Розроблено науково-методичні засади екотоксикологічного моніторингу органічних ксенобіотиків як складового компонента системи АЕМ, основне завдання якого є виявлення забрудненних стійкими органічними ксенобіотиками зон і розробка екологічно безпечних методів ремедіації забруднених грунтів. Виявлено, що під впливом тривалого полікомпонентного забрудення грунту залишками пестицидів та їх метаболітів відбувається формування специфічного мікробіоценозу з потенційно здатними до біодеградації стійких органічних забруднювачів мікроорганізмами. На базі результатів експериментальних досліджень теоретично обгрунтовано науково-методичні підходи щодо ремедіації забруднених песитцидами грунтів. Запропоновано методику фітотестування грунтів з метою впровадження фітотехнологій. Визначено зростання небезпечності гербіцидів у разі їх застосування за умов беззмінного вирощування сільськогосподарських культур. Виявлено, що тривале забруднення високими дозами гербіцидів негативно впливає на ріст рослин і становить загрозу забруднення підземних вод в результаті їх вертикальної міграції.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено оцінці екологічних ризиків, зумовлених переходом господарств лісостепової зони від традиційного до органічного виробництва рослинницької продукції. Встановлено трансформацію фітоценозу бур'янів унаслідок зміни способу землекористування. Відмічено експансію бур'янів родини Злакових (Gramіneae) унаслідок впливу кліматичних, ґрунтових та антропогенних чинників. Виявлено ефективність сортодобору та відтермінування строків посіву у боротьбі з бур'яновими угрупованнями. Встановлено ефективність біопрепаратів з огляду на збереження стабільної продуктивності агроекосистеми. Виявлено ризик втрати гумусу за конверсійного періоду внаслідок зміни сівозміни. Встановлено, що для забезпечення позитивного балансу гумусу в умовах періоду конверсії необхідним є повернення в ґрунт органічних решток неменше ніж 20–25 т/га шляхом внесення побічної продукції та посіву сидеральних культур. Висвітлено, що позитивний баланс фосфору та калію в умовах органічного землекористування є не можливим без додаткового внесення поживних речовин з добривами. Розроблено та впроваджено концептуальну модель переходу господарств до органічного виробництва рослинницької продукції. Запропоновано превентивні заходи з нівелювання екологічних загроз.^UThe thesis is devoted to the assessment of environmental risks of transition of the farms from the Forest-Steppe zone from traditional to organic crop production. The transformation of phytocenosis of weeds is established, as a result of changing the way of land use. The expansion of the weed of the Grass family (Gramineae) has been noted as a result of interaction of the influence of climatic, soil and anthropogenic factors. The anti-weeds efficiency of variety selection and delayed sowing dates was revealed. The effectiveness of bio substunces has been established in view of maintaining the stable agroecosystem productivity. The risk of loss of humus in the conversion period as a result of changing crop rotation has been identified. It has been established, that in order to ensure a positive balance of humus in the conditions of the conversion period, the return of organic residues to the soil should be at least 20–25 t/ha through the introduction of by-products and sowing of herbs. It is shown, that a positive balance between phosphorus and potassium in the conditions of organic land use is impossible without the addition of nutrients with fertilizers. The conceptual model of the transition of farms to the organic production of crop production is developed and implemented. Preventive measures for leveling environmental threats are proposed.