Розглянуто теоретичні засади функціонування фінансових інститутів у сучасній інституційній структурі світового фінансового ринку. Досліджено передумови міжнародної інституційної гармонізації пенсійного забезпечення та міжнародні особливості інвестиційної діяльності пенсійних фондів. Визначено вплив фінансових систем на становлення та функціонування фінансових інститутів країн світу. Проведено порівняльний аналіз інституційного формування пенсійних фондів у країнах з різним рівнем економічного розвитку та з різними типами фінансових систем. Доведено, що проходження етапів інституціоналізації пенсійного забезпечення відбувається швидше в країнах з розвиненими фінансовими ринками або в тих країнах, де їх розвиток є випереджальним. Досліджено проблеми формування та функціонування пенсійних фондів в Україні та проведено їх оцінювання.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методичні засади формування системи оплати праці. Удосконалено класифікацію сучасних систем, обгрунтовано стратегічні підходи до формування системи оплати праці та визначено елементи зарубіжного досвіду, які доцільно використовувати на українських підприємствах під час моделювання цих систем. Оцінено системи оплати праці металургійних і машинобудівних підприємств у контексті їх конкурентоспроможності. Вивчено динаміку структури фондів оплати праці на підприємствах та здійснено діагностику задоволеності працівників діючою системою оплати праці. Розроблено методику комплексної оцінки її ефективності та запропоновано шляхи оптимізації, зокрема: забезпечення горизонтальної диференціації оплати праці, встановлення кваліфікаційних розрядів для керівників, спеціалістів і службовців, використання єдиної двадцятирозрядної тарифної сітки для всіх категорій персоналу. З метою матеріального заохочення працівників розроблено положення про виплату бонусів та виплати за системами участі працівників у прибутках і акціонерному капіталі. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення процесу управління оплатою праці на підприємстві.

  Скачати повний текст

У дисертації на основі широкого кола джерел (як опублікованих так і архівних) здійснено наукове обґрунтування становленню та розвитку вітчизняної історичної освіти впродовж ХХ–ХХІ ст. Узагальнено й доповнено періодизацію розвитку вітчизняної історичної освіти (1985–2017 рр.). Визначено та схарактеризовано два періоди: перший (1985–1992 рр.) – модернізаційний (спроба структурного перетворення радянської системи історичної освіти); другий (1992–2017 рр.) – трансформаційний, (докорінні зміни в історичній освіті України). Виокремлено три етапи: 1) 1992–1996 рр. – емпіричний (пошук раціональних варіантів наповнення історичної освіти національним змістом); 2) 1996–2010 рр. – теоретико-концептуальний (оновлення програм з історії, розроблення концептуальних підходів до навчання історії); 3) 2010–2017 рр. – стандартизаційний (розроблення стандарту історичної освіти, інтерпретація історії України як частини світового культурного, економічного та політичного простору).Визначено та схарактеризовано вплив суспільно-політичних і соціокультурних чинників на розвиток історичної освіти в умовах входження до загальноєвропейського освітнього простору. Виявлено тенденції й окреслено перспективи подальшого розвитку історичної освіти в Україні, серед яких: європеїзація історичної освіти, упровадження багатоперспективності у викладанні історії на основі критичного мислення, полікультурність у викладанні історичних дисциплін, толерантність до відмінностей трактування історичних подій, сутнісні, якісні зміни в освіті в контексті реформи НУШ.Ключові слова: розвиток, освіта, історична освіта, історія України, формування, національна свідомість, незалежність, тенденції.^UThe scientific substantiation of the formation and development of the national historical education during the XX–XXI centuries is made in the dissertation on the basis of a wide range of sources (both published and archival) The key (development, historical education, educational institutions, historical competence) and relevant to the subject field of study concepts (national consciousness, mentality, historical memory) are considered. The formation and development of the historical education system in Ukraine in historical retrospect is characterized, in particular, two periods are defined and characterized: the first period (1985–1992) – modernization, it is characterized by an attempt to structural transformation of the Soviet system of historical education; the second period (1992–1996) – transformational, it is characterized by radical changes in the historical education of Ukraine, that is connected with the acquisition of state independence and the desire to reproduce its own historical progress in education. The following stages are distinguished in the period in accordance with scientific and practical searches: 1) 1992–1996 – empirical (search for rational options for filling historical education with