Встановлено, що за всіх режимів шліфування істотно підвищується інтенсивність проростання насіння, особливо, на перших його етапах. Вперше доведено, що регулювання режимів шліфування насіння шляхом зміни частоти змінного струму від 35 до 50 Гц істотно не впливає на ступінь шліфування та фізико-механічні властивості обробленого насіння, що більш суттєво впливає на ступінь шліфування насіння навантаження на шліфувальну машину, тобто положення заслінки, яка регулює час обробки насіння та його кількість у барабані шліфувальної машини. Вперше визначено, що сортування насіння за аеродинамічними властивостями посівних фракцій 3,5 - 4,5 мм та 4,5 - 5,5 мм з метою підвищення однонасінності не є ефективним навіть за режиму сортування, коли в аспіраційні відходи потрапляло 60 % і більше однонасінних плодів. Вперше вивчено біологічні особливості та продуктивність ЧС гібридів цукрових буряків залежно від способів підготовки насіння. Встановлено пряму залежність інтенсивності проростання насіння, його польової схожості, густоти рослин, урожайності та збору цукру з одного гектару від способів підготовки. Доведено, що за однакової вологості грунту новий вид насіння - капсульоване, проростає більш інтенсивно, ніж дражоване.

  Скачати повний текст

Розроблено реверсивний асинхронний електропривод з високими динамічними та енергетичними показниками, квазіінваріантного до параметричних та координатних збурень. Проведено порівняльне вивчення різних варіантів побудови системи електропривода (ЕП) на базі асинхронного вентильного каскаду (АВК). Найбільш раціональним визнано варіант, в якому роль мережного перетворювача напруги виконує регульоване джерело струму, що керується релейною системою. Доведено високу ефективність використання релейного джерела струму як регульованого вентильного перетворювача відносно швидкодії, енергетичних та масогабаритних показників ЕП. У струмовому контурі АВК досягнуто практично граничну швидкодію. З'ясовано, що формування струму ротора за допомогою релейного джерела струму дозволяє робити його практично повністю активним та збільшити момент, особливо за низьких рівнів швидкості та роботи проти поля (до 20 %).

  Скачати повний текст

З використанням блочно-ієрахічного принципу моделювання структур й аналізу функцій багатошарових підкладок і багатопровідних хвилевідних інтегральних конструкцій розвинуто засади для комплексного розв'язування крайових і схемотехнічних задач під час проектування багатошарових інтегральних схем структур, що моделюються, та складено матриці розсіяння базових елементів різного рівня адекватності. За принципами діакоптики з застосуванням ефективних циклічних алгоритмів, що оперують за рекурентними формулами з матрицями розсіяння, розроблено комплекс методів аналізу схем та розрахунку функцій Гріна підкладок у процедурах квазістатичного, квазідинамічного та електродинамічного моделювання. Запропоновано методи та алгоритми строгого числового та спрощеного аналітичного розв'язання інтегральних і дисперсних рівнянь. Одержано формули для розрахунку дисперсії, дисторсії та вхідного імпедансу мікросмужкових ліній. Наведено результати моделювання й експериментального дослідження елементів, вузлів та інтегральних пристроїв, що доводять ефективність і достовірність розроблених методів, моделей і алгоритмів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологічні та практичні підходи щодо розробки ринково-орієнтованої стратегії формування лісоресурсного комплексу України як передумови його сталого (екологічно збалансованого) розвитку. Поглиблено економічну сутність категорії "територіальний лісоресурсний комплекс", показано місце лісових ресурсів у структурі економіки, соціальної сфери й еколого-економічної безпеки. Розкрито сутність структурної реорганізації форм власності на землі лісового фонду і лісові ресурси. Удосконалено організаційно-економічний механізм функціонування лісового господарства, що враховує такі важелі: плату за спеціальне використання лісових ресурсів, цільове використання коштів, одержаних від зборів за лісокористування для забезпечення відновлення лісових насаджень, їх збереження й охорони, стимулювання суб'єктів господарювання за підвищення ефективності лісокористування та відповідальність за нанесення шкоди лісам. Вперше розроблено методичні підходи щодо проведення екологічного контролю використання лісових ресурсів з урахуванням лісівничо-таксаційних показників. Обгрунтовано основні напрямки реформування у галузі управління лісоресурсним комплексом. Поглиблено науково-методичні засади стратегічних напрямків сталого розвитку лісоресурсного комплексу, що враховують формування екологічно-спрямованої лісової політики, адаптацію комплексу до соціально-орієнтованої економіки, продуктивне зростання лісоресурсного потенціалу, збереження та відновлення біорізноманіття та створення сприятливих умов навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

У дисертації розглянуто теоретико-методичні засади еколого-економічної оцінки відтворення біорізноманіття лісів, зокрема розкрито сутність, складові та функції біорізноманіття лісів, а також методичні підходи до екологоекономічного оцінювання відтворення лісового біорізноманіття.Здійснено оцінку відтворення та ефективності використання біорізноманіття лісів в Україні, а саме: проаналізовано основні тенденції фінансово-інвестиційного забезпечення відтворення та збереженнябіорізноманіття загалом і програмного забезпечення збереження та охорони біорізноманіття лісів зокрема, а також визначено рівень ефективності використання флористичної складової біорізноманіття лісів.Запропоновано перспективні напрями удосконалення еколого-економічного оцінювання та інституціонального середовища відтворення біорізноманіття лісів на основі розроблення концепту еколого-економічної оцінки інтегральної цінності відтворення біорізноманіття лісів, формування інституціональних передумов нарощення потенціалу лісової рослинності на порушених землях лісового фонду, створення сучасної системи стимулювання переведення ренатуралізованих сільськогосподарських угідь у землі лісогосподарського призначення з метою розширення територіального базису відтворення та нарощення флористичних і фауністичних ресурсів.^UThe thesis paper deals with theoretical and methodological foundations of environmental and economic assessment of forests biodiversity reproduction; in particular the essence, components and functions of forests biodiversity, as well as methodical approaches to environmental and economic assessment of reproduction of forests biodiversity have been disclosed.The reproduction and effectiveness of forests biodiversity in Ukraine has been evaluated, namely: the main trends of financial and investment support for reproduction and conservation of biodiversity in general and the software for the conservation and protection of biodiversity of forests have been analysed, and the effectiveness of the use of the floral component of forest biodiversity has been evaluated.The promising ways to improve the environmental and economic assessment and institutional environment of reproduction of forests biodiversity have been proposed on the basis of elaboration of the concept of environmental and economic assessment of integral value of reproduction of forests biodiversity, formation of institutional prerequisites for increasing the forest vegetation potential on disturbed lands of forest fund, creation of a modern system for stimulating the transfer of renaturalized agricultural lands into forestry lands in order to extend the territorial basis of reproduction and upgrading of flora and fauna resources.

