Проведено комплексне наукове дослідження проблем звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. З'ясовано історичні передумови та соціально-правову зумовленість даного звільнення, проаналізовано юридичну природу, місце у структурі норм кримінального права. Виявлено підстави звільнення від даної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, проаналізовано його умови та зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак дійового каяття (повне відшкодування збитків, усунення шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, невелика тяжкість вчиненого злочину). Наведено науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на удосконалення ст. 45 КК, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто процес виникнення та становлення коледжів у системі зарубіжної вищої школи. Виявлено соціально-економічні умови створення вітчизняних коледжів. Обгрунтовано зміст діяльності регіонального коледжу як цілісної педагогічної системи. Виявлено, що основними організаційними умовами успішного функціонування коледжів є розробка концепції діяльності закладу освіти та його науково обгрунтованої структурно-функціональної моделі, створення необхідної матеріально-технічної бази, залучення до навчально-виховного процесу науково-педагогічних кадрів, формування контингенту студентів і системи управління. Доведено необхідність розробки науково-методичного забезпечення професійної підготовки бакалаврів, впровадження інноваційних педагогічних технологій до навчального процесу, інтенсифікації самостійної роботи студентів, активізації науково-дослідницької діяльності викладачів і студентів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено мотиваційну структуру особистості та мотиви вибору роботи в ситуаціях: актуально-конфліктній, потенційно-конфліктній, проективній. Співставлено одержані дані з результатами аналізу відповідної структури особистості в стабільній робочій ситуації. Розроблено моделі мотивації вибору роботи. Вивчено взаємозв'язок декларованих мотивів вибору роботи (мотивувань) і реального прийняття рішень особистістю у зазначених ситуаціях. Розроблено психосемантичний підхід до вивчення вибору роботи на базі семантичного простору уявлень особистості про теперішню та очікувану роботу, що дає змогу зменшити вплив мотивації схвалення у конфліктних для особистості ситуаціях вибору нового місця роботи.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення методики аналізу операцій з давальницькою сировиною (ДС). Визначено економічну сутність операцій з ДС, стратегію її використання в господарській практиці. Обгрунтовано концептуальну схему аналізу, систему чинників, оціночних критеріїв та показників, визначено процедури, які обумовлюють системний підхід до аналізу операцій з давальницькою сировиною. Розроблено методики порівняльного міжгалузевого та маржинального аналізу операцій з ДС. Запропоновано методики аналізу фінансово-господарської активності підприємства та ресурсоємності переробки давальницької сировини, що дозволяє визначити ресурсоємність виробництва та визначити пріоритетні напрямки розвитку галузей, які забезпечують ефективне використання регіональних ресурсів.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано доцільність застосування процесу мембранного концентрування розчинів ефірної олії м'яти перцевої у воді. Встановлено основні закономірності їх ультра- та мікрофільтрації у разі зміни параметрів процесу. Встановлено механізм і визначено періоди формування на поверхні мікрофільтраційної та динамічної мембран під час концентрування розчинів ефірної олії м'яти перцевої у воді. Розроблено теоретичну модель формування динамічної мембрани на поверхні мікрофільтраційної мембрани та запропоновано методику розрахунку її товщини залежно від зміни параметрів процесу. Науково обгрунтовано раціональні параметри мікрофільтрації розчинів ефірної олії м'яти перцевої у воді на установках непроточного та проточного типів. Вперше одержано емпіричну залежність впливу надлишкового тиску, концентрації розчину та швидкості його руху в напірному каналі на проникність мікрофільтраційної мембрани.

  Скачати повний текст

Удосконалено класифікацію показників і запропоновано інтегральний показник ефективності використання трудових ресурсів на сільськогосподарських підприємствах. Розроблено прогноз чисельності трудових ресурсів сільського господарства та множинну кореляційно-регресійну модель залежності рівня сільськогосподарської зайнятості від певних чинників. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення структури організаційно-управлінського механізму використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах. Розроблено блок-схему алгоритму створення цього механізму. Визначено та класифіковано основні чинники впливу на формування зайнятості та використання трудових ресурсів. Розвинуто класифікацію форм зайнятості населення в аграрному секторі економіки. Удосконалено концептуальні підходи щодо формування стратегії використання трудових ресурсів. Визначено основні закономірності та тенденції їх використання на регіональнму рівні. Розвинуто оціночно-аналітичний підхід для визначення характеристики стану даних підприємств у контексті використання трудових ресурсів. Визначено та класифіковано фактори впливу на ринок аграрної праці. Наведено пропозиції щодо планування співвідношення темпів зростання заробітної плати та продуктивності праці сільськогосподарських працівників.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – навчально-тренувальний процес з пауерліфтингу у дитячо-юнацькій спортивній школі. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику формування здорового способу життя старших підлітків у процесі занять пауерліфтингом. Методи дослідження: теоретичні; емпіричні; методи математичної статистики. Встановлені рівні фізичної, функціональної, технічної та психологічної підготовленості старших підлітків. Розроблено трьохрівневу структурно-логічну і поетапну моделі формування здорового способу життя старших підлітків у процесі занять з пауерліфтингу у дитячо-юнацькій спортивній школі; виявлено параметри позитивних зрушень у показниках фізичної, технічної, психологічної підготовленості та функціонального стану старших підлітків. Визначено кількісні характеристики показників фізичної, технічної, психологічної підготовленості та функціонального стану старших підлітків, які дозволяють контролювати процес занять з пауерліфтингу на кожному році навчання. Обґрунтовано навчальну програму занять з пауерліфтингу «Штанга» для старших підлітків першого року навчання. Розроблено та впроваджено методику формування здорового способу життя старших підлітків у процесі занять пауерліфтингом. Доповнено дані про особливості впливу систематичних занять фізичною культурою на системи організму старших підлітків. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що розроблену методику та результати дослідження впроваджено у навчально-тренувальний процесс низки навчальних закладів України.^UThe object of the study is the training of the powerlifting process in the junior sports school. The purpose of the study is to theoretically substantiate, develop, and experimentally test a method for forming a healthy way of life for older teenagers in the process of powerlifting. Research methods: theoretical, empirical, methods of mathematical statistics. Levels of physical, functional, technical and psychological readiness of older adolescents are determined in the research. The research revealed the parameters of positive changes in indicators of physical, technical and psychological preparedness and functional state of older teenagers under the influence of powerlifting classes. The quantitative characteristics of indicators of physical, technical and psychological preparedness and functional state of senior teenagers are determined, which gives opportunity to control the process of powerlifting exercising at each of two years of studying. The training program for powerlifting classes “The bar” for the senior teenagers of the first year of study at the children's and youth sport school is substantiated. The method of formation of a healthy lifestyle of senior teenagers in the process of powerlifting trainings is developed and implemented. Analysis of the problem's study state of forming a healthy lifestyle of older teens in the process of powerlifting training in the domestic scientific and methodological and practical developments, as well as the results of their own studies, indicates that this problem has not yet found its full disclosure, which confirms its relevance. The practical significance of the results of the research is that the developed methodology and the results of the research have been introduced into the training process of a number of educational institutions in Ukraine.

