Досліджено особливості секреції вазопресину у хворих ішемічною хворобою серця (ІХС), проаналізовано його взаємозв'язок з активністю фактора Віллебранда (фВ). Обгрунтовано можливості медикаментозної корекції гіпервазопресинемії інгібітором ангіотензин-перетворювального фермента (АПФ) квинаприлом і блокатором рецепторів ангіотензина II (БРА) валсартаном. Виявлено, що концентрація вазопресину (ВП) у хворих стабільною стенокардією напруження та прогресуючою стенокардією значно перевищує аналогічний показник у здорових осіб, проте достовірних відмінностей рівнів ВП між групами зі стабільним і нестабільним перебігом ІХС не встановлено. Зафіксовано достовірну різницю концентрації ВП у сироватці крові хворих ІХС у підгрупах I - II та III - IV функціональних класів стенокардії, серцевої недостатності I та IIА стадій, а також у підгрупах з післяінфарктним кардіосклерозом і без нього. На підставі результатів кореляційного аналізу виявлено достовірний зворотний зв'язок між значенням фракції вигнання та рівнем ВП у хворих ІХС. Встановлено пряму залежність між активністю фВ і рівнем ВП у сироватці крові хворих ІХС. Обгрунтовано доцільність застосування інгібітора АПФ квинаприлу та БРА валсартану у хворих стабільною стенокардією з гіпервазопресинемією.

  Скачати повний текст

Розглянуто аспекти сюжетоскладання, розроблено подієвий план та його проблемно-тематичні рівні, виділено протосюжети, сюжети-зразки та сюжети-посередники. Акцентовано увагу на проблемі відмінності морально-психологічних потенціалів протосюжету (сюжету-зразка) та його літературних варіантів. Визначено співвідношення національного та всезагального в літературних варіантах традиційної структури, національну специфіку її конкретних версій. Досліджено питання щодо жанрової специфіки літературних інтерпретацій міфологічного сюжету. Встановлено співвідношення традиційного та оригінально-авторського в літературних обробках міфу в XX ст. З'ясовано морально-психологічні характеристики традиційних персонажів як універсальних художніх моделей особистісного та соціального буття. Обгрунтовано процеси якісного руйнування традиційної семантики та аксіологічних домінант сюжету в XX ст., розкрито літературну еволюцію образів Алкмени, Амфітріона та Юпітера за результатами етичних "зрушень" у XX ст. Досліджено роль мотиву двійника у психологізації міфу в літературі XX ст.

  Скачати повний текст