У дисертації розглянуто теоретико-методичні основи комплексного природокористування на еколого-економічних засадах, а саме розкрито суть, особливості та напрями комплексного природокористування, запропоновано методику оцінки комплексного природокористування, виявлено проблеми та узагальнено зарубіжний досвід розвитку комплексного природокористування у лісозабезпечених регіонах. Проаналізовано природно-ресурсну базу та екологічні проблеми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону й рівень фінансово-інвестиційного забезпечення комплексного природокористування в даному регіоні. Проведено оцінку еколого-економічної ефективності природо-користування у Карпатському регіоні на основі комплексного підходу. Запропоновано авторський підхід до цілепокладання та обґрунтування завдань комплексного природокористування. У роботі розроблено теоретико-методичні підходи до порядку формування економічного механізму реалізації комплексного підходу у сфері природокористування Карпатського регіону. Сформовано механізм організаційно-економічного забезпечення комплексного природокористування на рівні територіальної громади з урахуванням природно-ресурсних особливостей соціально-економічного розвитку Карпатського регіону.^UThe thesis considers theoretical and methodological bases of complex use of natural resources, ecological and economic principles. It reveals the essence; peculiarities and directions of integrated environmental management, the methodology of estimation of integrated environmental management, the problems identified and summarized the foreign experience of development of integrated nature management in regions reach in forests. It is proved that integrated nature management is such a use of natural resources and conditions that ensures the achievement of certain targets, compliance with the basic principles of integrated economic development of natural resource potential, the introduction of the most effective organizational and economic forms of environmental management, the use of economic mechanisms and international regulatory standards in the context of solving the complex of current environmental and economic problems of a particular territory on the basis of achieving and maintaining the natural ecological and resource balance. The author's approach to the assessment of the level of complexity of environmental management, which provides for the calculation of the coefficients of complex involvement in the economic turnover of primary natural resources, in-depth industrial processing of natural resources, the concentration of types of integrated environmental management, specialization and localization of integrated environmental management. The identification of the objectives of integrated environmental management in the Carpathian region in the context of the main segments of the natural resource sector (forest production, agricultural, water and mineral complexes and waste management industry), which connects sectoral priorities of integrated environmental management with institutional support, in particular the decentralization of environmental management, the formation of utilities, cooperation activities of natural resource users, the conclusion of public and private partnership agreements, implementation of environmental projects and diversification of the banking services portfolio in terms of lending to environmental projects. The paper developed theoretical and methodological approaches to the formation of an economic mechanism for the implementation of an integrated approach in the field of environmental management of the Carpathian region, which provide for the allocation of three stages (legal support; formation of systems of regulation of integrated environmental management at the regional and local levels; diversification of financial and economic support for integrated environmental management), which will avoid institutional gaps in the implementation of new forms of economic development of natural resource potential. The implementation of the three stages of formation of the economic mechanism of integrated environmental management will make it possible to form an appropriate set of methods and tools at the national, municipal and internal corporate level. It is proved that the main element of the economic mechanism of integrated environmental management in the Carpathian region at the regional and municipal level should be a set of methods and tools to promote an integrated approach to the use of natural resources and secondary natural resources. Taking into account the structure of the natural resource potential of the Carpathian region and the economic specialization of administrative regions and districts, the introduction of a mechanism to stimulate forestry and woodworking businesses to improve the efficiency of wood waste management is of paramount importance with regard to implementation into economic practice. The mechanism of organizational and economic support of integrated nature management at the level of the territorial community, taking into account the natural resource features of social and economic development of the Carpathian region and the identification of appropriate institutional forms, which will contribute to the ecological and economic multiplier effect in connection with the introduction of technologies of organic and soil conservation agriculture, environmental reengineering of renaturalized agricultural lands, modernization of hydraulic structures to prevent floods, increasing the level of waste utilization and production of biofuels based on their base.