У дисертації досліджено поняття кримінально-правових відносин та розвиток уявлень про їх сутність. Проаналізовано сутність та елементи кримінально-правових відносин. Розглянуто також види кримінально-правових відносин та надано своє поняття кримінально-правових відносин, під якими розуміються врегульовані нормами кримінального права суспільні відносини, які виникають між особою, що вчинила кримінальне правопорушення або інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, та державою в особі спеціально уповноважених її органів (агентів), з приводу застосування або відмови від застосування до особи кримінально-правового впливу. Досліджено питання щодо моменту виникнення, часу існування та моменту припинення таких кримінально-правових відносин за участю працівника правоохоронного органу. Проаналізовано стан регулювання кримінально-правових відносин, які виникають за участю працівника правоохоронного органу в історичному вимірі, а саме розглянуто деякі нормативні акти, які регулювали такі відносини в різні часи.Встановлено місце працівника правоохоронного органу в суб'єктному складі кримінально-правових відносин, визначено його потенційні кримінально-правові статуси (потерпілий від злочину та особа, що вчинила злочин). Розглянуто також службові статуси працівника правоохоронного органу, якими можуть бути актуальний та ретроспективний, і на основі цього запропоновано визнавати суб'єктом кримінально-правових відносин не лише осіб, що мають активний (актуальний) статус правоохоронця, але й статус ретроспективний. Проаналізовано сутність поняття «працівник правоохоронного органу» та висловлено думку, що він не повинен розглядатися як самостійний, автономний суб'єкт кримінально-правових правовідносин, адже перебуває в ієрархічній субординаційній підлеглості щодо інших (держава, орган влади) їх суб'єктів. Вступаючи у суспільні відносини поза такими субординаційними зв'язками, особа не розглядається як представник «активного» суб'єкта кримінально-правових відносин. Також обґрунтовано можливість визнання акцесорним суб'єктом кримінально-правового впливу – правоохоронний орган або його структурний (відокремлений) підрозділ, у випадках вчинення його працівником злочину від її імені (або в її інтересах). Досліджено поняття «органи охорони правопорядку» та встановлено його співвідношення із поняттям «правоохоронні органи».Проаналізовано поняття потерпілого від злочину, визначено його особливості та роль, а також можливості у кримінальному праві. Також вивчались поняття «жертва» та «постраждалий», встановлено співвідношення між ними та з поняттям «потерпілий». Встановлено місце потерпілого в структурі кримінально-правових відносин, а також його значення та роль в складі злочину. Вивчено склади злочинів, в яких правоохоронець виступає потерпілим та проаналізовано особливості потерпілого від цих злочинів. Встановлено коло осіб, посягання на яких зумовлено виконанням працівником правоохоронного органу свого службового обов'язку. З урахуванням сучасного стану розробки проблематики потерпілого в кримінальному праві встановлено закономірності впливу статусу працівника правоохоронного органу на цю ознаку в складі злочину.Проаналізовано поняття суб'єкта злочину (особи, що вчинила злочин), його ознаки та місце у кримінальному праві України. Також встановлено особливості такого суб'єкта злочину як працівник правоохоронного органу. Виявлено особливості зв'язку статусу особи як працівника правоохоронного органу та ознак окремих злочинів у сфері службової діяльності й злочинів проти правосуддя. Досліджено поняття покарання, а також особливості його призначення. Визначено види покарань, що передбачені у кримінальному законодавстві України. Встановлено покарання, які умовно можна віднести до спеціальних та які можуть бути застосовані до працівників правоохоронних органів, серед яких ми згадали позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Оцінено проблеми застосування спеціальних видів покарань до особи, засудженої за злочин, вчинений у зв'язку із статусом працівника правоохоронного органу. Сформульовано та запропоновано науково-обґрунтовані рекомендації щодо кримінального законодавства у сфері забезпечення нормальної діяльності правоохоронних органів.^UThe thesis deals with the concept of criminal law relations and the development of ideas about their essence. The essence and elements of criminal relations are analyzed. The types of criminal relations are also considered and the concept of criminal relations is understood, which means the norms of criminal law regulated by the social relations that arise between the person who committed the criminal offense or other socially dangerous act provided for by the criminal law, and the state in the name of the person in question. its bodies (agents), regarding the application or refusal to apply to a person criminal law influence. The issues of origin, time of existence and termination of such criminal relations with the participation of a law enforcement officer are investigated and the state of regulation of such relations in the historical dimension is analyzed, namely, some normative acts that regulate such relations at different times are considered.The place of a law enforcement officer in the subjective structure of criminal relations was determined, and his potential criminal legal statuses identified (the victim of the crime and the person who committed the crime). The essence of the concept of “law enforcement officer” is analyzed and the opinion is expressed that it should not be considered as an independent, autonomous subject of criminal legal relations, since it is in a hierarchical subordination subordination to others (state, authority) of their subjects. When engaging in public relations outside such subordinate relationships, a person is not considered to be a representative of an “active” criminal subject. It also substantiates the possibility of a criminal subject being recognized as an accessory entity - a law enforcement agency or its structural (separate) unit, in cases where a worker commits a crime on her behalf (or in her interest).The concept of the victim of the crime is analyzed, its features are determined. The place of the victim in the structure of the criminal-law relations, as well as its significance and role in the crime are determined. The composition of crimes in which the law