national content); 2) 1996–2010 – theoretical and conceptual (the World History program is separated from the Ukrainian History program; the development of conceptual approaches to teaching History, institutionalization of the linear structure of historical education, involvement of teachers in international cooperation in the field of historical education); 3) 2010–2017 – standardization (certain stability of teaching hours in history programs; development of standard of historical education, correction of programs; interpretation of the history of Ukraine as part of the world cultural, economic and political space, adherence to the principles of democracy and understanding of their value in the modern world). The expediency of using a multi-perspective approach to the teaching of History is substantiated, which guides students to a positive vision of the global multicultural world, the need for a balanced presentation of factual material is emphasized. It is highlighted that extrapolation of European countries' experience in the field of historical education to the national area requires complementarity in processing the fund of historical facts and events, actualization of the values of autonomy of national history.The influence of socio-political and socio-cultural factors on the development of historical education in the conditions of entering the European educational space are defined and characterized. The trends and prospects of further development of historical education in Ukraine are revealed, among them: Europeanization of historical education, introduction of multiperspectivity in teaching history based on critical thinking, multiculturalism in teaching of historical disciplines, tolerance to differences in interpretation of historical events, substantial and qualitative changes in education in the context of the NUS reform (The New Ukrainian School). Keywords: development, education, historical education, history of Ukraine, formation, national consciousness, independence, trends.

Дисертація є першим дослідженням змісту післядипломної педагогічної освіти Придніпров'я (1948–1985 рр.). У роботі здійснено історико-педагогічний аналіз і запропоновано розв'язання проблеми розвитку змісту післядипломної педагогічної освіти Придніпров'я (1948–1985 рр.).На основі системного, історіографічного, регіонального, хронологічного підходів та системи науково-педагогічних методів (термінологічний, історіографічний, логіко-системний, проблемно-хронологічний метод, історико-структурний; історико-генетичний; історико-системний) виокремлено три групи джерел (архівні документи, нормативно-правові акти, інтерпретаційні джерела науково-теоретичного характеру), історико-педагогічна інтерпретація яких надала змогу проаналізувати й узагальнити досвід розвитку змісту післядипломної педагогічної освіти Придніпровського регіону (Дніпропетровська та Запорізька області) в політико-економічному та соціокультурному контекстах у визначених хронологічних межах задля відтворення цілісності розвитку змісту післядипломної педагогічної освіти та врахування прогресивних ідей у розбудові сучасної системи післядипломної освіти в Україні.Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше предметом історико-педагогічного аналізу став процес розвитку змісту післядипломної педагогічної освіти Придніпров'я, у результаті якого встановлено теоретико-методологічні засади ґенези змісту післядипломної педагогічної освіти та сутність ідеї безперервної педагогічної освіти в історичній ретроспективі; узагальнено практичний досвід щодо проблеми дослідження;визначено продуктивні тенденції та окреслено перспективні напрями розвитку змісту післядипломної педагогічної освіти вітчизняних закладів післядипломної педагогічної освіти. Відповідно до критеріїв (політико-економічний та науково-технічний розвиток держави; суспільний запит на кваліфікованих фахівців освітньої галузі; педагогічні концепції змісту освіти та освітні можливості закладів післядипломної педагогічної освіти), визначено три періоди розвитку змісту післядипломної педагогічної освіти Придніпров'я: перший (друга половина 40-х рр. – перша половина 50-х рр. ХХ ст.) – відновлювально-пошуковий – період відбудови системи підвищення кваліфікації вчителів в умовах повоєнної доби; другий (друга половина50-х рр. – 1964 р.) – перетворювальний – період формування змісту підвищення кваліфікації вчителів у ракурсі освітніх реформ на тлі широкої індустріалізації та політехнізації змісту загальної середньої освіти; третій (1965–1985 рр.) – обмежувально-адміністративний – період згортання попередніх реформ, розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів відповідно до адміністративно визначених пріоритетних завдань соціалістичного будівництва за часів «розвиненого соціалізму».