Проведені нами дослідження показують що посіви кукурудзи в умовах нестійкого зволоження Правобережної частини Лісостепу України мали транспіраційний коефіцієнт що змінювався від 254 до 325 м3/т. Визначення лабораторної схожості насіння досліджуваних гібридів кукурудзи засвідчило їх високі посівні якості та спостерігались лише незначні відмінності. Так, в середньому за роки досліджень лабораторна схожість гібриду ДН ПИВИХА становила 93,6 %, в гібриду кукурудзи ДН ОРЛИК 94,2 %,а в гібриду ДН САРМАТ відповідно 93,9 %. При переході кукурудзи від вегетативного до генеративного росту нами були зафіксовані особливості в тривалості фенофаз. Так, поява волоті в гібридів ДН ОРЛИК та ДН САРМАТ за густоти посівів 75 тис. шт./га в середньому за роки досліджень затримувалась на одну добу порівняно з іншими варіантами густот. Очевидно що загущені посіви дещо уповільнювали генеративний ріст рослин, хоча відмітити це як негативну особливість ми не можемо.Досліджено, що на ранніх етапах вегетації рослини кукурудзи мали доволі незначну висоту. Так, встановлено що на час повних сходів в середньому по досліду 5,0 см. Відмінності в висоті рослин між різними варіантами досліду здебільшого перебували в межах похибки досліду. А от систематично більшими були рослини гібридів ДН ОРЛИК та ДН САРМАТ порівняно з середніми значеннями.У гібриду ДН ПИВИХА максимальні параметри площі листків за густоти рослин 75 тис. шт./га склали 31,16 тис м2, а кращим був варіант застосування мінеральної системи удобрення – 32,53 тис м2. Аналогічно в гібриду ДН ОРЛИК середня площа листків за густоти рослин була 30,50 тис м2, та за мінерального удобрення – 31,84 тис м2. На відміну від більш ранньостиглих та менш високорослих гібридів в середньостиглого ДН САРМАТ максимальні параметри площі листків нами були спостережені за густоти рослин в 65 тис. шт./га – 28,46 тис м2, хоча за густоти в 75 тис. шт./га рослини формували не набагато менше листків – 28,16 тис м2. Аналогічно максимальні значення площі листків були отримані за застосування мінеральної системи удобрення.Встановлено, що закономірності повільного росту рослин кукурудзи в міжфазний період повні сходи – формування 7-ми листків знайшли відображення і в даних чистої продуктивності, та в середньому по досліду накопичувалось 1,43 г м2 за добу сухої речовини. А в міжфазний період 7 листків – 15 листків відповідно значно зросли показники чистої продуктивності фотосинтезу до рівня 15,94 г м2 за добу сухої речовини.Встановлено, що вегетативна частина рослин кукурудзи накопичувала 29,1 кг/га фосфору, а от в зерні його було набагато більше – 58,4 кг/га.Максимальні значення виходу зерен з качанів забезпечували орано-мінеральна та органічні системи удобрення кукурудзи за передзбиральної густоти гібридів в 65 тис. шт./га. Кращі показники урожайності в досліджуваного ранньостиглого гібриду ДН ПИВИХА та середньораннього ДН ОРЛИК було отримано за передзбиральної густоти рослин в 75 тис. шт./га, а от для середньостиглого гібриду кукурудзи ДН САРМАТ з ФАО 380 оптимальними були параметри передзбиральної густоти в 65 тис. шт./га.Досліджено, що найвищий рівень урожайності в досліді отримано за вирощування середньостиглого гібриду кукурудзи ДН САРМАТ з ФАО 380 за передзбиральної густоти 65 тис. шт./га та застосування комбінованої органо-мінеральної системи удобрення (N120P60K20+ 3,5 т Organic compost) – 12,36 т/га.Застосування мінеральної системи удобрення сприяло незначному зростанню вміст протеїну в зерні кукурудзи. А от максимальний вміст крохмалю отримано за передзбиральної густоти рослин 55 тис. шт./га та удобрення органічним добривом Organic compost, 7 т/га, відповідно 73,40 % (ДН ПИВИХА), 74,20 % (ДН ОРЛИК) та 73,05% (ДН САРМАТ).Встановлено, що максимальний рівень прибутку в досліді – 56921 грн/га отримано за вирощування гібриду ДН САРМАТ на варіанті застосування комбінованого органо-мінерального удобрення (N120P60K20+ 3,5 т Organic compost) за рослин густоти на час збирання 65 тис. шт./га.Досліджено, що застосування повного мінерального удобрення кукурудзи доволі енергозатратно, тому кращими з точки зору балансу енергії виявились варіанти впровадження органічних систем удобрення. Кращий в досліді коефіцієнт енергетичної ефективності виявився за вирощування гібриду кукурудзи ДН САРМАТ за удобрення Organic compost, 7 т/га та густоти рослин на час збирання 65 тис. шт./га – 5,37.Ключові слова: гібриди, органо-мінеральна система удобрення, водоспоживання, фотосинтетична продуктивність, врожайність, біоенергетична продуктивність.^UOur research shows that corn crops in conditions of unstable moisture of the Right Bank part of the Forest-Steppe of Ukraine had a transpiration coefficient that varied from 254 to 325 m3/t.Determination of laboratory germination of seeds of the studied maize hybrids testified to their high sowing qualities and only insignificant differences were observed. Thus, on average over the years of research, the laboratory germination of the hybrid DN BEER was 93.6 %, in the hybrid corn DN ORLIK 94.2 %, and in the hybrid DN SARMAT, respectively, 93.9 %.During the transition of maize from vegetative to generative growth, we recorded features in the duration of phenophases. Thus, the appearance of panicles in hybrids DN ORLYK and DN SARMAT at crop densities of 75 thousand units/ha on average over the years of research was delayed by one day compared to other variants of densities. It is obvious that the thickened crops somewhat slowed down the generative growth of plants, although we cannot note this as a negative feature.It was studied that in the early stages of the growing season corn plants had a rather insignificant height. Thus, it was found that at the time of full germination, the average experiment was 5.0 cm. The differences in plant height between different variants of the experiment were mostly within the error of the experiment. But the plants of hybrids DN ORLYK and DN SARMAT were systematically larger in comparison with the average values.In the hybrid DN PIVYHA the maximum parameters of the leaf area at a plant density of 75 thousand pieces/ha amounted to 31.16 thousand m2, and the best option was to use a mineral fertilizer system - 32.53 thousand m2. Similarly, in the hybrid DN ORLYK the average area of leaves for plant densities was 30.50 thousand m2, and for mineral fertilizers - 31.84 thousand m2. In contrast to earlier and less tall hybrids in medium-ripe DN SARMAT, the maximum parameters of leaf area were observed for plant densities of 65 thousand units/ha - 28.46 thousand m2, although for densities of 75 thousand units/ha formed not much less leaves - 28.16 thousand m2. Similarly, the maximum values of leaf area were obtained using a mineral fertilizer system.It is established that the regularities of slow growth of maize plants in the interphase period are full shoots - the formation of 7 leaves is reflected in the data of net productivity, and on average according to the experiment accumulated 1.43 g m2 per day of dry matter. And in the interphase period of 7 leaves - 15 leaves, respectively, significantly increased the net productivity of photosynthesis to the level of 15.94 g m2 per day of dry matter.It was found that the vegetative part of corn plants accumulated 29.1 kg/ha of phosphorus, but in grain it was much more - 58.4 kg/ha.The maximum values of grain yield from cobs were provided by plow-mineral and organic systems of corn fertilizer at pre-harvest density of hybrids of 65 thousand units/ha.The best yield indicators in the studied early-ripening hybrid DN PIVYHA and middle-early DN ORLYK were obtained at pre-harvest plant density of 75 thousand units/ha, but for medium-ripe hybrid of maize DN SARMAT with FAO 380, the parameters of pre-harvesting were optimal in 65 thousand units. /Ha.It was investigated that the highest level of yield in the experiment was obtained for growing medium-ripe hybrid of maize DN SARMAT with FAO 380 at pre-harvest density of 65 thousand units / ha and the use of combined organo-mineral fertilizer system (N120P60K20 + 3.5 t Organic compost) - 12.36 t/ha.The application of a mineral fertilizer system contributed to a slight increase in the protein content of corn grain. But the maximum starch content was obtained at the pre-harvest density of plants 55 thousand pieces / ha and fertilizer with organic fertilizer Organic compost, 7 t/ha, respectively 73.40% (DN PIVYHA), 74.20% (DN ORLYK) and 73, 05% (DN SARMAT).It was found that the maximum level of profit in the experiment - 56921 UAH / ha obtained for growing a hybrid DN SARMAT on the application of combined organo-mineral fertilizer (N120P60K20 + 3.5 t Organic compost) for plants of density at the time of harvest 65 thousand units/ha.It was investigated that the application of complete mineral fertilizer of corn is quite energy-intensive, so the best in terms of energy balance were options for the introduction of organic fertilizer systems. The best coefficient of energy efficiency in the experiment was found for the cultivation of maize hybrid DN SARMAT for fertilizer Organic compost, 7 t/ha and plant density at the time of harvest 65 thousand pieces/ha - 5.37.Key words: hybrids, organo-mineral fertilizer system, water consumption, photosynthetic productivity, yield, bioenergy productivity.

