Дисертацію присвячено проблемі пошуку ефективних форм організації пізнавальної діяльності старшокласників в умовах інформатизації навчання. Визначено сутність та види групових форм, обгрунтовано особливості групової роботи учнів в умовах інформатизації навчання, визначено основні вимоги до організації групової роботи. Науково обгрунтовано етапи організації групової роботи. Експериментально підтверджено позитивний вплив організації групової роботи на якість знань учнів (повноту, глибину та усвідомленість), рівень засвоєння знань в залежності від характеру самостійної діяльності учнів, рівень розвитку пізнавального інтересу, характер взаємовідносин учнів.

  Скачати повний текст

Визначено унікальну соціально-економічну та фінансову природу закладів кредитної кооперації і, зокрема, кредитних спілок, а також тенденції їх становлення. Розроблено заходи щодо вдосконалення та оптимізації їх розвитку на сучасному українському ринку фінансових послуг. Досліджено економічні й організаційні особливості розвитку кредитної кооперації в Україні, а саме: кредитних спілок як кредитних кооперативів і господарюючих суб'єктів сфери послуг. Проаналізовано соціально-економічні передумови відродження та сучасні умови становлення кредитної кооперації в Україні, а також її управлінські принципи. Введено поняття "соціально-активного середовища кредитної спілки" як соціально-однорідної групи населення, об'єднаної спільним інтересом і готової до спільної діяльності (кооперації) з метою задоволення існуючих спільних потреб. Запропоновано шляхи вдосконалення економічних механізмів діяльності кредитних спілок, їх стабілізації та реструктуризації шляхом злиття, пошуку нових джерел кредитних ресурсів. Розроблено організаційно-економічні заходи з метою підвищення ефективності й оптимізації надання фінансових та інших послуг членам кредитних спілок.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання генези та сучасного стану інституту представництва в кримінальному судочинстві. Досліджено поняття й ознаки представництва, здійснено його класифікацію за різними підставами. Визначено поняття представника як суб'єкта кримінально-процесуальної діяльності. Досліджено передумови та підстави для набуття певною особою процесуального статусу представника, а також підстави його втрати. Проаналізовано проблеми правової регламентації представництва заявника, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичних осіб тощо та запропоновано шляхи їх вирішення.

  Скачати повний текст

Запропоновано математичну модель коефіцієнта надійності протикорозійного захисту, що враховує критерії відмов захисних покриттів та ознаки граничних станів елементів сталевих конструкцій. Розроблено методику нормування показників довговічності засобів і методів протикорозійного захисту за результатами сертифікаційних випробувань і діагностики технічного стану об'єктів у агресивних середовищах.

  Скачати повний текст

Узагальнено теоретичні основи та досліджено напрямки розвитку управління процентним ризиком банку. Удосконалено класифікацію видів даного ризику. Визначено складові системи управління процентним ризиком банку та досліджено взаємозв'язки між ними. Запропоновано підхід щодо формалізації оптимального процесу управління цим ризиком на підставі розробленої інформаційно-логічної моделі. Визначено підходи до вдосконалення методичного забезпечення оцінювання та регулювання процентного ризику банку. Обгрунтовано доцільність використання методу трансфертного ціноутворення за узгодженими строками погашення для вдосконалення управління основними формами процентного ризику. Досліджено практичні можливості застосування даного методу банками України.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено встановленню порядкових оцінок найкращих наближень та ентропійних чисел класів періодичних функцій багатьох змінних. А саме, вивчаються найкращі ортогональні та M-членні тригонометричні наближення періодичних функцій багатьох змінних $D^{ \boldsymbol{ \psi } }_{{ \boldsymbol{ \beta } }}$ та класів $L^{ \boldsymbol{ \psi } }_{{ \boldsymbol{ \beta } },1}$, а також класів $L^{ \boldsymbol{ \psi } }_{{ \boldsymbol{ \beta } },p}$ функцій малої гладкості у просторі $L_q$. Встановлено порядкові оцінки найкращих білінійних наближень класів періодичних функцій багатьох змінних, породжених зсувами аргументу функцій з класів $L_{{ \boldsymbol{\beta} },p }^{{ \boldsymbol{\psi} } }$, у просторі $L_{q_1, q_2}$. Крім цього, досліджуються ентропійні числа класів періодичних функцій однієї та багатьох змінних $B^{ \Omega }_{ p, \theta }$ у просторі $L_q$.