Досліджено проблему щодо принципової можливості та практично обумовленої необхідності використання криміналістичних знань під час розгляду кримінальних справ у суді. Обгрунтовано позицію, що їх професійні реалізатори (державні обвинувачі й адвокати-захисники, професійні судді), виступаючи під час судового розгляду суб'єктами доказування чи дослідження зібраних доказів, також об'єктивно потребують криміналістичного наповнення процесу пізнання, що здійснюється ними в межах цього процесу доказування. Конкретизовано основи організаційно-тактичного та методологічного наповнення судового розгляду. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо поєднання положень організації, тактики і методики судового слідства в окремому судовому розгляді кримінальної справи.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню криміналістичного забезпечення діяльності захисника у кримінальному провадженні та виокремленню пов'язаних із цим закономірностей адвокатської діяльності.У ній досліджено становлення та розвиток наукових уявлень про криміналістику та її предмет, за наслідками чого запропоновано авторське визначення предмета криміналістики. Здійснено аналіз наукової літератури та законодавчих приписів щодо тлумачення терміну «адвокатська діяльність», а також з'ясовано зміст такої діяльності. Охарактеризовано тактику професійного захисту у кримінальному провадженні, в межах чого запропоновано власні дефініції тактики професійного захисту та похідних від неї тактик професійного захисту на стадії досудового розслідування кримінальних правопорушень та на стадії судового розгляду кримінальних справ. Окрему увагу присвячено виокремленню низки закономірностей тактики професійного захисту на стадіях досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень.На основі аналізу існуючих теоретичних положень методики захисту у кримінальному провадженні розроблено структуру методик професійного захисту у кримінальних провадженнях про умисне вбивство та у кримінальних провадженнях про крадіжки та виокремлено певні закономірності, що притаманні діяльності адвоката-захисника у цих провадженнях.^UThe thesis explores the criminalistics framework for the operations of a defense party in criminal proceedings, and defines regularities of the legal profession therefore.The work is studied the establishment and development of academic approaches to criminalistics and its subject matter, the consequences of which are the author's definition of the subject of criminology. Conducted analysis of research literature and legislative norms on how to interpret the term “lawyer's activities” through the prism of words making up the concept, such as “lawyer” and “activities,” and clarified the content of such activities.The thesis also offers a description of professional defense in criminal proceedings. Therefore, it was suggested to consider the improved definitions of the tactics of professional defense and the associated tactics of professional defense on the stage of pre-trial investigation of criminal offence, as well as on the stage of judicial examination of criminal offence. The paper offers the first focus on delineating regularities of the tactics of professional defense on the stages of pre-trial investigation and judicial examination in criminal proceedings. As based on the analysis of available theoretical principles of defense methods in criminal proceedings, we developed a methods structure for professional defense in criminal proceedings on intended homicide and in criminal proceedings on theft. In addition to the abovementioned, in the process of developing the methods for professional defense in criminal proceedings on intended homicide and on theft, it was for the first time delineated certain regularities typical for the activities of a defence lawyer in those proceedings.

У дисертації здійснено комплексний аналіз правових, теоретичних і прикладних проблем теорії та практики інформаційно- технічного забезпечення криміналістичної реєстрації.Досліджено поняття «криміналістичний облік» та «криміналістична реєстрація», запропоновано їх авторські визначення. Проаналізовано видофікацію криміналістичних обліків та способи криміналістичної реєстрації. Здійснено також історичний аналіз криміналістичної реєстрації з точки зору розвитку її інформаційно- технічного забезпечення.Запропоновано авторське визначення поняття «інформаційно- технічне забезпечення криміналістичної реєстрації». Досліджено нормативно-правове регулювання та практичне значення інформаційно- технічного забезпечення криміналістичної реєстрації загалом, а також окремих видів криміналістичних обліків (оперативно- пошукових та інформаційно-довідкових).Значну увагу в дисертаційному дослідженні звернено на іноземний досвід інформаційно- технічного забезпечення криміналістичної реєстрації (на прикладах Інтерполу та ФБР). Досліджено можливості використання біометричних даних в рамках інформаційно- технічного забезпечення криміналістичної реєстрації, а також інтеграцію технологій тривимірного моделювання у криміналістичну реєстрацію. Встановлено проблемні аспекти використання неспеціалізованих електронних баз даних (соціальних мереж, «хмарних» сервісів тощо) в рамках інформаційно- технічного забезпечення криміналістичної реєстрації.^UIn the dissertation the complex analysis of legal, theoretical and applied problems of the theory and practice of information and technical maintenance of forensic registration is carried out.The concepts of "forensic accounting" and "forensic registration" are studied, their author's definitions are offered. The variety of forensic records and methods of forensic registration are analyzed. The historical analysis of forensic registration from the point of view of development of its information and technical maintenance is also carried out.The author's definition of the concept "information and technical support of forensic registration" is offered. The normative-legal regulation and practical significance of information-technical support of forensic registration in general, as well as separate types of forensic records (operative-search and information-reference) are studied.Considerable attention in the dissertation research is paid to foreign experience of information and technical support of forensic registration (on the examples of Interpol and FBI). The possibilities of using biometric data in the framework of information and technical support of forensic registration, as well as the integration of three-dimensional modeling technologies in forensic registration have been studied. Problematic aspects of the use of non-specialized electronic databases (social networks, "cloud" services, etc.) within the information and technical support of forensic registration have been identified.