Встановлено, що конкурентні переваги суб'єктів лісогосподарського підприємництва можуть бути використані на основі формування механізмів, які охоплюватимуть комплекс методів, способів та інструментів бюджетноподаткового та фінансово-кредитного спрямування, а також сучасні інституціональні форми встановлення партнерських відносин між постійними лісокористувачами, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного підприємництва. Доведено, що формування таких механізмів має базуватися на еколого-економічних засадах, які передбачають дотримання вимог вітчизняного екологічного законодавства та міжнародних природоохоронних конвенцій щодо розширеного відтворення лісоресурсного потенціалу та підвищення рівня комплексності використання деревної танедеревної сировини. Обґрунтовано, що підвищення рівня конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств залежить від застосування зовнішніх інструментів впливу та використання інструментів внутрішньокорпоративного рівня. До зовнішніх інструментів впливу відносяться: бюджетне фінансування розширеного лісовідновлення; пільгове оподаткування виробництв, які впроваджують сучасне обладнання і технології; пільгове кредитування закупівлі вітчизняного обладнання; спрощення процесу митно-тарифного регулювання експорту продукції лісопереробки та підвищення ставок мита на її імпорт; впровадження прогресивної шкали зниження ставок дивідендів; законодавче розширення прав профспілок та впровадження системи дуальної освіти у профільних закладах вищої лісівничої освіти; удосконалення системи ідентифікації бази оподаткування заготівлі продукції недеревинного походження. Інструментами внутрішньокорпоративного рівня виступають: формування та дотримання інвестиційних бюджетів; використання технологій бюджетування та розширення електронного обліку операцій; впровадження системи податкового планування та внутрішнього фінансового контролю; впровадження комплексних інформаційних систем управління лісівничими та виробничими процесами; сертифікація, стандартизація, ліцензування, впровадження систем якості у відповідності з регламентами ЄС; впровадження системи управління персоналом за KPI, розширення програм професійного розвитку; активізація діяльності щодо участі у міжнароднихгрантових проектах природоохоронного спрямування. Розроблено авторський концепт стратегічного цілепокладання підвищення конкурентоспроможності лісового сектора регіону на основі інтегральної оцінки використання конкурентних переваг державнихлісогосподарських підприємств, що дасть можливість ув'язати цілі ефективнішого використання лісоресурсного потенціалу та поглиблення переробки деревини з пріоритетами соціально-економічного розвитку регіону та об'єднаних територіальних громад.^UIt is established that the competitive advantages of forest entrepreneurship entities can be used based on the formation of mechanisms that will cover a set of methods, methods and tools of budget-tax and financial-credit directions, as well as modern institutional forms of establishing partnerships between permanent forest users, local self-government bodies and private entrepreneurship entities. It is proved that the formation of such mechanisms should be based on ecological and economic principles that provide for compliance with the requirements of domesticenvironmental legislation and international environmental conventions on the expanded reproduction of forest resource potential and increasing the level of complexity of the use of wood and non-wood raw materials. It is proved that increasing the level of competitiveness of forestryenterprises depends on the use of external tools of influence and the use of tools at the internal corporate level. External instruments of influence include budget financing of expanded reforestation; preferential taxation of industries that introduce modern equipment and technologies; preferential lending for the purchase of domestic equipment; simplification of the process of customs and tariff regulation of exports of timber processing products and an increase in import duty rates; introduction of a progressive scale for reducing dividend rates; legislative expansion of trade union rights and introduction of a dual education system in specialized institutions of higher forestry education; improvement of the system for identifying the tax base for harvesting products of non-woody origin. Tools at the internal corporate level are formation and compliance with investment budgets; use of budgeting technologies and expansion of electronic accounting of operations; introduction of a system of tax planning and internal financial control; implementation of Integrated Information Systems for managing forestry and production processes; certification, standardization, licensing, implementation of quality systems in accordance with EU regulations; implementation of the KPI Personnel Management System, expansion of professional development programs; activation of activities for participation in international grant projects of Environmental Protection. The author's concept of strategic goal setting for improving the competitiveness of the forest sector of the region is developed on the basis of an integrated assessment of the use of competitive advantages of state forestry enterprises, which will make it possible to link the goals of more effective use of forest resource potential and deepening wood processing with the priorities of socio-economic development of the region and United territorial communities.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано новий підхід до виконання наукового завдання – оптимізації елементів технології вирощування сорго зернового.Було проведено комплексну оцінку у виявленню особливостей формування урожаю гібридами сорго; визначено оптимальний регулятор росту; ідентифіковано мікродобриво, що сприяє підвищенню продуктивності рослин сорго зернового. Визначено ефективні технологічні підходи у вирощуванні сорго зернового шляхом впровадження перспективних гібридів й внесення мікродобрив та регуляторів росту рослин.