Здійснено комплексний аналіз мовної політики Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР у макросоціолінгвістичному аспекті. З'ясовано, що основними напрямами реалізації мовної політики досліджуваного періоду є статусне та корпусне мовне планування. Зазначено, що дана стратегія сприяла юридичному закріпленню статусу української мови як державної, істотному розширенню її функціональних можливостей, розгортанню кодифікаційних процесів, активізації мовознавчих досліджень. У законодавчому забезпеченні діяльності українських урядів виокремлено та систематизовано ряд директивних документів, на яких грунтувалися статусні заходи. Зроблено висновок про послідовність та наступність мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР. Проаналізовано участь держави у визначенні заходів корпусного планування. Як вияв корпусної мовної політики кваліфіковано діяльність тогочасних правописних і термінологічних комісій, видання термінологічних словників, директивні документи про використання української мови у діловодстві. Обгрунтовано вплив мовної політики Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР на суспільну свідомість та мовну поведінку.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні та методичні засади розвитку та розміщення тваринництва, а також напрями науково-технічного прогресу в молочному скотарстві. Розглянуто вплив на рівень розвитку та розміщення галузей тваринництва грунтово-кліматичних, економічних, соціальних й екологічних факторів. Надано рекомендації та визначено показники економічної оцінки щодо розміщення тваринництва з урахуванням попиту населення на продукцію галузі. Запропоновано механізм стабілізації та нарощування маточного поголів'я молочної худоби, а також шляхи реструктуризації кормової бази. Проаналізовано вплив основних факторів на обсяг виробництва продукції даної галузі та розраховано темпи збільшення її в окремих зонах. Обгрунтовано методичні підходи прогнозування розвитку та розміщення молочного скотарства та розроблено його основні параметри у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення за природно-економічними зонами на період до 2005 р.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мовознавстві запропоновано концепцію взаємодії компонентів мовної ситуації в освітній галузі мовно неоднорідного посттоталітарного суспільства на етапі розбудови незалежної держави; обґрунтовано зумовленість взаємодії української та російської мов у шкільній освіті конфігурацією загальнодержавної мовної ситуації, закономірностями спонтанної комунікації, мовною поведінкою й звичками учасників навчального процесу, сформованими під впливом мовної ситуації в конкретному регіоні; розроблено типологію моделей мовної поведінки школярів в умовах білінгвізму; узагальнено ознаки деформованої мовної ситуації в мовних практиках учителів та учнів, а також у дискурсі шкільних підручників.^UFor the first time in Ukrainian linguistics, the concept of interaction of the components of the language situation in the educational sphere of a culturally heterogeneous post-totalitarian society at the stage of development of an independent state has been proposed; the conditionality of the interaction of the Ukrainian and Russian languages in school education has been substantiated by the configuration of national language situation, the common factors of spontaneous communication, language behaviour and habits of participants in the educational process, formed under the influence of the language situation in a particular region; a typology of models of verbal behaviour of students in the context of bilingualism has been developed; signs of a distorted linguistic situation have been revealed in the linguistic practices of teachers and students and in the discourse of school textbooks.