Розглянуто теоретико-правові передумови зближення правової системи України та права ЄС. Комплексно досліджено різні аспекти правової природи Європейських співтовариств та права ЄС. Висвітлено динаміку та соціально-історичні детермінанти утворення, розвитку та функціонування ЄС на сучасному етапі, а також принципи нормативного його регламентування. Проаналізовано суть правової системи України, її особливості, фактори, що вплинули на її формування, особливі риси, а також загально-правові тенденції та національні відмінності генези правової системи України. Визначено понятійно-категоріальну суть та способи узгодження норм національного права та права ЄС як частини міжнародної правової системи. Досліджено теоретико-правові та практичні особливості гармонізаційого механізму зближення законодавства України з правовою системою ЄС, а також основні форми та шляхи правового наповнення євроінтеграційного курсу України.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-теоретичного завдання, що полягає в обґрунтуванні електронного діловодства як науково-практичного напряму електронного документознавства, визначенні терміна «електронне діловодство», визначенні місця електронного діловодства в традиційному діловодстві, дослідженні характеристики електронного діловодства, запропоновані на основі наукового аналізу тенденцій розвитку електронного діловодства в Україні та формулюванні практичних пропозицій щодо організування електронного діловодства в діяльності організацій.Уточнено поняттєво-категорійний апарат електронного діловодства, охарактеризовано новації у термінології, зумовлені нормативно-правовими змінами останніх років, зокрема в законодавстві, стандартизації документознавчої термінології, зокрема міжнародної.З’ясована змістовна сутність електронного діловодства шляхом визначення його характерних ознак, об’єкта та предмета дослідження, взаємозв’язків із суміжними дисциплінами документознавчого циклу, визначено місце електронного діловодства в структурі сучасного діловодства, яке свідчить, що електронне діловодство є частиною діловодства організації. Зроблено висновок про те, що моделлю діловодства сьогодення є гібридне діловодство. Обґрунтовано міждисциплінарну природу електронного діловодства. Досліджено взаємозв’язок електронного діловодства з впровадженням електронного урядування в Україні, визначено місце електронної ідентифікації в електронних діловодних процесах.Здійснено періодизацію розвитку електронного діловодства в Україні. Виокремлено п’ять основних періодів, а саме пострадянське діловодство частково автоматизоване, автоматизоване діловодство, автоматизоване діловодство з електронним документообігом, автоматизоване (безпаперове) діловодство із можливістю застосування паперових носіїв, євроінтеграційне електронне діловодство. Описано характерні ознаки, притаманні автоматизації діловодних процесів та ступінь імплементації інформаційних технологій у кожному з періодів.Уточнено класифікацію інформаційних автоматизованих систем управління документаційними процесами, охарактеризовано системи електронного документообігу (далі – СЕД), системи автоматизації діловодства (далі – САД), корпоративні системи управління документами (КСУД).Здійснено порівняльний аналіз традиційного та електронного діловодства. Зроблено висновок про те, що, як електронне, так і традиційне діловодство мають свої сильні та слабкі сторони. Однак, наявність недоліків електронного діловодства не може слугувати підґрунтям для відмови від його впровадження, найсуттєвішими аргументами на користь якого було визначено прозорість, зручність і швидкість реалізації діловодних процесів.Вивчено результати впровадження електронного діловодства в організаціях. Визначено основні групи документів, що створюються в електронному діловодстві. До них віднесено електронні документи зі складом обов’язкових реквізитів, паперові документи, документування інформації яких здійснюється з використанням інформаційних технологій, цифрові копії паперових документів, копії паперових документів в електронній формі, документи, що створюють виключно в електронній формі без підписання електронним підписом. Залежно від технології електронного документування інформації було визначено такі форми документів з електронним носієм інформації, як документ-файл, документ- сукупність файлів, документ-електронний інформаційний ресурс, сукупність документів-файл, сукупність документів-електронний інформаційний ресурс.Виокремлено основні перспективні напрями розвитку електронного діловодства в Україні, зокрема уніфікація термінологічного апарату; визначення переліку обов’язкових реквізитів і правил їхнього оформлення для усіх класів електронних документів; розроблення українських ІАС, що відповідатимуть вимогам українського законодавства та чинної нормативно-правової бази. А також – реалізація ІАС на основі транзакцій; уніфікація форматів електронних документів; унормування діловодних процесів щодо документів в електронній формі, без електронних підписів; використання архівного електронного підпису; автоматизація процесів документування у загальному діловодстві організацій.