Набули подальшого розвитку вектори досліджень особливостей проходження процесів росту рослин сорго зернового, формування площі листкової поверхні, оцінка економічної та енергетичної ефективності.Погодні умови впродовж періоду досліджень були сприятливими для росту і розвитку сорго зернового, хоча й відрізнялися від середніх багаторічних одиниць.Проведені дослідження показали, що тривалість вегетаційного періоду у гібрида Брігга становить 104-107 днів, а у гібрида Ютамі – 114-115 днів, і вона відповідала зазначеним сортовим характеристикам. Варто відзначити, що вплив досліджуваних факторів технології проявлявся істотно тільки у період активного росту сорго. Так, у гібрида Брігга за застосування підживлення Альфа-Гроу-Екстра в дозі 2 л/га та обробка рослин Інтермаг – Кукурудза такої ж дози призвели до збільшення тривалості міжфазного періоду на 2 доби.У гібрида Ютамі, використання підживлення Альфа-Гроу-Екстра в дозі 2 л/га також збільшило тривалість міжфазного періоду, але вже на 3 доби, в той час, як обробка рослин Інтермаг – Кукурудза, 2 л/га – призвела до зростання цього періоду на 2 доби. Отже, можна стверджувати, що досліджувані фактори технології мають достатній вплив на тривалість міжфазного періоду сорго різних гібридів.У гібрида сорго Брігга, густота посівів була вищою на ділянках, де застосовувалась обробка позакореневим мікродобривом Інтермаг – Кукурудза, 2 л/га, в поєднанні з регулятором росту Регоплант, і досягала 152,8 тис. шт./га, а виживання рослин під час вегетації становило 94,0%. У гібрида Ютамі, більш високий рівень збереженості густоти посівів досягався за допомогою позакореневого підживлення Альфа-Гроу-Екстра, 2 л/га, разом з регулятором росту Регоплант, і досягав 152,6 тис. шт./га, а виживання рослин під час вегетації – 94,6%. Також варто зазначити, що за використання позакореневого підживлення Інтермаг – Кукурудза, 2 л/га, оптимальним варіантом для гібрида Ютамі була комбінація з регулятором росту Стимпо, оскільки густота посівів зберігалась на рівні 152,4 тис. шт./га, а виживання рослин під час вегетації – 94,1%. Отже, у результаті експерименту були визначені оптимальні варіанти збереження густоти посівів і виживання рослин для гібридів Брігга і Ютамі за допомогою різних комбінацій мікродобрив та регуляторів росту.Проведені дослідження показали, що елементи технології, які використовувались, впливали на формування висоти рослин сорго лише на етапах викидання волоті та цвітіння. Проте, до кінця вегетації, зокрема на час повної стиглості, середня висота рослин у досліді складала 117,3 см. Виявилось, що застосування додаткових елементів технології вирощування не суттєво впливало на досліджуваний показник на пізніх етапах вегетації. У дослідженні гібрида Брігга, висота рослин знаходилась у межах 118,5-124,1 см, а у гібрида Ютамі – від 111,7 до 117,2 см. Таким чином, можна зробити висновок, що хоча деякі елементи технології впливали на формування висоти рослин на певних етапах розвитку, але на пізніх стадіях вегетації цей вплив був незначним.У фазу викидання волоті виявлено, що гібрид Брігга демонстрував кращі показники площі листків за позакореневого удобрення мікродобривом Інтермаг – Кукурудза, у поєднанні з регулятором росту Регоплант, що становило 49,1 тис. м2/га. У гібрида Ютамі, вищі значення площі листкової поверхні відзначалися при застосуванні Інтермаг – Кукурудза у комбінації з Регоплант або Стимпо, досягаючи 52,9 тис. м2/га. У той же час, на контрольному варіанті без застосування додаткових регуляторів росту, виявлено наступні значення площі листків – 48,1 тис. м2/га. У фазу цвітіння, вищі показники площі листкової поверхні також спостерігалися за позакореневого оброблення мікродобривом Інтермаг – Кукурудза, 2 л/га. У даному випадку вплив регуляторів росту був незначним.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and substantiates a new approach to the fulfillment of a scientific task - optimization of the elements of grain sorghum cultivation technology.A comprehensive assessment was conducted to identify the features of crop formation by sorghum hybrids; the optimal growth regulator is determined; a microfertilizer was identified, which helps to increase the productivity of grain sorghum plants. Effective technological approaches in the cultivation of grain sorghum through the introduction of promising hybrids and the introduction of microfertilizers and plant growth regulators have been identified.The research vectors of the peculiarities of the growth processes of grain sorghum plants, the formation of the leaf surface area, and the assessment of economic and energy efficiency have gained further development.Weather conditions during the research period were favorable for the growth and development of grain sorghum, although they differed from the average perennial units.The conducted studies showed that the duration of the vegetation period in the Brigg hybrid is 104-107 days, and in the Yutami hybrid – 114-115 days, and it corresponded to the specified varietal characteristics. It is worth noting that the influence of the researched technology factors was significantly manifested only during the period of active growth of sorghum. Thus, in the Brigg hybrid, the application of Alpha-Grow-Extra feeding at a dose of 2 l/ha and the treatment of Intermag - Maize plants at the same dose led to an increase in the duration of the interphase period by 2 days.In the Yutami hybrid, the use of Alfa-Grow-Extra feeding at a dose of 2 l/ha also increased the duration of the interphase period, but already by 3 days, while the treatment of Intermag plants - Kukurudza, 2 l/ha - led to an increase in this period by 2 days. Therefore, it can be stated that the researched technology factors have a sufficient influence on the duration of the interphase period of sorghum of various hybrids.In the hybrid sorghum Brigg, the density of crops was higher in the areas where treatment with foliar microfertilizer Intermag - Kukurudza, 2 l/ha, in combination with the growth regulator Regoplant was used, and reached 152.8 thousand pieces/ha, and the survival of plants during the growing season was 94.0 %. In