За результатами обстежень 2196 осіб доведено, що на формування природженої хромосомної патології у потомстві людини вагомий вплив мають: наявність у батьків A10, B40, D41, D51 антигенів HLA I класу, алель QA1*0301 гена DQA1 LA II класу та порушення функції щитовидної залози аутоімунного характеру, особливо у матерів, а фенотипічні прояви моногенного спадкового захворювання муковісцитозу залежать від особливостей розподілу алелей гена DQA1 головного комплексу гістосумісності. З'ясовано важливу роль інтерферонової системи матері у підтримці та розвитку вагітності в нормі, а підвищені показники спонтанного інтерферону у сироватці крові та амніотичній рідині вагітної жінки є одним з критеріїв природжених вад розвитку плода. Рекомендовано у разі формування груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології враховувати імуногенетичні особливості подружніх пар у комплексі з ендокринним моніторингом та обстеженням інтерферонового статусу, а для вибору коректних схем лікування пацієнтів, хворих на муковісцитоз, обов'язковим є молекулярно-генетичне обстеження гена ТРБМ у комплексі з дослідженнями генів-модифікаторів, зокрема DQA1-гена.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз архітектур і області застосування спецпроцесорів, які використовуються у низових рівнях розподілених комп'ютерних систем. Обгрунтовано ефективність застосування для побудови спецпроцесорів, крім широковживаного базису Радемахера, який породжує двійкову систему числення, теоретико-числового базису Галуа. Запропоновано методи побудови конвеєрних спецпроцесорів на базі багатоканального аналого-цифрового перетворення (АЦП), інтегрально-імпульсної технології на базисі Галуа та двовимірних шумоподібних кодових послідовностей. Розроблено метод, алгоритм операції сумування у базисі Галуа й архітектуру паралельного суматора, швидкодія якого перевищує у 5 - 9 разів швидкодію паралельного суматора у базисі Радемахера. Розроблено теоретичні засади методів цифрового формування й обробки двовимірних широкосмугових послідовностей, які характеризуються перевагами завадозахищеності стосовно одновимірних. Розроблено функціональні схеми та принципові рішення компонентів спецпроцесорів у базисі Галуа.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади формування, розвитку та регулювання земельних відносин у сільському господарстві. Розкрито сутність земельних відносин, досліджено процеси їх реформування в аграрному секторі. Встановлено вплив орендних відносин на оптимізацію землекористування у даній сфері. Обгрунтовано засади економічного регулювання відносин власності на землю у сільському господарстві за нових умов господарювання. Запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення системи земельних відносин з метою підвищення ефективності їх використання, створення та розвитку повноцінного ринку землі.

  Скачати повний текст

Встановлено, що активізація органічного сільськогосподарського виробництва є важливою умовою повернення у продуктивний сільськогосподарський оборот земель, які тривалий період не використовувалися; обмеження вітрової та водної ерозії ґрунтів і в цілому укріплення агроландшафтів; інтеграції сільського та лісового господарства через розширення площі агролісомеліоративних робіт; підвищення зайнятості та самозайнятості місцевого населення; збільшення надходжень податкових та неподаткових платежів до місцевих бюджетів. Обґрунтовано, що основною структуроутворюючою ланкою органічного сільськогосподарського виробництва є органічне землеробство, яке базується на застосуванні комплексу екологічно безпечних методів та інструментів: поверхневе рихлення, використання сівозмін, приорювання сидератів, застосування решток та органічних відходів, використання нетоварної частини врожаю, оптимізація співвідношення органічних та мінеральних добрив, застосування компостних матеріалів, використання біодинамічних та мікробіологічних препаратів. Доведено, що органічне сільськогосподарське виробництво охоплює органічне землеробство, органічне скотарство та органічне кормовиробництво. Переведення сільськогосподарських товаровиробників на модель органічного сільськогосподарського виробництва забезпечується за рахунок: біологізації (внесення соломи та приорювання сидератів), вапнування та гіпсування грунтів, внесення органічних добрив, безплужного обробітку ґрунту, мульчування ґрунту, агролісомеліорації, налагодження виробництва органічних кормів. Встановлено, що інструментарій фінансово-економічного регулювання органічного сільськогосподарського виробництва як комплекс методів, інструментів та важелів фіскального, фінансово-кредитного, митного та антимонопольного регуляторного впливу на сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на застосуванні технологій органічного землеробства, скотарства та кормовиробництва, має базуватися на сукупності принципів: подолання депресивності сільських населених пунктів; забезпечення максимізації формування замкнених циклів в агропродуктових ланцюгах; перманентної імплементації міжнародних стандартів та регламентів якості і безпечності сільськогосподарської сировини, харчових напівфабрикатів та готових харчових продуктів; мінімізації екологодеструктивного та природоруйнівного впливу на агроландшафти; конвергенції вітчизняної та міжнародної практик впровадження методів та технологій органічного землеробства, кормовиробництва та тваринництва; комплексності використання всіх складових матеріально-технічної субстанції сільськогосподарської сировини та готових харчових продуктів; дотримання Цілей сталого розвитку, затверджених ООН, які стосуються подолання голоду та відповідального споживання; екологізації відтворювальних пропорцій в сировинному та переробному сегментах агропромислового виробництва; використання переваг децентралізації та реформи місцевого самоврядування; дотримання вимог Паризької кліматичної угоди в частині скорочення шкідливих викидів в атмосферу; випереджального, а не наздоганяючого типу розвитку сектору органічних сільськогосподарських виробництв. Дослідження показали, що в умовах рецесії інструментарій фінансово-економічного регулювання органічного сільськогосподарського виробництва має охоплювати наступні групи методів та інструментів: 1) антикризовий пакет (компенсації, відшкодування, антициклічні заходи, інструменти усунення структурних дисбалансів, інструменти подолання інституціональних розривів); 2) стимулюючий пакет (податкові пільги, кредитні преференції, перекредитування, цінові надбавки); 3) стабілізаційний пакет (дотації, перехресне субсидування, цільове бюджетне фінансування, інституціоналізація угод публічно-приватного партнерства).Обґрунтовано, що в умовах поглиблення децентралізаційних процесів та реформи місцевого самоврядування особливої актуальності набуває проблема формування набору методів фінансово-економічного стимулювання розвитку органічного сільськогосподарського виробництва на рівні територіальних громад, які мають охоплювати такі групи методів: фіскальні, бюджетні, інституційно-дорадчі, майнові.Встановлено, що необхідною умовою ефективного регуляторного впливу органів місцевого самоврядування на сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на органічному землеробстві, скотарстві та кормовиробництві, є формування суб'єктно-об'єктної бази фінансово-економічного регулювання органічного сільськогосподарського виробництва на рівні територіальної громади.^UIt is established that the activation of organic agricultural production is an important condition for the return to productive agricultural turnover of land that has not been used for a long period; limiting wind and water erosion of soils and generally strengthening agricultural landscapes; integrating agriculture and forestry through the expansion of the area of agroforestry works; increasing employment and self-employment of the local population; increasing tax and non-tax revenues to local budgets. It is proved that the main structure-forming link of organic agricultural production is organic farming. It is based on the use of a complex of environmentally friendly methods and tools: surface loosening, the use of crop rotations, the prioritization of green manure, the use of residues and organic waste, the use of non-commodity part of the crop, optimization of the ratio of organic and mineral fertilizers, the use of compost materials, the use of biodynamic and microbiological preparations. It is proved that organic agricultural production covers organic farming, organic cattle breeding and organic feed production. The transfer of agricultural producers to the model of organic agricultural production is provided by: biologization (application of straw and prioritization of green manure), liming and plastering of soils, application of organic fertilizers, plow-free tillage, mulching of soil, agroforestry, setting up the production of organic feed. It is proved that most of the tools of the system of financial and economic regulation of the introduction of technologies of organic farming, feed production and cattle breeding should be aimed at stimulating a complex of agro technical, agrochemical and soil protection measures that will create conditions for conducting organic agricultural production in accordance with the requirements of certification of organic products.It is established that the tools of financial and economic regulation of organic agricultural production as a set of methods, tools and levers of fiscal, financial and credit, customs and antimonopoly regulatory influence on agricultural producers specializing in the application of technologies of organic farming, cattle breeding and feed production, should be based on a set of principles overcoming the depression of rural settlements; ensuring the maximization of the formation of closed cycles in agricultural product chains; permanent implementation of international standards and regulations for the quality and safety of agricultural raw materials, food semi-finished products and ready-made food products; minimization of ecological and destructive and nature-destroying effects on agricultural landscapes; convergence of domestic and international practices in the introduction