Досліджено економічну роль держави у розвитку українсько-російських торговельних відносин в агропродовольчій сфері. Запропоновано шляхи їх активізації та раціоналізації. Обгрунтовано концептуальні засади державного впливу на формування та розвиток зовнішньої торгівлі, систематизовано основні методи та інструменти державного регулювання. Проаналізовано питання формування експортного потенціалу АПК України на російському напрямі, тенденції розвитку експортно-імпортних операцій в агропродовольчій сфері й основні правові документи щодо їх регулювання. Досліджено спільні та відмінні погляди України та Росії у процесі приєднання до СОТ щодо питань внутрішньої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, рівня імпортних тарифів та експортних субсидій. Запропоновано можливий сценарій подальшого розвитку українсько-російських торговельних відносин після вступу обох держав до СОТ. З метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції сформовано відповідні заходи державного впливу. Проаналізовано Угоду про Єдиний економічний простір (ЄЕП) та визначено напрями спільної аграрної політики країн-учасниць ЄЕП з метою активізації українсько-російської торгівлі у даній сфері.

  Скачати повний текст

Запропоновано тезу щодо соціокультурної функції літератури та специфічного завдання літературної критики. Проаналізовано літературно-критичні дослідження Д.С. Мережковського, З.М. Гіппіус, А.Л. Волинського, В.Я. Брюсова, В.В. Розанова 1890-х - 1905 рр., а також їх літературних попередників і старших сучасників (М.К. Михайловського, О.М. Скабічевського). Відзначено, що формулюючи нове розуміння соціокультурної функції літератури, критики-символісти були переконаними в її особливій ролі у суспільному житті. Проте замість соціального аспекту як першочерговий вони визначали релігійно-філософський, пред'являли до літературних творів та їх творців утилітарні вимоги, а саме: виражати філософський зміст (А.Л. Волинський), втілювати "ідеальний" (В.В. Розанов), релігійно-філософський початок (Д.С. Мережковський, З.М. Гіппіус). Акцентовано, що в оглядах і критичних статтях В.Я. Брюсова була зроблена спроба відокремити естетичне від соціального, політичного, суспільного, релігійного. Літературні критики раннього символізму зробили спробу переоцінити уявлення про межі та завдання літератури, про сенс художньої творчості, вони продовжували російську загальнокультурну традицію, зближували літературну критику з історією, філософією та релігією.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст