Наведено теоретичні та методологічні основи нового психотерапевтичного підходу - лінгвістичної психотерапії, яка визначається як пансеміотичний вплив на дискурс клієнта, що грунтується на системному аналізі несвідомих засад психотерапевтичного спілкування. Проаналізовано процес мовного самоконституювання особистості в екзистенційно значущій ситуації присутності уособленого психотерапевтом Символічного Іншого. Описано систему дискурсивних практик психотерапії, експліковано епістему даної області гуманітарного знання. Розглянуто практичні приклади терапевтичної роботи в рамках запропонованого підходу, визначено його специфіку у порівнянні з іншими психотерапевтичними школами.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу науково-педагогічної літератури, нормативних документів, вивчення теоретичних праць системно досліджено й узагальнено питання морального виховання студентської молоді на Слобожанщині в історичному аспекті. Грунтуючись на аналізі науково-педагогічної, історичної літератури й архівних документів виявлено й обгрунтовано етапи становлення та розвитку питань морального виховання студентської молоді: кінець 1870-х - перша половина 1880-х рр. - етап прогресивного розвитку питань морального виховання студентів; друга половина 1880-х - перша половина 1890-х рр. - етап жорсткого контролю з боку держави за здійсненням питань морального виховання студентів; друга половина 1890-х - початок XX ст. - етап удосконалення питань морального виховання студентства. Узагальнено досвід даного виховання молоді. Проаналізовано вплив науково-дослідницької роботи студентів на формування правильних моральних переконань, принципів та ідеалів. Охарактеризовано моральні вимоги до викладачів ВНЗ та проаналізовано їх вплив на формування особистості з високими моральними якостями. Окреслено перспективи творчого використання досвіду морального виховання за сучасних умов вищої школи. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи, офіційні матеріали, що стосуються дослідженої проблеми.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню важливої науково-прикладної проблеми, пов'язаної з обґрунтуванням і розробкою теоретико-методологічних засад та науково-практичних рекомендацій щодо розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації.В дисертації досліджено понятійно-категоріальний апарат розвитку соціально-економічних систем. Зазначено, що головним фактором, який вимагає від соціально-економічної системи певних перетворень, є збільшення обсягів існуючої інформації та способів її подачі. Вивчено підходи до розуміння поняття «розвиток соціально-економічних систем в умовах цифровізаці», систематизовано принципи розвитку соціально-економічних систем в умовах цифровізації та загальні та системні принципи розвитку доповнено принципами розвитку в умовах цифровізації.Проведено аналіз існуючих парадигм у сфері розвитку аграрного сектору та сформовано парадигму розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації. Розроблено методологію дослідження розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації, яка органічно вписана до загальної концепції розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації, що забезпечує комплексне стратегічне бачення та визначення сутності, спрямованості, змісту, характеру розвитку аграрного сектору. Здійснено діагностування сучасного стану аграрного сектору в умовах цифровізації. На основі проведеної аналітичної оцінки результатів функціонування аграрного сектору, запропоновано підхід до оцінки розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації, що передбачає формування переліку показників оцінки з їх розподілом за складовими розвитку та побудовано матрицю чутливості складових розвитку аграрного сектору до цифровізації.Проведено оцінювання розвитку аграрного сектору за складовими та здійснено розрахунок показника цифровізації та узагальнюючих індикаторів розвитку по кожній складовій, обґрунтовано методичний підхід до встановлення детермінантів цифровізації аграрного сектору, розроблено нейромережеву модель зв'язку між цифровізацією та її детермінантами, складовими розвитку аграрного сектору, сформовано методичний підхід до визначення характеру розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації. Запропоновано виділяти відповідно до реакції аграрного сектору на процеси цифровізації наступні види характеру розвитку: пасивний, індиферентний, толерантний та активно-орієнтований характери розвитку аграрного сектору. Запропоновано підхід до вибору стратегії розвитку аграрного сектору, сформовано та обґрунтовано сценарії розвитку, здійснено прогнозування узагальнюючих індикаторів розвитку аграрного сектору та показників цифровізації, а також наслідків цифровізації. Доведено, що за умови реалізації розробленої Стратегії розвитку та SMART-сценарію розвитку аграрного сектору в умовах цифровізації буде забезпечено зростання валової доданої вартості, створеної в аграрному секторі, більше ніж на 20 %.^UThe dissertation is devoted to the solution of an important scientific and applied problem related to the substantiation and development of theoretical and methodological bases and scientific and practical recommendations for the development of the agricultural sector in the context of digitalization.In the dissertation the conceptual and categorical apparatus of development of social and economic systems is investigated. It is noted that the main factor that requires certain changes from the socio-economic system is to increase the amount of existing information and ways to present it. Approaches to understanding the concept of "development of socio-economic systems in the context of digitalization" are studied, the principles of development of socio-economic systems in the context of digitalization are systematized and general and systemic principles of development are supplemented by principles of development in the context of digitalization.The analysis of existing paradigms in the field of development of the agricultural sector is carried out and the paradigm of development of the agricultural sector in the conditions of digitalization is formed. The methodology of research of development of agrarian sector in the conditions of digitalization which is organically entered into the general concept of development of agrarian sector in the conditions of digitalization that provides the complex strategic vision and definition of essence, direction, maintenance, character of development of agrarian sector is developed.Diagnosis of the current state of the agricultural sector in the context of digitalization. Based on the analytical assessment of the results of the agricultural sector, an approach to assessing the development of the agricultural sector in terms of digitalization, which provides for the formation of a list of assessment indicators with their distribution by components of development and built a matrix of sensitivity of agricultural sector components to digitalization.The matrix "Sensitivity of agricultural sector development to the impact of digitalization" is used using the features "development" and "digitalization", which allows to determine which of the components of agricultural sector development is sensitive to digitalization.A methodical approach to establishing the determinants of digitization is formed, which is based on the application of methodological tools of determinant analysis, combines procedures for monitoring, identification, and systematization of determinants of the process of digitization of the agricultural sector by functional groups "technology", "economy and regulation", "communication" and "society". policy ”for a clear idea of their system, functional connections, which allows to more fully reveal the diversity of this process. Based on this approach, the connection of the determinants of digitalization with the components of the development of the agricultural sector is revealed;A neural network model of communication between digitalization and its determinants, components of agricultural sector development, based on the use of neural network tools and unlike other models provides an opportunity to establish the affiliation of digitalization determinants and components of agricultural sector development to a certain network of influence and interaction. allows to identify the relationship between digitalization and the determinants and components of the development of the agricultural sector and the determinants of digitalization in order to analyze and forecast them.The development of the agricultural sector was assessed by components and the digitization indicator and generalized development indicators were calculated for each component, the methodical approach to establishing the determinants of digitalization of the agricultural sector was substantiated, the neural network model of to determine the nature of the development of the agricultural sector in the context of digitalization. It is proposed to identify the following types of development in accordance with the reaction of the agricultural sector to the processes of digitalization: passive, indifferent, tolerant and active-oriented nature of the agricultural sector. The approach to the choice of strategy of development of agrarian sector is offered, scenarios of development are formed and substantiated, the forecasting of the general indicators of development of agrarian sector and indicators of digitalization and also consequences of digitalization is carried out. It is proved that under the implementation of the developed Development Strategy and SMART-scenario of agricultural sector development in the conditions of digitalization, the growth of gross value added created in the agricultural sector more than 20%.