Вперше обгрунтовано концепцію діяльнісної ситуації як універсальної категорії, яка охоплює лексичну семантику та словотвір, взаємодіє з категоріями тексту та дискурсу. Проаналізовано лінгвокреативні особливості мови в організації дискурсу як синтезу різних типів діяльності (мовленнєвої, когнітивної, комунікативної, соціальної). Запропоновано інтегративний підхід до аналізу матеріалу, окресленого хронологічними рамками початкового стану розвитку французької мови, який поєднує структурну та функціонально-прагматичну методики пошуку. Поняття діяльнісної ситуації витлумачено в контексті основних детермінаторів як онтологічний, категоріальний, когнітивний та комунікативний аспекти ситуації. Вивчення діяльнісних ситуацій та ступінь їх відтворюваності в дискурсах досліджено моделюванням парадигматичних і синтагматичних проекцій, які відбивають морфологічні, дериваційні та синтаксичні процеси. Увагу приділено вивченню механізмів формування та функціонування дискурсивних складників, зокрема лексики, вторинної за походженням, її систематизації за номінативними та дериваційними значеннями, встановленню пріоритетів різноструктурних словотвірних одиниць у реалізації типових діяльнісних ситуацій дискурсів старофранцузького періоду.

  Скачати повний текст