Уперше на системному рівні комплексно досліджено злочини проти моральності. Запропоновано розв'язання певних дискусійних і практичних питань. Наведено пропозиції щодо законодавчого корегування системи злочинів у цілому та її окремих елементів, тобто конкретних складів злочинів, з метою уникнення певного перетинання їх ознак з ознаками інших видів злочинів та розмежування складів злочинів проти моральності з суміжними складами. Досліджено історію становлення та розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти моральності. Проаналізовано ці злочини у порівняльно-правовому аспекті та виявлено певні недоліки та колізії чинного КК України. Запропоновано визначення поняття видового об'єкту злочинів, передбачених статтями 297 - 304 КК України, як моральнісних устоїв суспільства - сукупності суспільних відносин, що забезпечують певний паритет інтересів суспільства й окремих його членів у разі задоволення їх потреб та інстинктів на підставі існуючих моральнісних норм, принципів і правил. Наведено класифікацію цих злочинів.

  Скачати повний текст

Кучанський Олександр Юрійович. Методологія формування інформаційних просторів суб'єктів наукової діяльності у сталому розвитку закладів вищої освіти.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.13.06 «Інформаційні технології». – Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2021.В дисертаційній роботі наведені результати узагальнення й розв'язку важливої проблеми: створення методології формування інформаційних просторів суб'єктів наукової діяльності, яка є важливою складовою забезпечення сталого розвитку закладів вищої освіти і включає моделі та методи прозорого кількісного оцінювання продуктивності суб'єктів наукової діяльності у відповідних предметних наукових просторах. Застосування методології дозволяє стимулювати мотивацію суб'єктів наукової діяльності шляхом забезпечення раціонального фінансування найбільш продуктивних з них, що важливо в умовах обмеженого ресурсного забезпечення.Проведено аналіз стану завдань формування інформаційних просторів та кількісного оцінювання продуктивності суб'єктів наукової діяльності, формування предметних наукових просторів, пошук партнерів для співпраці в рамках освітніх та наукових проєктів. Розроблено множинні моделі ідентифікації індивідуальних та колективних суб'єктів наукової діяльності, а також формалізовану множинну модель інформаційного простору суб'єктів наукової діяльності та концептуальну схему їх взаємодії. Дані моделі, а також моделі та методи ідентифікації предметних наукових просторів, оцінювання продуктивності суб'єктів наукової діяльності та математична модель і метод багатокритеріального вибору потенційних партнерів для співпраці лягли в основу створення методології формування інформаційних просторів суб'єктів наукової діяльності.Набули подальшого розвитку методи формування предметних наукових просторів на основі кластерного аналізу параметрів моделей ідентифікації суб'єктівнаукової діяльності та на основі латентно-семантичного аналізу. Вдосконалено метод кількісного оцінювання продуктивності індивідуального та колективного суб'єктів наукової діяльності з врахуванням самоцитування, а також метод оцінювання проспекції їх продуктивності на основі ретроспективних даних. Вдосконаленоматематичну модель та метод багатокритеріального вибору потенційних партнерів для співпраці в рамках наукових та освітніх проєктів, що враховує організаційну будову проєктів та результати кількісного оцінювання продуктивності суб'єктів наукової діяльності відповідного предметного наукового простору.Набув подальшого розвитку векторний підхід до формування просторів суб'єктів наукової діяльності методології проєктно-векторного управління в освітніх середовищах, що включає нові та вдосконалені методи і моделі, які дозволяють оцінювати продуктивність наукової діяльності, ідентифікувати предметні наукові простори, формувати робочі групи наукових проєктів та склад структурних підрозділів закладів вищої освіти.Розроблено інформаційну технологію, яка реалізує методологію формування інформаційних просторів суб'єктів наукової діяльності з використанням технології збору інформації з відкритих джерел, розрахунку та формування рейтингів суб'єктів наукової діяльності у відповідних предметних наукових просторах тощо.43Отримані результати як теоретичного, так і практичного характеру, можуть бути підгрунтям для подальших досліджень, спрямованих на забезпечення сталості, удосконалення організації та управління науковою діяльністю, що визначається нормативною базою в цій галузі, керується особливостями ресурсного забезпечення та відповідає вимогам міжнародних систем оцінювання продуктивності наукової діяльності суб'єктів інформаційного освітньо-наукового простору.Ключові слова: інформаційні технології, інформаційний простір, суб'єкт наукової діяльності, оцінювання продуктивності, заклад вищої освіти.