Уточнено сутність поняття «зміст післядипломної педагогічної освіти» в історико-педагогічному ракурсі з погляду його складників (зміст освіти, післядипломна педагогічна освіта тощо). Розширено наукове знання щодо роботи інститутів підвищення кваліфікації вчителів у Дніпропетровській та Запорізькій областях упродовж другої половини ХХ ст. Дістали подальшого розвитку теоретичні положення про зміст післядипломної педагогічної освіти та чинники впливу на його розвиток в історичній ретроспективі. На основі матеріалів дослідження до наукового обігу введено маловідомі нормативно-правові документи та факти щодо діяльності інститутів підвищення кваліфікації вчителів Дніпропетровської та Запорізької областей другої половини ХХ ст.Ключові слова: післядипломна освіта, післядипломна педагогічна освіта, Придніпров'я, зміст освіти, заклади післядипломної педагогічної освіти.^UThe thesis is the first research of the content of the postgraduate pedagogical education of Prydniprovia (1948–1985). In paper it has been conducted the historical and pedagogical analysis and proposed the solution of the problem of development of the content of the postgraduate pedagogical education of the Prydniprovia.On the basis of systematic, historiographic, regional, chronological approaches and system of scientific and pedagogical methods (terminological, historiographic, logical-systematic, problem-chronological method, historical-structural, historical-genetic, historical-systemic), three groups of sources (archival documents, regulations, interpretative sources of scientific and theoretical nature) are identified, their historical and pedagogical interpretation made it possible to analyze and generalize the experience of developing the content of postgraduate pedagogical education of Prydniprovia region (Dnipropetrovsk and Zaporizhia region) in the political and economic, socio-cultural contexts in certain chronological limits for the reconstruction of integrity of content development of postgraduate education and taking into account the progressive ideas in the development of a modern system of postgraduate education in Ukraine.The scientific novelty of the obtained results of the study is: for the first time the subject of historical and pedagogical analysis became the process of development of the content of postgraduate pedagogical education of Prydniprovia as a result of which the theoretical and methodological foundations of the genesis of the content of postgraduate pedagogical education and the essence of the idea of continuous pedagogical education in historical retrospect were established; practical experience of the research problem is generalized; productive tendencies are represented and perspective directions of development of content of postgraduate pedagogical education of domestic institutions of postgraduate pedagogical education are defined.According to the criteria (political and economic, scientific and technical development of the state; public inquiry into the qualified specialists of the educational field; pedagogical concepts of the content of education and educational opportunities of institutions of postgraduate pedagogical education) three periods of development of the content of postgraduate pedagogical education in Prydniprovia have been identified: the first (the second half of the 1940s – the first half of the 50s of the 20th century) – restoration and searching – the period of reconstruction of the system of advanced training of teachers in the post-war era; the second (the second half of the 50's – 1964) – transformative – the period of formation of the content of advanced training of teachers in the perspective of educational reforms against the background of widespread industrialization and polytechnization of the content of general secondary education; the third (1965–1985) – restrictive-administrative – the period of curtailment of previous reforms, the development of the system of teacher training in accordance with the administratively defined priority tasks of socialist construction and in the times of “developed socialism”.The essence of the concept “the content of postgraduate pedagogical education” in the historical and pedagogical perspective from the point of view of its components (the content of education, postgraduate pedagogical education, etc.) has been clarified. Scientific knowledge on the work of advanced training institutes of teachers in Dnipropetrovsk and Zaporizhzhya regions during the second half of the 20 century has been expanded. Theoretical provisions on the content of postgraduate pedagogical education and factors influencing on its development in historical retrospect have been further developed. Little-known normative-legal documents and facts from the activity of institutes of advanced training of teachers of Dnepropetrovsk and Zaporizhzhya regions of the second half of the twentieth century on the basis of research materials into scientific circulation have been introduced. Key words: postgraduate education, postgraduate pedagogical education, Prydniprovia, content of education, institutions of postgraduate pedagogical education.

