Проаналізовано передумови та визначено складові інноваційного розвитку машинобудівних підприємств (ІРМП) за сучасних умов. Обгрунтовано доцільність розробки теоретичного концепту ІРМП, удосконалення організаційної структури управління ІРМП з урахуванням організаційно-економічного забезпечення (ОЕЗ) їх управління, основні положення змістового концепту. Досліджено напрями забезпечення управління ІРМП, їх функціонально-структурну модель та моделі ОЕЗ управління ІРМП, визначено склад та аналітичний інструментарій.

  Скачати повний текст

Визначено роль філософської комунікації у структуруванні культурно-освітнього простору на Слобожанщині у XIX ст. На основні головних положень про філософську комунікацію, розроблених представниками західної та вітчизняної комунікативної філософії, створено комплексну методологію дослідження культурно-освітнього простору. Проаналізовано освітній і соціокультурний простір Слобожанщини XIX ст. Встановлено, що філософська комунікація є вагомим чинником структурування культурно-освітнього простору на Слобожанщині у XIX ст.

  Скачати повний текст

З'ясовано духовно-культурну ситуацію в Україні початку XIX ст. та ідейні джерела формування світогляду М.Гоголя. Виявлено духовні шукання митця на шляху до самопізнання. Визначено основні теоретичні та соціокультурні джерела філософської антропології письменника. Встановлено специфіку розуміння природи людини М.Гоголя та проаналізовано її інтерпретаційні можливості. Розкрито погляди мислителя на місце і роль людини у світі, а також ідеал істинного життя. Охарактеризовано внесок митця до вітчизняної філософської думки в Україні.