^UKuchanskyi Oleksandr. The methodology for forming information spaces of scientific subjects for sustainable development in higher education institutions. – Qualified scientific work on the rights of the manuscript.Thesis for a Doctor of Science Degree in specialty 05.13.06 "Information Technologies". – Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, 2021.The dissertation presents the results of generalization and solution of a significant problem: the creation of a methodology for forming information spaces of scientific subjects, which is an essential component of sustainable development of higher education institutions and includes models and methods of a transparent quantitative assessment of the productivity of scientific subjects. The methodology's application allows stimulating the motivation of the subjects of scientific activity by providing rational financing of the most productive of them, which is essential in the conditions of limited resource provision.The analysis of the state of tasks of formation of information spaces and quantitative estimation of productivity of scientific activity subjects, the formation of scientific subject spaces, search of partners for cooperation within the limits of educational and scientific projects are carried out. Multiple models of identification of individual and collective subjects of scientific activity are developed. They formalized multiple models of information space of scientific activity subjects and a conceptual scheme of their interaction. These models and models and methods of identifying scientific subject spaces, evaluating the productivity of scientific subjects and mathematical model, and method of multi-criteria selection of potential partners for cooperation formed the basis for creating a methodology for forming information spaces of scientific subjects.Methods of forming scientific subject spaces based on cluster analysis of parameters of models of identification of scientific activity subjects and based on latent-semantic analysis have been further developed. The method of a quantitative assessment of the productivity of individual and collective subjects of scientific activity, taking into account self-citation and a method of estimation of prospecting of their productivity based on retrospective data is improved. The mathematical model and method of multi-criteria selection of potential partners for cooperation in research and educational projects have been improved, which considers the organizational structure of projects and the quantitative evaluation results of the productivity of scientific subjects of the relevant subject space.The vector approach to the formation of spaces of scientific activity subjects of the methodology of project-vector management in educational environments has been further developed. It includes new and improved methods and models that allow to assess scientific activity productivity, identify subject scientific spaces, form working groups of scientific projects, and the composition of structural units of higher education institutions.Information technology has been developed, which implements the methodology of forming information spaces of scientific subjects using the technology of collecting 44information from open sources, calculating and forming ratings of scientific subjects in the relevant subject scientific spaces, etc.The obtained results, both theoretical and practical, can be the basis for further research to ensure sustainability, improve the organization, and manage scientific activities. It is determined by the regulatory framework in this area, guided by the specifics of resource provision and meets the requirements of international systems for assessing the productivity of scientific activities.Keywords: information technologies, information space, subject of scientific activity, productivity assessment, higher education institution.

Дисертація присвячена побудові моделей і методів для забезпечення підтримки прийняття рішень у діяльності аграрного підприємства в умовах екологічної невизначеності.У сучасному світі аграрний сектор зіштовхується з численними викликами, що вимагає ефективного прийняття рішень. Наукові дослідження у сфері підтримки прийняття рішень спрямовані на розробку моделей та інструментів, які сприяють адаптації аграрних підприємств до змінних умов та дозволяють оптимізувати їхню діяльність. Сучасні дослідження акцентують увагу на використанні інформаційних технологій для аналізу великих обсягів даних про погодні умови, стан ґрунту та інші екологічні фактори. Ці технології дозволяють передбачати зміни у навколишньому середовищі та швидко адаптуватися до них, що є критично важливим для забезпечення стабільності та ефективності аграрної діяльності. Сучасні системи підтримки прийняття рішень у аграрному секторі інтегрують прогнозування, планування, управління ресурсами та ризиками. Вони використовують передові аналітичні моделі для оцінювання впливу змін клімату, економічної ситуації та ринкових тенденцій на аграрне виробництво. Такі системи допомагають фермерам і аграрним компаніям визначатиоптимальні часові рамки для посіву та збору врожаю, вибирати найбільш підходящі сільськогосподарські культури та варіанти їх обробки, а також прогнозувати і мінімізувати ризики, пов'язані з екологічними змінами.В даній роботі вирішується важливе завдання, а саме: розроблення математичних моделей та методів для формування стратегій діяльності та підтримки прийняття оптимальних рішень аграрним підприємством з урахуванням неповноти та нечіткості даних, яка спричинена невизначеністю екологічних умов (наукова складова), а також розроблення інформаційноїсистеми підтримки прийняття рішень в аграрному секторі, особливо в умовах екологічної невизначеності, що дозволяє автоматизувати прийняття рішень, а також прогнозувати і мінімізувати ризики, пов'язані з екологічними змінами (практична складова). Все це важливо для управління програмами та змінами в діяльності аграрного підприємства.