На основі системного, структурного, хронологічного, історіографічного, історичного/історико-педагогічного, цілісного, аспектного, аксіологічного, соціокультурного та парадигмально-педагогічного підходів та системи науково-педагогічних методів (пошуково-бібліографічний, термінологічний, історико-структурний; історико-генетичний; структурно-прогностичний) виокремлено три групи джерел (законодавчі, правові акти та статистичні матеріали; архівні матеріали; наративні джерела), історико-педагогічна інтерпретація яких надала змогу проаналізувати й узагальнити досвід підготовки вчителів української мови і літератури в системі вищої педагогічної освіти України в політико-економічному й соціокультурному контекстах визначених хронологічних меж, задля відтворення цілісності розвитку вітчизняної вищої педагогічної освіти та врахування прогресивних ідей у розбудові сучасної системи вищої освіти в Україні.^UAccording to the criteria (leading directions of the state national policy, which outlined the tasks of theoretical and practical training of subject teachers, in particular who was to teach Ukrainian language and literature; the main trends in domestic secondary education, which determined the requirements for future teachers; vision of the role of the subject teacher in the educational process, etc.), formed and substantiated the author's periodization of the process of training teachers of Ukrainian language and literature in the system of higher pedagogical education of Ukraine second half of XX – early XXI century). The practical significance of the study is that its position and results allowed to clarify the features of the training of teachers of Ukrainian language and literature in the system of higher pedagogical education of Ukraine (second half of XX – early XXI century), to identify the main trends immediate resolution. Based on the study, an author's special course “Training of teachers of Ukrainian language and literature in higher pedagogical educational institutions of Ukraine: history and modernity” was developed for undergraduates majoring in 011 Educational, pedagogical sciences.

У роботі здійснено історико-педагогічний аналіз і запропоновано розв'язання проблеми цілісного відтворення педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності та науково-педагогічної спадщини П. Шевченка для всебічної актуалізації його внеску в розвиток вітчизняної педагогіки другої половини ХХ ст.На основі системно-хронологічного, біографічного, персоніфікованого, аксіологічного, феноменологічного, парадигмального, регіонального, герменевтичного та прогностичного підходів та системи науково-педагогічних методів (пошуково-бібліографічний, термінологічного аналізу, персоналістично-бібліографічний, структурно-логічний, порівняльно-аналітичний, періодизації) виокремлено шість груп джерел (архівні документи; нормативно-правові акти; матеріали, що відновлюють життєпис П. Шевченка; автентичні джерела; джерела науково-теоретичного характеру та усні джерела), історико-педагогічна інтерпретація яких дала змогу встановити теоретико-методологічні засади та уточнити сутність базових понять дослідження; встановити та охарактеризувати періоди й напрями організаційно-педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності П. Шевченка; виявити й систематизувати провідні педагогічні ідеї педагога-організатора та науковця щодо освітнього процесу в закладах середньої і вищої освіти; виокремити та обґрунтувати педагогічні ідеї П. Шевченка, актуальні для сучасної освіти й педагогічної науки.Ключові слова: історико-педагогічне дослідження, педагогічна персоналія, педагогічна регіоналістика, Павло Іванович Шевченко, Криворізький державний педагогічний університет.^UThe historical and pedagogical analysis is carried out in the work and the solution of the problem of integral reproduction of pedagogical, socioeducational activity, scientific and pedagogical heritage of P. Shevchenko is offered for comprehensive actualization of his contribution to the development of domestic pedagogy of the second half of the XX century.On the basis of system-chronological, biographical, personalized, axiological, phenomenological, paradigmatic, regional, hermeneutic and prognostic approaches and a system of scientific and pedagogical methods (search-bibliographic, terminological analysis, personalistic-bibliographic, structural-logical, comparative-analytical, periodization), six groups of sources are distinguished (archival documents; normative legal acts; materials restoring the biography of P. Shevchenko, authentic sources, sources of scientific and theoretical nature and oral sources), historical and pedagogical interpretation of them allowed to establish theoretical and methodological principles and clarify the essence of basic research concepts; to establish and characterize the periods and directions of organizational and pedagogical and socioeducational activity of P. I. Shevchenko; identify and systematize the leading pedagogical ideas of the facilitator and scientist on the educational process in secondary and higher institutions of education; to highlight and substantiate pedagogical ideas of P. I. Shevchenko relevant for modern education and pedagogical science.Pedagogical ideas of P. I. Shevchenko which remain relevant for modern education and pedagogical science are highlighted. The analysis of the scientific works of P. Shevchenko leads to the assertion that leading ideas formulated by the educationist have an echo in the development of domestic education and Kryvyi Rih Pedagogical University in particular. Thus, the ideas of work education / training related to the systematic organization in the school of vocational guidance work, which are in line with modern concepts of special school and dual education. The importance of multifaceted educational work with pupils / students, using the pedagogy of the past, is unquestionable, relevant in the present conditions is the problem of preparing a teacher for creative professional activity, as evidenced by the “Concept for the development of pedagogical education” adopted in 2018.Key words: historical and pedagogical research, pedagogical personality, pedagogical regional studies, Pavlo Ivanovych Shevchenko, Kryvyi Rih State Pedagogical University.

