Уперше виявлено, що рівень активності сенсорних систем залежить від спортивної спеціалізації та рівня спортивної майстерності. Доведено, що дані системи узгоджуються не тільки за фукціональними можливостями, а й за окремими функціями. Установлено допустимі межі варіабельності сенсорних функцій та їх взаємозв'язків, амплітуда варіабельності може збільшуватися та виходити за допустимі межі залежно від спрямування й інтенсивності навантажень. Визначено, що в управлінні рухами беруть участь різні сенсорні функції, які позачергово відіграють провідну роль. З'ясовано, що з накопичуванням стомлення провідну роль можуть відігравати не одна, а декілька сенсорних функцій. Наведено дані про загальні закономірності управління рухами людини.

  Скачати повний текст

Зазначено, що підвищення інтенсивності впливів навколишнього середовища на організм людини, збільшення загальних фізичних навантажень, які відбуваються на фоні значного психологічного напруження, спричиняють порушення точності рухів у виробничій і спортивній діяльності. Вперше комплексно досліджено функціональний стан і співвідношення рухової, зорової, вестибулярної та слухової сенсорних систем, які безпосередньо беруть участь у регуляції рухової діяльності спортсменів. Обгрунтовано та розроблено концепцію сенсорного управління точністю рухів у процесі тренувальних занять. Наведено методику підвищення функціональної активності сенсорних систем засобами спортивного тренування.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості формування регіональної системи керування та роль держави в усуненні протиріч цієї системи. Надано характеристику регіону як цілісної соціально-економічної системи. Виявлено проблеми формування регіональної політики. Запропоновано та обгрунтовано необхідність формування стратегії керування на рівні територіальної одиниці. Проаналізовано та уточнено формулювання поняття "територіальна одиниця". Досліджено логістичний підхід до формування стратегії її розвитку, який базується на всебічному та комплексному розв'язанні питань руху потоків, що формуються та переміщуються та розроблено концептуальну схему логістичного керування територіальною одиницею, запропоновано механізм визначення її стійкості. Побудовано модель управління соціально-економічним розвитком територіальної одиниці. Запропоновано методику оцінки ефективності її логізації, що базується на розрахунку коефіцієнта обігового капіталу, величини чистого дисконтованого прибутку, коефіцієнта компромісів та межею логістичного індексу. Проаналізовано проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств. Наведено рекомендації щодо підвищення інвестиційного потенціалу та виведення всіх підприємств до розряду рентабельних. Обгрунтовано та реалізовано стратегію керування розвитком територіальної одиниці на прикладі сільського району.

  Скачати повний текст