Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Робота присвячена питанням прогнозних розрахунків ВВП з врахуванням методології СНР. Оцінено місце і роль прогнозних показників ВВП в обгрунтуванні управлінських рішень, узагальнені основні методичні підходи до прогнозування ВВП в умовах перехідного періоду. Розроблена модель прогнозування ВВП, що базується на квартальній інформації щодо виробництва ВДВ в основних галузях виробництва товарів і послуг, кінцевому споживанні домашніх господарств і секторі загального державного управління, чистому експорті, чистих непрямих податках і інвестиціях. В моделі передбачається збалансування попиту і пропозиції під впливом дії ряду екзогенних змінних. Розроблено прогноз ВВП на короткостроковий період і середньострокову перспективу.

  Скачати повний текст

Досліджено лімфоїдні утворення кишечнику телят неонатального та молочного періодів (на прикладі великої рогатої худоби, а саме виду: Bos primigenius taurus L.). З використанням гістологічних, макро- та мікроскопічних методів досліджено структурно-функціональну будову пеєрових плямок у телят віком 1, 10, 30, 120-ти днів. Для пеєрових плямок тонкої кишки телят неонатального та молочного періодів характерна динамічність змін архітектоніки компонентів лімфоцитарно-тканинного комплексу, що зумовлює їх високу адаптивність і пластичність у реалізації генетично детермінованої імунної відповіді. Морфогенез структурних одиниць лімфоцитарно-тканинного комплексу кишешнику телят неонатального та молочного періодів зумовлений розвитком асоційованих з ним компонентів слизової оболонки та підслизової основи. Кількість поодиноких лімфоїдних вузликів у стінці кишечнику телят з віком зростає, особливо у стінці ободової кишки. З'ясовано, що спрямованість взаємозв'язків між морфометричними параметрами скупчених лімфоепітеліальних вузликів телят знаходиться залежно від їх локалізації у кишечнику. Встановлено, що прямий кореляційний зв'язок існує між сумарною відносною площиною складчасто-пластинчастих і пластинчастих пеєрових плямок (r = 0,97).

  Скачати повний текст

Вивчено особливості адаптації у неонатальному періоді передчасно народжених дітей з малою масою. Запропоновано оптимізацію виходжування дітей цієї групи шляхом збагачення раціону матерів-годувальниць в період лактації препаратами йоду. Показано, що у таких матерів в два рази частіше зустрічається патологія щитоподібної залози за даними УЗД. Виявлено у пуповинній крові їх дітей значно знижений рівень гормонів щитоподібної залози, що за умов дефіциту йодного забезпечення матері може негативно впливати на адаптацію новонародженого. Доведено, що збагачення раціону харчування матерів-годувальниць, що народили передчасно маловагових дітей, йодовмістними препаратами значно покращує лактацію, достовірно підвищуючи добову кількість молока та тривалість годування грудьми дитини на першому році життя.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу концептуалізації покоління в аспекті філософії культури. Досліджено особливості вираження ідеї покоління у різних соціокультурних контекстах: архаїчній, примітивній, християнській, радянській культурах і ситуаціях модерну, постмодерну та "після-постмодерну", а також у постсучасних практиках через віртуальну реальність, тілесність, ідентичність, діалог Я - Інший у контексті глобалізації. На підставі застосування герменевтичної методології, що складається з двох дослідницьких стратегій - антропологічного та темпорального аналізу культури, створено культурофілософську модель покоління як культурного патерну для ідентифікації індивідів за родовою і/або часовою ознакою, де/реактуалізованого в різних соціокультурних контекстах. На підставі результатів наукового дослідження суттєво трансформовано уявлення про покоління та введено культурофілософські рефлексії щодо нього у сучасний філософський дискурс і культурні практики. Показано можливість застосування даного концепту для дослідження актуальних проблем існування людини, культури та цивілізації.

  Скачати повний текст