У роботі здійснено історико-педагогічний аналіз і запропоновано розв'язання проблеми розвитку ідей полікультурної освіти у вітчизняній педагогічній думці кінця ХХ – початку ХХІ ст.На основі системно-хронологічного, соціокультурного, аксіологічного, компаративного та герменевтичного підходів та системи науково-педагогічних методів (термінологічний, проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, історико-порівняльний, історико-генетичний, прогностичний, періодизації) виокремлено дві групи джерел (матеріали нормативно-правового характеру та наративні джерела), історико-педагогічна інтерпретація яких надала змогу встановити теоретико-методологічні засади та уточнити сутність базових понять дослідження; розробити та обґрунтувати періодизацію розвитку ідей полікультурної освіти у вітчизняній педагогічній думці кінця ХХ – початку ХХІ ст., виявити домінантні концептуальні положення та схарактеризувати специфіку впровадження ідей полікультурності у практичну площину в межах визначеного хронологічного періоду; окреслити перспективні напрями розвитку ідей полікультурності у вітчизняному освітньому контексті та обґрунтувати продуктивні тенденції розвитку полікультурної освіти за нових соціокультурних умов.^UThe historical and pedagogical analysis is carried out in the paper and the solution of the problem of development of ideas of polycultural education in the national pedagogical thought of the late XX - early XXI cent. is offered.The practical significance of the study lies in the fact that its provisions and results made it possible to find out the dynamics of the development of the ideas of polycultural education in the national pedagogical thought of the late XX - early XXI cent., to establish the main trends of this pressure and to determine the problems that need to be solved today. The results obtained in the course of the research can be used when writing research papers (monographs, publishing scientific and polemical content) and when writing methodological manuals and recommendations intended for use both in institutions of general secondary education and in institutions of higher education, in particular pedagogical, education.

Дисертаційну роботу присвячено розробці теоретико-методичних підходів та науково-практичних рекомендацій щодо регулювання економічної активності молоді на основі її ціннісних орієнтацій. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у поглибленні теоретичних засад та розробці комплексу науково-практичних рекомендацій щодо регулювання економічної активності молоді на основі її ціннісних орієнтацій. У розділі 1 «Теоретичні основи регулювання економічної активності молоді у поведінковій парадигмі суспільного розвитку» узагальнено теоретичні підходи щодо тлумачення поняття «економічна активність», досліджено еволюцію поняття «ціннісні орієнтації» та його сутність в економічній науці, обґрунтовано роль ціннісних орієнтацій як чинника регулювання економічної активності молоді у поведінковій парадигмі суспільного розвитку. У розділі 2 «Аналіз показників економічної активності та виявлення ціннісних орієнтацій молоді в Україні» проаналізовано динаміку показників економічної активності молоді на ринку праці України, проведено соціологічний вимір ціннісної сфери молоді, визначено вплив ціннісних орієнтацій молоді на її економічну активність. У розділі 3 «Пріоритетні напрями регулювання економічної активності молоді на основі її ціннісних орієнтацій» обґрунтовано концептуальні підходи щодо регулювання економічної активності молоді на основі її ціннісних орієнтацій, надано рекомендації щодо стимулювання продуктивної економічної поведінки молоді на ринку праці, запропоновано механізм формування ціннісних орієнтацій молоді, що забезпечує її активну поведінку на ринку праці. Практичне значення отриманих результатів дослідження ґрунтується на тому, що основні положення, викладені у дисертації, доведено до рівня конкретних рекомендацій щодо регулювання економічної активності молоді на основі її ціннісних орієнтацій. Науково-прикладні розробки щодо регулювання економічної активності молоді можуть бути впровадженні в практику соціально-економічного управління на національному, регіональному та корпоративному рівнях задля забезпечення ефективного використання трудового потенціалу молоді на ринку праці, а також на індивідуальному рівні – з метою формування у молоді ціннісних орієнтацій, які забезпечують розвиток економічної активності активного типу, сприяють зростанню рівня участі молоді у робочій силі та підтримці комфортного самопочуття молоді в сфері соціально-трудових відносин.