України. Висвітлено співробітництво, що реалізовувалось в проблемних і галузевих лабораторіях та в філіях кафедр ХПІ на підприємствах. Зазначено, що до виконання НДР залучались студенти, певна частина їх робіт втілювалась у реальних дипломних проектах. Розкрито передумови зародження колективних форм НДР у ХПІ, зокрема наукових шкіл. Встановлено маловідомі імена авторів новинок, проведено порівняльний аналіз їх досягнень з закордонними аналогами. Висвітлено напрямки та результати міжнародного співробітництва ХПІ з партнерами з закордонних країн.

  Скачати повний текст

Узагальнено теоретичні засади та вітчизняний досвід національного виховання підлітків засобами української народної педагогіки за умов дозвілля. Визначено показники сформованості національної вихованості підлітків, зокрема встановлено критерії рівня знань, а також емоційно-ціннісні та практично-діяльнісні. Обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності національного виховання підлітків на засадах народної педагогіки у дозвіллєвій діяльності, що реалізуються на основі використання комплексу засобів навчально-виховного впливу та впровадження запропонованих культурно-дозвіллєвих програм. Обгрунтовано й експериментально перевірено методику організації дозвілля підлітків на засадах народної педагогіки для гуртків поліхудожнього спрямування, яку рекомендовано використовувати у роботі творчих об'єднань різних напрямів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему математичної формалізації виробничого приміщення як об'єкта автоматичного керування. Визначено вид впливу, що задає, а також впливу, що обурює та впливу, що керує. Для побудови системи керування освітленням обгрунтовано вибір функціональної схеми зворотного зв'язку. Складено алгоритми керування штучним освітленням залежно від рівня природного, що відрізняються необхідними обчислювальними ресурсами та точністю одержуваного розв'язання. Для кожного алгоритму сформульовано сферу оптимального використання. Розроблено та випробувано експериментальний зразок системи автоматичного керування освітленням. Значення важливіших параметрів системи одержано аналітично та підтверджено експериментально.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше комплексно проаналізовано народну хореографічну культуру українців Закарпаття. У процесі дослідження з'ясовано етнокультурну специфіку регіону та іноетнічні впливи на формування народних танців українців Закарпаття, проаналізовано обрядові та позаобрядові народні танці, виявлено регіональні особливості формування народно-сценічного хорео¬графіч-ного мистецтва Закарпаття. Доведено, що в танцювальній культурі українців Закарпаття збереглися дохристи¬янські елементи, зокрема, танцюван¬ня по колу, у напрямку по сонцю для посилення текстів танечних пісень. На підставі аналізу весільної обрядовості виявлено характерні окремим терито¬ріаль¬ним етнічним групам танці. Проаналізовано творчість професійного колективу народно-сценічного танцю Закарпаття (танцювальна група при Закарпатському народному хорі) та постановки провідних українських балет¬мейсте¬рів за межами регіону, що створені на основі танців бойків, гуцулів, долинян та лемків; охарактеризовано діяльність аматорських колективів українського народно-сценічного танцю Закарпаття другої половини ХХ – початку ХХІ ст.Ключові слова: український народний танець, танці Закарпаття, хореографічне мистецтво, народно-сценічний танець.^UThe dissertation is devoted to revealing and generalization of peculiarities of folk choreographic art of Ukrainians of Zakarpattia in the second half of the 20th – the beginning of the XXI century.Folk dance culture is an important part of the centuries-old folk culture that arose and developed in close intercommunication and interacting with traditions, customs, beliefs and worldviews of the ethnic group, according to historical, social and regional peculiarities. The authentic traditions of the folk dance culture of the Ukrainians of Zakarpattia – the Boyks, Hutsuls, Dolynians, Lemkos – were formed in the conditions of territorial separation and centuries of state separation from the Ukrainian lands, and due to the totality of many objective and subjective factors, they remained practically to the second half of the twentieth century, becoming the basis of creativity of many contemporary choreographers.Due to the complex multi-level study, the boundaries of ethnographic zoning of the Ukrainians of Zakarpattia in the context of the study of dance vocabulary, influence on its formation of dance cultures of other ethnic groups, as well as the isolation of local features were determined. The traditions of material, spiritual and economic culture of each ethnographic group and subethnos are considered and analyzed, as well as features of folk dances and traditional musical accompaniment in calendar and family-household rituals, in order to establish their genre, stylistic and compositional differences according to zoning.For the first time in the national art studies features were analyzed and the main ethnic differences of dance folklore and local vocabulary of the ethnographic group of the Ukrainian people of the valley are determined.The political, social and cultural conditions of the period of the birth of professional and amateur folk-stage dance in Zakarpattia in the 1920-1930's were specified. The activity of the Zakarpattian Plastans, the groups of the first professional theater of Zakarpattia, "The Russian Theater of Prosvita" and the "New Scene" theater was revealed. their contribution to popularization and development of folk-stage dance, as part of the dramatic performances and staging of dance groups.The central place in the dissertation is the study of the process of formation and development of folk choreographic art of Ukrainians of Zakarpattia in the context of the interrelation with the cultural and artistic life of the society of the second half of the twentieth century. Separately, the relationship between folk stage dance and the new Ukrainian ballet has been considered and analyzed during this period. The main elements of the new stage ballet interpretation of authentic folk dance have been identified and highlighted, which became the basis for staging folk-stage dance in the work of many leading choreographers. Separately analyzed ballet productions, in which the classic dance was combined with elements of authentic dance Ukrainians of Zakarpattia.The work of choreographers of the dance group of the professional collective of the region – the Zakarpattian folk choir – V. Angarov, M. Romadov, I. Popovich, O. Opanasenko, I. Litvinenko, K. Balog was studied. The repertoire has been refined and an art-study analysis of the compositional structure of choreographic productions has been carried out, the principles of processing folk primary sources have been determined and the evolution of the dance vocabulary of boys, guzuls, valleys and lemms in staged folk-stage dance, choreographic and vocal-choreographic pictures has been traced.On the basis of working out of archival materials the regional features of the formation of a network of dance groups of amateur performances in the Zakarpattia region are specified, the repertoire of the leading folk dance ensembles of dance is researched, the contribution of their leaders and participants to the development of folk-stage dance of the Ukrainians of Zakarpattia is determined.For the first time in the national culture and art studies, the process of formation and development of folk choreographic art of the Ukrainians of Zakarpattia of the second half of the XXth and the beginning of the XXI century was investigated as a result of the complex study. in the context of the evolution of ethno-choreographic and choreographic lexical, stylistic and genre features of folk-stage dance in the historical retrospective and in the contemporary socio-intellectual space it is determined that the Ukrainian folk-stage dance is in the process of adaptation and evolution in accordance with the trends of the socio-intellectual space of the XXI century. Key words: Ukrainian folk dance, dances of Zakarpattia, choreographic art, folk-stage dance.