enforcement officer acts as a victim is studied and the features of the victim of these crimes are analyzed. A circle of persons has been identified, whose assault is caused by a law enforcement officer performing his / her duty. Taking into account the current state of development of the problem of the victim in the criminal law, regularities of influence of the status of a law enforcement officer on this feature in the crime are established.The concept of the subject of the crime (the person who committed the crime), its features and place in the criminal law of Ukraine are analyzed. The features of such a crime subject as a law enforcement officer are also identified. The peculiarities of the relationship between the status of a person as a law enforcement officer and the characteristics of individual offenses in the field of professional activity and crimes against justice are revealed.The concept of punishment as well as the peculiarities of its purpose are investigated. There are penalties that can be conditionally attributed to special and that can be applied to law enforcement officials, among which we mentioned the deprivation of the right to occupy certain positions or engage in certain activities and deprivation of military, special rank, rank, rank or qualification class. The problems of applying special types of punishment to a person convicted of a crime committed in connection with the status of a law enforcement officer were assessed. Scientific and substantiated recommendations on criminal legislation in the field of ensuring the normal activity of law enforcement agencies have been formulated and proposed.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-технічної задачі, яка полягає у підвищенні ресурсу роботи деталей засобів водного транспорту за умови застосування модифікованих зносостійких покриттів. Вирішення науково-технічної задачі полягає у встановленні закономірностей взаємозв'язку процесів структуроутворення, які регулюють введенням активних до взаємодії інгредієнтів за оптимального вмісту, з показниками експлуатаційних характеристик матеріалів, що дозволило збільшити ресурсу роботи деталей засобів водного транспорту.Мета роботи – підвищити ресурс роботи деталей засобів водного транспорту за рахунок збільшення їх гідроабразивної зносостійкості у ре-зультаті застосування гетерогенних полімеркомпозитних покриттів зі встановленими закономірностями структуроутворення і прогнозованими властивостями.^UThe dissertation work is devoted to the decision of a scientific and technical problem which consists in river and sea transport equipment's service life's increasing through the usage of modified protective anti-corrosion coatings. The solution of the scientific and technical problem is to establish patterns of interconnection of structural processes, which regulate the introduction of active ingredients for interaction with optimal content, with performance indicators of materials, which increased the service life of water transport parts.The purpose of the work is to increase the service life of parts of water transport vehicles by increasing their hydroabrasive wear resistance as a result of the use of heterogeneous polymer composite coatings with established patterns of structure formation and predicted properties.

Дисертацію присвячено кримінальній відповідальності за втручання в діяльність захисника. Розкрито стан дослідження проблеми. Констатовано, що на монографічному рівні в Україні немає комплексних системних напрацювань із зазначеної проблематики. Установлено, що чимало питань, які стосуються відповідальності за це кримінальне правопорушення, є дискусійними, а окремі з них – або взагалі не розглядались на науковому рівні, або їхньому вивченню приділяється недостатньо уваги. З'ясовано принципи та передумови криміналізації, враховані законодавцем при встановленні кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника. Вказано, що соціальна обумовленість криміналізації в цьому випадку була детермінована головним чином об'єктивними реаліями – негативними тенденціями стану правової культури громадян України.Проводиться порівняльний аналіз вітчизняного й зарубіжного досвіду кримінально-правової охорони діяльності захисника. Наголошено, що спосіб встановлення кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника, використаний в КК України, є хоч і не поширеним, але не унікальним. Зазначено, що низка зарубіжних країн містять в своєму законодавстві подібну до ст. 397 КК України норму. Однак кримінально-правова заборона втручання в професійну діяльність осіб, які здійснюють захист, або перешкоджання їй, реалізується у зарубіжних країнах, зокрема, і шляхом встановлення кримінальної відповідальності за вчинення (або не вчинення) службовими особами діянь, які тягнуть істотні порушення прав і гарантій осіб, у тому числі під час здійснення ним професійної діяльності з надання правової допомоги.Наголошено на тому, що безпосередній об'єкт досліджуваного складу є двокомпонентним, тобто складним, комплексним. Визначено, що потерпілим у складі втручання в діяльність захисника є, власне особа, яка здійснює функцію захисту (обов'язковий потерпілий), а також особа, чиї права захищаються (факультативний потерпілий – підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особа, щодо якої передбачається розгляд питання про видачу її іноземній державі (екстрадицію). Зроблено висновок, що об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 КК України, виражається у вчиненні перешкод до здійснення правомірної діяльності потерпілого шляхом активної або пасивної вольової протиправної поведінки, направленої на порушення професійних прав та гарантій діяльності захисника з надання правової допомоги у кримінальних або адміністративних провадженнях.Наголошено, що під здійсненням правомірної діяльності захисника з надання правової допомоги слід розуміти здійснення захисником чи представником особи з надання правової допомоги будь-яких законних заходів щодо захисту прав та інтересів фізичних осіб під час здійснення кримінального чи адміністративного судочинства, які здійснюються у передбаченому чинним законодавством порядку і не забороненими законом засобами і способами, за умови, що така діяльність є професійною.