Досліджено проблеми криміналістичної експертизи сучасних замикаючих технічних засобів. Розкрито роль фахівця та спеціальних знань на досудовому та судовому слідстві, уточнено форми їх використання, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення. Оцінено практику експертної криміналістичної профілактики, пов'язаної з несанкціонованим злочинним впливом, зокрема, зломом або відмиканням. Описано конструкції, переглянуто підстави класифікації та запропоновано приблизний тезаурус даних механізмів. Уточнено методику дослідження засобів, що мають складні сувальдні та циліндрові системи запирання.

  Скачати повний текст

Визначено поняття підпису як засвідчувального знаку певної особи та як одного із основних реквізитів документа, що надає йому юридичної сили. Наведено характерні ознаки підпису (загальна структура, транскрипція, загальний вигляд, ступінь і характер сформованості письмо-рухових навичок). Визначено функції підпису, об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на його формування. Розглянуто основні види криміналістичного дослідження підпису: класифікаційні, ідентифікаційні, неідентифікаційні (діагностичні) і ситуаційні. Описано особливості дослідження підписів, виконаних за умов обмеженого зорового контролю. Наведено рекомендації щодо побудови методики експерного дослідження підписів, виконаних за даних умов.

  Скачати повний текст

Здійснено науково-парадигмальне та методологічне обгрунтування перспектив розвитку соціально-культурних аспектів у сфері національної освіти. Запропоновано програму дослідно-експериментальної роботи "Школа здібностей", охарактеризовано змістові компоненти та відповідні новаційні методичні засоби експериментальної школи. Проаналізовано динаміку зростання загальної культури та психолого-педагогічної грамотності учителів-дослідників, а також розумового та особистісного розвитку учнів. Зазначено, що керування соціально-культурним простором загальноосвітнього навчального закладу полягає у науковому обгрунтуванні, структурованому виділенні та досвідному моделюванні низки системних інноваційних умов, яких поетапно, упродовж шести років наукового пошуку, введено відповідно цілям і завданням програми дослідно-експериментальної роботи. Наведено програмово-методичні засоби (граф-схеми навчальних курсів, культурно-змістові матриці, наукові проекти навчальних модулів, освітні сценарії, міні-підручники, освітні програми самореалізації), які сприяють налагодженню розвивальної взаємодії вчителя та учнів.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право (081 – Право). – Донецький юридичний інститут МВС України, Маріуполь, 2021.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у вдосконаленні теоретичних положень кримінального права в частині розуміння примушування (примусу) як наскрізного кримінально-правового поняття і на цій основі напрацювання пропозицій до КК України та практики його застосування.Зокрема, вперше запропоновано визначення поняття примушування (примусу) – це умисний, протиправний фізичний та (або) психічний вплив на волю потерпілої особи, що направлений на виконання чи не виконання конкретних дій, проти власної волі на користь того, хто примушує або інших осіб;Обґрунтовується, що ключовим елементом в кримінально-правовій структурі примушування є цілеспрямований, протиправний плив на свободу волі потерпілого, що характеризується її обмеженням, а не виключенням. При обмеженні свободи волі зберігається можливість вчинення вольового вчинку із боку потерпілого;Запропоновано враховувати насильство як єдиний спосіб вчинення примушування, що відповідає трьом умовам: 1) насильство не повинно бути елементом мотивації або самоціллю кримінального правопорушення; 2) насильство повинно бути очевидним для потерпілого і повністю ним усвідомлюватися; 3) насильство повинно супроводжувати кримінально протиправну вимогу; Удосконалено висновок, що примушування і насильство розрізняються за такими критеріями: 1) за механізмом впливу на волю потерпілого; 2) за цільовою спрямованістю; 3) за специфікою способу впливу на потерпілого та пропозицію щодо доповнення Розділ ІII «Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи» КК України самостійною статтею, яка б передбачала загальний склад примушування. Набули подальшого розвитку положення, що переборний фізичний та психічний примус, як універсальна об'єктивно-суб'єктивна ознака відноситься, як до примушування, так і до поведінки потерпілого; твердження, що поняття фізичного або психічного примушування як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння повинне ґрунтуватись на основі відсутності протиправності шкоди, заподіяної потерпілим.Ключові слова: воля, свобода, право, закон, склад кримінального правопорушення, примус, примушування, насильство, обставини, що виключають кримінальну протиправну діяльність.^UThesis is for Candidate Degree in Law (Doctor of Philosophy) in the field 12.00.08 – Criminal Law and Criminology; Criminal Executive Law (081 - Law). – Donetsk Law Institute Ministry of Internal Affairs, Mariupol, 2021.The dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to improve the theoretical provisions of criminal law in terms of understanding coercion (coercion) as a cross-cutting criminal law concept and on this basis to develop proposals to the Criminal Code of Ukraine and practice its application.In particular, the definition of coercion (coercion) is proposed for the first time - it is an intentional, illegal physical and (or) mental influence on the will of the victim, aimed at performing or not performing specific actions against his will for the benefit of the coercer or others;It is substantiated that the key element in the criminal-legal structure of coercion is the purposeful, illegal influence on the freedom of will of the victim, which is characterized by its restriction, not exclusion. When the freedom of will is restricted, the possibility of committing a voluntary act by the victim remains;It is proposed to consider violence as the only way to commit coercion, which meets three conditions: 1) violence should not be an element of motivation or an end in itself of a criminal offense; 2) the violence must be obvious to the victim and fully understood by him; 3) violence must be accompanied by a criminally illegal claim;Improved the conclusion that coercion and violence differ in the following criteria: 1) the mechanism of influence on the will of the victim; 2) by target orientation; 3) according to the specifics of the method of influencing the victim and the proposal to supplement Section III "Criminal offenses against the will, honor and dignity of the person" of the Criminal Code of Ukraine with an independent article that would provide for the general composition of coercion.The provisions that overcoming physical and mental coercion, as a universal objective-subjective feature, refers both to coercion and to the behavior of the victim have been further developed; the assertion that the notion of physical or mental coercion as a circumstance that excludes the criminal illegality of the act should be based on the absence of illegality of the damage caused to the victim.Key words: will, freedom, law, law, composition of criminal offense, coercion, compulsion, violence, circumstances that exclude criminal illegal activity.