the Yutami hybrid, a higher level of preservation of crop density was achieved with the help of foliar feeding of Alpha-Grow-Extra, 2 l/ha, together with the growth regulator Regoplant, and reached 152.6 thousand pieces/ha, and the survival of plants during the growing season was 94.6 %. It is also worth noting that when using foliar fertilization Intermag - Kukurudza, 2 l/ha, the optimal option for the Yutami hybrid was the combination with the growth regulator Stimpo, since the density of crops remained at the level of 152.4 thousand pcs./ha, and the survival of plants during the growing season was 94.1%. So, as a result of the experiment, the optimal options for maintaining the density of crops and plant survival for the Brigga and Yutami hybrids using various combinations of microfertilizers and growth regulators were determined.The conducted studies showed that the elements of the technology we used influenced the formation of the height of sorghum plants only at the stages of panicle ejection and flowering. However, by the end of the growing season, in particular at the time of full maturity, the average height of the plants in the experiment was 117.3 cm. It turned out that the use of additional elements of growing technology did not significantly affect the studied indicator at the late stages of growing season. In the study of the Brigg hybrid, the plant height was in the range of 118.5-124.1 cm, and in the Yutami hybrid - from 111.7 to 117.2 cm. Thus, it can be concluded that although some elements of technology influenced the formation of plant height at certain stages of development, this influence was insignificant in the later stages of vegetation.In the phase of panicle ejection, it was found that the Brigga hybrid showed the best indicators of leaf area under foliar fertilization with microfertilizer Intermag - Kukurudza, in combination with the growth regulator Regoplant, which was 49.1 thousand m2/ha. In the Yutami hybrid, higher values of the leaf surface area were noted when using Intermag - Kukurudza in combination with Regoplant or Stimpo, reaching 52.9 thousand m2/ha. At the same time, on the control variant without the use of additional growth regulators, the following values of the leaf area were found - 48.1 thousand m2/ha. In the flowering phase, higher indicators of the leaf surface area were also observed with foliar treatment with microfertilizer Intermag - Kukurudza, 2 l/ha. In this case, the influence of growth regulators was insignificant.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано новий підхід до виконання важливого наукового завдання – екологізації елементів технології вирощування спельти в умовах Лісостепу України.Уперше використано комплексний підхід для створення сортової екологічно безпечної технології вирощування спельти у Лісостепу України. Визначено оптимальний строк для внесення позакореневих добрив на основі гумату калію та використання стимуляторів росту для зростання стійкості рослин до негативних впливів довкілля у Лісостепу України.Удосконалено технологічні аспекти до вирощування спельти у Лісостепу України шляхом застосування сортової агротехніки, внесення позакореневих добрив та стимуляторів росту рослин.Дістали подальшого розвитку напрями досліджень щодо характеристик ростових процесів різних сортів спельти, формування асиміляційної поверхні та оцінки економічної й енергетичної ефективності їх вирощування.??Погодні умови впродовж років досліджень відрізнялися від середніх багаторічних, проте сприяли ефективному росту й розвитку сортів пшениці спельти.Виявлено, що фактори досліду суттєво не впливали на формування густоти посівів пшениці спельти. Загалом у досліді густота на час збирання становила 432 шт./м2, що цілком достатньо для утримання поля в чистому від бур’янів вигляді. За сортами, середні значення в сорта Зоря України були 456 шт./м2, в Європа – 457 шт./м2, а Аттергауер Дінкель забезпечував густоту посівів на рівні 384 шт./м2. Сорт Аттергауер Дінкель рекомендують висівати з меншими нормами, оскільки він має вищу продуктивну кущистість (1,6), тоді як в решти сортів спостерігалось 1,2-1,3 стебла на одну рослину. А отже, якщо врахувати загальну кількість продуктивних стебел (густота помножена на продуктивну кущистість), то в сорта Зоря України вона була 547 шт./м2, в Європа – 594 шт./м2, а Аттергауер Дінкель мав густоту посівів 614 шт./м2.Виявлено, що обробка гуматами позначилась на формуванні ознаки «висота рослин» й загалом варіанти за одноращової обробки мали різницю в 2,7 см (Гумат калію ГК-17 в фазу колосіння) та 2,5 см (Гумат калію ГК-17 в фазу молочної стиглості), що перебувало в межах похибки досліду. Й лише застосування Гумат калію ГК-17 у фазу колосіння та повторно у фазу молочної стиглості, сприяло отриманню висоти рослин, в середньому, у досліді на 8,0 см вище, порівняно з необробленими варіантами. Кардинально це не позначалось на стійкості рослин, й за роки досліджень вилягання посівів не були помічені. Обробка рослин стимулятором росту Agriflex Amino у фазу колосіння також позначалась на отриманні більш високорослих рослин спельти, однак, в середньому у досліді різниця була на рівні 2,4 см.Досліджено, що в фазу цвітіння в середньому площа листків була 44,9 тис. м2/га, в сорта Зоря України – 45,3 тис. м2/га, а в Європа – 45,5 тис. м2/га, тоді як в сорта Аттергауер Дінкель – 43,8 тис. м2/га. Також було виявлено позитивний ефект від застосування позакореневого удобрення Гумат калію ГК-17 у фазу колосіння, внесення якого сприяло зростанню площі листків у фазу цвітіння на 2,1 тис. м2/га, а приріст від застосування Agriflex Amino у фазу колосіння становив 1,0 тис. м2/га. Тоді як в фазу молочної стиглості зерна, в середньому площа листків була 27,1 тис. м2/га, в сорта Зоря України – 27,6 тис. м2/га, а в сорта Європа – 27,8 тис. м2/га, тоді як в сорта Аттергауер Дінкель – 25,9 тис. м2/га. Внесення Гумат калію ГК-17 у фазу колосіння сприяло отриманню площі листків на 0,98 тис. м2/га більше, а Agriflex Amino на 0,48 тис. м2/га відповідно. Тоді як застосування Гумат калію ГК-17 в фазу молочної стиглості не позначилось на зміні цього показника.