Теоретично й експериментально доведено доцільність і придатнсть апарату двовимірних контекстно-вільних граматичних конструкцій для розв'язання певних класів практичних задач розпізнавання семанитчно насичених зображень зі складною ієрархічною структурою. Сформульовано основні принципи побудови швидкодіючих програмних комплексів для розпізнавання зображень, які задаються за допомогою двовимірних контекстно-вільних граматичних конструкцій. Вперше сформульовано задачу налаштування (навчання) контекстно-вільних конструкцій як задачу знаходження таких штрафів за використання правил, що забезпечують безпомилкове розпізнавання заданої навчальної множини. Відзначено, що суттєва відмінність сформульованої задачі від загальновідомих задач навчання у розпізнаванні полягає у форматі навчальної множини, кожний приклад з якої є складним зображенням з ієрархічним переліком його складових фрагментів. Задачу налаштування контекстно-вільних конструкцій зведено до розв'язання системи лінійних нерівностей. Незважаючи на експоненційну залежність кількості нерівностей у даній системі від розміру зображень, обгрунтовано можливість її поліноміального розв'язку і запропоновано його ефективний скінченнокроковий алгоритм.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методологічну модель структурування сучасного українського суспільства за умов трансформації. Проведено дослідження стратифікаційних процесів на рівні регіону. Узагальнено досвід використання багатовимірного стратифікаційного підходу у межах загальної теорії стратифікації. Запропоновано методологію багатовимірного стратифікаційного дослідження соціальної структури трансформаційного українського суспільства на базі синтезованої моделі теорії соціального простору нерівності та теорії капіталів. На підставі багатовимірної методології (з використанням 15-ти показників статусної позиції) виділено та досліджено в емпіричному аспекті основні прошарки, які утворюють стратифікаційну структуру українського суспільства на рівні регіону: "вищий та середній класичний прошарки", "прошарок висококваліфікованих спеціалістів-професіоналів", "український серединний прошарок", "базовий економічно активний прошарок", "базовий економічно незайнятий прошарок", "нижчий прошарок". Вперше проведено багаторівневий стратифікаційний аналіз регіональної соціальної структури сучасного українського суспільства. Побудовано стратифікаційні профілі прошарків на мікро- та мезорівнях (критеріїв нерівності та капіталів відповідно) та наведено оцінку сформованості статусних позицій індивідів у регіоні. На підставі первинних емпіричних даних проаналізовано вплив різноманітних критеріїв стратифікації (ресурсів, капіталів) на структурування сучасного українського суспільства, встановлено взаємозалежності між ними у межах побудованої стратифікаційної моделі.

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність "українського питання", його місце у суспільно-політичному та соціокультурному житті Російської імперії вказаного періоду, охарактеризовано процес перманентного реформування цензурного законодовства та устрою відповідних органів в контексті тогочасних суспільно-політичних трансформацій. Виділено періоди та підперіоди цензурної політики в "українському питанні", охаракткеризовано їх особливості, доведено поступове посилення антиукраїнських цензурних норм, констатовано вдосконалення механізмів втілення цієї політики відповідними цензурними органами в українських губерніях. Підсумовано, що лише недосконалість цензурного законодавства, яку так і не вдалося виправити, бюрократизований апарат цензури, жертовна культурницька та видавнича діяльність представників національно свідомої української інтелігенції, не дали змогу цензурним органам стримати розвиток "українського питання", вилучити його з інформаційного поля Російської імперії.

  Скачати повний текст