^UThe theoretical generalization and a new solution to the scientific-theoretical problem are developed, which consist in substantiating of electronic records management as a scientific and practical direction of electronic document science, defining the term “electronic records management”, determining the place of electronic records management in traditional records management, researching the characteristics of electronic records management, based on the scientific analysis of trends in the development of electronic records management in Ukraine, and defining the practical suggestions for organising electronic records management in the activities of organizations.The conceptual and categorical apparatus of electronic records management is clarified, the innovations in terminology caused by the recent regulatory and legal changes as well as standardization of document scientific terminology, in particular international ones, are characterized.The meaningful essence of electronic records management is clarified by determining its characteristic features, the object and subject of the research, the relationships with allied disciplines of the records management field, and the place of electronic records management in the structure of modern records management is determined, which indicates that electronic records management is a part of the organization’s records management. It is concluded that the current model of record keeping is hybrid records management. The interrelation of electronic records management is substantiated. The relationship between electronic records management and the introduction of electronic governance in Ukraine is researched, and the place of electronic identification in electronic records management processes is determined.The periodization of the development of electronic records management in Ukraine is carried out. Five main periods are distinguished, namely post-Soviet partially automated records management, automated records management, automated records management with electronic document circulation, automated (paperless) records management with the possibility of using paper media, and European integration electronic records management. The characteristics and the degree of information technology implementation in each period of the automation of records management processes are described.The classification of automated information systems for managing of documentation processes is clarified, and the electronic document circulation systems, office automation systems, and corporate records management systems are characterized.The comparative analysis of traditional and electronic records management is carried out. It is concluded that both electronic and traditional records management have strengths and weaknesses. However, the existing shortcomings of electronic records management cannot serve as a basis for refusing its implementation, the most significant arguments in favour of which were identified as transparency, convenience and speed of implementation of records management processes.The results of the implementation of electronic records management in organizations are considered. The main groups of documents created in electronic records management are defined. They are electronic documents with mandatory requisites, paper documents in which the information is documented using information technologies, digital copies of paper documents, copies of paper documents in electronic form, and documents created only in electronic form without signing with an electronic signature. Depending on the technology of electronic documentation of information, such forms of documents with an electronic information carrier were defined as a document-file, a document-set of files, a document-electronic information resource, a set of documents-file, and a set of documents-electronic information resource.The results of surveys on the state of record keeping and automation in state authorities conducted in 2003, 2012 and over the past 5 years are analysed. The conclusions are drawn about the most popular electronic document circulation systems and office automation systems implemented in the activities of state authorities as well as the level of use of electronic digital signatures. The conclusion is made about the lack of a unified approach and the spontaneity of information technology implementation in business processes. The significant interest of organizations in the automation of special records management through the introduction of automated information systems – databases is revealed, while general records management remains mostly traditional.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства, яке полягає у зниженні частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів та плацентарною дисфункцією шляхом розробки діагностично-лікувальних заходів на основі комплексного дослідження чинників ризику передчасних пологів, клініко-ехографічних, гормональних, мікробіологічних, морфологічних особливостей фетоплацентарного комплексу. Для досягнення мети були поставлені завдання провести ретроспективний аналіз менеджменту вагітних із ризиком і загрозою передчасних пологів в умовах реальної клінічної практики; вивчити стан мікробіоти піхви, ультрасонографічні, біохімічні, гормональні особливості фетоплацентарного комплексу у вагітних із ризиком і загрозою передчасних пологів; дослідити морфологічні особливості і стан рецепторного апарату плаценти у жінок із передчасними пологами; обґрунтувати, розробити, впровадити й оцінити ефективність диференційованих профілактично-лікувальних заходів у жінок із чинниками ризику передчасних пологів. Відповідно дизайну дослідження для досягнення мети і вирішення поставлених завдань робота виконувалась у три етапи. Перший етап передбачав ретроспективний аналіз медичної документації у 300 жінок з передчасними пологами у 22-27; 28-33 і 34-36 тижні вагітності. На другому етапі проведено проспективне дослідження із залученням 180 вагітних (основна когорта): контрольна – 30 умовно здорових вагітних; І група – 73 