Аналіз юридичної літератури, судової практики дав змогу зробити висновок про те, що суб'єктом більшості кримінальних правопорушень, які полягають у перешкоджанні діяльності захисника, є «фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку». За результатами аналізу суб'єктивної сторони кримінального правопорушення запропоновано в нормі ст. 397 КК передбачити мету як обов'язкову ознаку суб'єктивної сторони складу втручання в діяльність захисника.Визначено, що обов'язковою передумовою ефективного застосування кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника виступає правильна й точна кваліфікація вчиненого посягання за ст. 397 КК України. Зазначено, що кримінальна відповідальність за втручання в діяльність захисника – це застосування до особи, яка вчинила вказане діяння, офіційного осуду, вираженого в обвинувальному вироку суду, а також подальше обмеження її особистих, майнових та інших прав в межах, що відповідають видам та розмірам покарань, встановлених санкціями ст. 397 КК України, та стану судимості особи за вказане кримінальне правопорушення. Основним елементом кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника є сукупність обмежень прав і свобод, які визначені в передбаченому законодавцем кримінальному покаранні за вказане кримінальне правопорушення – у санкціях ч. 1 та ч. 2 ст. 397 КК.Зроблено висновок, що санкції ст. 397 КК, які визначають межі кримінальної відповідальності за втручання в діяльність захисника, здебільшого відповідають науково обґрунтованим вимогам.^UThe dissertation is devoted to criminal liability for interfering in the activities of a defender. The state of research of a problem is opened. It is stated that at the monographic level in Ukraine there are no complex system developments on this issue. It has been established that many issues related to liability for this criminal offense are debatable, and some of them have either not been considered at the scientific level at all, or insufficient attention has been paid to their study.The principles and preconditions of criminalization, taken into account by the legislator when establishing criminal liability for interfering in the activities of a lawyer, have been clarified. It is stated that the social conditionality of criminalization in this case was determined mainly by objective realities - negative trends in the legal culture of the citizens of Ukraine.A comparative analysis of domestic and foreign experience in criminal law protection of the defender's activities is carried out. It is emphasized that the method of establishing criminal liability for interfering in the activities of a lawyer, used in the Criminal Code of Ukraine, is not widespread, but not unique. It is noted that a number of foreign countries contain in their legislation similar to Art. 397 of the Criminal Code of Ukraine norm.However, the criminal law prohibition of interference in the professional activities of persons who protect or prevent it, is implemented in foreign countries, in particular, by establishing criminal liability for the commission (or failure to commit) by officials of acts that entail significant violations of the rights and guarantees of persons , including during his professional activity in providing legal assistance.It is emphasized that the direct object of the studied composition is two-component, ie complex, complex. It is determined that the victim in the interference in the activities of defense counsel is, in fact, the person who performs the function of protection (mandatory victim), as well as the person whose rights are protected - optional victim - suspect, accused, defendant, acquitted, person in respect of whom the application of coercive measures of a medical or educational nature or the issue of their application has been resolved, as well as the person in respect of whom the issue of extradition to a foreign state (extradition) is envisaged.It is concluded that the objective side of the criminal offense under Art. 397 of the Criminal Code of Ukraine, is expressed in the commission of obstacles to the lawful activities of the victim through active or passive voluntary illegal behavior aimed at violating the professional rights and guarantees of the defender to provide legal assistance in criminal or administrative proceedings.It is emphasized that the legal activity of a legal aid defender should be understood as the implementation by a lawyer or a representative of a legal aid person of any legal measures to protect the rights and interests of individuals during criminal or administrative proceedings, which are carried out in accordance with applicable law and by means and methods not prohibited by law, provided that such activity is professional.An analysis of the legal literature and jurisprudence has led to the conclusion that the subject of most criminal offenses, which consist in obstructing the activities of a lawyer, is a "physically sane person who has reached 16 years of age."According to the results of the analysis of the subjective side of the criminal offense proposed in the norm of Art. 397 of the Criminal Code to provide for the purpose as a mandatory feature of the subjective side of the intervention in the activities of the defender.It is determined that the obligatory precondition for the effective application of criminal liability for interfering in the activities of the defender is the correct and accurate qualification of the encroachment under Art. 397 of the Criminal Code of Ukraine.It is noted that criminal liability for interfering in the activities of a defense counsel is the application to the person who committed the act, a formal conviction expressed in a court conviction, as well as further restriction of his personal, property and other rights within the limits of the type and amount of punishment. established by the sanctions of Art. 397 of the Criminal Code of Ukraine, and the state of a person's criminal record for the specified criminal offense.The main element of criminal liability for interfering in the activities of a defender is a set of restrictions on rights and freedoms, which are defined in the criminal penalty provided by the legislator for this criminal offense - in the sanctions of Part 1 and Part 2 of Art. 397 CC.It is concluded that the sanctions of Art. 397 of the Criminal Code, which determine the limits of criminal liability for interfering in the activities of a lawyer, mostly meet scientifically sound requirements.

