Визначено еколого-біологічні, систематичні, географічні та ценотичні особливості трав'яного покриву з домінуванням дерноутворюючих злаків, що спонтанно формуються на територіях промислових підприємств степової зони України. Для багаторічних злаків встановлено анатомо-морфологічні та фізіолого-біохімічні адаптивні зміни, що виникають під впливом аеротехнологічних полютантів: відповідні показники свідчать про ступінь газостійкості рослин щодо комплексної дії забруднювачів та їх окремих інгредієнтів і можуть бути використані як тести на рівень контамінації довкілля. Розроблено шкалу діагностики життєвого стану рослин природних дернових покривів і газонних культурфітоценозів індустріально забрудненого середовища. Запропоновано методи підвищення стійкості дерноутворюючих злаків. Вперше теоретично обгрунтовано та практично реалізовано концепцію створення стійкого дернового покриву на промислово забруднених територіях. Розглянуто новий науковий напрямок - техногазонознавство. Розроблено принципи підбору газостійкого та високодекоративного асортименту рослин, рекомендовано оптимальні варіанти дернових, у тому числі газонних і культурофітоценозів, які є суттєвими чинниками екологічної стабілізації техногенного довкілля.

  Скачати повний текст

Досліджено питання впливу забруднення довкілля важкими металами та іонізуючим випромінюванням у низьких дозах на формування та хронізацію бронхолегеневої патології. Удосконалено методичні підходи до оцінки порушень біохімічного гомеостазу легень за ізольованої та поєднаної дії забруднення навколишнього середовища важкими металами та іонізуючим випромінюванням у низьких дозах. Визначено біохімічні основи та клітинні механізми формування патології легень у мешканців промислово забруднених територій. Розроблено діагностичні та прогностичні критерії оцінки функціонального стану легень, що визначають їх адаптаційні можливості за умов прямого й опосередкованого впливу важких металів і низькодозового іонізуючого випромінювання, а також гігієнічні та біохімічні критерії оцінки шкідливого впливу забруднення довкілля на здоров'я населення залежно від поєднання генетичних і середовищних факторів. Запропоновано превентивні заходи щодо запобігання розвитку та хронізації бронхолегеневих захворювань мешканців промислово забруднених територій.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення раціональності, нераціональності та ірраціональності в праві. Обгрунтовано положення, що в праві поряд з раціональними присутні позараціональні елементи. Досліджено механізми їх дії в праві, співвідношення й особливості. Результати дії принципу раціональності в законотворчості на прикладі окремих його процедур показали, що жодний принцип раціональності не може бути дотриманий в ньому повною мірою. Зроблено висновок, що в законі позараціональне закладено вже в самому його визначенні, оскільки предмет його регулювання визначається через аксіологічне поняття " найбільш важливі суспільні відносини", що вносить у їх розуміння суб'єктивні характеристики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена встановленню закономірностей успішної інтродукції рослин роду Chaenomeles Lindl та динаміки накопичення біологічно активних вторинних метаболітів за вегетації в умовах степового Придніпров’я. Природне різноманіття цінних плодових видів у регіоні є недостатнім і потребує збагачення, у тому числі за рахунок інтродукції. Процеси біосинтезу вторинних метаболітів в інтродукованих рослинах характеризуються значною варіабельністю залежно від умов середовища, що обумовлює актуальність системних досліджень упродовж періоду вегетації.Біологічно активні речовини рослин роду Chaenomeles відомі своїми оздоровчими властивостями, які підтверджені науковими дослідженнями ісприяють профілактиці або полегшенню перебігу багатьох захворювань,включаючи хронічні запалення, діабет, імунні патології, рак та нейродегенеративні хвороби. Широке впровадження рослин хеномелесу укультуру в степовому регіоні здатне забезпечити надійне джерело біологічноактивних фітокомпонентів, що потребує виявлення перспективних вихіднихформ рослин для створення посухостійких урожайних сортів.