Проведено комплексний аналіз паратаксису німецької мови, розглянутий у трьох лінгвістичних площинах - синтаксичній, семантичній і прагматичній. Розкрито когнітивно-функціональний та комунікативно-прагматичний зміст паратаксису в сукупності мовних чинників, які беруть участь у його творенні та практичній реалізації як важливого інформаційно-смислового компонента акту мовлення. Обгрунтовано змістову таксономію складносурядного речення (ССР) на підставі казуальної та епістемічної опозицій, описано чотири когнітивно-семантичних типи ССР та доведено, що вони мають вигляд тернарно організованого фрейму. Висвітлено існуючі логіко-семантичні класифікації складносурядного речення, проаналізовано співвідношення його конструктивних, логічних і семантичних ознак. Представлено системну стратифікацію моделей ССР як готових зразків для втілення певних комунікативних інтенцій. Охарактеризовано зіставний тип ССР в німецькій мові, встановлено інтегральні та диференціальні чинники продукування зіставних відношень, описано принципи мінімальної та оптимальної достатності зіставлення, обгрунтовано доцільність виділення симетричних і асиметричних типів зіставних речень. Розвинуто теорію складних мовленнєвих актів, екстраполяція якої на досліджуваний об'єкт допомогла розкрити шляхи, способи та межі мовленнєвої взаємодії у різних комунікативних ситуаціях та інтерпретувати ССР як мовленнєву дію з багатоаспектним підгрунтям.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезу форм навчання історії в українській школі XX ст. як цілісного історико-методичного феномену. Розкрито основі етапи розвитку форм навчання у системі шкільної історичної освіти: перші десятиліття XX ст. 1923 - 1934 рр., 1934 - 1964 рр., 1965 - до початку 1990-х рр., 1990-ті рр. Визначено особливості практичного застосування форм навчання історії на кожному з зазначених етапів. Розглянуто процес становлення та розвитку наукових підходів щодо вивчення форм навчання історії у дидактичній і методичній науці. Визначено передумови, основні етапи, чинники і тенденції розвитку досліджуваного феномену в теорії та практиці навчання історії. Обгрунтовано доцільність використання набутого досвіду у сучасній вітчизняній системі шкільної освіти.

  Скачати повний текст