Досліджено проблеми удосконалення й оптимізації розслідування вбивств на підставі застосування методу виявлення та використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики даного виду злочинів. Розглянуто поняття криміналістичної характеристики вбивств як інформаційної моделі та робочого інструментарію слідчого, її елементний склад та призначення, взаємозв'язок з криміналістичною класифікацією. Наведено пропозиції щодо використання відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці вбивств, у процесі розкриття та розслідування конкретного злочину. Запропоновано процедуру формування довідкових таблиць на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, в яких розглянуто типові версії щодо особи вбивці та мотиву злочину. Наведено рекормендації для побудови складної моделі особи злочинців, які зникли з місця події, та запропоновано алгоритм їх пошуку.

  Скачати повний текст

Запропоновано поняття типової версії, розкрито її природу та функціональне призначення, з'ясовано місце в структурі криміналістичної методики та показано специфіку зв'язків з іншими елементами. Особливу увагу приділено формуванню інформаційної бази типових версій, розкриттю сутності традиційного та новаторського шляхів щодо їх побудови з урахуванням ситуаційних чинників. Розроблено підходи до формування систем типових версій, показано їх роль в організації та плануванні розслідування, запровадженні алгоритмізації і програмування у слідчу практику.

  Скачати повний текст

Робота присвячена комплексному дослідженню правового статусу роботодавця як суб'єкта соціального захисту працівників. Сформульовано поняття та значення соціального захисту працівників роботодавцем; з'ясовано юридичні ознаки правого статусу роботодавця як суб'єкта соціального захисту працівників; проаналізовано обов'язки роботодавця у процедурі оформлення трудових правовідносин, щодо забезпечення належних, безпечних, здорових умов праці та належної оплати праці працівників; охарактеризовано законодавчі обов'язки роботодавця щодо соціального забезпечення працівників та його участь у недержавних страхових та нестрахових заходах соціального захисту працівників.Обґрунтовано визначення соціального захисту працівників роботодавцем як системи заходів, спрямованих на дотримання та здійснення соціальних прав працівників, компенсацію та попередження наслідків соціальних ризиків, які вживаються роботодавцем у випадках, передбачених законом, та добровільно, з метою реалізації державної соціальної політики щодо зайнятості, забезпечення існування та розвитку працездатного населення, утримання та відновлення висококваліфікованих фахівців, підвищення їхньої мотивації до роботи.Доведено, що правового статусу суб'єкта соціального захисту працівників роботодавець набуває ще до моменту укладення трудового договору з працівником.Удосконалено науково-практичні пропозиції про несудові способи забезпечення виконання роботодавцем соціально-захисних зобов'язань. Проаналізовано основні відмінності трудового договору та цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Обґрунтовано необхідність законодавчо закріпити право працівника на: визнання цивільно-правового правочину про виконання робіт удаваним; встановлення факту трудових правовідносин з моменту укладення такого правочину; відновлення соціально-трудових гарантій за відповідний період.Узагальнено проблеми працевлаштування пільгових категорій громадян. Доведено необхідність запровадження гнучкого механізму квотування робочих місць для їхнього працевлаштування. Обґрунтовано види та зміст профілактичних, матеріально-технічних та моніторингових обов'язків роботодавця щодо забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці.Проаналізовано проблеми участі роботодавця в організації розслідування нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та проведенні атестації робочого місця працівника. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення відповідних норм законодавства.Вперше розмежовано професійне навчання як право та обов'язок роботодавця. Аргументовано критерії поділу професійного навчання. Обґрунтовано мінімальну заробітну плату як єдиний соціальний стандарт у сфері оплати праці; проаналізовано індексацію та компенсацію як елементи соціального захисту працівників. Визначено основні проблеми виконання роботодавцями зобов'язань у сфері визначення пільгового трудового стажу, проведення атестації робочих місць та фінансування пільгових пенсій, що впливають на ефективність реалізації права на пенсійне забезпечення за віком їхніх працівників. Проаналізовано особливості та окреслено переваги участі роботодавця у недержавному соціальному страхуванні працівників. Доведено, що найчастіше він забезпечує їхнє недержавне пенсійне забезпечення через недержавні пенсійні фонди, страхування життя та добровільне медичне страхування.