Досліджено проблему підвищення ефективності та результативності процесу навчання фізики в класах фізико-математичного профілю, детермінантом якості якого є використання адаптованої до цього профілю системи дидактичних засобів. Досліджено дидактичні засоби з використанням системного підходу. Обгрунтовано необхідність створення системи дидактичних засобів з фізики для реалізації принципів диференційованого навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах. Розроблено методичні прийоми використання традиційних і створених дидактичних засобів, що утворюють систему засобів навчання для класів фізико-математичного профілю. Проаналізовано дані, одержані під час проведеного експерименту. На їх підставі розкрито загальну тенденцію впливу розробленої методики використання системи дидактичних засобів, процесуальною основою якої є технологія диференційованого навчання, а матеріальною - система дидактичних засобів, на результативність навчально-пізнавальної діяльності учнів фізико-математичних класів. Установлено, що використання системи дидактичних засобів, спрямованої на підвищення ефективності та результативності навчання у зазначених класах, є продуктивним і сприяє формуванню навчально-пізнавальної, професійної, комунікативної, інформаційної та інших видів компетентностей учнів.

  Скачати повний текст

Визначено, що професійно-творче мислення фахівця іноземної мови характеризується специфічним змістом, багатокомпонентною структурою та рівнями розвитку. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено, що ефективне формування професійно-творчого мислення майбутнього фахівця іноземної мови можливе на основі цілеспрямованого спеціально організованого навчання. Сконструйовано та апробовано експериментальну технологію формування професійно-творчого мислення майбутнього фахівця іноземної мови, яку представлено системою педагогічних завдань на матеріалі англійської мови та інструкціями алгоритмізованого і евристичного типів для їх розв'язання.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні та методологічні підходи до дослідження феномену інтелекту особистості. Розроблено структурно-функціональну модель організації інтелекту особистості в якій виділено соціокультурний, метакогнітивний та когнітивно-афективний рівні. Розкрито специфіку структурних компонентів інтелекту на рівні змісту, функції та емпіричних характеристик. Через виділення творчо-продуктивних, прагматично-адаптивних, науково-прогностичних концептів розглянуто та емпірично вивчено динамічну смислову систему суб'єкта діяльності як єдність інтелекту та афекту, що визначає траєкторію його пізнавальної активності. Показано, що процес концептуалізації виражає динамічність структурно-функціональної організації інтелекту в філогенезі й онтогенезі.

  Скачати повний текст