of methods and technologies of organic farming, feed production and animal husbandry; complexity of using all components of the material and technical substance of agricultural raw materials and finished food products; compliance with the sustainable development goals approved by the UN, which relate to overcoming hunger and responsible consumption; greening reproductive proportions in the raw materials and processing segments of agro-industrial production; taking advantage of decentralization and local government reform; compliance with the requirements of the Paris climate agreement in terms of reducing harmful emissions into the atmosphere; advanced, rather than catching up type of development of the organic agricultural sector.Studies have shown that in a recession, the tools for financial and economic regulation of organic agricultural production should cover the following groups of methods and tools: 1) anti-crisis package (compensation, anticyclical measures, tools for eliminating structural imbalances, tools for overcoming institutional gaps); 2) incentive package (tax benefits, credit preferences, re-crediting, price surcharges); 3) stabilization package (subsidies, cross-subsidization, targeted budget financing, institutionalization of public-private partnership agreements).It is proved that in the context of deepening decentralization processes and local government reform, the problem of forming a set of methods of financial and economic incentives for the development of organic agricultural production at the level of territorial communities, which should cover the following groups of methods: fiscal, budget, institutional and advisory, property.It is established that a necessary condition for the effective regulatory influence of local self-government bodies on agricultural producers specializing in organic farming, cattle breeding and feed production is the formation of a subject-object base for financial and economic regulation of organic agricultural production at the level of a territorial community.

У дисертації подано новий підхід до вирішення важливого науково-прикладного завдання, яке полягає в обґрунтуванні концептуальних засад впливу цивілізаційних детермінант на соціально-економічний розвиток країн Близького Сходу, та розробці рекомендації щодо формування стратегічних напрямів співпраці України з країнами даного регіону. Обраний теоретико-методологічний підхід ґрунтувався на використанні комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, які взаємодоповнюють один одного та забезпечили достовірність отриманих результатів. Проаналізовано вплив глобальних трансформацій на розвиток регіональних економік і країн, підкреслено необхідність доповнення традиційних теоретичних підходів до дослідження регіонів, де домінують цивілізаційні цінності. Удосконалено теоретичні підходи до ідентифікації країн Близького Сходу в умовах зміни глобального ландшафту та регіональної динаміки, визначено спільні та відмінні ознаки між ними та країнами арабського світу і Затоки, виокремлено відмінності у вербальній та невербальній комунікації в регіоні. Запропоновано основні елементи, які формують міжкультурну комунікацію на Близькому Сході. Обґрунтовано необхідність врахування цивілізаційних детермінантів та унікальної історичної спадщини країн регіону при розробці економічних стратегій їхнього розвитку. Запропоновано основні системні детермінанти соціально-економічного розвитку на Близькому Сході, які підтверджено за допомогою PESTEL-аналізу та деталізовано їхню цивілізаційну складову. Подано авторське розуміння цивілізаційних детермінант та окреслено основні з них. Запропоновано авторський підхід для оцінки впливу цивілізаційних чинників на соціально-економічне зростання країн Близького Сходу та розроблено структурно-логічну схему дослідження. Обґрунтовано послідовність аналізу оцінки взаємодії цивілізаційних детермінантів із показниками соціально-економічного розвитку. Підтверджено гіпотезу про існування асиметрії соціально-економічного розвитку країн Близького Сходу та виявлено, що позиції країн дуже відрізняються між собою. Оцінювання впливу цивілізаційних детермінант на соціально-економічний розвиток країн Близького Сходу проведено за допомогою факторного та канонічного аналізу. Встановлено зв’язки між показниками, які характеризують цивілізаційні детермінанти та соціально-економічний розвиток на основі кореляційної матриці. На основі факторного аналізу ідентифіковано два ключові фактори та відповідні змінні, що мають тісний зв’язок з ними. За результатами факторного аналізу проведено канонічний аналіз, який підтвердив існування впливу цивілізаційних детермінант на соціально-економічний розвиток країн Близького Сходу. Визначено основні безпекові виклики та зовнішні впливи на Близькому Сході та підтверджено їх багатоаспектний характер. Визначено чинники, які вносять напруженість у регіон, зокрема через втручання зовнішніх глобальних гравців, та проаналізовано вплив різних акторів на динаміку регіону. Розкрито вплив цивілізаційних чинників на формування процесів фінансової