Дослідження проведені на території ботанічного саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (м. Дніпро, 48°26'14,09'' N,35°02'3511''E). Ботанічний сад площею 33,0 га локалізований у правобережній частині міста, що знаходиться на відрогах Придніпровської височини, у степовій зоні України. Ґрунти дослідних ділянок, на яких розташована колекція інтродукованих рослин роду Chaenomeles Lindl., класифіковані як урбочорноземи звичайні слабко порушені з глибоким розміщенням ґрунтових вод. Аналіз погодно-кліматичних умов у регіоні під час проведення досліджень показав наявність принаймні одного посушливого періоду у другій половині вегетації рослин: липень – середина серпня (2017 і 2020 роки) або кінець серпня – вересень (2019 рік).Об’єктами досліджень слугували три види природного походження та дві гібридні форми роду Chaenomeles Lindley (родина Rosaceae), інтродуковані у ботанічному саду ДНУ понад 20 років тому: Ch. japonica, Ch. cathaeynsis, Ch. speciosa, Ch. ×superba та Ch. ×californica. Таксономічні визначення досліджуваних рослин наведені відповідно до сучасної ботанічної номенклатури. Матеріалом для проведення фізіолого-біохімічнихдосліджень слугували листки і плоди, зібрані у відповідні періоди вегетації.Під час виконання роботи були застосовані загальноприйняті та спеціальні методи наукових досліджень (польові, лабораторні, математичної статистики), включаючи спектрофотометрію, селективну екстракцію сполук,газову хроматографію – мас-спектрометрію (GC-MS), мікробіологічні.Встановлено, що фенологічні ритми інтродукованих рослин роду Chaenomeles за тривалістю періоду вегетації не співпадали із сезонністю степового регіону. Однак, усі види і гібриди у кліматичних умовах степової зони проходили та завершували фенологічні фази і плодоносили, що вказує на перспективність їх культивування у регіоні та використання у селекційному процесі як вихідних форм для створення посухостійких сортів.Рівень водного дефіциту у листі всіх інтродукованих рослин Chaenomeles знаходився у припустимих межах як у вологий період вегетації, так і посушливий завдяки ефективній регуляції водного режиму. У рослин Ch. japonica, Ch. spesiosa і Ch. × superba спостерігалось швидке відновленняводного балансу після посухи та гнучка регуляція інтенсивності транспіраціїу період посухи і після неї. У Ch. cathayensis і Ch. × californica більш значний4водний дефіцит у період відновлення вологозабезпечення узгоджується знизькими балами цих видів за шкалою посухостійкості.Координоване функціонування антиоксидантних ферментів у листі Ch. japonica, Ch.× superba і Ch. speciosa впродовж вегетації підвищувало толерантність рослин до комбінованого впливу посухи, високої температурита інтенсивного освітлення. Низький рівень кореляції між антиоксидантнимиферментами у листі Ch. cathayensis і Ch. × californica вказував на більшучутливість рослин до стресових умов степового клімату. Сезонні зміни метаболізму фенольних сполук у листі інтродукованих рослин Chaenomeles упродовж вегетації в умовах степового клімату полягали у зростанні частки флавоноїдів на фоні зниження загального вмісту поліфенолів у міру зрілості листя. Високий відсоток флавоноїдів у зрілому листі Ch. japonica, Ch. speciosa і Ch. × superba у період посухи сприяв підтримці адаптивної здатності рослин.^UThe dissertation is devoted to the study of the successful introduction patterns of the genus Chaenomeles Lindl plants and the mechanisms of plant secondary metabolites accumulation and distribution during vegetation in the conditions of the steppe Dnieper. The natural diversity of valuable fruit species in the region is insufficient and requires enrichment, including through introduction.The content of secondary metabolites in the fruits of introduced plants is characterized by significant variability depending on the conditions of their cultivation, which determines the relevance of the presented work.The positive effects of biologically active substances obtained from the genus Chaenomeles plants help to reduce the risk or alleviate the course of many diseases, including cancer, diabetes, immune pathologies, chronic inflammationand neurodegenerative diseases. The widespread introduction of useful Chaenomeles plants into culture in the