Проаналізовано склад вербалізаторів чотирьох категорій словесних образів-символів, які становлять основу репрезентації позамовної реальності в картині світу, а саме: образів колористичної, нумеративної, просторової парадигм та образів першоелементів буття "вода" і "земля". Визначено залежність між складом вербальних маркерів сугестії та прагматиконом давньоанглійських текстів. Доведено здатність алітераційних співзвучностей виконувати функцію елементів трансової спіралі. Виявлено й інші механізми вербальної сугестії: паралельні конструкції, перифрази, образні метафори, поетичні формули. Аналіз еволюції складу образних парадигм та їх семантики дозволив виділити образно-концептуальні домінанти картини світу давнього англосакса й виявити, що частотність і семантика образів за переходу від міфологічних до історичних текстів корелює зі змінами в позамовній реальності давньої Англії.

  Скачати повний текст

Досліджено міжурядові трансферти за умов переходу до ринкової економіки. Розкрито природу та сутність міжурядових трансфертів, проаналізовано їх форми, а також вплив на субнаціональні уряди та економіку в цілому. Розглянуто ретроспективу дослідження трансфертних відносин у контексті розвитку економічної теорії та основні складові сучасної парадигми теорії міжурядових трансфертів. Показано, що особливості оформлення трансфертної системи впливають на ефективність функціонування сектору суспільного управління. Висвітлено проблеми розвитку міжурядових трансфертів в Україні. Наведено рекомендації щодо вдосконалення державної трансфертної політики.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка» (05 – Соціальні та поведінкові науки). – – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2020. Дисертація присвячена комплексному системному дослідженню сутності суспільного добробуту, теоретичному обґрунтуванню основи забезпечення суспільного добробуту у трансформаційній економіці та розроблення практичних рекомендацій щодо забезпечення зростання добробуту в Україні в умовах посилення економічної турбулентності. На основі систематизації та критичного переосмислення напрацювань зарубіжних та вітчизняних економістів розкрито еволюцію трактування сутності добробуту в рамках різних напрямів економічної теорії: (1) у рамках класичної школи політичної економії добробут розглядається з точки зору його економічної складової та практично ототожнюється з багатством; (2) у межах історичного та соціального напрямів економічної теорії формується розуміння, що вплив на суспільний добробут, окрім економічних факторів, здійснюють соціальні, інституційні, екологічні та інші; (3) представниками неокласичної школи розмежовується розгляд добробуту з точки зору окремого індивіда та суспільства у цілому, додається експліцитна характеристика «суспільний»; (4) при досліджені добробуту кейнсіанцями та представниками шведської школи визначається роль держави у забезпеченні суспільного добробуту, зокрема, що стосується справедливості розподілу суспільного продукту;(5) німецькими неолібералами та представниками інституціоналізму визначається вагома роль ефективних інституцій у забезпеченні суспільного добробуту; (6) представниками економічних концепцій соціал-демократії формуються теорії «держави загального добробуту», «соціальної держави».^UThe thesis for attaining the Doctor of Philosophy Degree in a specialty 051 «Economics» (05 – Social and behavioral sciences). – Taras Shevchenko National University of Kyiv. – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2020.The dissertation is devoted to a comprehensive systematic study of the essence of social welfare, theoretical substantiation of the basis of social welfare in a transformational economy and development of practical recommendations for ensuring the growth of welfare in Ukraine in conditions of increasing economic turbulence.Based on systematization and critical rethinking of the achievements of foreign and domestic economists the evolution of the interpretation of the essence of welfare was revealed in various areas of economic theory: (1) within the classical school of political economy, welfare is considered in terms of its economic component and is practically identified with wealth; (2) within the historical and social directions of economic theory, an understanding is formed that the impact on public welfare, in addition to economic factors, is exercised by social, institutional, environmental, etc.; (3) representatives of the neoclassical school differentiate the consideration of welfare from the point of view of the individual and society as a whole, add an explicit description of «social»; (4) when studying the welfare by Keynesians and representatives of the Swedish school, the role of the state in ensuring public welfare is determined, in particular, with regard to the fair distribution of the social product; (5) german neoliberals and representatives of institutionalism determine the important role of effective institutions in ensuring public welfare; (6) representatives of the economic concepts of social democracy form the theories of «welfare state», «social state».