За результатами проведених досліджень визначено, що сумарний вміст хлорофілів у фазу колосіння в середньому у досліді був 14,6 мг/г, у сорта спельти Зоря України він становив 14,5 мг/г, у сорта Європа 14,4 мг/г, а у сорта Аттергауер Дінкель відповідно 15,0 мг/г. При цьому достовірних відмінностей між варіантами досліду не було виявлено, оскільки перші фактори застосовували саме у фазу колосіння пшениці, й вони не могли вплинути на фотосинтетичні пігменти рослин так швидко.It was investigated that the complex application of factors consisted in foliar feeding of spelt plants. Thus, potassium humate GK-17 and Agriflex Amino in the earing phase contributed to the formation of a better content of chlorophylls a , b and their sum in the leaf plates in the flowering phase. According to the research results, the indicator of chlorophylls a, b and their sum was 15.4 mg/g, and according to the varieties: Zorya Ukrainy, this indicator was 14.99 mg/g, Europe – similarly 15.03 mg/g, and Atterhauer Dinkel, respectively 16.07 mg/g. While the application of foliar fertilizer, the introduction of potassium humate GK-17 in the earing phase contributed to an increase in chlorophylls a + b by 0.10-0.11 mg/g, and the use of Agriflex Amino in the earing phase by 0.11 mg/g.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and substantiates a new approach to the fulfillment of a scientific task - environmentalization of the elements of the technology of spelt growing in the conditions of the Forest-steppe of Ukraine.For the first time, a comprehensive approach was used to create a varietal ecologically safe technology for spelt growing in the Forest Steppe of Ukraine. The optimal term for applying foliar fertilizers based on potassium humate and the use of growth stimulants to increase the resistance of plants to negative environmental influences in the Forest Steppe of Ukraine has been determined.The technological aspects of spelta growing in the Forest-steppe of Ukraine have been improved through the use of varietal agricultural techniques, application of foliar fertilizers and plant growth stimulators.Research directions regarding the characteristics of the growth processes of various spelt cultivars, the formation of the assimilation surface, and the assessment of the economic and energy efficiency of their cultivation have received further development.Weather conditions during the years of research differed from the perennial average, but they contributed to the effective growth and development of spelt wheat cultivars.It was established that the factors of the experiment did not significantly affect the formation of the density of wheat and spelt crops. In general, according to the experiment, the density at the time of harvesting was 432 pcs./m2, which is quite enough to keep the field free of weeds. By cultivars, the average values in Zorya Ukraine were 456 pcs./m2, in Europe – 457 pcs./m2, and Atterhauer Dinkel had a planting density of 384 pcs./m2 . The Atterhauer Dinkel cultivar is recommended to be sown with lower rates, as it has a higher productive bushiness (1.6), while the rest of the cultivars had 1.2-1.3 stems per plant. And therefore, if we take into account the total number of productive stems (density multiplied by the productive bushiness), then in the Zorya cultivar of Ukraine it was 547 pcs./m2 , in Europe – 594 pcs./m2 , and Atterhauer Dinkel had a density of crops of 614 pcs. /m2.According to the effect on plant height, it was found that treatment with humates had an effect on the formation of this trait and, in general, the variants of single treatment had a difference of 2.7 cm (Potassium humate GK-17 in the earing phase) and 2.5 cm (Potassium humate GK-17 in the phase milk ripeness), which was within the margin of error of the experiment. And only the application of humate potassium GK-17 in the phase of earing and again of milk ripeness, contributed to obtaining the height of plants on average in the experiment by 8.0 cm higher, compared to untreated variants. This did not significantly affect plant resistance, and over the years of research, the laying of crops was not noticed. Treatment of plants with growth stimulator Agriflex Amino in the earing phase also resulted in taller spelt plants, however, on average, the difference in the experiment was at the level of 2.4 cm.It was found that in the flowering phase the average leaf area was 44.9 thousand m2/ha, in the cultivar Zorya of Ukraine - 45.3 thousand m2/ha, and in Europe – 45.5 thousand m2/ha, while in the Atterhauer Dinkel cultivar – 43.8 thousand m2/ha. A positive effect was also established from the application of the foliar fertilizer Humate potassium GK-17 in the earing phase, the introduction of which contributed to the growth of the leaf area in the flowering phase by 2.1 thousand m2/ha, and the growth from the application of Agriflex Amino in the earing phase was 1,0 thousand m2/ha. Whereas in the phase of milky grain ripeness, the average leaf area was 27.1 thousand m2/ha, in the Zorya cultivar of Ukraine - 27.6 thousand m2/ha, and in Europe – 27.8 thousand m2/ha, while in the Atterhauer Dinkel cultivar – 25.9 thousand m2/ha. Application of humate potassium GK-17 in the earing phase contributed to the obtaining of the leaf area by 0.98 thousand m2/ha, and Agriflex Amino by 0.48 thousand m2/ha. Whereas the application of humate potassium GK-17 in the phase of milk ripeness did not affect the change of this indicator.According to the results of the research, it was determined that the total content of chlorophylls in the earing phase was 14.6 mg/g on average according to the experiment, in the Zorya spelt cultivar of Ukraine it was 14.5 mg/g, in the Europa cultivar it was 14.4 mg/g, and in the Atterhauer Dinkel cultivar, respectively, 15.0 mg/g. At the same time, no significant differences between the experimental variants were found, since the first factors were applied just in the phase of wheat earing, and they could not affect the photosynthetic pigments of plants so quickly.

