Вперше визначено світоглядні, естетичні, теоретичні засади формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища. Встановлено роль етнопсихічного феномену поетичного мислення в утворенні образу архітектурно-предметного середовища української народної архітектури. Визначено зміст понять поетики та поетичного образу архітектурно-предметного середовища. Розкрито емоційно-настроєвий та інформаційно-формотворчий потенціал поетичного образу української народної архітектури з використанням методики вивчення поетики засобами послідовної фіксації поетичного образу архітектурно-предметного середовища (метапоетики, автопоетики та міфопоетики). Проаналізовано основні характеристики поетичного образу: архетип, генотип, морфотип. Визначено умови розкриття смислів символу на трьох рівнях пізнання світоустрою - універсально-теоретичної мови, мови природи та біології людини, мови соціальної та побутово-предметно-речової. Розроблено засоби формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища, зокрема формальні способи вираження поетичного образу, прийоми і тематичні коди художньої мови. Обгрунтовано принципи формування поетичного образу та методичні засади застосування ускладнених символьно-знакових систем.

  Скачати повний текст