^UThe dissertation is dedicated to developing models and methods necessary for the functioning of an agrarian enterprise's decision support information system, considering the conditions of environmental uncertainty.In the modern world, the agricultural sector faces numerous challenges that require effective decision-making. Scientific research in the support field is focused on developing models and tools that facilitate the adaptation of agricultural enterprises tochanging conditions and optimize their operations. Contemporary research emphasizes information technologies for analyzing large volumes of data on weather conditions, soil state, and other environmental factors. These technologies allow for predictingchanges in the environment and adapting to them quickly, which is critically important for ensuring the stability and efficiency of agricultural activities. Modern decision support systems in the agricultural sector integrate forecasting, planning, resourcemanagement, and risk management. They use advanced analytical models to assess the impact of climate change, economic situations, and market trends on agricultural production. Such systems help farmers and agricultural companies determine theoptimal timelines for sowing and harvesting, choose the most suitable agricultural crops and treatment options, and predict and minimize risks associated with environmental changes.This work addresses the important task of developing mathematical models and methods for forming strategies of activity and supporting the making of optimal decisions by an agrarian enterprise, considering the incompleteness and fuzziness ofdata caused by the uncertainty of environmental conditions (scientific component), as well as the development of a decision support information system in the agricultural sector, especially in conditions of environmental uncertainty, which allows for theautomation of decision-making and the prediction and minimization of risks associated with environmental changes (practical component).

Дисертація присвячена побудові інформаційної технології вибору наукових партнерів для спільного виконання наукових досліджень з врахуванням їх компетентностей, які оцінюються з врахуванням попередніх результатів наукової діяльності.Протягом останніх кількох десятиліть відбулося значне переосмислення значущості наукових досліджень у контексті забезпечення сталого розвитку економіки на державному та регіональному рівнях. У цьому процесі особливу роль відіграють міжнародні науково-дослідні ініціативи, які сприяють формуванню інтегрованих наукових підходів та синергії між різними країнами.Багато міжнародних організацій активно сприяють залученню учасників з різних держав, підкреслюючи важливість глобалізації наукових зусиль. Висока якість реалізації таких проєктів вимагає привернення виконавців-партнерів, які відповідають строгим професійним стандартам і компетенціям, необхідним для вирішення специфічних завдань проєкту. Такі ініціативи часто мають комплексну структуру, вимагаючи залучення експертів з різноманітних галузей науки, в залежності від цілей проєкту. Важливо відзначити, що компетентності учасників еволюціонують у процесі реалізації проєкту та не є статичними, що дозволяєадаптуватися до змінних вимог та завдань.Для якісного виконання науково-дослідного проєкту найважливішим є залучення виконавців з необхідними компетентностями. Для цього потрібно сформувати модель, яка містить систему, що дозволяє оцінити компетентності виконавців на основі вимірних показників. Важливо, щоб ці показники були актуальними, достовірними та існувала можливість перевірки даних у відкритих джерелах.^UThe dissertation is dedicated to developing information technology for selecting scientific partners for joint execution of scientific research, considering their competencies, which are assessed based on previous scientific activity results.Over the past few decades, there has been a significant reevaluation of the importance of scientific research in ensuring sustainable economic development at the national and regional levels. International scientific research initiatives play a unique role in this process, contributing to the formation of integrated scientific approaches and synergy among different countries. Many international organizations actively support the participation of members from various states, emphasizing the importance of globalizing scientific efforts. High-quality implementation of such projects requires attracting executors who meet strict professional standards and competencies to address specific project tasks. These initiatives often have a complex structure, requiring the involvement of experts from various scientific fields, depending on the project's objectives. It's important to note that participants' competencies evolve during the project's implementation and are not static, allowing for adaptation to changing requirements and tasks.For the quality execution of a scientific research project, involving executors with the necessary competencies is crucial. A model containing a system that assesses executors' competencies based on measurable indicators is required to achieve this.These indicators must be current, reliable, and verifiable from open sources.