Скачати повний текст

Виявлено особливості патогенетичних механізмів формування хронічного травматичного остеомієліту (ХТО) за результатами вивчення етіологічного спектра збудників захворювання, а також їх впливу на імунні та метаболічні показники хворих. Уперше у разі ХТО установлено етіологічну значимість певних видів стафілококів, стрептококів, клострідій, еубактерій, фузобактерій, дихелобактерів і актиноміцетів, що раніше не були описані як збудники даного захворювання. З'ясовано наявність у збудників хронічного травматичного остеомієліту антикомплементарної, антилізоцимної й антиімуноглобулінової активності. Відзначено, що збудники хронічного остеомієліту викликають видоспецифічне пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів і моноцитів периферичної крові. Визначено патогенетичні підходи до трактування патогенезу ХТО, спричиненого факультативно й облігатно анаеробними умовно-патогенними бактеріями, базуючись на вивченні імунозапального потенціалу бактеріальних пептидогліканів і ліпополісахаридів, що дає змогу рекомендувати для використання різних схем лікування з застосуванням імуномодуляторів залежно від ступеня тяжкості патологічного процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості утворення та розвитку феномену тероризму за умов глобалізаційної динаміки. На підставі соціально-філософського аналізу здійснено комплексне дослідження теоретико-методологічних підходів, що існують у світовій соціально-філософській думці щодо поняття "тероризм" як суспільного явища. Охарактеризовано різні види тероризму в сучасному світі. Здійснено компаративний аналіз співвідношення тероризму з іншими формами насильства та розкрито його основні ознаки. Визначено передумови та причини активізації тероризму у світі, що глобалізується. Розкрито сутність і зміст домінантних форм сучасного тероризму. Розглянуто систему й основні принципи антитерористичної боротьби. Обгрунтовано пропозиції щодо визначення шляхів і способів протидії тероризму за умов глобалізаційної динаміки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено визначенню правової природи, особливостей, підстав та умов виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна бездостатньої правової підстави (кондикційних зобов'язань), а також розробленню пропозицій і рекомендацій стосовно вдосконалення правових механізміврегулювання зазначених зобов'язань.Установлено, що кондикційні зобов'язання слід розглядати як правовідносини, у яких одна сторона (набувач), яка набула майно або зберегла йогоу себе за рахунок іншої сторони (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно) або на підставі, яка згодом відпала (безпідставно набуте майно),зобов'язана повернути потерпілому це майно. Дисертант також обґрунтувала висновок про те, що кондикційні зобов'язання є наслідком порушеннясуб'єктивного права особи на мирне володіння своїм майном, яке охороняється ст. 1Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окремо приділено увагу визначенню практичного значення моментіввиникнення та припинення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, які визначають темпоральний перебіг кондикційних зобов'язань і на підставі яких у правозастосовній практиці встановлюють: а) момент і факт виникнення в особи, майнові права якої порушено, права на захист; б) підстави та розмір збитків, завданих безпідставним набуттям чи збереженням майна, або розмір відшкодування доходів, отриманих від безпідставно набутого майна; в) припинення права на захист. При цьому обґрунтовано, що моментом виникнення кондикційних зобов'язань є певна дата, з якою можна пов'язувати початок безпідставного володіння та/або користування чужим майном.Дисертант сформулювала поняття «обсяг відшкодування за кондикційними зобов'язаннями», до складу якого входять: а) безпідставно набуте майно; б) втрати,яких особа зазнала у зв'язку з порушенням її прав на майно; в) витрати, які особа зробила або має зробити для відновлення її майнових прав; г) доходи, які набувач одержав або міг одержати від безпідставно набутого майна; ґ) три проценти річних від суми безпідставно набутих коштів; д) компенсація індексу інфляції за весь час безпідставного збагачення (у разі користування безпідставно набутими коштами).Компенсація моральної шкоди не охоплюється поняттям «обсяг відшкодування за кондикційними зобов'язаннями» і є самостійним способом захисту.^UThe thesis is devoted to the definition of the legal nature, features, grounds and conditions of obligations in connection with the acquisition, preservation of propertywithout sufficient legal basis (unjust enrichment obligations), as well as the development of proposals and recommendations for improving legal mechanisms for regulating these obligations.It is defined that unjust enrichment obligations should be considered as a legal relationship in which one party (acquirer), which acquired property or preserved it at theexpense of another party (victim) without a sufficient legal basis (unreasonably) or on a basis that subsequently disappeared (unreasonably acquired property), is obliged to return this property to the victim. In the thesis also substantiated the conclusion that the unjust enrichment obligations are a consequence of the violation of a person's subjective right to peaceful possession of their property, which is protected by Art. 1 of the First Protocol to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.Special attention is paid to determining the practical significance of the moments of occurrence and termination of obligations to acquire, preserve property without sufficient legal basis, which determine the temporal course of unjust enrichment obligations and on the basis of which in law enforcement practice establish: a) the moment and fact of occurrence at the person, whose rights have been violated, the right to protection; b) the grounds and amount of damages caused by unjustified acquisition or preservation of property, or the amount of compensation for income received from unjustifiably acquired property; c) termination of the right to protection. However, it is justified that the moment of occurrence of unjust enrichment obligations is a certain date, which can be associated with the beginning of unjustified possession and/or use of someone else's property.