Досліджено економічну роль держави у розвитку українсько-російських торговельних відносин в агропродовольчій сфері. Запропоновано шляхи їх активізації та раціоналізації. Обгрунтовано концептуальні засади державного впливу на формування та розвиток зовнішньої торгівлі, систематизовано основні методи та інструменти державного регулювання. Проаналізовано питання формування експортного потенціалу АПК України на російському напрямі, тенденції розвитку експортно-імпортних операцій в агропродовольчій сфері й основні правові документи щодо їх регулювання. Досліджено спільні та відмінні погляди України та Росії у процесі приєднання до СОТ щодо питань внутрішньої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, рівня імпортних тарифів та експортних субсидій. Запропоновано можливий сценарій подальшого розвитку українсько-російських торговельних відносин після вступу обох держав до СОТ. З метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції сформовано відповідні заходи державного впливу. Проаналізовано Угоду про Єдиний економічний простір (ЄЕП) та визначено напрями спільної аграрної політики країн-учасниць ЄЕП з метою активізації українсько-російської торгівлі у даній сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади трансакційних витрат у контексті міжнародної економічної інтеграції. Розглянуто суть і вдосконалено класифікацію зазначених витрат, виокремлено їх основні види, а саме: конвергенційні, комунікаційні, організаційно-правові. Висвітлено питання щодо механізму регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції. Запропоновано загальні та часткові індикатори, що відіграють роль критеріїв оцінювання динаміки цих витрат. З використанням запропонованих часткових індикаторів досліджено формування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції в ЄС. Визначено динаміку витрат інтеграційних взаємодій за умов функціонування Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), а також здійснено аналіз рівня цих витрат за умов політико-консультативного форуму (Грузії, України, Азербайджана та Молдови - ГУАМ) та Єдиного Економічного Простору (ЄЕП) (Білорусі, Росії, України та Казахстану). Досліджено особливості інституційного середовища України у контексті інтеграції до світового господарства. З застосуванням індикативно-індексного підходу до використання у розрахунках загальних індикаторів проаналізовано рівень витрат інтеграційних взаємодій за участі країн-членів ЄС, ОЧЕС, ЄЕП і ГУАМ. Запропоновано основні заходи щодо вдосконалення регулювання цих витрат в Україні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Об'єкт – процеси, закономірності та тенденції розвитку міжнародних виробничих мереж. Мета – розкриття теоретичних засад та розроблення методології системного дослідження глобальних імперативів розвитку міжнародних виробничих мереж, а також обґрунтування на цій основі цілісної наукової концепції локалізації національного виробництва в несировинних ланках міжнародних виробничих мереж. Методи – діалектичний; історико-логічний; системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ; аналізу та синтезу; регресійного аналізу, зокрема панельної регресії; компаративного та статистичного аналізу; нечіткої кластеризації та класифікації з використанням штучного інтелекту; графічна та таблична інтерпретація. Результати дослідження полягають у поглибленні теоретико-методологічних і прикладних підходів щодо дослідження глобальних імперативів розвитку міжнародних виробничих мереж через виявлення закономірностей і новітніх тенденції їхнього формування у світовій економіці, генезису становлення та трансформації цих мереж, а також визначення стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку країн, з метою створення умов для локалізації національних підприємств у більш прибуткових ланках міжнародних виробничих мереж. Новизна полягає у поглибленні теоретико-методологічних засад глобальних імперативів розвитку міжнародних виробничих мереж через виявлення закономірностей і новітніх тенденції їхнього формування у світовій економіці. Ідентифіковано глобальні імперативи розвитку міжнародних виробничих мереж та обґрунтовано методологічний підхід до аналізу змін і умов вияву цих мереж. Систематизовано закономірності розвитку міжнародного виробництва через ідентифікацію територіальних і секторальних особливостей його фрагментації. Обґрунтовано концептуальний підхід до ідентифікації умов формування міжнародних виробничих мереж у світогосподарській системі, який базується на використанні методологічного інструментарію оцінювання через систему маркерів визначення цих умов. Удосконалено категоріально-понятійний апарат у методологічному полі дослідження, науково-теоретичні підходи до формування міжнародних виробничих мереж на основі обґрунтування відмінностей між поняттями «глобальний ланцюг вартості» та «міжнародна виробнича мережа», теоретико-методологічні підходи до визначення ролі держави у формуванні умов розвитку міжнародних виробничих мереж за ідентифікації основних викликів сучасності, концептуальні положення щодо локалізації українських підприємств у несировинних ланках міжнародних виробничих мереж на основі комплексного аналізу державної політики збільшення валової доданої вартості. Впроваджено у діяльність Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Асоціації «Український національний комітет Міжнародної торгової палати» (ICC Ukraine), Торгово-промислової палати України, ТзОВ «Український папір», ТзОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат «Дніпро», Київського національного торговельно-економічного університету. Сфера використання – діяльність Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.^UThe processes, patterns and trends in the development of international production networks are the object of the study.Its purpose is to uncover the theoretical principles of and develop a methodology for the systematic study of global imperatives in the development of international production networks, as well as to substantiate on this basis an integral scientific concept of localization of national production in non-raw material-oriented segments of international production networks. The methods include dialectical, historical, logical, and system-structural analysis of economic processes and phenomena; analysis and synthesis; regression analysis, in particular panel regression; comparative and statistical analysis; fuzzy clustering and classification using artificial intelligence; graphical and tabular interpretation. Improved theoretical, methodological and practical approaches to the study of global imperatives in the development of international production networks, distinguished by the identification of patterns and latest trends in their formation within the world economy, the genesis of the formation and transformation of these networks, as well as the determination of strategically favorable directions of socio-economic development of countries aimed to create conditions for the localization of national enterprises in more profitable segments of international production networks, are the results of the study. The novelty of the study is in the identification of regularities, patterns and trends in the formation of production networks within the world economy as an element of analysis and conceptualization of the their phenomena. The global imperatives of the development of international production networks have been identified, and a methodological approach to the analysis of changes and conditions of identifying these networks is substantiated. The regularities in the development of international production are systematized through the identification of territorial and sectoral features of its fragmentation. The conceptual approach to the identification of conditions for the formation of international production networks in the world's economic system, based on the use of methodological evaluation tools implemented via a system of markers for determining these conditions, is substantiated. The categorical-conceptual structure within the methodological scope of research, the scientific and theoretical approaches to the formation of international production networks based on the substantiation of differences between the concepts of a "global value chain" and an "international production network", the theoretical and methodological approaches to determining the role of the state in shaping the conditions for the development of international production networks considering the identification of the main challenges of our time, and the conceptual provisions regarding the localization of Ukrainian enterprises in non-raw material segments of international production networks on the grounds of a complex analysis of the state policy for increasing gross value added, are all improved upon. The results were introduced to the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Industrial Policy and Entrepreneurship, the Association "Ukrainian National Committee of the International Chamber of Commerce" (ICC Ukraine), the Chamber of Commerce and Industry of Ukraine, "Ukrainian Paper" Ltd., "Alcoholic and Non-alcoholic Beverage Factory of Dnipro", and the Kyiv National University of Trade and Economics. Their area of application is the respective activity of the Committee on Economic Policy of the Verkhovna Rada of Ukraine and the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine.