Досліджено ефективність застосування інгаляцій беклометазону дипропіонатом і салметеролом та електромагнітного випромінювання надвисокої частоти та таблеток "Фітору" для лікування бронхіальної астми у період загострення хвороби. Визначено динаміку клінічних та інструментально-лабораторних даних - показники функції зовнішнього дихання, системного імунітету, стан місцевого імунітету, рівень кортизолу у плазмі крові. Встановлено, що використання електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (НВЧ-терапії) та табелеток "Фітору" сприяє стабілізації перебігу бронхіальної астми з позитивною динамікою показників функції зовнішнього дихання та підвищенням рівня кортизолу. Зазначено, що місцева імунокоригувальна дія проявляється нормалізацією адгезивної та поглинальної здатності альвеолярних макрофагів у групі з викорстанням НВЧ-терапії та нормалізацією поглинальної здатності нейтрофільних гранулоцитів (у групах з НВЧ-терапією та "Фітором"). Розроблено диференційований підхід щодо корекції клініко-імунологічних порушень у хворих на бронхіальну астму з застосуванням НВЧ-терапії та таблеток "Фітору".

  Скачати повний текст

Встановлено, що джерелами інтертексту В.Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс цитат, алюзій, ремінісценцій охарактеризовано як центонні та визначено основний вид інтертекстуальності - мега/гіпертекстуальність. Виявлено функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу та концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен протекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму). Зазначено, що виявлення у творчості В.Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.

  Скачати повний текст

Обгрунтновано теоретико-методичні засади та практичні рекомендації щодо удосконалення організації інформаційного забезпечення в системі державного управління. На підставі аналізу теоретико-методологічних основ розвитку державного управління за умов інформатизації визначено перспективні напрями подальших досліджень і застосування інформаційних систем у системі державних органів виконавчої влади. Розроблено методологічні та методичні засади вивчення та моделювання інформаційних процесів у системі державного управління, зокрема, запропоновано алгоритм дослідження інформаційних систем. Виявлено тенденції розвитку систем інформаційного забезпечення державного управління. Розроблено методику оптимізації внутрішніх інформаційних потоків органу державного управлінння на основі методу лінійного програмування. Удосконалено методичні підходи щодо визначення тенденцій розвитку систем інформаційного забезпечення органів державного управління шляхом проведення причинно-наслідкового аналізу інформаційних систем у структурі органів державного управління. Розроблено теоретико-методологічні засади оцінювання якісних характеристик інформації на базі кваліметричного моделювання в системі державного управління. Удосконалено методику прогнозування зовнішніх інформаційних потоків у системі органів державного управління та методику оптимізації внутрішніх інформаційних потоків. Розроблено теоретичні підходи щодо моделювання функціональних підсистем системи інформаційно-аналітичного забезпечення та методику її моделювання на регіональному та місцевому рівнях з використанням моделей зі зворотним зв'язком. Запропоновано механізм реалізації регіональної програми інформатизації.

  Скачати повний текст