вагітних із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. На третьому етапі проведено обґрунтування, удосконалення, впровадження й оцінка ефективності диференційованих діагностичних і профілактично-лікувальних заходів у жінок із ризиком передчасних пологів та плацентарної недостатності. Отримані у дисертаційній роботі дані поглиблюють та розширюють сучасні уявлення щодо зв’язку обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу, ускладнень першої половини вагітності, запальних та дисбіотичних процесів піхви, дефіциту вітаміну D з розвитком плацентарної дисфункції та ризиком передчасних пологів у жінок груп ризику. На основі отриманих результатів дослідження запропоновано комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів щодо попередження передчасних пологів і зниження акушерських і перинатальних ускладнень, який впроваджено у роботу закладів охорони здоров’я м.Львова та Луцька. Доведено ефективність диференційованої прегравідарної підготовки пацієнток із чинниками ризику передчасних пологів. Оцінка запропонованих заходів згідно критеріїв ефективності показала зниження частоти загрози раннього викидня у 5,2 рази, безсимптомної бактеріурії у 2,7 рази, загрози пізнього викидня у 3,1 рази, передчасного розриву плодових оболонок у 5,4 рази; зниження частоти передчасних пологів у 6,5 рази за відсутності таких у 22-33+6 тижні; зниження частоти синдрому затримки росту плода у 3,1 рази і дистресу плода у 4,0 рази, що, відповідно, знизило частоту розродження операцією кесарева розтину у 2,1 рази та перинатальних ускладнень.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific task of modern obstetrics, which consists in reducing the frequency of obstetric and perinatal complications in women with a risk and threat of premature birth and placental dysfunction by developing diagnostic and therapeutic measures based on a comprehensive study of the risk factors of premature birth, clinical echographic, hormonal, microbiological, morphological features of the fetoplacental complex.To achieve the goal, the tasks were set to conduct a retrospective analysis of the management of pregnant women with the risk and threat of premature birth in the conditions of real clinical practice; to study the state of vaginal microbiota, ultrasonographic, biochemical, hormonal features of the fetoplacental complex in pregnant women at risk and threat of premature birth; to investigate morphological features and the state of the receptor apparatus of the placenta in women with premature birth; justify, develop, implement and evaluate the effectiveness of differentiated preventive and therapeutic measures in women with risk factors for premature birth. According to the design of the study, the work was carried out in three stages to achieve the goal and solve the tasks. The first stage involved a retrospective analysis of medical records of 300 women with premature births at gestational ages of 22-27; 28-33 and 34-36 weeks. At the second stage, a prospective study was conducted involving 180 pregnant women (main cohort): control – 30 conditionally healthy pregnant women; Group I – 73 pregnant women at risk of premature birth; Group II – 77 pregnant women with risk factors for premature birth. At the third stage, justification, improvement, implementation and evaluation of the effectiveness of differentiated diagnostic and preventive and therapeutic measures in women at risk of premature birth and placental insufficiency were carried out. The management of pregnant women of the studied cohort was carried out in accordance with the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 417 of 07.15.2011 "On the organization of outpatient obstetric and gynecological care in Ukraine". Pregnant women of the first group received generally accepted medical measures (tocolytic therapy, prevention of RDS of the fetus, symptomatic therapy).It has been proven that the early preclinical signs of placental insufficiency are changes in the hormone-producing function of the placenta - an early decrease in the level of β-hCG, a plateau in the increase in the level of placental lactogen, and a decrease in the serum level of progesterone and estriol. The data obtained in the dissertation work deepens and expands current ideas about the relationship between a difficult obstetric and gynecological history, complications of the first half of pregnancy, inflammatory and dysbiotic processes of the vagina, vitamin D deficiency with the development of placental dysfunction and the risk of premature birth in women of risk groups. Based on the results of the study, a complex of diagnostic and treatment-prophylactic measures to prevent premature births and reduce obstetric and perinatal complications was proposed, which was implemented in the work of health care institutions in the cities of Lviv and Lutsk. The effectiveness of differentiated pre-gravid preparation of patients with risk factors for premature birth has been proven. The evaluation of the proposed measures according to the efficiency criteria showed a decrease in the frequency of the threat of early miscarriage by 5.2 times, asymptomatic bacteriuria by 2.7 times, the threat of late miscarriage by 3.1 times, premature rupture of the membranes by 5.4 times; decrease in the frequency of premature births by 6.5 times in the absence of such at 22-33+6 weeks; reducing the frequency of fetal growth retardation syndrome by 3.1 times and fetal distress by 4.0 times, which, accordingly, reduced the frequency of cesarean delivery by 2.1 times and perinatal complications.