інтеграції на Близькому Сході, зокрема через впровадження фінансових технологій, які дають нові можливості для країн. Результати дослідження дали змогу обґрунтувати ключові аспекти ісламських фінансів, які сформувалися під впливом цивілізаційних детермінант, та суттєво відрізняються від традиційних фінансів. Подано періодизацію відносин України з країнами Близького Сходу та розкрито ключові тенденції кожного періоду. На основі аналізу динаміки зовнішньої торгівлі України з країнами Близького Сходу визначено основних торговельних партнерів та перевірено гіпотезу про чутливість її зовнішньої торгівлі товарами. На основі проведено SWOT-аналізу співпраці України з країнами Близького Сходу виявлено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози такої співпраці. Розроблено пропозиції щодо підвищення іміджу України в країнах Близького Сходу, що сприятиме активізації співпраці.^UIn the dissertation, a new approach to addressing a crucial scientific and applied task is presented, involving the justification of the conceptual foundations of the influence of civilization determinants on the socio-economic development of the Middle East countries. Additionally, recommendations for the formation of strategic directions for Ukraine's cooperation with countries in this region are developed. The chosen theoretical and methodological approach is based on the use of a complex of general scientific and special research methods, complementing each other and ensuring the reliability of the obtained results. The impact of global transformations on the development of regional economies and countries is analyzed, emphasizing the need to complement traditional theoretical approaches to the study of regions dominated by civilizational values. The theoretical approaches to the identification of Middle Eastern countries in the context of global landscape changes and regional dynamics are improved. Common and distinctive features between them and countries of the Arab world and the Gulf are identified, and differences in verbal and non-verbal communication in the region are highlighted. The main elements shaping intercultural communication in the Middle East are proposed. The necessity of considering civilization determinants and the unique historical heritage of the region's countries in the development of economic strategies is substantiated. Key systemic determinants of socio-economic development in the Middle East are proposed, validated through PESTEL analysis, and their civilizational components are detailed. The dissertation provides an author's understanding of civilization determinants and outlines the main ones. An author's approach to assessing the impact of civilization factors on the socio-economic growth of Middle Eastern countries is proposed, along with a structurally logical scheme of research. The sequence of analyzing the interaction of civilization determinants with indicators of socio-economic development is justified. The hypothesis of the asymmetry of socio-economic development in Middle Eastern countries is confirmed, revealing significant differences in their positions. The evaluation of the impact of civilization determinants on the socio-economic development of the Middle East is conducted using factor and canonical analysis. Connections between indicators characterizing civilization determinants and socio-economic development are established based on a correlation matrix. Two key factors and corresponding variables closely related to them are identified through factor analysis. Canonical analysis, based on the results of factor analysis, confirms the influence of civilization determinants on the socio-economic development of the Middle East. Major security challenges and external influences in the Middle East are determined, confirming their multi-aspect nature. Factors contributing to tension in the region, particularly through the intervention of external global players, are identified, and the impact of various actors on regional dynamics is analyzed. The influence of civilization factors on the formation of financial integration processes in the Middle East is revealed, particularly through the introduction of financial technologies providing new opportunities for countries. The research results allow for the justification of key aspects of Islamic finance, shaped under the influence of civilization determinants, significantly differing from traditional finance. A periodization of Ukraine's relations with Middle Eastern countries is presented, highlighting key trends in each period. Based on the analysis of Ukraine's external trade dynamics with Middle Eastern countries, major trading partners are identified, and the hypothesis of the sensitivity of its external trade in goods is verified. A SWOT analysis of Ukraine's cooperation with Middle Eastern countries is conducted, revealing strengths and weaknesses, opportunities, and threats to such cooperation. Proposals are developed to enhance Ukraine's image in Middle Eastern countries, promoting the activation of cooperation.