Дисертацію присвячено кримінально-правовому аналізу феномена суб'єктивного ставлення особи до об'єктивних ознак вчинюваного нею кримінального правопорушення та його значенню в кримінальному праві України. З урахуванням наявних теоретичних розробок, досвіду нормативного регулювання та практичної реалізації відповідних законодавчих положень досліджено його доктринальні, історичні, ідеологічні, кримінально-політичні, законодавчі та правозастосовні аспекти.Визначаючи місце суб'єктивного ставлення особи до об'єктивних ознак вчинюваного кримінального правопорушення в системі кримінального права України дисертант аналізує зв'язки цієї ідеї з принципами кримінального права, а також враховує вітчизняні традиції конструювання підстави кримінальної відповідальності як наявності в поведінці особи суми специфічних ознак, охоплених юридичною конструкцією «склад кримінального правопорушення». Доводиться, що вимога наявності певного суб'єктивного ставлення особи до об'єктивних ознак кримінального правопорушення є складовою принципу винної відповідальності у кримінальному праві України, а також похідною від визнання вини обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу кримінального правопорушення. Вивчено правові акти періоду Х–ХХІ століття, а також новітні законопроєктні розробки в частині регулювання ними суб'єктивної сторони, вини, диференціації її форм та видів, їх інтелектуальних та вольових моментів. Виявлено, що досліджуваний феномен був відомий в кримінальному праві ще за часів дії Руської Правди, а згодом відобразився в Литовських Статутах, Судебниках, Правах, за якими судиться малоросійський народ, російському імперському законодавстві радянському кримінальному законодавстві та законодавстві незалежної Української держави. Здійснено огляд способів нормативного регулювання кримінально значимого суб'єктивного ставлення особи до вчинюваного посягання (у т.ч. до об'єктивних його ознак) в кримінальному законодавстві зарубіжних держав (країн Західної й Східної Європи) та у міжнародному кримінальному праві (в Римському статуті Міжнародного кримінального суду). Виявлено риси подібності й відмінності між цими актами й Кримінальним кодексом (далі – КК) України в частині регламентації вказаного питання.Розглянуто особливості суб'єктивного ставлення винного до об'єкта при заподіянні останньому шкоди «ззовні», коли винний здійснює посягання на носія (суб'єкта) суспільних відносин. Доведено, що не зважаючи на форму прояву посягання, має місце якщо не повне знищення або пошкодження, то щонайменше трансформація суспільних відносин власності, де винний виявляючи своє негативне ставлення до права іншої особи протиправно отримує можливість користування майном, а фактичне вилучення майна, навіть без втрати власником права на володіння ним, само по собі вже унеможливлює будь-які законні операції з ним. Досліджуючи ставлення до предмета кримінального правопорушення зазначається, що винним предмет усвідомлюється, він виражає своє ставлення до цінності речі, її соціальної значимості, а не до форми. При цьому ставлення до такої речі або негативне, або байдуже. Констатується, що ставлення винного до потерпілого та його ознак у КК України фактично змодельовано у одній з двох форм: усвідомлення та завідомість. Констатується, що як акт вольової поведінки людини, кримінальне правопорушення являє собою психофізичну єдність об'єктивної (зовнішньої – фізичної) і суб'єктивної (внутрішньої – психічної) сторін діяння. Обґрунтовано, що вчиняючи активну кримінально протиправну поведінку (дію), особа усвідомлює вчинення нею конкретного, суспільно небезпечного, протиправного, вольового акту. Визначено, що кримінально-правова кваліфікація діянь за наявності юридичної помилки за таких умов здійснюється на загальних підставах за виключенням юридичної помилки у кримінальній непротиправності (незлочинності) діяння. Встановлено, що у більшості кримінальних правопорушень з матеріальним складом визначені законом суспільно небезпечні наслідки за своїм змістом не є наслідками кримінально протиправного діяння, а становлять ознаку нормативного характеру, яка вказує на певний розмір або обсяг спричиненої шкоди і є єдиним можливим механізмом виокремлення зі всієї сукупності посягань саме таких, що за своїм рівнем та характером відповідають суспільній небезпечності такого соціального явища, як кримінальне правопорушення. Акцентовано увагу на тому, що статті 23–25 КК України при визначенні вини, умислу та його видів, необережності та її видів не містять згадувань про психічне ставлення особи до місця, часу, обстановки, способу або засобів вчинення кримінального правопорушення, а також про психічне ставлення особи до розвитку причинного зв'язку між кримінально протиправним діянням та його суспільно небезпечними наслідками.^UThe dissertation is devoted to the criminal-legal analysis of the phenomenon of the subjective attitude of the person to the objective signs of the criminal offense committed by him and its significance in the criminal law of Ukraine. Taking into account the available theoretical developments, experience of normative regulation and practical implementation of the relevant legislative provisions, its doctrinal, historical, ideological, criminal-political, legislative and law-enforcement aspects have been studied.Determining the place of a person's subjective attitude to the objective signs of a criminal offense in the criminal law of Ukraine, the dissertation analyzes the links of this idea with the principles of criminal law, and takes into account domestic traditions of constructing criminal liability as the presence of specific characteristics. covered by the legal structure "composition of a criminal offense." It is proved that the requirement of a certain subjective attitude of a person to the objective signs of a criminal offense is a component of the principle of criminal responsibility in the criminal law of Ukraine, as well as a derivative of plea.Legal acts of the period of X-XXI centuries are studied, as well as the latest draft laws in terms of regulating the subjective side, guilt, differentiation of its forms and types, their intellectual and volitional moments. It was found that the phenomenon under study was known in criminal law during the Russian Pravda, and later reflected in the Lithuanian Statutes, Sudebniks, Rights of the Little Russian People, Russian Imperial Law, Soviet Criminal Law and the Law of the