^UThe thesis is devoted to development of theoretical and methodological approaches to scientific and practical recommendations on regulation of economic activity of youth on the ground of their value orientation. Scientific novelty of the obtained research results is in the deepening of theoretical basics and development of a set of scientific-practical recommendations for regulation of economic activity of the young people on the base of their value orientations. In section 1 «Theoretical basis of regulation of economic youth activity in behavior paradigm of social development» the theoretical approaches to understanding the concept of «economic activity» are combined; studied evolution of concept «value orientations» and its essence in economic science; justified the role of value orientations as regulating factor of youth activity in behavior paradigm of social development. In section 2 «Analysis of economic activity indicators and identifying value orientations of youth in Ukraine» analyzed the dynamics of economic activity of young people on the labor market of Ukraine; conducted social measurement of youth value sphere; defined the influence of youth value orientations on its economic activity. In section 3 «Priority directions of economic youth activity on the base of their value orientations» are substantiated the conceptual approaches to regulation of economic youth activity on the base of their value orientations, also are given recommendations for stimulating productive economic behavior of young people on labor market, proposed a mechanism of formation value orientations of youth which provides the active behavior on labor market. The practical significance of obtained results of this research is based on the fact that the main provisions, outlined in this scientific work have been brought to the level of specific recommendations for regulation of economic youth activity based on their value orientations. Scientific and applied developments in regulation of economic activity of young people can be put into practice of social-economical management on national, regional and corporate levels to provide effective usage of youth labor potential on the labor market, also on individual level – with aim of formation of value orientations among young people, which provide development of economic activity of active type, promote to increase level of youth participation in work force and support comfortable well-being of youth in the sphere of social and labor relations.

У дисертації науково обґрунтовано теоретичні аспекти та досвід з підготовки педагогічного персоналу до надання освітніх послуг особам похилого віку в Австралії та визначено шляхи його творчого використання на теренах України. Зокрема, висвітлено ключові для дослідження поняття: вік, вікова періодизація, третій вік; узагальнено основні принципи старіння та визначено основні види старіння (активне старіння, здорове старіння, успішне старіння). Узагальнено основні чинники (економічні; поведінкові; соціальні; особисті; матеріальні умови) та фактори (робота, навчання, емоційний комфорт, річних дохід тощо) активного старіння. Проаналізовано основні психологічні теорії, які застосовуються для освіти осіб третього віку (когнітивізм; діяльнісний підхід до навчання; конструктивізм; біхевіоризм) та висвітлено мотиваційні чинники до навчання у похилому віці (відчуття незалежності та впевненості у власних силах, що у свою чергу дозволяє знизити зростаючі виклики суспільних та приватних ресурсів; подолання практичних та психологічних проблем у сучасному світі; посилення дійсного та потенційного внеску в розвиток сучасного суспільства; підвищення самооцінки та самовираження, взаємодія з іншими людьми з подібними інтересами тощо). Установлено, що освіта осіб похилого віку знаходиться у фокусі уваги геронтології та андрагогіки, розкрито сутність, зміст та принципи відповідних дисциплін. Проаналізовано особливості становлення системи освіти для дорослих та університетів третього віку.^UThe dissertation scientifically substantiates the theoretical aspects and experience in training teachers to provide educational services to elderly people in Australia and identifies ways of how to creatively use it in Ukraine. In particular, the key concepts for the research are covered: age, age periodization, third age; the basic principles of aging are generalized and the main types of aging are defined (active aging, healthy aging, successful aging). The main factors (economic; behavioral; social; personal; material conditions; social ones) and factors (work, study, emotional comfort, annual income, etc.) of active aging are summarized. Main psychological theories used for the education of the elderly (cognitivism; activity approach to learning; constructivism; behaviorism) and motivating factors for learning in the third age (a sense of independence and self-confidence, which reduces growing challenges; public and private resources, overcoming practical and psychological problems in the modern world, strengthening the real and potential contribution to the development of modern society, increasing self-esteem and self-expression, interaction with other people with similar interests, etc.) are analyzed. It is established that the education of the elderly is in the focus of gerontology and andragogy; the essence, content and principles of the relevant disciplines are revealed. The features of the formation of the education system for adults and universities of the third age are generalized.