^UThe thesis is devoted to the establishment of order estimates for the best approximations and entropy numbers ofthe classes of periodic multivariate functions. Namely, the best orthogonal and M-term trigonometric approximations are being studied for the periodic multivariate functions $D^{ \boldsymbol{ \psi } }_{{ \boldsymbol{ \beta } }}$, classes $L^{ \boldsymbol{ \psi } }_{{ \boldsymbol{ \beta } },1}$, and for the classes $L^{ \boldsymbol{ \psi } }_{{ \boldsymbol{ \beta } },p}$ of functions of small smoothness in the space $L_q$. Also, order estimates for the best bilinear approximations are received of the classes of periodic multivariate functions formed by shifts of an argument of functions from the classes $L_{{ \boldsymbol{\beta} },p }^{{ \boldsymbol{\psi} } }$, in the space $L_{q_1, q_2}$. Beside this, the entropy numbers are investigated of the classes $B^{ \Omega }_{ p, \theta }$ of periodic functions of one and many variables in the space $L_q$.

У дисертації вперше в українській культурології досліджено цирк як феномен культури, осмислення якого здійснено у вимірах процесу інституалізації – організаційного оформлення цирку в багатофункціональний соціокультурний інститут.Доведено, що цирк як багатоаспектне та соціально значуще явище культури є релевантним жанрово-видовому потенціалу масової культури, втім, задовольняє критеріям культури елітарної. У цьому сенсі цирк характеризується соціокультурною подвійністю. З одного боку, це виявляється через його орієнтацію на масову свідомість, запити людини масової культури, намагання задовольнити її смаки. Цирк пропонує варіант масовості, що різниться залежно від етапу його розвитку, і необхідний певному суспільству, оскільки найбільш повно здатен задовольнити потреби своєї аудиторії. З іншого, елітарність як ознака цирку пов'язана з високопрофесійною майстерністю циркового артиста, а також специфікою циркових номерів, які акумулюють найновіші технологічні досягнення театрального, музичного, хореографічного, образотворчого мистецтв, втілюють оригінальні ідеї режисерської думки. Відтак, у дослідженні доведено, що сучасний цирк стає спроможним задовольнити не тільки потреби глядача у грі, розвагах, карнавальності, видовищності, а й реалізувати його прагнення доторкнутися до прекрасного, отримати естетичну насолоду від казково-фантастичного світу циркового мистецтва.Акцентовано увагу, що циркове видовище – це поліфункціональне явище, яке, являючи собою художньо-організоване ігрове дійство, набуває ознак символічного, ритуального акту та постає як театралізована форма культури. Циркове видовище вирізняє натуралізм, що виявляється через вимогу до нього демонструвати живу й дивовижну дійсність замість спритно влаштованої ілюзії; емоційність та афективність обумовлена пропозицією неймовірного, приголомшуючого, незвичайного; драматична ускладненість пов'язана із суттю стародавнього мистецтва цирку, який завжди був ризикованим та небезпечним; завдяки високій інтенсивності переживань циркове видовище привертає увагу, викликає сильне хвилювання; медіативність та трансмедіальність обумовлена намаганням знайти певну абсолютну модель динамічної рівноваги між «семіосферою» та медіа сферою – знаковими системами та матеріальними носіями знаків. Найбільш значущими функціями циркового видовища є: естетична, компенсаторна, комунікативна, емоційно-психологічна, рекреаційна та ін.В дисертації здійснена культурологічна концептуалізація ключових понять дослідження, які суттєво розширюють концептосферу сучасної культурологічної науки. Уточнено поняття «соціокультурний інститут», що інтерпретується як історично сформований результат культуротворчої діяльності суспільства та грунтується на спільно вироблених соціальних і культурних нормах, цінностях, традиціях, й виконує інтегруючу, трансляційну, комунікативну, виховну та рекреаційну функції. Поняття «інституалізація цирку» розглядається як процес визначення та організаційного оформлення цирку в соціокультурний інститут шляхом формування його організаційно-управлінських, нормативно-правових та освітньо-професійних засад.Охарактеризовано етапи процесу інституалізації українського цирку, які охопили тривалий шлях його розвитку – від скоморохів до сучасного стаціонарного цирку з широким спектром жанрів, професійною підготовкою артистів, сформованими управлінськими засадами.