Досліджено вплив надлишку сполук фтору на захворювність, клінічний перебіг, морфологічну картину, стан перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту, стан імунітету слизової оболонки шлунка хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Запропоновано удосконалення амбулаторної терапії з урахуванням корекції антиоксидантного та імунного статусів. Охарактеризовано розвиток атрофічно-гіперпластичних форм хронічного гастриту, гіперкортизолемії, Т-клітинного імунодефіциту, активації процесів перекисного окиснення ліпідів та дисбалансу у системі антиоксидантного захисту. Обгрунтовано доцільність використання вітамінного комплексу "Три-Ви-плюс" та ентеростегелю для корекції антиоксидантного й імунного статусів у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки за умов надлишку фторидів у навколишньому середовищі, доведено клінічну ефективність застосування даних препаратів.

  Скачати повний текст

Визначено основні теоретичні засади регулювання системи страхування в сільському господарстві. Досліджено історичний аспект еволюції теорії ризиків і страхування на різних етапах розвитку суспільства. Простежено етапи формування системи страхування сільськогосподарських культур в Україні. Проведено аналіз системи страхування сільськогосподарських культур в Україні, переліку страхових продуктів та особливостей державного регулювання системи страхування, у тому числі через реалізацію програми фінансової підтримки. Висвітлено вплив державної підтримки на формування та вдосконалення системи страхування сільськогосподарських культур, а також виокремлено регіональні особливості виникнення та подолання наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру в процесі господарської діяльності. Запропоновано шляхи покращання регулювання системи страхування за допомогою інструментарію.

  Скачати повний текст

Уперше виконано реконструкції структури зональних ландшафтів території України за короткоперіодичними таксонами палеографічної етапності: підетапами, стадіями, підстадіями плейстоценових етапів і фазами розвитку голоценових ландшафтів. Розглянуто схему поділу палеографічних етапів четвертинного періоду території України на мезо- та мікроетапи розвитку ландшафтів. Складено картосхеми зональної структури ландшафтів за таксонами етапності. Обгрунтовано палеоландшафтні критерії виділення таксонів мезо- та мікроетапності та відповідних різнорангових стратонів. Визначено палеографічні пам'ятки та індикатори зональних палеоландшафтних одиниць. Розроблено модель реконструкції короткоперіодичної етапності змін зональних ландшафтів. Запропоновано критерії визначення еталонних розрізів для дослідження ландшафтних сукцесій палеографічного етапу. Удосконалено методологічні підходи та прийоми палеоландшафтознавчого синтезу літолого-педологічних і палінологічних даних з урахуванням відомостей про давній рельєф і літогенну основу ландшафтів. Наведено класифікацію зональних ландшафтів четвертинного періоду території України. Удосконалено критерії відносення давніх природно-територіальних комплексів до систем, підсистем, типів, підтипів і надрядів палеоландшафтів. Установлено закономірності розвитку зональних ландшафтів протягом теплих періодів року. Визначено індивідуальні риси ландшафтних сукцесій та їх типологічних ознак на палеографічних етапах. Розроблено графічні моделі змін зональних інваріантів плейстоценових і голоценових ландшафтів у межах сучасних природних зон України. На підставі відмін палеоландшафних сукцесій запропоновано варіант кореляції природних подій плейстоцену та голоцену на території України й лісових регіонів Східної та Західної Європи. Виявлено закономірності змін зональної структури ландшафтів території України протягом палеографічних етапів та визначено її індивідуальні риси на мезо- та мікроетапах.