Аргументовано необхідність розмежувати сферу колективно- та індивідуально-договірного регулювання відносин, які виникають у зв'язку з недержавним соціальним страхуванням працівників за участю роботодавця. Обґрунтовано добровільне медичне страхування як ефективний засіб короткострокової мотивації працівників.^UThe paper is devoted to the complex investigation of the employer's legal status as a subject of social protection of employees. The notion and value of social protection of employees by the employer are formulated; legal features of the employer's status as a subject of social protection of employees are determined; the obligations of the employer in the procedure of registration of labor relations, as to ensuring proper, safe and healthy working conditions and proper remuneration of employees are analyzed; employer's legislative obligations with regard to social provision of employees and non-insurance measures of employees' social protection are characterized. The notion of social protection of employees by the employer has been grounded. It is the system of measures aimed at compliance with and realization of employees' social rights, compensation and prevention of consequences of social risks that are taken by the employer in case, foreseen by law, and voluntarily with the purpose to perform state social policy concerning employment, providing the existence and development of able-bodied citizens, holding and recovery of highly qualified specialists, increasing their motivation to work. It has been proven that the employer obtains the status of the subject of employees' social protection before concluding labor contract with an employee.Scientific and practical proposals about non-juridical methods of providing the performance of social protective obligations by the employer have been improved. The basic differences between labor contract and civil-legal contract on performing works or providing services have been analyzed. The necessity to legislate the right of an employee to: recognize civil-legal contract on performance works to be invalid; establish the fact of labor relationship from the moment of concluding of such contract; restore social and labor guarantees for an appropriate period has been grounded.Problems of employment of preferential categories of citizens have been generalized. The necessity of flexible mechanism of setting quotas of working places for their employment has been proven. Types and content of preventive, material and technical and monitoring employer's obligations concerning the provision of proper, safe and healthy labor conditions have been justified.Problems of the employer's participation in organizing the investigation of industrial accident or occupational disease and employee workplace certification has been analyzed. Suggestions for improvement of relevant legislation have been formulated.For the first time, professional training has been differentiated as the right and the obligation of the employer. Criterions for differentiating the professional training have been grounded. Minimum salary has been justified to be the sole social standard in the sphere of remuneration; indexation and compensation as elements of social protection of employers have been analyzed. The main problems of fulfillment by employers of obligations in the sphere of determination of preferential work experience, carrying out of workplace certification and financing of preferential pensions that influence on the efficiency of realization of the right to retirement pension according to the age of their employees have been identified. Peculiarities of the employer's participation in non-governmental social insurance of employees have been analyzed and its advantages have been outlined. It has been proven that most often it provides their non-governmental pension provision through non-governmental pension funds, life insurance and voluntary medial insurance.The necessity to differentiate the sphere of collective- and individual-contractual regulation of relations that appear in connection with non-governmental social insurance of employees with the participation of the employer has been justified. The voluntary medical insurance has been justified as an effective mean of short term motivation of employees.