Independent Ukrainian State.The methods of normative regulation of criminally significant subjective attitude of a person to the committed encroachment (including to its objective features) in the criminal legislation of foreign states (Western and Eastern European countries) and in international criminal law in the Rome Statute of the International criminal court). The features of similarities and differences between these acts and the Criminal Code (hereinafter - the Criminal Code) of Ukraine in terms of regulation of this issue.The peculiarities of the subjective attitude of the perpetrator to the object in causing the latter harm "from the outside", when the perpetrator encroaches on the carrier (subject) of public relations. It is proved that regardless of the form of encroachment, there is if not complete destruction or damage, then at least the transformation of social property relations, where the perpetrator, expressing his negative attitude to the rights of another person illegally gets the opportunity to use property, and actual confiscation of property the owner of the right to own it, in itself already makes any legal transactions with him impossible.Examining the attitude to the subject of the criminal offense, it is noted that the guilty subject is aware, he expresses his attitude to the value of the thing, its social significance, and not to the form. At the same time, the attitude to such a thing is either negative or indifferent.It is stated that the attitude of the perpetrator to the victim and his signs in the Criminal Code of Ukraine is actually modeled in one of two forms: awareness and awareness.It is stated that as an act of human volitional behavior, a criminal offense is a psychophysical unity of the objective (external - physical) and subjective (internal - mental) aspects of the act. It is substantiated that committing active criminally illegal behavior (action), a person is aware of the commission of a specific, socially dangerous, illegal, voluntary act.It is determined that the criminal-legal qualification of acts in the presence of a legal error under such conditions is carried out on general grounds, except for a legal error in the criminal illegality (non-crime) of the act.It is established that in most criminal offenses with material composition the socially dangerous consequences defined by law are not the consequences of a criminal offense, but are a sign of normative nature, which indicates a certain amount or amount of damage and is the only possible mechanism for isolating the encroachment. precisely those that in their level and nature correspond to the social danger of such a social phenomenon as a criminal offense.Emphasis is placed on the fact that Articles 23-25 of the Criminal Code of Ukraine in determining guilt, intent and its types, negligence and its types do not mention the mental attitude of a person to the place, time, situation, manner or means of committing a criminal offense, as well as mental attitude of a person to the development of a causal link between a criminally illegal act and its socially dangerous consequences.

Дисертацію присвячено теоретичному аналізу, опису сучасного стану та визначенню перспектив удосконалення імунітетів у кримінальному праві України. Стверджується, що у цій галузі теоретичні засади існування імунітетів досліджено недостатньо. У першому розділі дисертації розглянуто поняття, зміст та стан теоретичного дослідження й нормативного регулювання імунітетів у кримінальному праві України. Доведено, що головною підставою імплементації приписів про імунітети у кримінальне законодавство України є забезпечення принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права. Надано визначення імунітетів у кримінальному праві. Описано кримінально-правові наслідки дії імунітетів у кримінальному праві. Показано їх співвідношення з інститутом звільнення від кримінальної відповідальності та з інститутом обставин, які виключають кримінальну протиправність діяння.Запропоновано критерії класифікації та виділено види імунітетів у кримінальному праві.Виявлено особливості регулювання імунітетів у кримінальних законах зарубіжних держав. Відзначено приклади позначення поняттям «імунітет» безпосередньо в кримінальному законі факту вилучення певного кола осіб зі сфери дії національної кримінальної юстиції. У другому розділі роботи проаналізовано міжнародні документи й норми національного законодавства, якими передбачено особисті привілеї та імунітети представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій. Проведеним дослідженням підтверджено позицію, що унормовані міжнародним правом імунітети є гарантією неупередженої та незалежної діяльності представників іноземних держав у країні їх перебування, виводячи представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій за межі національної кримінальної юрисдикції. Розглянуто кримінально-правові аспекти імунітетів посадових осіб органів різних гілок влади. Досліджено норми чинного законодавства України, що визначають імунітет осіб, на яких державою покладено обов’язки, виконання яких потребує захисту від незаконного втручання, а також є необхідним для створення належних умов для їх виконання. Окремо проаналізовано зміст депутатського індемнітету, під яким розуміється виключення відповідальності народних обранців (у тому числі кримінальної) за результати голосування або висловлювання в парламенті, у суді та інших органах, де вони виконують представницькі функції.Досліджено феномен виключення відповідальності працівників правоохоронних органів. Встановлено, що він має окремі ознаки інституту імунітетів. У третьому розділі на основі аналізу розуміння бойового імунітету в сучасній судовій практиці та літературі його розглянуто у співвідношенні з виправданим ризиком у законодавстві України. Встановлено відмінності розуміння правової природи бойового імунітету в Україні та іноземних державах. Оцінено недоліки його одночасної регламентації і як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, і як обставини, що забезпечує звільнення від кримінальної відповідальності. Констатовано порушення принципів кримінально-правового регулювання, допущене при регламентації бойового імунітету в законодавстві України (як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння згідно з КК України та як підстави звільнення від кримінальної відповідальності за Законом «Про оборону України»). Підтримано думку, що бойовий імунітет належить до обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння. Визначено коло обставин, існування яких дозволяє констатувати наявність бойового імунітету (не визнається кримінальним правопорушенням вчинення як дії, так і бездіяльності; умови та час існування – воєнний стан або період збройного конфлікту; мета вчинення дії (бездіяльності) особою, наділеною бойовим імунітетом; спрямованість заподіяння шкоди при бойовому імунітеті; відсутність ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами). Констатується, що бойовий імунітет охоплює лише діяння особи, спрямоване на відсіч саме збройної агресії. Описано різновид бойового імунітет, який поширюється на особливий суб’єктний склад (цивільних осіб). Пропонуються види бойового імунітету: військовий бойовий імунітет та цивільний бойовий імунітет.