steppe region requires the identification ofpromising initial forms for the creation of drought-resistant crop varieties.Research was conducted on the territory of the Botanical Garden of Oles Honchar Dnipro National University (Dnipro, 48°26'14.09'' N, 35°02'3511'' E).The Botanical garden with an area of 33 hectares is located in the right-bank part of the city, located on the spurs of the Dnieper Highlands, in the steppe zone of Ukraine.The soils of the research plots, on which the collection of introduced plants of thegenus Chaenomeles Lindl is located, are classified as normal, weakly disturbed urbochernozems with a deep placement of groundwater. The moisture insufficientlevel in the region is confirmed by the presence of at least one dry period in thesecond half of the plant-growing season: July - mid-August (2017 and 2020) or late August - September (2019). The objects of research were three species of natural origin and two hybrid forms of the genus Chaenomeles Lindley (Rosaceae family), introduced in the Botanical Garden of DNU more than 20 years ago: Ch. japonica, Ch. cathaeynsis, Ch. speciosa, Ch. × superba and Ch. × californica. Taxonomic definitions of the studied plants are given in accordance with modern botanical nomenclature. The material for conducting physiological and biochemical studies was leaves and fruits collected in the corresponding periods of vegetation.During the work, generally accepted and special methods of scientific research (field, laboratory, and mathematical statistics) were applied, including spectrophotometry, selective extraction of compounds, gas chromatographycombined with mass spectrometry (GC-MS). The study of phenological rhythms of introduced plants of the genus Chaenomeles revealed a discrepancy between the average duration of plants vegetation period and the seasonality of the steppe region. However, all introduced plants in the climatic conditions of the steppe zone went through and completed phenological phases, which indicates the prospects of their cultivation in the region and their use in selection as starting forms for creating drought-resistant hybrids.The study of the water regime of introduced Chaenomeles plants showed that the level of water deficit in the wet period of vegetation in the leaves of all species and hybrids was within acceptable limits, and in the dry period the highest level of water deficit did not cross the critical limit. In the period of moisture supply restoration, the lack of moisture remained the most in the leaves of Ch. cathayensis and Ch. × californica. In general, the leaves of Ch. japonica, Ch.speciosa and Ch. × superba plants showed the fastest recovery of the waterbalance after drought and the most effective regulation of transpiration intensitywith the onset of drought and after it.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню екологофізіологічних особливостей аборигенних та інтродукованих видів деревних і чагарникових рослин, що природно поширені на девастованих землях Криворіжжя.На прикладі деревно-чагарникових рослинних угруповань порушених земель, було досліджено: таксономічний склад та екологічні групи рослинності, життєвий стан дерев, вміст важких металів та макронутрієнтів в ґрунті та листі рослин, морфометричні та фізіологічні параметри досліджуваних видів, а також запропоновані рекомендації щодо оптимізації заходів заліснення промислових регіонів.Для проведення комплексного аналізу еколого-фізіологічних особливостейаборигенних та інтродукованих видів деревних і чагарникових рослин, буловідібрано 6 дослідних ділянок (30 тимчасових пробних майданчиків), якізнаходяться в умовах високого техногенного навантаження: території колишнього рудника ім. Ф.Е. Дзержинського, Коломоївського, Жовтневого та Карачунівського гранітних кар’єрів Криворізького залізорудного регіону та ландшафтного заказника місцевого значення «Візирка». Зауважимо, що дослідження проводили на потрушених теритріях, які не були рекультивовані. В якості умовного контролю було обрано ділянки в Гурівському лісі (Кіровоградська область), які віддалені від промислових підприємств.Проаналізовано закономірності утворення техногенно девастованих земель.