Робота присвячена дослідженню теоретико-прикладних правових питань соціального захисту малозабезпечених осіб в Україні.З'ясовано сутність малозабезпеченості як підстави соціального захисту особи, сформульовано поняття та досліджено юридичні гарантії соціального захисту малозабезпечених осіб в Україні; проаналізовано соціальні допомоги та субсидії як вид соціальних допомог малозабезпеченим особам; проаналізовано соціальні послуги інформування та консультування, особливості соціального житла та соціального обслуговування як видів соціального захисту малозабезпечених осіб в Україні.Обґрунтовано необхідність доповнення юридичних ознак малозабезпеченості з урахуванням монетарних та немонетарних критеріїв бідності відповідно до міжнародних соціальних стандартів. Набуло подальшого розвитку визначення соціального захисту малозабезпечених осіб як системи державних, муніципальних та недержавних заходів обов'язкового й добровільного характеру, які вживаються з метою реалізації державної соціальної політики подолання бідності, а також спрямовані на компенсацію особі наслідків соціального ризику малозабезпеченості й створення умов для забезпечення їй (особі) рівня життя відповідно до державних соціальних стандартів. Окреслено етапи формування системи соціального захисту малозабезпечених осіб в Україні. Наголошується на необхідності прийняття Закону України “Про соціальний захист малозабезпечених осіб”.Удосконалено науково-практичні пропозиції щодо стандартів соціального захисту малозабезпечених осіб, який надається в межах різних організаційно-правових форм. Наведено аргументи, що передбачені Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” стандарти є законодавчою гарантією забезпечення достатнього життєвого рівня особи в межах загальнодержавної організаційно-правової форми соціального захисту. Аргументовано законодавчі пропозиції щодо удосконалення процедури призначення та надання різних видів соціального захисту малозабезпечених осіб. Пропонується створити Єдиний реєстр малозабезпечених осіб та видів соціального захисту, що їм надаються.Проаналізовано проблеми реалізації норм Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”. В дисертації набули подальшого розвитку ідеї щодо вдосконалення практичного застосування концепції економічної самостійності малозабезпечених осіб та стимулювання державних і недержавних суб'єктів до участі у заходах соціального захисту, що забезпечують впровадження цієї концепції. Наголошено на необхідності систематизації законодавства про субсидії на житлово-комунальні послуги та приведення його у відповідність до конституційних засад в Україні. Забезпечення ефективності програм житлових субсидій в Україні розглядається у напрямі збільшення їх видового різноманіття. Аргументується доцільність запровадження нового виду соціальної субсидії – на оренду житла.Відзначається, що чинне законодавство не містить норм про зміст, зобов'язаних суб'єктів, показники якості, механізм надання та процедуру моніторингу соціальної послуги інформування. Обґрунтовано необхідність затвердження Державного стандарту соціальної послуги інформування та визначення основних параметрів її надання.Проаналізовано правові умови забезпечення громадян соціальним житлом. Відзначається відсутність у Законі України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” важливих для соціального захисту малозабезпечених осіб державних соціальних стандартів: нормативу визнання особи такою, що потребує соціального захисту у сфері житлових відносин та нормативу забезпечення особи соціальним житлом. Вперше обґрунтовано необхідність їх законодавчого визначення. Для забезпечення рівних можливостей малозабезпечених осіб, що потребують соціального захисту у сфері житлових відносин вперше запропоновано створити уніфікований соціальний квартирний облік таких осіб в межах населеного пункту з диференціацією видів соціального житла залежно від суб'єкта права на нього, правових умов, стандартів та механізму участі особи в отриманні відповідного соціального житла.Набули подальшого розвитку наукові пропозиції щодо забезпечення максимальної ефективності та індивідуального підходу надання соціального обслуговування особам, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих ситуаціях.^UThe paper deals with the theoretical and applied legal issues of social security of low-income people in Ukraine. The author clarifies the essence of low-income as a basis of a person's social security; defines the term and researches judicial guaranties of social security of low-income people in Ukraine; analyzes social assistance and subsidies as a type of social assistance of low-income people; analyzes information service and providing consultations, peculiarities of social housing and social service as types of social security of low-income people in Ukraine. The author proves the necessity to amend judicial features of the low-income and poverty with due allowance for the monetary and non-monetary criteria of poverty under international social standards. The definition of social security of low-income families has been further developed. The author defines social security of low-income families as s system of state, municipal and non-governmental measures of obligatory and voluntary character which are taken to implement state social policy of poverty reduction and are aimed at compensation for people consequences of social risk of low-income and creating conditions to ensure the person standard of living in accordance with state social standards. The researcher outlines stages of formation of the social protection system of low-income people in Ukraine. The researcher emphasizes the necessity to adopt the Law of Ukraine “On social security of low-income people”. The author improves theoretical and practical proposals for standards of social security of low-income people which is provided within various organizational and legal forms. The researcher makes arguments that standards, which are determined by the Law of Ukraine “On state social standards and state social guaranties”, are legal guaranty of ensuring a sufficient standard of living within the national organizational and legal form of social protection. Legislative proposals on improving the procedure for appointing and providing various types of social protection for low-income people are argued. The researcher proposes to create Unified register of low-income people and types of social security that are provided to them. The researcher analyzes problems of implementation of norms of Law of Ukraine “On state social assistance to the low-income families”. The ideas of improving practical application of the concept of economic independence of low-income people and encouraging of governmental and non-governmental subjects to participate in social protection measures that ensure the implementation of this concept are developed in the research paper. The author stresses the necessity to systemize legislation on subsidies for housing and communal services and bring it in the line with the constitutional principles in Ukraine. Ensuring the effectiveness of subsidies for housing programs in Ukraine are considered in the direction of increasing their species diversity. The author argues the expediency of introducing a new type of social subsidy - a rent.The specific reference is made to the legislative lack of norms related to essence, obliged subjects, quality indicators, mechanism of provision and monitoring procedure of social information service.The researcher outlines legal conditions of providing people with social housing. The author emphasizes the lack of state social standards that are important for social security of low-income people in the Law of Ukraine “On state social standards and state social guaranties”. As these social standards are defines the following ones: the normative of recognizing a person as needed of social protection in the field of housing relations and the normative of providing a person with social housing. For the first time, the necessity of their legislative definition is substantiated.The researcher proposes to establish a unified social housing register of low-income people, who are in need for social security, within build-up area with differentiation of types of social housing in regards to entitled subject, legal conditions, standards and mechanism of person's participation in obtaining a proper housing. The author proposes such to ensure equal opportunity for such people in the field of social housing. The author develops scientific proposals on ensuring of maximum efficiency and individual approach to the provision of social service to person who belong to vulnerable groups and/or are in difficult life situations.