Встановлено, що пріоритетним напрямом підвищення рівня соціальноекономічної та еколого-економічної ефективності господарського освоєння лісоресурсного потенціалу є диверсифікація діяльності постійних лісокористувачів, яка дасть змогу збільшити сукупну величину лісоресурсних благ, що залучаються у господарський обіг. Обґрунтовано, що диверсифікація виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів є процесом оновлення лісогосподарювання, модернізації діючих та створення нових лісогосподарських, лісоохоронних, рекреаційних, переробних та інших виробництв, розширення номенклатури товарів, робіт та послуг лісового господарства і переробних виробництв, урізноманітнення сфер діяльності, пов’язаних з освоєнням нових ринків та встановленням взаємозв’язків з додатковими контрагентами, застосування сучасних методів перепрофілювання бізнес-процесів, імплементації передового досвіду запровадження процесних і продуктових інновацій лісівничого спрямування, а також використання аутсорсингових та франчайзингових технологій. Встановлено, що у секторі лісових господарств існують об'єктивні умови для здійснення вертикальної, горизонтальної та конгломератної диверсифікації. Сформовано теоретичний підхід до класифікації інституціональних передумов диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів. Обґрунтовано, що інституціональний інструментарій диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів є сукупністю регуляторних інструментів, які забезпечують трансформацію інститутів-правил та інститутів-організацій ведення лісового господарства і створюють можливості для більшої автономії постійних лісокористувачів в частині використання наявного ресурсновиробничого потенціалу та залучення капітальних і фінансових інвестицій. Доведено, що розроблення інституціонального інструментарію диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів на макроекономічному та галузевому рівнях дасть можливість сформувати стратегію диверсифікації діяльності на рівні суб’єктів лісогосподарського підприємництва. Дослідження показали, що диверсифікація діяльності державних та комунальних лісових господарств потребує інституціональних трансформацій на загальнонаціональному та галузевому рівнях, які мають охопити як інститути-правила, так й інститути-організації ведення лісового господарства. Обґрунтовано доцільність розроблення теоретичної платформи диверсифікації виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів. У роботі сформовано інституціональне забезпечення вертикальної та горизонтальної диверсифікації виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів. Розроблено інструментарій стратегування розвитку лісового господарства регіону. встановлено, що стратегія диверсифікації діяльності суб’єктів лісогосподарського підприємництва має базуватися на досягненні екологічних, економічних та соціальних цілей. Визначено, що основними екологічними цілями диверсифікації лісогосподарських виробництввиступають: подолання прецедентів нераціонального та марнотратного використання лісосічного фонду; запобігання знищенню полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень; реінжиніринг лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях лісогосподарського призначення. Обґрунтовано, що до економічних цілей диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів відносяться: покращення породно-вікової структури лісоутворюючих порід; введення додаткових потужностей у переробних цехах лісових господарств; розбудова об’єктів рекреаційної інфраструктури; розширене відтворення потенціалу малого та середнього деревообробного бізнесу; утилізація деревних відходів. Встановлено, що соціальними цілями диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів виступають: підвищення ефективності використання персоналу лісових господарств; зростання доходів домогосподарств територій концентрації лісоресурсних благ; підвищення рівня зайнятості та самозайнятості місцевого населення. Доведено, що диверсифікація виробничо-господарської діяльностілісових господарств виступає важливою умовою активізації ділової активності у багатолісних районах. Сформовано інституціонально-цифрові передумови диверсифікації виробничо-господарської діяльності з урахуванням вимог воєнного часу. Обґрунтовано пріоритети діяльності постійних лісокористувачів у повоєнний період. Встановлено, що розроблення та інституціоналізація механізмів реалізації пріоритетних напрямів диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів дасть можливість отримати соціо-еколого-економічний ефект. Доведено, що в результаті диверсифікації діяльності постійних лісокористувачів сформуються нові полюси росту в господарських комплексах багатолісних районів, що дасть можливість прискорити темпи соціально-економічного піднесення сільських депресивних територій та підвищити рівень господарськоїсамодостатності територіальних громад.^UIt is established that the priority direction of increasing the level of socioeconomic and ecological-economic efficiency of economic development of forest resource potential is the diversification of activities that will increase the total amount of forest resource benefits involved in economic circulation. It is proved that the diversification of production and economic activities of permanent forest users is the process of updating forestry, modernizing existing and creating new forestry, forest protection, recreational, processing and other industries, expanding the range of goods, works and services of forestry and processing industries, a variety of areas of activity related to the development of new markets and establishing relationships with additional counterparties, the use of modern methods of re-profiling business processes, implementation of best practices for implementing process and product innovations in the forestry sector, as well as the use of outsourcing and franchise technologies. It is established that in the sector of forestry enterprises there are objective conditions for the implementation of vertical, horizontal and conglomerate diversification. A theoretical approach to the classification of institutional prerequisites for diversification of permanent forest users' activities is formed. It is proved that the institutional tools for diversifying the activities of permanent forest users are a set of regulatory tools that ensure the transformation ofinstitutions-rules and institutions-organizations of forestry and create opportunities for greater autonomy of permanent forest users in terms of using the existing resource and production potential and attracting capital and financial investment. It is proved that the development of institutional tools for diversifying the activities of permanent forest users at the macroeconomic and sectoral levels will make it possible to form a strategy for diversifying activities at the level of forestry enterprises. Studies have shown that the iversification of activities of state and municipal forest enterprises requires institutional transformations at the national and sectoral levels, which should cover both institutions-rules and institutionsorganizations of forest management. The expediency of developing a theoretical platform for diversification of production and economic activities of permanent forest users is substantiated. In the work, the institutional support for vertical and horizontal diversification of production and economic activities of permanent forest users is formed. The tools for strategizing the development of forestry in the region were developed. it is established that the strategy for diversifying the activities of forestry enterprises should be based on achieving environmental, economic and social goals. It is determined that the main environmental goals of diversification of forestry production are: overcoming the precedents of irrational and wasteful use of the cutting fund; preventing the destruction of field-protected forest strips and protective forest stands; reengineering of forest-drying ditches, drainage systems and paths on forestry land. It is proved that the economic goals of diversification of the activities of permanent forest users include improvement of the breed-age structure of forest-forming species; introduction of additional capacities in the processing shops of forestry enterprises; development of recreational infrastructure facilities; expanded reproduction of the potential of small and medium-sized woodworking businesses; disposal of wood waste. It is established that the social goals of diversification of forestry enterprises are increasing the efficiency of using the personnel of forestry enterprises; increasing household incomes in the territories of concentration of forest resource benefits; increasing the level of employment and self-employment of the local population. It is proved that the diversification of production and economic activities of forestry enterprises is an important condition for activating business activity in multiwooded areas. The institutional and digital prerequisites for diversification of production and economic activities are formed, taking into account the requirements of wartime. The priorities of permanent forest users in the post-war period are substantiated. It is established that the development and institutionalization of mechanisms for implementing priority areas of diversification of activities of permanent forest users will make it possible to obtain a socio-ecological and economic effect. It is proved that as a result of the diversification of the activities of permanent forest users, new growth poles will be formed in the economic complexes of multi-wooded areas. which will make it possible to accelerate the pace of socio-economic recovery of rural depressed territories and increase the level of economic self-sufficiency of united territorial communities.