Розглянуто програму курсу "Географії материків і океанів", розроблено рекомендації щодо її удосконалення, висунуто ідею стосовно розвитку програми курсу на основі курикулуму. З метою вирішення завдань систематизації знань з фізичної географії, забезпечення цілісності географічної освіти проведено аналіз змісту, виокремлено і проранговано знання: базові та додаткові. Розроблено критерії добору навчального матеріалу з географії материків і океанів, досліджено рівень сформованості системи знань на уроках фізичної географії. За результатами експериментального дослідження перевірено модель формування географічних знань в учнів основної школи з фізичної географії.

  Скачати повний текст

Досліджено питання синтезу метакрилових азополімерів. Вивчено процеси фотоперетворень у їх плівках за умов дії ультрафіолетового світла, а також явище фотоіндукованої оптичної анізотропії у плівках полімерів, які відрізняються природою замісників в азобензольному фрагменті, наявністю та довжиною алкільного спейсера, до фрагментів яких входить гетероциклічне тіазольне ядро. Установлено, що найкращі показники двопроменезаломлення та стабільну фотоіндуковану оптичну анізотропію проявляють азополімери, до складу азофрагментів яких входить сильний акцепторний замісник, а також алкільний спейсер. Відзначено, що проведені експерименальні дослідження швидкості фотодеструкції поліметакрилів з бічними азофрагментами різного складу узгоджуються з уявленнями про вплив структури азохромофорів та фотопереніс електронів з ароматичних фрагментів на азогрупу та взаємопов'язані з уявленнями щодо впливу структури азохромофорів на фотопереніс електронів з ароматичних фрагментів та пов'язані з цим механізми фотодеградації азосполук. На підставі результатів досліджень запропоновано полімерні системи з ковалентно приєднаним азохромофором, що проявляють анізотропні властивості у поєднанні з підвищеною світлостійкістю, використовувати як матеріали для нелінійної оптики, запису та збереження інформації, орієнтанти для рідких кристалів.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено участь частини російської революційної та ліберальної інтелігенції в українському національному відродженні у контексті трьох етапів цього процесу: фольклорно-етнографічного, або етапу збирання історичної спадщини (до заснування Кирило-Мефодіївського товариства); просвітницького (до кінця ХІХ ст.); політичного етапу українського відродження (з 1900 до 1917 року). Висвітлено приклади позитивного ставлення та сприяння представників різних професійних груп російської інтелігенції культурному та політичному напрямкам вітчизняного ренесансу. Обгрунтовано висновок про дійсний внесок частини російської революційної та ліберальної інтелігенції у відродження національної культури та фрагментарне сприяння федеративному напрямку політичного руху.

  Скачати повний текст