Проаналізовано наукові напрацювання українських та зарубіжних вчених, присвячені студійній хореографічній роботі, її місцю в культурно-мистецькому житті Києва 1910–1920-х рр. Історіографія проблеми умовно розподілена за п'ятьма групами: наукові праці, в яких фрагментарно висвітлено окремі аспекти обраної теми дослідження; дослідницькі розвідки, що розв'язують проблематику розвитку хореографічного мистецтва в Києві у 1910–1920-х рр.; наукові студії, пов'язані з вивченням процесів розвитку радянського хореографічного мистецтва першої третини ХХ ст.; культурологічні праці, що проливають світло на хід формування театральної царини Києва 1910–1920-х рр.; мистецтвознавчі праці, в яких представлено аналіз діяльності світового та українського художнього авангарду початку ХХ ст. Вагому роль у ході дослідження відіграли довідникові виданнями початку ХХ ст., радянські часописи 1910–1920-х рр., 1960–1980-х рр., автобіографічна література. Важливим стали словники, спеціалізовані довідникові та енциклопедичні видання, які містять фактологічні дані з дисертаційної проблематики.Джерельна база дослідження представлена документами з фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, Державного архіву Київської області та Архіву Музею театрального, музичного та кіномистецтва України (Київ). Другий розділ присвячено дослідженню культурно-мистецьких процесів, що відбувалися у зазначений період в Києві та з'ясуванню ролі європейського та російського мистецького чинника у них. Зазначено, що творча розбудова культурно-мистецької царини Києва у перші два десятиліття ХХ ст. відбувалася одночасно у всіх творчих площинах. Цьому, зокрема, сприяло економічне, політичне й культурне становище Києва до Першої світової війни (один з провідних культурних центрів не лише Російської імперії, а й Європи), після неї та за деякий час після революційних подій у Москві та Петрограді 1917 р., коли місто на Дніпрі стало зосередженням потужних мистецьких сил, що прибули з північних столиць колишньої імперії внаслідок пошуку втраченого побутового комфорту та нових творчих можливостей. Важливими мистецькими осередками, які істотно вплинули на формування культурного обличчя Києва у 1910–1920-х рр., стали: творче об'єднання «Кільце» (О. Екстер, О. Богомазов, К. Васильєва, Н. Шифрін, І. Рабінович та ін.), літературний гурток Б. Якубського (М. Зеров, М. Рильський, П. Тичина, Г. Костюк, М. Драй-Хмара, О. Бургардт та ін.), «Нарбутівський гурток» (П. Тичина, Л. Курбас, Ю. Михайлів, М. Семенко, Ф. Ернст, О. Чапківський та ін.), мистецький клуб «ХЛАМ», експериментальна школа «Школу руху» Б. Ніжинської, АХЧУ (Ф. Кричевський, І. Їжакевич, Г. Світлицький, М. Самокиш та ін.), АРМУ (М. Бойчук, О. Богомазов, М. Бурачек, В. Меллер, В. Єрмилов, О. Хвостенко-Хвостов та ін.). Важливим прикладом авангардних пошуків у театральному мистецтві стала творчість режисерів К. Марджанова, Л. Курбаса, Ю. Остерви, М. Терещенка, М. Бонч-Томашевського, а також кінорежисерів та операторів – Г. Затворницького, П. Єзерського, Семеновича, Підгорецького.З'ясовано, що внесок європейських та російських майстрів сцени у розвиток культурного простору Києва сприяв важливим мистецьким зрушенням, які відбулися як в академічній царині (класичний балет), так і у сфері хореографічних експериментів початку ХХ ст. Встановлено, що балет як культурно-мистецьке явище сформувався в Києві у 1900–1910-х рр. на підґрунті роботи балетмейстерів польського походження (С. Ленчевський, М. Ланге, В. Зелевський, А. Романовський, А. Познанський та ін.), які спільно з невеликим танцювальним колективом Київського міського театру вперше презентували ряд одноактних хореографічних спектаклів на музику європейських композиторів. Показ повноактних вистав став можливим завдяки гастрольній діяльності російських танцівників (С. Андріянов, О. Балашова, Л. Єгорова, Т. Карсавіна, М. Кшесинська, М. Обухов, О. Смирнова, М. Фроман, Б. Пожицька та ін.), а також потужній балетмейстерській роботі вихованців московської та петербурзької танцювальних шкіл (Б. Ніжинська, О. Кочетовський, М. Мордкін, І. Чистяков, Л. Жуков), які впродовж 1910–1920-х рр. першими в історії українського балету представили на київській сцені ряд всесвітньо відомих хореографічних творів академічної спадщини в редакціях провідних практиків світової балетної сцени (О. Горського, Л. Іванова, М. Петіпа, М. Фокіна). З'ясовано, що впровадження експериментальної діяльності у царині хореографії стало можливим завдяки гастролям європейських танцівників Т. Ар, Л. Джонсон, А. Дункан, В. Герт та ін., які презентували іншу (неакадемічну, вільну, пантомімну, експресіоністську) манеру танцю.