Вперше на підставі клініко-параклінічних, лабораторних та інструментальних методів обстеження доведено доцільність динамічної оцінки стану слизового бар'єру шлунка у дітей, які страждають на хронічну гастродуоденальну патологію, шляхом визначення вмісту фукози, що не зв'язана з білками, а також в крові та шлунковому слизу. Виявлено підвищення її рівня у шлунковому слизу та зниження у крові відповідно до зростання тяжкості клінічних проявів та ступеня деструкції. Вивчено та зіставлено особливості клінічного перебігу залежно від характеру ендоскопічних та морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення функції, глибини недостатності місцевого захисту у випадку хронічної гастродуоденальної патологоії у дітей Буковинського та Слобожанського регіонів. На підставі факторного аналізу сформульовано критерії ризику інфікування Helicobacter pylori дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. Розроблено й апробовано методику проведення внутрішньопорожнинного електрофорезу у разі захворювань гастродуоденальної зони у дітей. Обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії засобів, що сприяють покращанню функціонування слизового бар'єру з урахуванням його початкового стану.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття та сутність правового регулювання відносин контролю за господарською діяльністю, з'ясовано передумови, цілі та принципи здійснення контролю, правовий статус суб'єктів контролю, зокрема, органів державного контролю. Розкрито системні аспекти вдосконалення законодавств з питань контролю в сфері господарювання. Запропоновано шляхи удосконалення правового регулювання відносин контролю у сфері господарювання: встановлення на законодавчому рівні уніфікованих вимог до змісту нормативних актів, контрольних процедур, обов'язкового закріплення в законах підстав і меж контролю, визначення порядку взаємодії органів, покладення на державний орган центрального рівня державного управління певних функцій моніторингу, які б гарантували ефективний перегляд кількості контролюючих органів та процедур контролю.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості закладки, розвитку, динаміки формоутворення гортані у пренатальному періоді онтогенезу й у новонародженої людини. З використанням адекватних морфологічних методів висвітлено становлення та зміну синтопії гортані та суміжних утворень, періоди її інтенсивного й уповільненого росту, критичні періоди, варіанти та можливі вади розвитку. Визначено, що зачаток гортані з'являється в зародків 5,0 - 5,5 мм тім'яно-куприкової довжини у вигляді вентрального випину первинної кишки на межі її глоткового відділу, від якої вона відокремлюється широкою заглибиною. Перебудова епітелію починається на вентральній і бічній стінках зачатка гортані. Внаслідок концентрації мезенхіми відбувається закладка хряпців гортані, а саме: надгортанника - у зародків 11,0 - 13,0 мм, перснеподібного - передплодів 16,6 - 18,0 мм, щитовидного - у передплодів 19,0 - 20,0 мм, черпакуватих - у передплодів 22,0 - 23,0 мм тім'яно-куприкової довжини. Наприкінці п'ятого - на початку шостого місяця хрящі гортані набувають дефінітивної форми. Слизова оболонка гортані вкрита високим циліндричним миготливим епітелієм. Залози слизової оболонки гортані є похідними епітеліальної вистилки. Формування залоз зумовлене процесом вростання епітелію слизової облонки у підслизовий прошарок. Найбільшу їх концентрацію виявлено на передній стінці гортані. Відзначено, що критичними періодами розвитку гортані необхідно важати кінець зародкового та початок передплодового періоду розвитку людини.

  Скачати повний текст