Констатується, що під час відсічі збройної агресії проти України медичний персонал у відповідності із міжнародними нормативними актами та гуманітарною місією надає медичну допомогу будь-яким особам, які її потребують. Такі дії медичного персоналу не є кримінально протиправними (медичний імунітет). Показано його відмінності від дій лікаря в умовах виправданого ризику та в умовах крайньої необхідності.Проведено аналіз кримінально-правових аспектів наділення імунітетами осіб, які беруть участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з метою виконання службових або процесуальних обов’язків для забезпечення виконання функцій цієї установи.^UThe dissertation is devoted to theoretical analysis, description of the modern state and determination of prospects for improving immunities in the criminal law of Ukraine.The first section of the dissertation considers the concept, content and state of theoretical research and normative regulation of immunities in criminal law of Ukraine.It has been proved that the main basis for the implementation of immunities regulations in the criminal legislation of Ukraine is the provision of the principle of legal certainty, which is part of the rule of law.The definition of immunities in criminal law is given.The criminal-legal consequences of the action of immunities in criminal law are described. Their relationship with the institute of exemption from criminal liability and with the institute of circumstances that exclude the criminal wrongfulness of the act is shown.The classification criteria are proposed and types of immunities in criminal law are allocated.The peculiarities of the regulation of immunities in the criminal laws of foreign states have been revealed. Examples of the concept of "immunity" are noted directly in the criminal law of the fact of the removal of a certain circle of persons from the scope of national criminal justice.The second section of the work analyzes international documents and norms of national legislation, which provide for personal privileges and immunities of representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions.The study confirmed the position that the immunities regulated by international law are a guarantee of impartial and independent activities of representatives of foreign countries in the country of their stay, taking representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions outside the national criminal jurisdiction. The criminal-legal aspects of immunities of officials of bodies of different branches of government are considered. Among the carriers of such immunity are people's deputies, the President of Ukraine, the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine for Human Rights and representatives of the judicial corps.Separately, the content of the deputy indemnity is analyzed, which refers to the exclusion of the responsibility of people's deputies (including criminal) for the results of voting or statements in parliament, in court and other bodies where they perform representative functions.On the third section, based on the analysis of the understanding of combat immunity in modern judicial practice and literature, it is considered in relation to justified risk in the legislation of Ukraine. Differences in understanding the legal nature of combat immunity in Ukraine and foreign countries have been established. The shortcomings of its simultaneous regulation are assessed both as circumstances excluding criminal wrongfulness of the act, and as circumstances ensuring exemption from criminal liability. Violation of the principles of criminal-legal regulation made during the regulation of combat immunity in the legislation of Ukraine (as a circumstance that excludes the criminal wrongfulness of an act according to the Criminal Code of Ukraine and as a basis for exemption from criminal liability under the Law "On Defense of Ukraine").The opinion is supported that combat immunity refers to circumstances that exclude the criminal wrongfulness of an act. The range of circumstances, the presence of which allows us to state the presence of combat immunity (is not recognized as a criminal offense to commit both action and inaction; conditions and time of existence - martial law or period of armed conflict; the purpose of action (inaction) by a person endowed with military immunity; directionality of harm in combat immunity; lack of signs of torture or use of means of warfare prohibited by international law, other violations of the laws and customs of war provided for by international treaties). It is stated that combat immunity covers only the act of a person aimed at repelling armed aggression. A type of combat immunity is described, which extends to a special subject composition (civilians). Types of combat immunity are offered: military combat immunity and civil combat immunity.It is stated that during the rebuff of armed aggression against Ukraine, medical personnel, in accordance with international regulations and humanitarian mission, provide medical assistance to any persons who need it. Such actions of medical personnel are not criminally unlawful (medical immunity). Its differences from the actions of the doctor in conditions of justified risk and in conditions of emergency are shown.An analysis of the criminal legal aspects of immunization of persons involved in the activities of the International Criminal Court for the purpose of performing official or procedural duties to ensure the performance of the functions of this institution was carried out.

