Обгрунтовано загальні показники функціональної адаптації аборигенних та інтродукованих деревних рослин за умов урбаністичної екосистеми великого міста Заходу України. З'ясовано, що їх можна одержувати, досліджуючи вміст і співвідношення основних мінеральних, білкових і вуглеводних компонентів у сухій речовині листків. Доведено, що основою пристосування деревних рослин на морфофізіологічному рівні є сприятливий баланс елементів мінерального живлення в асиміляційному апараті та оптимальний діапазон кислотності та буферності внутрішньо-клітинного середовища. На підставі застосування розроблених критеріїв функціональної адаптації зроблено комлексну оцінку акліматизації деревних інтродуцентів Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету (м.Львів) та дендрофізіологічну індикацію забруднення азотистими викидами зеленої санітарно-захисної зони хімічного підприємства ВАТ "Рівнеазот". Інтродуценти розділено на три групи: універсальні для озеленення, пластичні (придатні для захищених екотопів) і вразливі, що потребують умов спеціального утримання та піклування. Запропоновано методику візуальної оцінки стану деревних рослин за ознаками їх мінерального живлення, техніку відбору листкової фітомаси, систему аналітичних показників кількісно-якісного складу сухої речовини листків, алгоритм їх одержання та трактування.

  Скачати повний текст

Підвищені дози внесення азоту створюють небезпеку втрати нітратів через вимивання вертикальними і латеральними потоками, активізують емісію закису азоту, як парникового газу. Питання їх ефективного мінерального і, зокрема, азотного удобрення з дотриманням сучасних принципів захисту природного довкілля в умовах змін клімату, зумовили необхідність вирішувати актуальну проблему оптимізації азотного живлення в поєднанні з використанням стабілізатора азоту нітрапірину на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Західного. Упродовж 2019-2022 років проведено досліди у Львівському національному університеті природокористування у районі Пасмового Побужжя природо-кліматичної зони Західного Лісостепу. Мета досліджень – з’ясувати агрономічну доцільність нітрапірину та вплив різних норм і форм азотних добрив на врожайність ячменю озимого на темно-сірому опідзоленому ґрунті у Західному Лісостепу. Ґрунт – темно-сірий опідзолений легкосуглинковий слабогумусований. Використані традиційні методи польових досліджень та стандартизовані методики лабораторних аналізів.У дисертаційній роботі запропоновані ефективні норми азотного удобрення ячменю озимого з поєднанням внесення нітрапірину для оптимізації азотного живлення культури, запобігання втрат азоту через вимивання нітратів, попередження емісії закису азоту в атмосферу.^UIncreased doses of nitrogen application are dangerous due to nitrate losses. Leaching is occurred by vertical and lateral flows. The emission of nitrous oxide as a greenhouse gas is activated. The question arose of effective mineral and, in particular, nitrogen fertilization in compliance with modern principles of natural environment protection in conditions of climate change. It became necessary to solve the urgent problem of optimization of nitrogen nutrition in combination with the use of the nitrogen stabilizer nitrapyrin on the dark gray podzolized soil of the Western Forest Steppe. Experiments were carried out at the Lviv National Environmental University in the area of Pasmovy Pobuzhzhia of the nature and climate zone of the Western Forest Steppe during 2019-2021. The purpose of the research is to find out the agronomic effectiveness of nitrapyrin and the effect of different rates and forms of nitrogen fertilizers on the yield of winter barley on dark gray podzolized soil in the Western Forest Steppe. The soil is a dark gray podzolized light loam with low humus. Traditional methods of field research and standardized methods of laboratory analyzes were used.The dissertation proposed effective rates of nitrogen fertilization of winter barley with a combination of nitrapyrin application to optimize nitrogen nutrition of the crop, prevent nitrogen loss due to leaching of nitrates, prevent the emission of nitrous oxide into the atmosphere.