^UThe scientific developments of Ukrainian and foreign scientists devoted to studio choreographic work, its place in the cultural and artistic life of Kyiv in 1910-1920s are analyzed. Historiography of the problem is conditionally divided into five groups: scientific works, in which some aspects of the chosen research topic are covered in fragments; research investigations that solve the problem of the development of choreographic art in Kyiv in 1910-1920s; scientific studies related to the study of the processes of development of Soviet choreographic art during the first third of the XX century; cultural works that clarify the formation of the theatrical sphere of Kyiv in the 1910-1920s; art works, which present an analysis of the world and Ukrainian artistic avant-garde of the early XX century. Reference books published in the early XX century, Soviet journals of 1910-1920s and 1960-1980s, autobiographical literature played a significant role in the study. Dictionaries, specialized reference books and encyclopedic editions, which contain factual data on dissertation issues, also have become important.The source base of the study is represented by documents from the funds of the Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv, the State Archives of Kyiv region and the Archives of the Museum of Theater, Music and Cinematography of Ukraine (Kyiv).It is established that the formation of the European cultural and artistic field of the early XX century was influenced by original philosophical and aesthetic concepts formed by representatives of the artistic environment as a reaction to major historical changes that took place in Europe during the 1910-1920s. It is proved that the search for a new artistic "language" affected all spheres of art (literature, music, architecture, sculpture, dance, painting, decorative and applied art, etc.) and contributed to the formation of a new type of artist – a universal personality that can realize in several artistic areas. Among the most influential artistic movements were Fauvism, Cubism, Surrealism, Expressionism, Dadaism, Futurism, and others.The second section provides the study of cultural and artistic processes that took place during this period in Kyiv and clarification of the role of European and Russian artistic factors in these processes. It is noted that the creative development of the cultural and artistic sphere of Kyiv in the first two decades of the XX century took place simultaneously in all creative areas. This was facilitated, in particular, by the economic, political and cultural situation of Kyiv (one of the leading cultural centers not only of the Russian Empire but also of Europe) before the First World War, after it and some time after the revolutionary events of 1917 in Moscow and Petrograd, when the city on the Dnipro river became a concentration of powerful artistic forces that came from the northern capitals of the former empire in search of lost everyday comfort and new creative opportunities. Among the important artistic centers that significantly influenced the formation of the cultural face of Kyiv in the 1910-1920s were the creative association Kiltse (Koltso, Ring) (A. Ekster, A. Bogomazov, K. Vasilieva, N. Shyfrin, I. Rabinovych etc.), literary group of B. Yakubskyi (M. Zerov, M. Rylskyi, P. Tychyna, H. Kostiuk, M. Drai-Khmara, O. Burghardt, etc.), Narbutovsky circle (Narbutovsky club/group) (P. Tychyna, L. Kurbas, Y. Mykhailiv, M. Semenko, F. Ernst, O. Chapkivskyi, etc.), art club H.L.A.M. (acronym from Ukrainian words which mean painters, writers, artists, musicians), experimental school Shkola rukhu (School of Movement) by B. Nijinska, AKHCHU (Association of Artists of Red Ukraine) (F. Krychevskyi, I. Yizhakevych, H. Svitlytskyi, M. Samokysh, etc.), ARMU (Association of Revolutionary Art of Ukraine) (M. Boichuk, A. Bogomazov, M. Burachek, V. Meller, V. Yermylov, O. Khvostenko-Khvostov, etc.). An important example of avant-garde research in theatrical art was the work of directors K. Mardzhanov (Kote Marjanishvili), L. Kurbas, J. Osterwa, M. Tereshchenko, M. Bonch-Tomashevskyi, as well as film directors and cinematographers – H. Zatvornytskyi, P. Yezerskyi, Semenovych, Pidhoretskyi.It was found that the contribution of European and Russian artists in the development of the cultural space of Kyiv led to important artistic changes that took place both in academia (classical ballet) and in the field of choreographic experiments of the early XX century.It was established that ballet as a cultural and artistic phenomenon was formed in Kyiv in the 1900-1910s on the basis of the work of choreographers of Polish origin (S. Lenchevskyi, M. Lange, V. Zelevskyi, A. Romanovskyi, A.