Актуальність проблематики судового огляду визначається, з одного боку, відсутністю єдиної позиції дослідників щодо правової природи цієї процесуальної дії, її завдань та видів, а з іншого – тактичними помилками та порушеннями кримінально-процесуального закону під час здійснення судового огляду. Звернено увагу, що під час судового розгляду дозволяється провести огляд речових доказів, огляд документів та огляд на місці. Такі елементи кримінально-процесуальної діяльності в суді першої інстанції мають свої процесуальні, тактичні, організаційні та психологічні особливості. Водночас існує низка спільних для цих видів процесуальних дій положень. Зокрема родовим поняттям, що їх об'єднує, є судовий огляд. Констатовано, що судовий огляд – це процесуальна дія, яка полягає у безпосередньому (зрідка опосередкованому) сприйнятті й обстеженні судом та учасниками кримінального провадження об'єктів, а у деяких ситуаціях одержанні інформації щодо них і у словесній формі, задля з'ясування обстановки вчинення кримінального правопорушення, встановлення стану, ознак і властивостей цих об'єктів, перевірки відомостей про обставини, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, а також виявлення інших відомостей, що мають значення для кримінального провадження, хід та результати якої відображаються у журналі судового засідання, а у випадку передбаченому законом – у протоколі огляду, з можливістю їхньої фіксації за допомогою технічних засобів. Визначено, що на початку огляду документа головуючий оголошує його вид, назву, дату складання, реєстраційний номер, відомості про те, від імені якої установи, організації чи органу виданий, його реквізити. Встановлено, що вибір моменту для огляду речових доказів і документів залежить від того, як вони стосуються кримінально-протиправних діянь обвинуваченого та визначається змістом показань, допитаних під час досудового розслідування осіб. Огляд речових доказів і документів належить проводити не ізольовано від дослідження інших доказів, а паралельно з останніми, забезпечуючи, у такий спосіб, взаємодоповнення і взаємопідтвердження один одних. Обґрунтовано, що положення ч. 1 ст. 361 КПК України, згідно з яким огляд на місці проводиться «у виняткових випадках» вносить невизначеність та неоднозначність у розуміння його завдань, а тому є зайвим. Понад те, воно знаходиться у колізії з приписом цієї ж частини згаданої статті КПК України, відповідно до якої певне місце під час судового розгляду оглядається за необхідності. Стверджується, що під час огляду на місці відбувається своєрідна перевірка показань на місці тих осіб, які були учасниками події або очевидцями. Здійснено поділ способів (методів) фіксації судового огляду за способом відображення інформації на: вербальні (складання журналу судового засідання, протоколювання), наглядно-образні (фотографування, відеозапис), графічні (складання схем), а також предметні (виготовлення копій, зразків речей і документів). Аргументовано, що судовий огляд виконується згідно із загальними тактичними прийомами, виробленими криміналістикою для проведення слідчого огляду.^UThe topicality of the issue of judicial inspection is determined, on the one hand, by the lack of a common position of researchers on the legal nature of this procedural action, its tasks, and types, and on the other hand, by tactical mistakes and violations of criminal procedure law during the judicial inspection. It has been pointed out that inspection of the physical evidence, document review as well as on-site inspection are allowed during the trial. Such elements of criminal procedure in the court of the first instance have their procedural, tactical, organizational, and psychological peculiarities. At the same time, there are several provisions common to these types of procedural actions. In particular, the generic concept that unites them is a judicial inspection. It has been stated that a judicial inspection is a procedural action, which consists in the direct (and sometimes indirect) perception and examination by the court and participants in criminal proceedings of the objects, and in some situations obtaining information about them verbally so as to clarify the circumstances of a criminal offense, establishing the condition, features and properties of these objects, checking information about the circumstances that are relevant to criminal proceedings and subject to proof, as well as discovering other information relevant to the criminal proceedings, the course and results of which are reflected in the journal of the court hearing, and in the case provided by law – in the inspection report, with the possibility of recording them by technical means. It has been determined that at the beginning of the document review the chairman announces its type, name, date of compilation, registration number, information on the institution, organization, or body on behalf of which the document has been issued, its attributes. It has been established that the choice of the moment for the inspection of the physical evidence and documents depends on how they relate to the criminal offenses of the accused and is determined by the content of the testimony questioned during the pre-trial investigation. Examination of physical evidence and documents should not be carried out separately from the examination of other evidence, but in parallel with the latter, thus ensuring their complementarity and mutual confirmation of one another. It has been substantiated that the provisions of Part 1 of Art. 361 of the CPC of Ukraine, according to which the on-site inspection is carried out "in exceptional cases", introduces uncertainty and ambiguity in the understanding of its tasks, and therefore is superfluous. Moreover, it conflicts with the prescription of the same part of the mentioned article of the CPC of Ukraine, according to which a certain place during the trial is inspected if necessary. It has been stated that during the on-site inspection there takes place a peculiar kind of verification of the testimony of those who were participants in the event or its eyewitnesses. The division has been made of ways (methods) of recording the judicial inspection according to the way of displaying information into verbal (compiling a journal of the court hearing, recording), visual (photography, video), graphic (drawing diagrams), as well as substantive (making copies, samples of things and documents). It has been argued that the judicial inspection is performed in accordance with the general tactics developed by forensics for the inquest inspection.