Зазначено, що невід'ємною складовою процесу інституалізації українського цирку є культурно-мистецька освіта, у тому числі профільна освіта в галузі естрадно-циркового мистецтва. Доведено, що ефективним інструментом підвищення художнього рівня циркових вистав є фестивальний цирковий рух. Фестиваль циркового мистецтва як форма міжкультурної комунікації в глобальному культуротворчому процесі, виступає засобом генерації новацій в культурі, яка здатна відповідати викликам сучасності. Цирк як важливий соціокультурний інститут виконує функцію збереження надбань української національної культури, що потребує розширення культурного діалогу зі світом. У цьому контексті український цирк стає дієвим інструментом культурної дипломатії, яка в сучасному світі набуває виняткового значення для створення іміджу України в світі. Шляхом популяризації творчих досягнень на світовій арені український цирк демонструє надбання національної культури, її високі здобутки, сприяє реалізації цілей культурної політики держави, досягненню основоположних цілей зовнішньої політики та створенню сприятливого образу країни на міжнародному рівні.^UIn terms of the dissertation, the circus is studied as a cultural phenomenon for the first time in Ukrainian culturology, the comprehension of which is carried out in the dimensions of the process of institutionalization - organizational design of the circus in a multifunctional socio-cultural institute.It is proved that the circus is relevant as a multifaceted and socially significant phenomenon of culture to the genre potential of mass culture while facing the criteria of elite culture. In a certain sense, the circus is characterized by socio-cultural duality. On the one hand, the mentioned issue is manifested through the focus on mass consciousness, the demands of humans of mass culture, the attempt to satisfy ones' tastes. The circus offers a variant of mass treatment, which varies depending on the stage of its development, and is necessary for a particular society because it is able to meet the needs of its audience from the perspective of the most beneficial prism. On the other hand, elitism as a sign of the circus is associated with the highly professional skills of the circus artist, as well as the specifics of circus performances, which accumulate the latest technological advances in theater, music, choreography, fine arts, embody the original ideas of directing. Therefore, the research proves that the modern circus can meet not only the needs of the audience within the game, entertainment, carnival, entertainment, but also to realize one's desire to touch the beauty, to enjoy the aesthetic world of fairy-tale circus art.Emphasis is placed on the fact that the circus spectacle is a multifunctional phenomenon, which, being an artistically organized game action, acquires the features of a symbolic, ritual act and appears as a theatrical form of culture. The circus spectacle is distinguished by naturalism, which is manifested through the requirement to demonstrate a living and amazing reality instead of a cleverly arranged illusion; emotion and affectivity are due to the proposal of the incredible, stunning, unusual; the dramatic complexity is related to the essence of the ancient art of the circus, which has always been risky and dangerous; due to the high intensity of experiences, the circus spectacle attracts attention, causes great excitement; mediativity and transmedia are conditioned by the attempt to find a certain absolute model of the dynamic balance between the "semiosphere" and the mediasphere – sign systems and material preservers of signs. The most significant functions of the circus spectacle are: aesthetic, compensatory, communicative, emotional and psychological, recreational, etc.In the dissertation, the culturological conceptualization of key research ideas is carried out, which significantly expands the sphere of the concept of modern culturological science. The concept of "socio-cultural institution" is defined, which is interpreted as a historically formed result of cultural activities of the society and is based on jointly developed social and cultural norms, values, traditions, and performs integrative, translational, communicative, educational, and recreational functions. The concept of "institutionalization of the circus" is considered as a process of definition and organizational design of the circus in a socio-cultural institution through the formation of one's organizational and managerial, regulatory and educational, as well as professional principles.The stages of the process of institutionalization of the Ukrainian circus, which covered a long way of its development – from buffoons to a modern stationary circus