  Скачати повний текст

Прискорення суспільних і соціокультурних трансформаційпостіндустріального зразка, ущільнення географічного і політичногопростору внаслідок суперечливого і багатовимірного процесу глобалізаціїактуалізує проблему освітньої мобільності в її багатоманітних проявах іформах. Мотиви, спрямованість та наслідки освітньої мобільності возначених контекстах перетинаються з проблематикою політичної таекономічної міграції. Це обумовлює актуальність постановки цієї суспільнозначущої проблеми як у теоретичній, так і в практичній площинах.Постіндустральна науково-технічна еволюція відкриває нові горизонтиосвітньої мобільності, яка стає невід’ємною складовою світового суспільства,в контекстах якого формуються нові відносини між агентами та адресатамиосвітніх послуг, відбувається переструктурування освітнього простору.Дистанційна освіта також змінює традиційні уявлення про освітнюмобільність у опціях простору й часу.Особливо актуальним таке дослідження є для України, дерозгортаються євроінтеграційні процеси, але все ще приділяєтьсянедостатньо уваги європейській соціалізації української молоді, а освітняполітика латентно підпорядковується тенденціям світових міграційнихпотоків: з півдня – на північ, зі сходу – на захід, що особливо загострюється вчаси війни з Росією. Критичне осмислення функціонального потенціалуосвітньої мобільності не тільки у світових, а й у національних контекстахсприятиме більш ефективному використанню тих можливостей, які відкриваєущільнення глобалізованого освітнього простору, мінімізуючи при цьомуризики і небезпеки.Основні проблемні лінії дослідження спираються на евристичні ідеївітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема тих публікацій, які торкаютьсяфеномену освітньої мобільності як у її перспективному баченні, так і вретроспективі. Тут насамперед варто назвати фундаментальні дослідженняКиївської та Харківської шкіл філософії освіти. Це праці В. Андрущенка,Л. Горбунової, В. Кременя, М. Култаєвої, В. Лугового, В. Огнев’юка,М. Михальченка, С. Пролеєва, Н. Радіонової, Д. Свириденка, М. Триняк та ін.Особливо потрібно відзначити внесок щодо розробки цієї проблематики наматеріалі глокалізаційних процесів, зроблений С. Клепком, О. Романенко,З. Самчуком та ін. Інституційні умови реалізації освітньої мобільностіаналізуються у працях М. Бойченка, Н. Бойченко, В. Сагуйченко та ін. Дляцього дослідження принципове значення мали праці, присвячені аналізуєвропейських універсальних цінностей та їхня репрезентація в українськійнаціональній ідеї, а також дослідження національно-патріотичного вихованняв умовах війни та миру. Це праці А. Карася, В. Мосейчука, М. Поповича,О. Гомілко та ін. Критичний аналіз Болонського процесу та зазначеної вньому перспективи мобільності в західних контекстах у дисертаціїаналізується на матеріалі праць К. П. Лісмана, Р. Д. Прехта, М. Роша та ін.Багатовимірність феномену освітньої мобільності зумовилазастосування в дисертації деяких матеріалів, що містяться в сучаснихпедагогічних, психологічних, соціологічних, політологічних такультурологічних дослідженнях.Метою дисертації є системний філософсько-освітній аналіз ризиків іперспектив освітньої мобільності на основі міждисциплінарного підходу до їїсучасних репрезентацій у національному і глобальному просторах. Цепередбачає розв’язання ряду завдань, спрямованих на визначенняамбівалентного потенціалу освітньої мобільності, її ролі в сучасних моделяхжиттєтворчості, встановлення чинників її прискорення та сповільнення вУкраїні та світі, а також з’ясування місця цього феномену в соціокультурнихтрансформаціях сучасного соціуму.Розкривається поліаспектність та амбівалентність проявів освітньоїмобільності, показано її потенційні ризики, ілюзіогенний потенціал і реальніперспективи, виявлено інституційні та антропологічні передумови освітньоїмобільності, здійснено аналіз історичних праобразів сучасної освітньоїмобільності, визначено специфіку концептуалізації освітньої мобільності вопціях світового суспільства та в контекстах глокалізації, з’ясовано шляхикоординації між глобальними орієнтирами освітньої мобільності танаціональними пріоритетами освітньої політики.Стратегія дослідження передбачає застосування на комплементарнихзасадах методології феноменологічного аналізу і філософської герменевтики,необхідних як для з’ясування як феномену освітньої мобільності, так і длявизначення семантичного наповнення цього концепту та горизонтів йогоінтерпретації. Для аналізу історичних праобразів освітньої мобільностівиникла потреба широкого застосування методології історичноїреконструкції та історичної компаративістики, а також методологічноїстратегеми «одночасної неодночасності» Райнгарта Козеллека.^UThe acceleration of social and socio-cultural transformations of the postindustrial model, and the consolidation of geographical and political space as a result of the contradictory and multidimensional process of globalization actualize the problem of educational mobility in its various manifestations and forms.Motives, directions, and consequences of educational mobility in the specifiedcontexts intersect with the problems of political and economic migration. Thisdetermines the relevance of posing this socially significant problem both intheoretical and practical planes.The post-industrial scientific and technical evolution opens up new horizonsof educational mobility, which becomes an integral part of world society, in thecontext of which new relations between agents and recipients of educationalservices are formed, and the restructuring of the educational space takes place.Distance education also changes traditional ideas about educational mobility inspace and time options.Such studies are especially relevant for Ukraine, where European integrationprocesses are unfolding, but still, insufficient attention is paid to the Europeansocialization of Ukrainian youth, and educational policy is latently subordinated tothe logic of world migration flows: from the south to the north, from the east to thewest, which is especially acute in times of the war with Russia. A criticalunderstanding of the functional potential of educational mobility not only in theworld but also in national contexts will contribute to more effective use of thoseopportunities opened by the consolidation of the globalized educational space,while minimizing risks and dangers.The main problematic lines of research are based on the heuristic ideas ofUkrainian and foreign authors, in particular the publications related to thephenomenon of educational mobility both in its perspective and in retrospect. Firstof all, it is necessary to mention the fundamental studies of the Kyiv and KharkivSchools of Philosophy of Education. These are the works by V. Andrushchenko,L. Gorbunova, V. Kremen, M. Kultaeva, V. Lugovyi, V. Ohneviuk,M. Mykhalchenko, S. Proleiev, N. Radionova, D. Svyrydenko, M. Tryniak, andothers. The contribution to the development of this issue based on the material ofglocalization processes made by S. Klepko, O. Romanenko, Z. Samchuk, and others should be especially noted. The institutional conditions for the implementation of educational mobility are analyzed in the works by M. Boichenko, N. Boichenko, V. Sahuichenko, and others. For this research, the studies devoted to the analysis of European universal values and their representation in the Ukrainian national idea, as well as national-patriotic education in conditions of war and peace, were of fundamental importance. These are the works by A. Karas, V. Moseichuk, M. Popovych, O. Gomilko, and others.A critical analysis of the Bologna Process and the perspective of mobility inWestern contexts indicated in it is analyzed in the dissertation based on the worksby K.P. Lisman, R. D. Prekht, M. Roche, and others.In the dissertation, the multidimensionality of the phenomenon ofeducational mobility determined the use of some materials presented in modernpedagogical, psychological, sociological, political, and cultural studies.The aim of the dissertation is a systematic philosophical and educationalanalysis of the risks and prospects of educational mobility based on aninterdisciplinary approach to its modern representations in national and globalspaces. This involves solving a number of the tasks aimed at determining theambivalent potential of educational mobility and its role in modern models of lifecreation, establishing factors of its acceleration and deceleration in Ukraine and theworld, as well as determining its role in the socio-cultural transformations ofmodern society.The research reveals the polyaspectuality and ambivalence of educationalmobility manifestations, its potential risks, illusory potential, and real prospects.The institutional and anthropological prerequisites of educational mobility wereidentified, the historical prototypes of modern educational mobility were analyzed,the specifics of the conceptualization of educational mobility in the options ofworld society and the context of glocalization were determined, the ways ofcoordination between the global orientations of educational mobility and thenational priorities of educational policy were clarified.The research strategy involves the application of the methodology ofphenomenological analysis and philosophical hermeneutics on a complementarybasis, which are necessary to clarify both the phenomenon of educational mobilityand to determine the semantic content of this concept and the horizons of itsinterpretation.