Теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення наукової проблеми стосовно визначення напрямків розвитку господарського договірного права за сучасних умов, а також проблем законодавчого забезпечення господарсько-договірних відносин комерційного характеру. На базі актової теорії проаналізовано суть господарського договору. Обгрунтовано потребу в систематизації таких договорів як окремого напрямку загального процесу модернізації господарського права. Запропоновано визначення типу, виду та різновиду даного договору. Визначено та досліджено основні системотвірні чинники, що зумовлюють становлення та розвиток комерційного договору як одного з найпоширеніших видів господарського, що належить до договірного типу виробничих договорів. За результатами проведеного дослідження визначено функціональне призначення комерційного договору, його місце у системі господарських договорів і значення у механізмі господарсько-правового регулювання ринкових відносин. Розроблено нові, а також удосконалено існуючі господарсько-правові поняття (конструкції), зокрема, "товароздатність", "господарська операція", "господарська правосуб'єктність", "порядок укладення господарського договору". Розглянуто проблему співвідношення понять "дійсний" і "чинний" господарський договір.

  Скачати повний текст

Визначено, що особливостями захисного застереження, як умови зовнішньоекономічного договору, є функціональне призначення та юридична техніка побудови зазначеної договірної умови, а також кваліфікаційні ознаки обставин, що вводять їх у дію. Детально охарактеризовано ці особливості та надано відповідні визначення. Значну увагу приділено найбільш важливим передумовам використання захисного застереження. Існуючі у міжнародному комерційному обігу захисні застереження зведено до єдиної класифікації, а також охарактеризовано правове значення цієї умови у змісті зовнішньоекономічного договору. Досліджено найбільш розповсюджені у договірній сфері захисні застереження (форс-мажорне, про ускладнюючі обставини та адаптаційно-цінового характеру). Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері укладення зовнішньоекономічних договорів.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність профілактики та особливості її правової природи, значення профілактики у забезпеченні суспільних відносин в Україні. Проаналізовано властивості профілактики адміністративних правопорушень, визначено основні напрями впровадження профілактичної діяльності на транспорті та здійснено її відмежування від інших видів правоохоронної діяльності. Визначено коло органів профілактики, їх компетенцію, здійснено аналіз співвідношення їх правових статусів. Визначено шляхи вдосконалення профілактики адміністративних правопорушень на транспорті, внесено конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного траспортного законодавства України та законодавства України про адміністративні правопорушення.

  Скачати повний текст

Розроблено науково-теоретичні засади та практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму управління маркетинговою діяльністю, спрямованого на максимально ефективне використання можливостей молокопереробних підприємств. Досліджено теоретичні засади управління маркетингом даних підприємств. Проаналізовано маркетингову діяльність вітчизняних товаровиробників на ринку молока і молочних продуктів. Розкрито суть поняття "механізм управління маркетинговою діяльністю на підприємствах АПК". Уточнено методичні підходи до оцінювання ефективності даної діяльності. Вдосконалено систему оціночних критеріїв для визначення її результативності. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення моделі ефективного управління маркетинговою діяльністю молокопереробних підприємств. Наведено методику комплексного оцінювання ефективності маркетингової діяльності у цій сфері.

  Скачати повний текст

Сформульовано новий напрямок наукового дослідження формування регіональної політики об'єднаних суміжних прикордонних регіонів (ОСПР) на базі обгрунтованих теоретико-методологічних засад і розробленої методики реалізації регіональної політики на українській території Карпатського Єврорегіону, який враховує їх специфіку - інфраструктури спеціального призначення. Уточнено систему традиційних індикаторів для діагностики та програмно-цільового забезпечення регіонального розвитку прикордонних територій шляхом включення "чинника прикордонності". Обгрунтовано методику дослідження та вдосконалено модель регулювання соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів, яка дозволяє узагальнити системні засади організації регіонального управління, визначити вплив факторів на соціально-економічні процеси, що відбуваються в межах ОСПР.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення оцінки економічної привабливості сфери гостинності.На основі теоретичного дослідження уточнено змістове навантаження поняття сфери гостинності як складової індустрії туризму, основні чинники її становлення і розвитку та періоди еволюції поняття, а також поняття «економічна привабливість сфери гостинності».Обґрунтовано методичні засади оцінки економічної привабливості сфери гостинності. Запропоновано здійснювати її у трьох векторному вимірі з позицій: економічної привабливості для держави; економічної привабливості для інвестора; економічної привабливості для кінцевого споживача – клієнта.За результатами вивчення зарубіжного досвіду запропоновано застосування методології картографування концепцій шляхом застосування методів багатовимірного шкалювання (Multidimensional Scaling або MDS) та кластерного аналізу.^UThe dissertation is devoted to the scientific substantiation and development of theoretical provisions and practical recommendations for improving the assessment of the economic attractiveness of the hospitality sphere.Based on the theoretical study, the content of the concept of hospitality as a component of the tourism industry, the main factors of its formation and development and periods of evolution of the concept, as well as the concept of "economic attractiveness of hospitality sphere".Methodical bases of an estimation of economic attractiveness of sphere of hospitality are proved. It is proposed to implement it in three vector dimensions from the standpoint: economic attractiveness for the state; economic attractiveness for the investor; economic attractiveness for the end consumer - the customer.Based on the results of studying foreign experience, the application of the concept mapping methodology by applying the methods of multidimensional scaling (MDS) and cluster analysis is proposed.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню правової природи послуг в інноваційній сфері, а також розробці теоретичних підходів до господарсько-правового, зокрема договірного, регулювання відносин, пов'язаних з їх наданням, та формуванню на їхній основі висновків, пропозицій та рекомендацій для подальшого розвитку господарського законодавства з цих питань. У процесі вдосконалення матеріального та нематеріального виробництва у економічно розвинених країнах особливу увагу приділено технологічній модернізації, що ґрунтується на диджиталізації, кластеризації креативних індустрій та закладів вищої освіти, високому рівні фінансування наукових досліджень та розробок, використанні нових знань та технологій, здатних створювати та комерціалізувати інновації, виробництві інноваційної продукції тощо.Світ, перебуваючи на порозі Четвертої промислової революції, зосереджує споживчі акценти на товарах та послугах, які не тільки задовольняють споживчі потреби, але й приносять новий та / або додатковий соціально-економічний ефект від їх використання. Здебільшого ці послуги пов'язані з інформаційно-комунікаційними засобами і технологіями, які наразі є однією з основних рушійних сил у світовій економіці. Сучасний рівень модернізації економіки провідних країн демонструє динамічний розвиток різних видів наукоємних послуг, де домінує інноваційна складова, що, як наслідок, створює нові сектори економіки в цілому та розвиває сферу послуг зокрема. У сучасних умовах господарювання покращення механізму управління якістю інноваційних технологій є невід'ємною складовою оптимізації соціально-економічних процесів в країні. Авторкою отримано нові результати у вигляді наукових висновків щодо розуміння юридичної природи послуг в інноваційній сфері. У межах понятійного апарату інноваційного права як підгалузі господарського права запропоновано розмежування послуг в інноваційній сфері на інноваційні (послуги, що є різновидом інноваційної продукції) та допоміжні (послуги, що підвищують ефективність та результативність інноваційного процесу). Критерієм такого розмежування визначено характер співвідношення означених послуг з інноваційним процесом (циклом). У роботі встановлено, що інноваційні послуги є товароспроможним результатом кінцевого етапу інноваційного процесу (циклу), на який поширюється режимні вимоги щодо провадження інноваційної діяльності, безпосереднім об'єктом якої вони є; допоміжні послуги можуть надаватися на кожному з етапів інноваційного процесу (циклу) задля його оптимізації, зокрема створення нових об'єктів інноваційної діяльності.Авторкою запропоновано авторське визначення поняття інноваційної послуги як конкурентоспроможної нової або технологічно вдосконаленої (більш високої якості) послуги, процес надання якої засновано на інноваційній технології / технологіях (кваліфікованих за результатом державної експертизи уповноваженим органом як інноваційні технології), що забезпечує можливість отримання нових та / або додаткових соціально-економічних ефектів в третинному секторі економіки. Допоміжними в інноваційній сфері є послуги, що надаються в межах інноваційної інфраструктури з метою оптимізації інноваційного циклу шляхом створення необхідного організаційно-майнового забезпечення інноваційних процесів.