Актуальність дослідження відповідає викликам сьогодення, котрі зумовлені соціальними, економічними та політичними запитами на підготовку майбутніх учителів іноземних мов, які повинні володіти спектром soft skills фахівця XXI сторіччя. Проведене дослідження зумовлює створення належних умов для підготовки майбутніх учителів іноземних мов, здатних успішно реалізовувати освітні виклики, активно та ефективно взаємодіяти зі здобувачами освіти, їхніми батьками, колегами, адміністрацією закладу освіти та громадськістю поза межами фахової діяльності, адже саме активний, конкурентоспроможний педагог, педагог, котрий уміє повести за собою, переконати, використовуючи при цьому всі шляхи та застосунки комунікації, зуміє підготувати нове покоління дітей. Доцільність дисертації зумовлюється необхідністю подолання об’єктивно існуючих суперечностей, які існують у сфері проблеми, що досліджується: між усвідомленням на державному рівні значення особистості учителя іноземних мов в євроінтеграції країни та її громадян та недосконалістю існуючого іншомовного освітнього середовища закладів вищої педагогічної освіти; між потребами суспільства в майбутніх учителях, здатних на високому рівні здійснювати та організовувати комунікацію, і рівнем розроблення цього питання в педагогічній теорії; між існуючою системою професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов і недостанім розробленням методичного забезпечення з формування в них гнучких навичок комунікації. Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в ньому уперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність дидактичних умов формування гнучких навичок комунікації майбутніх учителів іноземних мов в освітньому процесі закладів вищої педагогічної освіти, а саме: інтеріоризація комунікативних методик формування гнучких навичок комунікації майбутніх учителів іноземних мов в освітній процес педагогічного вишу; імплементація різноманітних стратегій активного та інтерактивного навчання, які зумовлюють організацію педагогічного експерименту; визначено критерії та показники рівнів сформованості гнучких навичок комунікації в майбутніх учителів іноземних мов: мотиваційнопізнавальний (усвідомлення ролі гнучких навичок комунікації в майбутній професійній діяльності; прагнення до оволодіння гнучкими навичками комунікації; домінування мотивів в оволодінні гнучкими навичками комунікації); змістовий (знання сутності гнучких навичок комунікації, способів оволодіння гнучкими навичками комунікації та самоосвіти); процесуально-поведінковий (застосування знань стосовно гнучких навичок комунікації на практиці; поведінка під час комунікативної взаємодії; упевненість під час говоріння, виступів), рефлексивно-коригувальний (корегування своїх дій, переосмислення та прогнозування результатів подальшої взаємодії); – уточнено сутність понять «soft skills» («сукупність особистісних, професійних та соціальних здібностей, які сприяють емоційному інтелекту та успішності особистості в її професійному та повсякденному житті») та «гнучкі навички комунікації майбутніх учителів іноземних мов» («інтегральна якість особистості майбутнього вчителя іноземних мов, яка сприяє ефективному вирішенню професійних та повсякденних завдань на рівні комунікативної взаємодії»); – подальшого розвитку набули методи активної та інтерактивної взаємодії здобувачів освіти, способи організації офлайнового та онлайнового навчання, що сприяють формуванню навичок ефективної комунікації майбутніх учителів іноземних мов в освітньому процесі педагогічного вишу. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що матеріали наукового пошуку можна використовувати в процесі розроблення освітніх програм, робочих програм, авторських силабусів, навчальних планів, спрямованих на формування в майбутніх учителів іноземних мов гнучких навичок комунікації; застосовувати під час розроблення дисциплін за вибором бакалаврів, укладання підручників та посібників, методичних рекомендацій до гуманітарних дисциплін та написання наукових робіт, а також упроваджувати в закладах фахової передвищої освіти, які здійснюють підготовку вчителів іноземних мов^UThe relevance of the research corresponds to today's challenges, which are caused by social, economic and political demands for the training of future teachers of foreign languages, who must possess the spectrum of soft skills of a specialist of the XXI century. The conducted research determines the creation of appropriate conditions for the training of future teachers of foreign languages, who are able to successfully implement educational challenges, actively and effectively interact with students, their parents, colleagues, the administration of the educational institution and the public outside the boundaries of professional activity, because it is an active, competitive teacher, a teacher , who knows how to lead, persuade, while using all the ways and applications of communication, will be able to prepare a new generation of children. The expediency of the dissertation is determined by the need to overcome objectively existing contradictions that exist in the field of the problem under study: between awareness at the state level of the importance of the personality of a foreign language teacher in the European integration of the country and its citizens and the imperfection of the existing foreign language educational environment of institutions of higher pedagogical education; between the needs of society for future teachers who are able to carry out and organize communication at a high level, and the level of development of this issue in pedagogical theory; between the existing system of professional and pedagogical training of future foreign language teachers and the insufficient development of methodological support for developing their flexible communication skills. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained research results lies in the fact that for the first time the effectiveness of didactic conditions for the formation of communication soft skills of future foreign language teachers in the educational process of institutions of higher pedagogical education is theoretically substantiated and experimentally tested, namely: the internalization of communicative methods for the formation of future foreign language teachers languages in the educational process of a pedagogical university; implementation of various active and interactive learning strategies that determine the organization of a pedagogical experiment; criteria and indicators of the levels of development of communication soft skills among future foreign language teachers have been determined: motivational and cognitive (awareness of the role of flexible communication skills in future professional activities; the desire of education applicants to master communication soft skills; the dominance of positive motives); content (knowledge of the essence of communication soft skills, ways of mastering communication soft skills and self-education); procedural-behavioral (constant application of knowledge regarding communication soft skills in practice; effective behavior during communicative interaction; confidence during speaking, performance), reflexive-corrective (constant adjustment of one’s actions, rethinking and predicting the results of further interaction). The essence of understanding “soft skills” has been clarified (“the totality of individual, communicative and managerial skills that contribute to emotional intelligence and the success of individuality in their professional and everyday life”) and “communication soft skills of future teachers of foreign languages" ("integral quality of the particularity of the future teacher of foreign languages, which combines effective professional and everyday tasks on an equal level with communicative interaction"). Methods of active and interactive interaction of students, organizational forms, exercises, pedagogical situations that contribute to the formation of effective communication skills of future foreign language teachers in the educational process of a pedagogical university have been further developed. The practical significance of the research results is that scientific research materials can be used in the process of developing educational programs, work programs, author's syllabuses, curricula aimed at developing flexible communication skills in future foreign language teachers; apply in the development of disciplines for the choice of bachelors, conclusions of textbooks and manuals, methodological recommendations in the humanities and writing scientific papers, and also implement them in institutions of professional higher education that train foreign language teachers.