Наукова праця є історико-педагогічним дослідженням спрямованим на висвітлення проблеми розвитку системи підготовки іноземних студентів у закладах вищої та фахової передвищої освіти Криворіжжя за період з 60-х років ХХ ст. до початку ХХІ ст. із позицій ретроспективного аналізу.Мета дисертаційної праці – здійснити комплексний аналіз динаміки розвитку системи підготовки іноземних студентів у закладах вищої та фахової передвищої освіти Криворіжжя за період з 60-х років ХХ ст. до початку ХХІ ст., актуалізувати досвід провідних закладів освіти Криворіжжя для творчого використання з метою вдосконалення експорту освітянських послуг закладів вищої та фахової передвищої освіти України.Об’єкт дослідження – процес підготовки іноземних студентів у закладах вищої та фахової передвищої освіти України. Предмет дослідження – система організації та зміст підготовки іноземних студентів у закладах вищої та фахової передвищої освіти Криворіжжя (60-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.).Комплексно проаналізовано динаміку розвитку системи підготовки іноземних студентів у закладах вищої та фахової передвищої освіти Криворіжжя за період з 60-х років ХХ ст. до початку ХХІ ст. Схарактеризовано джерельну базу й історіографію означеної проблеми. Встановлено теоретико-методологічну основу та витлумачено сутність базових понять. Виокремлено періоди й етапи розвитку досліджуваного явища: адміністративно-централізований; демократично-регіональний (1991 р. – донині). Окреслено елементи позитивного досвіду закладів вищої та фахової передвищої освіти Криворіжжя в роботі з іноземними студентами досліджуваного періоду задля врахування їх на сучасному етапі розвитку вітчизняної системи вищої та фахової передвищої освіти. Основні висновки й положення дисертаційної праці можуть бути використані в роботі менеджерів закладів вищої та фахової передвищої освіти України з метою вдосконалення організації роботи структурних підрозділів, що координують процес підготовки іноземних студентів та визначають у закладі основні напрями інтернаціоналізації освітнього процесу.^UThis academic work constitutes a historical-pedagogical research focused on highlighting the issue of the development of the system for foreign students’ training in higher and professional pre-higher education institutions in Kryvyi Rih from the 1960s to the early 21st century, applying a retrospective analysis perspective.The objective of the dissertation is to conduct a comprehensive analysis of the dynamics in the development of the system for foreign students’ training in institutions of higher and professional pre-higher education in Kryvyi Rih from the 1960s to the early 21st century. It aims to bring to light the experiences of leading educational institutions in Kryvyi Rih for creative application to enhance the export of educational services from Ukrainian institutions of higher and professional pre-higher education.The research object is the process of foreign students’ training in Ukrainian institutions of higher and professional pre-higher education. The subject of the study is the organizational system and content of the foreign students’ training in institutions of higher and professional pre-higher education in Kryvyi Rih (1960s – early 21st century).The dynamics in the development of the system for foreign students’ training in institutions of higher and professional pre-higher education in Kryvyi Rih from the 1960s to the early 21st century are comprehensively analyzed. The source base and historiography of the identified problem are characterized. The theoretical and methodological foundation is established, and the essence of basic concepts is explained. The study identifies periods and stages in the development of the phenomenon under investigation: the first period being administratively-centralized (1960–1990), and the second period being democratic-regional (1991 – present). Elements of positive experience from institutions of higher and professional pre-higher education in Kryvyi Rih in working with foreign students during the studied period are outlined for consideration in the modern development of the domestic system of higher and professional pre-higher education.The main conclusions and provisions of the dissertation can be applied in the work of managers of institutions of higher and professional pre-higher education in Ukraine to improve the organization of the activities of structural units coordinating the process of foreign students’ training and determining the main directions of internationalization in the educational process.