У роботі визначено, що ознаками інноваційних послуг є: прямий зв'язок з інноваційною діяльністю, товароспроможним результатом якої вони є; здатність до створення соціально-економічних ефектів на мікро- та макрорівнях; відповідний рівень новизни (інноваційності) з точки зору галузевого сегментування вітчизняної економіки; відповідний рівень новизни (інноваційності) з точки зору технологічної складової – технологічного процесу надання послуг.^UThe thesis is devoted to the study of the legal nature of services in the innovation sphere, as well as the development of theoretical approaches to economic law, including contractual, regulation of relations related to their provision, and formation of conclusions, proposals and recommendations for further economic legislation development on these issues.In the process of improving tangible and intangible production in economically developed countries, special attention is paid to technological modernization based on digitalization, clustering of creative industries and higher education institutions, high funding for research and development, use of new knowledge and technologies capable of creating and commercializing innovations, production of innovative products, etc.The world, being on the verge of the Fourth Industrial Revolution, is shifting consumer emphasis to goods and services that not only meet consumer needs, but also bring new and/or additional social and economic effects from their use. Most of these services are related to information and communication methods and technologies, which are currently one of the main driving forces in the world economy. The current level of modernization of the economy of major powers demonstrates the dynamic development of various types of science-intensive services, dominated by the innovation component, which, in turn, creates new sectors of the economy in general and develops particular services. In modern economic conditions, improving the quality management mechanism of innovative technologies is an integral part of optimizing social and economic processes in the country. The author obtained new results in the form of scientific conclusions on understanding the legal nature of innovation services. Within the conceptual apparatus of innovation law, as a sub-branch of commercial law, it is proposed to distinguish services in the innovation area into innovative (services that are a kind of innovative products) and ancillary (services that increase the efficiency and effectiveness of the innovation process). The criterion of such differentiation determines the nature of the ratio of these services with the innovation process (cycle). The paper establishes that innovation services are a viable result of the final stage of the innovation process (cycle), which is subject to the regime of requirements for innovation activities, at which they are directed; Ancillary services can be provided at each stage of the innovation process (cycle) to optimize it, including the creation of new innovation objects.The author proposes the author's definition of innovative service as a competitive new or technologically advanced (higher quality) service, the process of providing which is based on innovative technology/technologies (qualified by the state body as innovative technologies), which provides new and/or additional social and economic effects in the tertiary sector of the economy. Services provided within the innovation infrastructure in order to optimize the innovation cycle by creating the necessary organizational and property support of innovation processes are ancillary in the field of innovation.The paper identifies that the features of innovative services are: direct connection with innovative activities, the marketable result of which they are; ability to create social and economic effects at the micro and macro levels; appropriate level of novelty (innovation) in terms of sectoral segmentation of the domestic economy; appropriate level of novelty (innovation) in terms of technological component - the technological process of providing services.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню оптимізацій методу синтезу сплавів систем на основі літію; вивчення взаємодії літію з р-елементами ІІІ (B, Al) та IV (C, Si, Ge, Sn) груп; визначення кристалічної структури сполук; обчислення електронної структури окремих сполук; вивчення електрохімічних та воденьсорбційних властивостей окремих фаз. Досліджено ізотермічний переріз діаграми стану для системи Li–B–C при температурі 500 ºС та проведено порівняння з ізотермічним перерізом діаграми стану при 400 ºС, який був вивчений нами раніше. Для трьох нових тернарних сполук та однієї уточненої – Li1-0,98BC (СТ ZrBeSi, СП hP6, ПГ P63/mmc, а = 2,74736(2) Å, с = 7,0573(3) Å) характерні області гомогенності, що зумовлені включенням-вилученням літію з гетерокарбонових шарів, а також взаємозаміщенням між атомами карбону та бору. Сполуки Li1-0,96BC3 (СП hP6-1, ПГ P-6m2, а = 2,5397(2) Å, с = 7,5969(3) Å), Li1-0,94B2C2 (СП hP18-3, ПГ P63/mmc, а = 2,5899(4) Å, с = 22,674(3) Å), Li2-1,97B1,97-2,03C1,03-0,97 (СП tP10, ПГ P-4m2, а = 4,1373(3) – 4,1402(2) Å, с = 7,1045(14) – 7,1060(12) Å) є представниками нових структурних типів. Частково досліджено ізотермічний переріз діаграми стану для системи Li–Al–C при температурі 400 ºС та встановлено існування п’яти нових тернарних сполук: Li0,67-0,39Al0,33-0,61C0,17-0,085 (CТ NaCl, СП cF24, ПГ Fm-3m, а = 4,4541(5) Å); LiAl3Cx (СТ CaTiO3, ПГ Pm-3m, a = 4,003(2) Å); LiAlC3 (СТ CaTiO3, ПГ Pm-3m, a = 4,050(1) Å), кристалічна структура сполук LiAl2C і LiAlC2 ‒ невідома, ймовірно сполуки мають сталий склад. Досліджено ізотермічний переріз діаграми стану для системи Li–Al–B при температурі 400 ºС та встановлено існування трьох нових тернарних сполук: LiAlB (CТ BaLiSi, СП hP12, ПГ P-6m, а = 3,0703(2) Å, c = 3,2848(3) Å); Li1,27Al2,73B (СТ F4N, СП cP5, ПГ Pm-3m, а = 4,049(1) Å); LiAl3Bx, x = 0,6 (СТ CaTiO3, ПГ Pm-3m, a = 4,042(1) Å), також підтверджено існування уже відомої сполуки LiAlB14 (СТ власний, СП оІ164, ПГ Imma, а = 5,846(1), b = 8,149(2), с = 10,355(4) Å). У системі Li–Si–B синтезовано деякі сплави для дослідження можливості формування тернарних сполук. В областях багатих бором та вуглецем була детально досліджена система В–С та побудована уточнена подвійна діаграма стану. Електрохімічне делітування проведено для бінарних сполук системи Li–Al. Зразок Li50Al50 містив бінарну фазу LiAl, зразок Li60Al40 ‒ фазу Li3Al2, зразок Li69Al31 ‒ двофазний (фази: Li9Al4, Li3Al2), а також сполук цієї системи легованої бором. Для вивчення електрохімічного делітування були синтезовані LiAl3Cx (СТ CaTiO3, надструктура до AuCu3), Si- та Ge-стабілізовані фази з кристалічною структурою AuCu3. Фаза Li17Sn4 легована нанотрубками продемонструвала кращі електрохімічні властивості, ніж ця сама фаза легована бором. Воденьсорбційні властивості були досліджені для сплаву складу Li2AlB. Для низки сполук приведена інтерпретація хімічного зв’язку за допомогою результатів розрахунку електронної структури для шести сполук: Li9Al4, LiAl3B, ряду тернарних сполук в системі Li–B–C (Li2-1,97B1,97-2,03C1,03-0,97, Li1-0,96BC3, Li1-0,98BC), LiAl3C.^UThe dissertation is dedicated to the investigation of the optimization method for synthesizing alloys in lithium-based systems. The study includes the examination of lithium interaction with III (B, Al) and IV (C, Si, Ge, Sn) group p-elements, determination of the crystal structure of compounds, calculation of the electronic structure of individual compounds, and exploration of the electrochemical and hydrogen sorption properties of specific phases. The isothermal section of the state diagram for the Li–B–C system at 500 ºC is analyzed and compared with the previously studied section at 400 ºC. For three new ternary compounds and one refined compound (Li1-0.98BC, crystal system ZrBeSi, space group hP6, P63/mmc, a = 2.74736(2) Å, c = 7.0573(3) Å), characteristic regions of homogeneity are identified. These regions result from lithium inclusion-exclusion from heterocarbon layers and mutual substitution between carbon and boron atoms. Compounds Li1-0.96BC3 (space group hP6-1, P-6m2, a = 2.5397(2) Å, c = 7.5969(3) Å), Li1-0.94B2C2 (space group hP18-3, P63/mmc, a = 2.5899(4) Å, c = 22.674(3) Å), Li2-1.97B1.97-2.03C1.03-0.97 (space group tP10, P-4m2, a = 4.1373(3) – 4.1402(2) Å, c = 7.1045(14) – 7.1060(12) Å) represent new structural types. The isothermal section of the state diagram for the Li–Al–C system at 400 ºC reveals the existence of five new ternary compounds. The crystal structures of LiAl2C and LiAlC2 compounds remain unknown, possibly having a stable composition. The isothermal section of the state diagram for the Li–Al–B system at 400 ºC identifies three new ternary compounds, confirming the existence of the known compound LiAlB14. In the Li–Si–B system, alloys were synthesized to investigate the possibility of forming ternary compounds. The B–C system was extensively studied in boron- and carbon-rich regions, constructing a refined double state diagram. Electrochemical delithiation was conducted for binary compounds in the Li–Al system. Samples Li50Al50 contained the binary phase LiAl, Li60Al40 exhibited the phase Li3Al2, and Li69Al31 was two-phase (phases: Li9Al4, Li3Al2), with boron-doped compounds. Electrochemical delithiation was also performed for LiAl3Cx (crystal system CaTiO3, a superstructure to AuCu3), Si- and Ge-stabilized phases with the crystal structure of AuCu3. The phase Li17Sn4 doped with nanotubes demonstrated superior electrochemical properties compared to the boron-doped counterpart. Hydrogen sorption properties were investigated for the alloy with the composition Li2AlB. Interpretation of the chemical bonding is provided for six compounds Li9Al4, LiAl3B, LiAl3C and several ternary compounds in the Li–B–C system (Li2-1,97B1,97-2,03C1,03-0,97, Li1-0,96BC3, Li1-0,98BC) based on the results of electronic structure calculations.