Дисертаційна робота присвячена дослідженню російськомовної бінарної концептосфери «Війна» і «Мир» у період гібридної війни Росії проти України в аспекті історії становлення концептосфери та її сучасного стану. Бінарна концептосфера «Війна і Мир» – складне лінгвоментальне утворення, що характеризується яскраво вираженими понятійними, сенсорно-рецептивними, образно асоціативними ознаками та складає опозитивну пару. Серед підходів, що дозволяють найбільш повно відбити її змістове наповнення та відтворити складну структурну організацію, знаходяться когнітивний (сигніфікативний та фреймовий) та прагматичний із залученням експериментальної верифікації одержаних результатів.Використана методика концептуального аналізу розкриває особливості еволюційної трансформації російськомовної бінарної концептосфери «Війна» і «Мир» у площинах профанної та міфопоетичної мовних картинах світу носіїв російської лінгвокультури, відтворює особливості концептуалізації уявлень про війну та мир носіями російської лінгвокультури та українцями. Залучення діахронно-синхронного підходу увиразнює холістичну модель трансформації уявлень про війну та мир у діапазоні від архаїчних міфопоетичних та профанних до сучасних уявлень про її сутність. Доведено, що сучасна гібридна війна, яку веде Росія проти України, заґрунтована на системі архаїчних міфопоетичних домінант, а зміщення модусу війни з фізичного в інформаційний та віртуальний обумовлюється розвитком вершинного імені гіперконцепту «Війна», що проглядається в історичній перспективі.Настанова представити холістичне уявлення про становлення бінарної концептосфери «Війна» і «Мир» та визначити її проспективну спрямованість визначає напрямок дослідження: від реконструкції первісних значень вершинних імен гіперконцептів «Війна» і «Мир» в етимологічних та історичних словниках та словниках мови міфу, до фактів сучасної мови з урахуванням особливостей розвитку мовної системи періоду гібридної війни.У першому розділі «Дослідження бінарної концептосфери “Війна” і “Мир” під час гібридної війни» проаналізовано сучасні українські та зарубіжні лінгвістичні розвідки, присвячені вивченню мови війни та мови миру, зокрема в аспекті гібридної війни Росії проти України. У другому розділі «Бінарна концептосфера “Війна” і “Мир” в етимологічних, історичних, діалектних лексикографічних описах» схарактеризовано особливості семантичної мотивації вершинних імен гіперконцептів «Війна» і «Мир» через лексикографічне опрацювання вершинних імен концептів в етимологічних, історичних та діалектних словниках. У третьому розділі «Бінарна концептосфера “Війна” і “Мир” у різнотипних лексикографічних описах XХ-XXI ст.» визначено особливості функціонування гіперконцептів «Війна і Мир» у профанній та міфопоетичній (явлених, зокрема, у художньо-літературній та паремійній) мовних картинах світу російського етносу через лексикографічне опрацювання їх вершинних імен у різнотипних тлумачних словниках, словниках синонімів та антонімів, словниках художніх образів, словниках мови міфу та асоціативних словниках. У четвертому розділі «Бінарна концептосфера “Війна” і “Мир” під час гібридної війни» представлено спорадичні спостереження над мовними явищами у період гібридної війни Росії проти України. Окрім того, представлено результати вільного асоціативного експерименту на стимули «Війна», «Гібридна війна», «Війна в Україні» та «Мир в Україні», які зафіксували особливості осмислення цих феноменів українцями та росіянами станом на 2018 рік. У п’ятому розділі «Когнітивна метафора в структурі бінарної концептосфери “Війна” і “Мир”» схарактеризовано актуальні метафоричні моделі (антропоморфну (включно з соціоморфною, сенсорною та артефактною), природоморфну, хронотопічну та сакральну) зі сферою-джерелом «Війна» і «Мир» в українському російськомовному медіадискурсі.^UThe thesis studies the Russian-language binary conceptual sphere of “War” and “Peace” in the context of Russia’s hybrid war against Ukraine and examines its evolution over time. The binary conceptual sphere of “War” and “Peace” is a linguistic and mental entity that is characterized by the distinct conceptual, receptive, and associative qualities. The comprehensive method, which most accurately portrays its content and complex structure, combines cognitive (significative method and frame modelling) and pragmatic approaches along with the experimental validation of the findings.The employed method of conceptual analysis has revealed the peculiarities of the evolution of the Russian-language binary conceptual sphere of “War” and “Peace” within the profane and mythopoeic (along with artistic and proverbial) world images imprinted in the minds of the carriers of Russian linguistic culture. The approach reveals a thorough model of the evolution of beliefs about war and peace, spanning from ancient mythopoeic and the profane views to present-day beliefs about their core. The conceptual sphere is examined from the standpoint of synchrony, diachrony, and their interaction. It has been established that Russia’s modern hybrid warfare against Ukraine is based on a set of mythopoeic dominants. The author states that the development of the current name of the hyperconcept of “War”, historically speaking, was driven by the shift from physical to informational and virtual forms of modern war.The desire to present a holistic view of the evolution of the binary conceptual sphere of “War” and “Peace” in its prospective orientation has determined the direction of the research: from the reconstruction of the original meanings of the hyperconcepts of “War” and “Peace” in etymological and historical dictionaries along with dictionaries of sacred language to the facts of modern language, taking into account the current peculiarities of its development.The first chapter, titled “The Study of the Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace” in the Age of Hybrid Warfare,” examines contemporary Ukrainian and foreign linguistic academic works dedicated to the study of the language of war and the language of peace, particularly in the context of Russia’s hybrid war against Ukraine. The second chapter, titled “Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace” in Etymological, Historical, and Dialectological Lexicographical Descriptions,” characterises the semantic motivation of the names of the hyperconcepts of “War” and “Peace” in etymological, historical, and dialectological lexicographical descriptions. The third chapter, “The Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace” in Various Lexicographical Descriptions of the 20th and 21st Centuries,” determines the peculiarities of the evolution of the hyperconcepts of “War” and “Peace” in the profane and mythopoeic (manifested, in particular, in the artistic and proverbial) world image in Russian linguistic culture. The research focuses on the lexicographic description of the names of the hyperconcepts of “War” and “Peace” in various dictionaries, such as explanatory dictionaries, dictionaries of synonyms and antonyms, artistic dictionaries, sacred language dictionaries, and associative dictionaries. The fourth chapter, “The Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace” in the Age of Hybrid Warfare,” provides occasional observations of linguistic phenomena that emerged during Russia’s hybrid war in Ukraine. The author analyses the results of the free-associative experiment with the stimuli “War,” “Hybrid War,” “War in Ukraine,” and “Peace in Ukraine.” The fifth chapter, “Cognitive Metaphor in the Structure of the Binary Conceptual Sphere of “War” and “Peace,” distinguishes some relevant metaphorical models (anthropomorphic (including sociomorphic, sensory, and artefact), nature-morphic, spatiotemporal, and sacred) in Ukrainian Russian-language media discourse.