Наукова праця є історико-педагогічним дослідженням спрямованим на систематизацію теоретичних поглядів та практичного досвіду реалізації ідеї підготовки учнівства до сімейного життя на шпальтах журналу «Сім’я і школи» (70-ті – 80-ті рр. ХХ ст.) з позицій гендерного підходу.Актуальність наукової параці визначається станом суспільного розвитку України, який відбивається на існуванні його головної ланки – сім’ї, яка має бути опорою для розвитку особистості, забезпечуючи їй моральну та матеріальну основу. Сім’я є першоосновою суспільства, її стабільність як соціального інституту загалом забезпечує розвиток держави, тому стале існування сім’ї є залишається одним з пріоритетів державної соціокультурної, зокрема освітньої політики, що підтверджується нормативно-правовими актами. Мета дисертаційної праці – схарактеризувати розвиток ідеї підготовки учнівства до сімейного життя на сторінках журналу «Сім’я і школа» (70-80- ті рр. ХХ ст.) з позицій гендерного підходу задля виявлення виховних концептів пізньорадінського періоду, сталість яких гальмує процес імплементації гендерної рівності до вітчизняного освітнього простору.Об’єкт дослідження: процес розвитку педагогічної думки щодо підготовки учнівства до сімейного життя пізньорадянського періоду. Практичне значення полягає в можливості використання результатів дослідження у змісті психолого-педагогічних дисциплін історико-педагогічного спрямування як демонстрація розвитку педагогічної публіцистики у 70-80-ті рр. ХХ ст. Теоретичні положення щодо педагогічних ідей підготовки молоді до сімейного життя можуть бути використані в розробці аналогічних дисциплін для здобувачів загальної середньої та вищої освіти. Матеріал дисертації становить інтерес із позицій сучасного інтенсивного розвитку гендерного напряму в освіти як гарний матеріал для демонстрації гендерної матриці радянського суспільства та приклад застосування гендерного підходу для аналізу історико-педагогічних явищ.^UThis research work represents a historical-educational study aimed at systematizing the theoretical perspectives and practical experiences of implementing the idea of youth preparation for family life as it was presented in the pages of the «Family and School» journal during the 1970s and 1980s. The study approaches this topic from a gender perspective.The relevance of this scientific work is determined by the current state of social development in Ukraine, which is reflected in the key societal institution of the family. The family is meant to provide the foundation for individual development, ensuring both moral and material support. As a fundamental social institution, the stability of the family plays a crucial role in the overall development of the state. This is evidenced by various normative and legal acts, making it a priority in the socio-cultural and educational policy landscape.The objective of this dissertation is to characterize the development of the idea of youth preparation for family life as it was presented in the «Family and School» journal during the 1970s and 1980s, considering a gender perspective. The aim is to identify the enduring educational concepts from the late Soviet period that continue to impede the process of implementing gender equality into the national educational landscape.The object of the study is the evolution of pedagogical thought concerning the preparation of youth for family life in the late Soviet period.The practical significance of this research lies in its potential to be applied in the content of psycho-pedagogical disciplines with a historical-pedagogical focus. It can serve as a demonstration of the development of pedagogical journalism in the 1970s and 1980s. The theoretical principles related to pedagogical ideas for youth preparation for family life can be employed in the development of similar disciplines for students in general secondary and higher education.