Встановлено, що основними факторами, які призводять до формуваннядевастованих земель є негативні наслідки чинників натурогенного (наслідкиприродних процесів) та антропогенного (наслідки діяльності людини) генезису, а також їх комбінації.У результаті досліджень було виявлено, що деревно-чагарникові угрупованнядевастованих земель Криворіжжя, складаються з 54 видів вищих рослин, щоналежать до які належать до 34 родів та 18 родин. У межах різних дослідних ділянок існує значна варіабельність кількості видів і родин. Найчисельнішими є родини Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae та Ulmaceae, що представлені видами на всіх дослідних ділянках.За екологічними і біоморфічними характеристиками видів деревних та чагарникових рослин, побудовано відповідні спектри біо- та екоморф. Основудеревно-чагарникових рослинних угруповань, що природно поширені надевастованих землях Криворіжжя створюють сільванти (55,5% від зальної кількості видів), інші групи представлені меншою кількістю. Крім того серед життєвих форм за класифікацією К. Раункієра (1934) домінують фанерофіти (98,15%), також зустрічаються хамефіти (1,85%). У спектрі гігроморф найчисельнішими є мезоксерофіти, вони представлені майже 37,04 % від загальної кількості рослин, ксеромезофіти, які налічують 31,48% та мезофіти (27,8%). Екогрупа ксерофітів представлена в найменшій кількості – 3,7%.У трофоморфічних спектрах найчисельнішими є мезотрофи (64,8 % відзагальної кількості видів. Наступними, за часткою участі у спектрах, є мегатрофи (13 %) та олігомезотрофи (9,25%). Частка перехідних трофоекоморф є незначною.Аналіз геліоморфічних спектрів виявив переважання геліофітів та сціогеліофітів – кожна екогрупа по 46,3%. Геліосціофіти займають третю позицію та представлені незначною кількістю – 7,41%. У спектрах полленохор переважають ентомофільні деревні та чагарникові види, що природно поширені на девастованих землях Криворіжжя, частка участі яких складає – 74,07%. Анемофільні види становлять меншість – (25,93%). Діаспорохорія представлена різними способами дисемінації: анемохорія переважає в деревно-чагарникових рослинних угрупованнях девастованих земельКриворіжжя та складає 46,41% (від загальної кількості видів), ендозоохоріястановить – 42,6%, види-баллісти займають – 7,3%, види синзоохори представлені найменшою кількістю – 3,7% (від загальної кількості видів).За шкалою В. А. Алексєєва (1989) встановлено, що деревні види рослин, якіприродно поширені на девастованих землях Криворіжжя, мають «ослаблений» життєвий стан за показниками кількості стовбурів (70,18±1,28 умовних балів) і запасів стовбурної деревини (68,46 ± 3,43 умовних балів) та суми площ поперечних перерізів (68,39 ± 2,98 умовних балів).Досліджено таксаційні параметри деревостанів техногенно порушених земель Криворіжжя. З’ясовано, що в складних екологічних умовах суттєво зменшуються біометричні показники дерев: висота дерев зменшуються до 28,8%, діаметр стовбура – до 30,1%, а площа поперечних перерізів та запас стовбурної деревини – до 55,9% та 67,4% відповідно, порівняно з контрольними значеннями (Гурівський ліс, кіровоградська обл.).Проведено аналіз морфологічних параметрів асиміляційного апарату Betulapendula Roth, що природно поширена на модельному Петровському відвалі (м. Кривий Ріг). Відповідно до результатів морфометричного аналізу, в умовахдослідних ділянок Петровського відвалу спостерігається достовірне відхилення лінійних параметрів листків берези повислої щодо контролю.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of ecological and physiological features of aboriginal and introduced species of trees and shrubs naturally distributed on the devastated lands of Kryvyi Rih district. Using the example of communities of trees and shrubs of the disturbed lands, the following was investigated: taxonomic composition and ecological groups of vegetation, life status of trees, content of heavy metals and macronutrients in soil and plant leaves, morphometric and physiological parameters of the studied species, as well as the recommendations were proposed for optimization of afforestation measures in industrial regions.In order to carry out a comprehensive analysis of the ecological and