with a wide range of genres, professional training of artists, formed management principles are described.It is noted that an integral part of the process of institutionalization of the Ukrainian circus is cultural and artistic education, including specialized education in the field of variety and circus art.It has been proved that a festival circus movement is an effective tool for raising the artistic level of circus performances. The circus art festival as a form of intercultural communication in the global cultural process is a means of generating innovations in a culture that can meet the challenges of today's reality.The circus as an important socio-cultural institution performs the function of preserving the heritage of Ukrainian national culture, which requires the expansion of cultural dialogue with the world. In the particular context, the Ukrainian circus becomes an effective tool of cultural diplomacy, which in the modern world is of exceptional importance for creating the image of Ukraine within the world. By popularizing creative achievements on the world stage, the Ukrainian circus demonstrates the heritage of national culture, its high achievements, promotes the goals of cultural policy while achieving fundamental foreign policy goals and creating a favorable image of the country at the international level.

Дисертація є першим у науці кримінального процесуального права комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем постановлення судом апеляційної інстанції ухвал у кримінальному провадженні.У дисертації визначено ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні як ситуаційний правозастосовний акт владно-розпорядчого характеру, постановлений апеляційним судом у встановленому законом порядку і виражений у визначеній законом формі, у провадженні ініційованому учасниками провадження, на підставі встановлених в ході провадження фактичних обставин справи, спрямований на виконання завдань кримінального провадження в цілому та стадії апеляційного провадження зокрема, якій містить відповіді на правові питання, що виникають під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку, та владні приписи щодо вчинення певних правових дій чи настання певних правових наслідків, які мають загальнообов’язковий характер.Удосконалено теоретичне знання про значення ухвал суду апеляційної інстанції, зокрема виділено і аргументовано організаційне, матеріально-правове, процесуальне, судово-контрольне, освітньо-наукове, виховне і превентивне значення ухвал апеляційного суду. Такі ухвали повинні сприяти покращенню якості роботи судів першої інстанції, пози¬тивно впливати на формування та спрямування судової практики на однакове розуміння та правильне застосування правових норм, здійснюють вплив на формування професійної правосвідомості суддів та учасників кримінального провадження.Сформовано систему сучасних критеріїв класифікації ухвал апеляційного суду у кримінальному провадженні та проведено за ними класифікацію, а саме: 1) по відношенню до предмета доказування: основні та допоміжні; 2) за функціональним призначенням: початкові, проміжні та кінцеві; 3) залежно від етапності апеляційного провадження: а) ухвали, що приймаються на етапі відкриття апеляційного провадження; б) ухвали, що приймаються на етапі підготовки апеляційного розгляду; в) ухвали, що приймаються на етапі апеляційного розгляду; г) ухвали, що приймаються на етапі завершення апеляційного розгляду після виходу до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення; 4) залежно від тих завдань, на виконання яких спрямовані ухвали апеляційного суду: а) організаційні ухвали; б) ухвали, спрямованні на доказування; в) ухвали, спрямовані на застосування заходів забезпечення кримінального провадження; г) ухвали, спрямованні на забезпечення прав учасників апеляційного провадження; д) ухвали, спрямовані на вирішення апеляційної скарги по суті; 5) в залежності від суб’єктного складу прийняття: колегіальні та одноособові; 6) в залежності від вимоги імперативності прийняття: обов'язкові та необов’язкові (факультативні); 7) за процесуальним порядком прийняття: а) ухвали, що постановляються у нарадчій кімнаті; б) ухвали, що виносяться безпосередньо у залі судового засідання; в) «розпорядчі» ухвали, що виносять в окремому розпорядчому порядку суддею-доповідачем; 8) за процесуальною формою закріплення: а) ухвали, що викладаються окремим процесуальним документом; б) ухвали, що заносяться до журналу судового засідання; 9) в залежності від передбаченою КПК України можливості оскарження: ухвали, що підлягають, та ухвали, що не підлягають оскарженню у касаційному порядку; 10) виходячи з особливих повноважень апеляційного суду, що не пов’язані на пряму із переглядом судових рішень судів першої інстанції та слідчих суддів, виділено окрему групу – особливі ухвали апеляційного суду: а) ухвали, пов’язані із таким повноваженням апеляційного суду, як то ухвалення рішення про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (визначення підсудності кримінального провадження); б) «окремі» ухвали апеляційного суду.