  Скачати повний текст

На основі палінологічного вивчення верхньонеоплейстоценових відкладів геоархеологічних пам'яток Буковинського Прикарпаття i Закарпаття встановлено короткоперіодичні етапи розвитку рослинності та змін клімату впродовж кайдацького, прилуцького, удайського, витачівсько го, бузького, дофінівського і причорноморського етапів. Для території Буковинського Прикарпаття простежено мікроетапи розвитку палеорослинності та клімату впродовж другої половини голоцену: пізньої атлантики, суббореалу і субатлантики. Для етапів пізнього неоплейстоцену показано зміни рослинності в залежності від умов рельєфу. Встановлено вплив природних умов на розселення палеолітичної людини Буковинського Прикарпаття і зміни її рослинності під впливом антропогенного чинника. На основі аналізу складу повітряного пилк ового опаду, субфосильних проб ґ рунтів і складу сучасної рослинності у різних її місцезростаннях біля досліджуваних розрізів на регіональному рівні обґрунтовано правомірність застосування результатів палеопалінологічного аналізу для реконст рукцій давньої рослинності (за умови достатньої регіональної бази поверхневих проб). Із застосуванням інформаційно статистичного методу В. Кліманова і методу «кращих аналогів» для короткоперіодичних етапів пізнього неоплейстоцену і голоцену реконструйован о кількісні кліматичні показники : середні температури року, січня, липня і річну суму опадів.^UThe pollen study of the Upper Pleistocene deposits from the geoarchaeological sites of the Bukovynian foreland of the Carpathian Mountains and Transcarpathia allows to reveal the short term stages of vegetational development and climatic changes du ring the Kaydaky (the last interglacial), Pryluky (the early glacial), Uday (the early pleniglacial), Vytachiv (the middle pleniglacial), Bug and Dofinivka (the late pleniglacial) and Prych о rnmoria (the Late Glacial) times. Temperate broad leaved forestco vered the studied are as during the climatic optima of the last interglacial, which were wetter and warmer than now. The hazelnut groves spreadmore extensively at these times than now. During the pre temperate stage of the interglacial, Pinus cembra occurred in the woods that was not typical for the other areas of Ukraine or at present. The presence of forest steppe vegetation during the Tyasmyn and the early phase of the Uday stadials indicates that the regional climates at these times were less sev ere than in other areas of Ukraine. The interstadials of both Pryluky and Vytachiv times in the studied areas also had milder climate than in the other regions of Ukraine, particularly in the Transcarpathia. The alternation of stadials with periglacial veg etation and interphasials with boreal vegetation occurredduring the Bug, Dofinivka and Prych о rnomorya times. The vegetational changes dependent on palaeorelief elements are reconstructed for the Late Pleistpcene phases.

На основі комплексного вивчення донних відкладів озер встановлено особливості розвитку озер і приозерних ландшафтів у модельних регіонах Сконе, (Південна Швеція) Північно-Східного і Південно-Західного Криму впродовж голоцену. На основі геохімічного аналізу донних відкладів виявлено історію формування озер Вомб, Чорак і Саки та динаміку процесів озерного седиментогенезу. На основі детального палінологічного аналізу відтворено історію розвитку рослинності та змін клімату Сконе, Північно-Східного і Південно-Західного Криму.Нові отримані дані дали змогу виявити нові риси короткоперіодичної етапності розвитку природних умов голоцену і доповнити знання про загальні та відмінні риси в історії озер, клімату, приозерної і зональної рослинності у ландшафтних зонах широколистих лісів та степу.^UThe thesis deals with reconstructions of palaeolimnological and palaeoenvironmental changes in broad-leaved forest (Scania) and steppe (the south-western and north-eastern Crimea) zones during the Holocene based on multidisciplinary studies of lakes Vomb, Chokrak and Saki sediments.The object of the research has been palynological and geochemical content of the sediment cores from lakes Vomb, Chokrak and Saki. The subject under investigation is the evolution of lakes and sedimentological processes in them and environmental changes in their watersheds.On the basis of the data collected in this study, new features have been revealed on the Holocene environmental dynamics, particularly on development of vegetation, climate and lake systems in Scania and Crimean peninsula.

Дисертаційну роботу присвячено реконструкції короткоперіодичноїетапності розвитку давньої природи (ґрунтів і відкладів, рослинності, кріогенногоморфогенезу, клімату) у неоплейстоцені на території Волинської височини зарезультатами комплексного дослідження 16 нововиявлених і 2 відомих ранішелесово-ґрунтових розрізів.У роботі розроблено методологічний підхід до реконструкціїкороткоперіодичної етапності неоплейстоцену на Волинській височині за синтезомрезультатів гранулометричного, геохімічного, палеопедологічного, особливомікроморфологічного, палеокріологічного, палеопалінологічного, палеобіомного іпалеокліматичного (за палінологічними і кріологічними даними) методів.^UThe thesis deals with reconstructions of short-term Pleistocene environmentalchanges (in soils, sediments, cryogenesis, vegetation, climate) in the Volyn’ Uplandwhich are based on a complex study of loess-palaeosol sections: sixteen of them are firstdiscovered and two sections were previously known but undergone the new study.In the thesis a methodological approach is developed for the reconstruction ofshort-term palaeoenvironmental changes during the Pleistocene in the Volyn’ Upland bythe synthesis of grain-size, geochemical, palaeopedological (especiallymicromorphological), palaeocryological, paleopalynological, palaeobiomic andpalaeoclimatic methodologies. The block model of the step-by-step use of this approachis elaborated.