Розкрито сутність регіонального ринку матеріально-технічних ресурсів, обгрунтовано стратегію розвитку та шляхи удосконалення механізмів його функціонування. На підставі результатів аналізу виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Черкащини побудовано економетричну модель впливу витрат на матеріально-технічні засоби на прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції. Обгрунтовано пріоритетні шляхи поліпшення ефективності матеріально-технічного забезпечення села. Надано рекомендації щодо організації електронної торгівлі, визначено напрямки регуляторної регіональної політики з питань ринку матеріально-технічних ресурсів.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.Дисертація є комплексним дослідженням, присвяченим реалізації права на справедливий суд у кримінальному провадженні України. У роботі вивчено сучасний стан наукової розробленості піднятої проблематики, що здійснено на підставі аналізу наукових досліджень, присвячених різновекторним аспектам реалізації права на справедливий суд (в хронологічному порядку залежно від тієї чи іншої галузі права). Огляд оприлюднених результатів наукових розробок засвідчив, що на сьогодні в юридичній доктрині закладено фундаментальні теоретичні основи щодо понятійного апарату, значення, структурних елементів права на справедливий суд, його реалізації під час судового розгляду тощо. Проте, незважаючи на чималу кількість наукових досліджень з даного питання, комплексного вивчення реалізації права на справедливий суд у кримінальному провадженні не здійснено, що підвищує актуальність піднятої проблематики. Крім того, низка питань, що стосуються реалізації цього права в практичній площині, є дискусійними, малодослідженими, а окремі й зовсім не вирішеними.Визначено, що, виходячи з фундаментальності та багатоаспектності права на справедливий суд, одноманітне його розуміння не можливе без усебічного осмислення трьох взаємопов'язаних складових правових дефініцій – «право», «справедливість» і «суд». Задля цього із критичним осмисленням здійснено аналіз наукових позицій та практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо тлумачення вказаних понять. Визначено недоцільним інтерпретувати права на справедливий суд через його структурні елементи. З'ясовано, що в правовій доктрині пильна увага до тлумачення права на справедливий суд обумовлена декількома загальнопов'язаними факторами. По-перше, така концептуалізація постала після ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі – КЗПЛ/Конвенція). По-друге, Конституцією України та Законом «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантовано право на справедливий суд (судовий розгляд).Виділено два взаємопов'язані структурні елементи права на справедливий суд: 1) інституційно-функціональний, до якого включено: доступ до правосуддя; незалежність та неупередженість суду; гласність та відкритість судового провадження; 2) процесуальний, до якого віднесено: розумність строків; змагальність сторін кримінального провадження; оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 081 - "Law". - National University "Odesa Law Academy", Odesa, 2021.The thesis is a comprehensive study on the exercise f the right to a fair trial in the criminal proceedings of Ukraine. It has been studied the current state of scientific development of the raised problems, performed on the basis of the analysis of scientific researches devoted to various aspects of exercise of the right to a fair trial (in chronological order depending on one or another branch of law). The review of the published results of the scientific researches has demonstrated that as of nowadays the legal doctrine lays the fundamental theoretical foundations for the conceptual apparatus, definition, structural elements of the right to a fair trial, its exercise during the trial and so on. However, despite the considerable amount of researches on this issue, a comprehensive study of exercise of the right to a fair trial in criminal proceedings has not been fulfilled, what increases the relevance of the raised issues. Moreover, a number of issues related to the exercise of this right in practice are controversial, non-investigated, and some are not resolved at all.It is determined that based on the fundamental and multidimensional nature of the right to a fair trial, the monotonous understanding of the right is not possible without a comprehensive understanding of the three interrelated elements of legal dispositions – "law", "justice" and "trial". To this end, the analysis of the scientific positions and the case-law of the European Court of Human Rights (hereinafter - the ECHR) concerning interpretation of the above-mentioned concepts has been performed with a critical understanding. It is well-established that in the legal doctrine the emphasis on interpretation of the right to a fair trial is conditioned by several generally connected factors. Firstly, this conceptualisation emerged after Ukraine had ratified the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950 (hereinafter - the Convention). Secondly, the Constitution of Ukraine and the Law "On Judicial System and Status of Judges" guarantee everyone the right to a fair trial.There are two interrelated structural elements of the right to a fair trial: 1) institutional and functional, which includes: access to justice; independence and impartiality of the court; publicity and openness of court proceedings; 2) procedural, which includes: reasonable time; adversarial proceedings of the parties in the criminal proceedings; appealing against procedural decisions, actions or omissions.