physiologicalcharacteristics of aboriginal and introduced species of trees and shrubs, 6 xperimental sites (30 temporary test sites) were selected, which are located in the conditions of highman-made load: the territory of the former mine named after F. E. Dzerzhynskyi,Kolomoivskyi, Zhovtnevyi and Karachuny granite quarries of Kryvyi Rih iron ore region and the landscape reserve of local importance «Vizyrka». It should be noted that the research was conducted on the disturbed territories that were not rehabilitated. As a conditional control the plots in Gurivka forest (Kirovograd region), which are distant from industrial enterprises, were chosen.The regularities of formation of technogenically devastated lands were analysed. Itwas established that the main factors that lead to formation of devastated lands are the negative consequences of the factors of natural (consequences of natural processes) and anthropogenic (consequences of human activity) genesis, as well as their combination.As a result of the research, it was found that the tree-shrub groupings of thedevastated lands of Kryvyi Rih district consist of 54 species of higher plants belonging to 34 genera and 18 families. There is considerable variability in the number of species and families within different experimental sites. The most numerous are Rosaceae, Salicaceae, Aceraceae and Ulmaceae families, which are represented by species in all experimental areas.According to the ecological and biomorphic characteristics of woody and shrubspecies, corresponding spectra of bio- and ecomorphs were constructed. The basis of the tree-shrub plant communities that are naturally distributed on the devastated lands of Kryvyi Rih is created by sylvans (55.5% of the total number of species); other groups are represented in smaller numbers. In addition, phanerophytes (98.15%) dominate among life forms according to the classification of K. Raunkier (1934), and chamephytes (1.85%) also occur. In the spectrum of hygromorphs, mesoxerophytes are the most numerous, they represent almost 37.04% of the total number of plants, xeromesophytes, which number is31.48%, and mesophytes (27.8%). The xerophyte ecogroup is represented in the smallest amount - 3.7%.In the trophomorphic spectra, the most numerous are mesotrophs (64.8% of the total number of species). Next, by the share of participation in the spectra, are megatrophs (13%) and oligomesotrophs (9.25%). The share of transitional trophoecomorphs is insignificant.The analysis of haeliomorphic spectra revealed the predominance of heliophytes and scioheliophytes – each ecogroup accounted for 46.3%. Heliosciophytes occupy the third position and are represented by a small amount – 7.41%.Pollenochor spectra are dominated by entomophilous woody and shrub species that are naturally distributed on the devastated lands of Kryvorizhye, the share of which is 74.07%. Anemophilic species are a minority – (25.93%).Diasporochory is represented by various methods of dissemination: anemochoryprevails in tree-shrub plant communities of the devastated lands of Kryvyi Rih district and accounts for 46.41% (of the total number of species), endozoochory is 42.6%, ballist species occupy 7.3%, synzoochory species represented by the smallest number – 3.7% (of the total number of species).According to the scale of V. A. Alekseyev (1989), it was established that woodyspecies of plants, which are naturally distributed on the devastated lands of Kryvyi Rih district, have a «weakened» life state according to the indicators of the number of trunks (70.18±1.28 conditional points) and stocks of trunk wood (68.46 ± 3.43 conditional points) and the sum of cross-sectional areas (68.39 ± 2.98 conditional points). Taxation parameters of trees of technologically disturbed lands of Kryvyi Rih district were studied. It was found that under difficult environmental conditions, the biometric indicators of trees decrease significantly: the height of trees decreases to 28.8%, the diameter of the trunk – up to 30.1%, and the cross-sectional area and stock of trunk wood up to 55.9% and 67,4% respectively compared to control values (Gurivka forest, Kirovograd region).