Досліджено художній фантастичний образ як факт вербалізації ментальних процесів (свідомого та несвідомого характеру) з позицій когнітивної лінгвістики в аспекті теорії фреймів. За умов проведення аналізу образів науково-біологічної фантастики з'ясовано, що вони базуються на категорії антропоморфізму та зооморфізму, що потребувало розробки систем фреймів "людина" та "тварина". Окрім фрейму, виділено й уточнено інші складові компоненти (артефактність, антифактивність, ідея невідомого, міфологема, прецедентний феномен) та з'ясовано їх мовну експлікацію. Фантастичні образи розглянуто як мікротексти, що є компіляцією складових компонентів. Розкрито специфіку відображення міфопоетичної парадигми смислів у фантастичному тексті. Визначено основні механізми створення образу, а саме: аглютинацію, гіперболізацію, схематизацію. Результати дослідження дозволяють з'ясувати принципи організації інформації у художньому тексті та способи передачі цієї інформації мовними засобами.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему постзиготичної абортивності у стеноспермокарпічних сортів і гібридів винограду та запропоновано шляхи її подолання. На підставі досліджень розроблено спосіб одержання рослин з стеноспермокарпічного насіння винограду з використанням культури in vitro, що дає змогу протягом року одержувати селекційні форми, їх розмножити, адаптувати до умов in vivo і виростити їх повноцінне вегетативне потомство. Виявлено біологічні особливості проростання стеноспермокарпічного насіння, росту та розвитку ювенільних рослин за умов культури. Встановлено залежність тривалості періоду проростання від гормонального складу середовища культивування. Визначено шляхи формування рослин експериментальних популяцій, а також вплив взаємодії бензиламінопуріну та генотипу конкретного гібрида на розвиток рослин, одержаних зі стеноспермокарпічного насіння винограду. За результатами аналізу поліморфізу за частотою морф трьох ознак (кількості та зростання сім'ядольних листків і пігментації першого справжнього листка) виявлено диференціацію в рівномірності розподілу рослин за рідкісними морфами та морф за популяціями. Показано різницю досліджених експериментальних популяцій винограду за різноманітністю спостережуваних морф. Виявлено явище поліембріонії в потомстві експериментальних комбінацій та встановлено вплив генотипу сорту Ялтинського безнасінного на ступінь її експресії. Виділено безнасінну форму, яка має ранній строк достигання, польову стійкість до оїдіуму.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мовознавстві системно й комплексно досліджено лексико-семантичну структуру церковних промов. Виокремлено лексичні засоби, найважливіші для тексту проповіді, передусім конфесійні терміни та термінологічні сполуки. Охарактеризовано їх текстотвірні властивості, установлено семантико-функціональні особливості лексичної антонімії, синонімії, полісемії. Проаналізовано специфіку вияву загальномовних і контекстуальних синтагматичних зв'язків слова у мові проповідей. Виявлено функціональні можливості перифраз, охарактеризовано їх внутрішню будову та зовнішньоструктурну організацію. Ідентифіковано найуживаніші у церковних промовах символи, з'ясовано їх семантико-функціональну специфікацію й обгрунтовано значення фонової інформації та вертикального контексту для розуміння змісту символічного слова.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження емоційної зрілості особистості в підлітковому та юнацькому віці з урахуванням впливу на формування даної якості статевих та індивідуальних чинників. Обгрунтовано визначення емоційної зрілості як інтегративної якості особистості, що характеризує ступінь розвиненості емоційної сфери на рівні адекватності емоційного реагування за певних соціокультурних умов. Досліджено особливості прояву таких властивостей емоційної зрілості, як експресивність, саморегуляція та емпатія. Визначено основні етапи її становлення (11 - 13, 14 - 15, 16 - 17, 18 - 23 роки) й охарактеризовано особливості динаміки емоційного зростання у кожний з даних періодів. Встановлено вплив екстраверсії та товариськості на формування емоційної сфери. Створено типологічну модель емоційної зрілості особистості, яка містить 7 типів (експресивний, саморегуляційний, емпатійний, гармонійний, саморегуляційно-емпатійний, експресивно-емпатійний та експресивно-саморегуляційний), визначено їх характерні властивості. Удосконалено методику діагностики емоційної зрілості, що дозволяє оцінити прояв її основних властивостей залежно від віку випробуваних.

  Скачати повний текст

Досліджено питання художньої виразності та значущості числівників та їх трансформ у поетичних текстах (дискурсах) шістдесятників, їх поетичній картині світу, ідіостилі. Вивчено складну різнопланову взаємодію граматики та поетики числівника, механізм формування прагматичного значення. Висвітлено тенденції розвитку поетичної мови шістдесятників за рахунок використання числівника, зокрема і як прецедентного феномена. Актуалізовано один з напрямів лінгвопоетичних студій - вивчення потенційних можливостей частин мови, що в художньому тексті є маркером прагматики - образності, емоційності, оцінки, експресії, репрезентантом інтертекстуальності, яка виражає універсально-, національно-, соціумно- й автопрецедентні смисли. Числівник розглянуто як автопрецедентний знак, що зумовлюється прагмарефлексами креативних мовних особистостей.

  Скачати повний текст