^UThe dissertation is the first comprehensive study of the theoretical and practical problems of making decisions by the court of appeal in criminal proceedings in the science of criminal procedural law.The dissertation defines the decision of the appeals court in criminal proceedings as a situational law-enforcement act of a power-administrative nature, issued by the appeals court in the manner prescribed by law and expressed in the form prescribed by law, in the proceedings initiated by the participants in the proceedings, on the basis of the factual circumstances of the case established during the proceedings, aimed at performance of the tasks of criminal proceedings in general and the stage of appeal proceedings in particular, which contains answers to legal questions that arise during the review of court decisions in the appeal procedure, and authoritative prescriptions regarding the commission of certain legal actions or the occurrence of certain legal consequences that are of a generally binding nature.The theoretical knowledge about the meaning of the decisions of the appellate court has been improved, in particular the organizational, material-legal, procedural, judicial control, educational-scientific, educational and preventive meaning of the decisions of the appellate court has been highlighted and argued. Such decisions should contribute to improving the quality of the work of courts of first instance, positively influence the formation and direction of judicial practice on the same understanding and correct application of legal norms, have an impact on the formation of professional legal awareness of judges and participants in criminal proceedings.A system of modern criteria for the classification of decisions of the appellate court in criminal proceedings was formed and classification was carried out according to them, namely: 1) in relation to the subject of proof: main and auxiliary; 2) by functional purpose: initial, intermediate and final; 3) depending on the stage of the appeal proceedings: a) resolutions adopted at the stage of opening the appeal proceedings; b) resolutions adopted at the stage of preparation of appeal proceedings; c) resolutions adopted at the appeal stage; d) resolutions adopted at the stage of completion of appeal proceedings after going to the consultation room for the adoption of a court decision; 4) depending on the tasks to which the decisions of the appeals court are directed: a) organizational decisions; b) resolutions aimed at proof; c) resolutions aimed at applying measures to ensure criminal proceedings; d) resolutions aimed at ensuring the rights of participants in appeal proceedings; e) resolutions aimed at solving the appeal on the merits; 5) depending on the subject structure of acceptance: collegial and individual; 6) depending on the requirement of imperativeness of acceptance: mandatory and optional (optional); 7) according to the procedural order of adoption: a) resolutions passed in the consultation room; b) decisions made directly in the courtroom; c) «administrative» decisions issued in a separate administrative order by the judge-reporter; 8) according to the procedural form of confirmation: a) resolutions set out in a separate procedural document; b) resolutions entered in the journal of the court session; 9) depending on the possibility of appeal provided by the Code of Criminal Procedure of Ukraine: decisions that are subject to and decisions that are not subject to appeal in the cassation procedure; 10) based on the special powers of the appellate court, which are not directly related to the review of court decisions of courts of first instance and investigative judges, a separate group is allocated - special decisions of the appellate court: a) decisions related to such powers of the appellate court as the adoption of a decision to transfer criminal proceedings from one court to another (determining the jurisdiction of criminal proceedings); b) «separate» decisions of the appeals court.