Проведено палеопедологічне (макро- та мікроморфологічне) дослідження верхньоплейстоценових грунтів і лесів Дніпра на території України. На підставі проведеного мікроморфологічного аналізу визначено первинні грунтотвірні процеси та генезис грунтів пізнього плейстоцену. Встановлено основні діагностичні маро- та мікроморфологічні ознаки грунтів і лесів за результатами дослідження відкладів 24-х розрізів плейстоцену для визначення особливостей їх зональних змін мішаних (хвойно-широколистяних) лісів, лісостепової та степової території дослідження з використанням нових даних термолюмінесцентного датування окремих горизонтів верхнього плейстоцену. На підставі результатів проведених палеопедологічних досліджень з'ясовано зональні грунтові покриви, проаналізовано зміни меж їх поширення для кадацького, прилуцького, витачівського та дофінівського палеографічних етапів. Вивчено динаміку змін верхньоплейстоценових грунтів у часі та просторі та відзначено спрямованість у розвитку грунтів кожного стратиграфічного горизонту. Встановлено, що грунти кожного палеографічного етапу мають індивідуальні макро- та мікроморфологічні ознаки. Визначено можливості використання палеогрунтів як стратиграфічних і корелятивних показників та іникаторів для відтворення фізико-географічних обстановок минулого.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й удосконалено принципи управління підприємством у процесі постанови та досягнення цілей його реструктуризації. Розроблено інструментарій і практичні рекомендації щодо діагностики та вирішення протиріч у цілях, які виникають внаслідок різнобічних інтересів учасників підприємства. На підставі аналізу наявних у вітчизняній і закордонній науковій літературі визначень поняття "реструктуризації підприємства" запропоновано його нове трактування. Обгрунтовано можливість опису механізму формування протиріч у цільових настановах виробничих систем за допомогою поняття "функціональний ансамбль", зумовленого наявністю сукупності елементарних керувальних одиниць складової керувальної системи окремого функціонального процесу. Теоретично визначено можливість використання для діагностування потенційних протиріч у цілях у разі переходу від процесного підходу під час постановки цілей до підходу на базі функціональних ансамблів за допомогою математичного апарату теорії графів і побудови матричної (збалансованої) моделі управління. Сформовано збалансовану модель підприємства зі структурними елементами - функціональним ансамблем, яка дозволяє параметри підприємства послідовно використовувати для формування матричних моделей на підгалузевому рівні (для металургійного та феросплавного виробництва) та рівні окремого підприємства. Одержано рівняння збалансованої взаємодії функціональних ансамблів металургійного підприємства, на підставі якого доведено, що найбільший ступінь впливу на ефективність його діяльності зумовлює фінансова складова стратегічної карти системи збалансованих показників.

  Скачати повний текст